IT Ukraine Education Summit 2023. Як змінилася галузь IT-освіти під час війни

В якому стані знаходиться освіта

Під час повномасштабної війни в Україні було зруйновано або пошкоджено більше 3000 закладів освіти, розповів заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній. Це означає, що більше 65% таких руйнувань або пошкоджень стосуються закладів дошкільної освіти. Тобто, дитячі садочки не працюють онлайн або офлайн. 

"Здебільшого це в тих областях, де зона потенційних бойових дій або активних бойових дій, – там садочки не працюють взагалі".

За його словами, школи здебільшого працюють в дистанційному або змішаному форматі. Зокрема, 1,5 млн дітей навчаються повністю онлайн, 1,2 млн – в змішаному форматі, 1,3 млн – офлайн.

"Тобто, зараз ми маємо майже 4 млн учнів в системі загальної середньої освіти, що приблизно на 250-300 тис. менше, ніж було минулого року. З цих 4 млн учнів, за даними наших областей, приблизно пів мільйона навчаються дистанційно з-за кордону", - каже експерт.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Як пояснює експерт, складна ситуація й в закладах вищої освіти. Справа в тому, що більшість вчаться онлайн або в змішаному форматі, тому якість такої освіти відповідна.

"Стосовно якості, ми зараз проводимо разом з Службою якості освіти аналітичне дослідження. Приблизно 12 тис. учнів проходять тестування, щоб ми могли детально зрозуміти по середній школі, де є саме прогалини в знаннях, в яких темах, яким чином можна індивідуалізувати навчальні плани наступного року. Це допоможе відреагувати на наслідки останніх декількох навчальних років". 

Як адаптувалася IT-освіта до викликів війни 

Після 24 лютого українські IT-кластери доволі швидко відновили роботу у своїх регіонах. Наприклад, у Харкові освітні проєкти розпочалися у квітні 2022 року. Загалом під час війни IT-кластери сфокусувалися на освітніх та профорієнтаційних заходах для школярів та студентів, приймали участь у акредитації та поновлені освітніх програм в університетах, організовували курси підвищення кваліфікації для вчителів інформатики. Ці проєкти IT-експерти будуть вести й надалі. 

"Covid допоміг підготуватися до викликів 24 лютого, бо проєкти адаптували до роботи в режимі онлайн. Тож у 2022 році в наших заходах прийняли участь понад 15 тис. школярів, студентів. Ми не обмежувалися Харківським регіоном, бо багато людей виїхало в інші куточки країни та за кордон", - розповідає виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал. 

Які проблеми присутні у IT-освіті

Шаповал каже, що повномасштабна війна негативно вплинула на шкільну та університетську освіту в Україні. Тому експертка виділила чотири виклики, які потрібно вирішити для стабілізування галузі.  

1. Хто буде навчатись. Треба сформувати візію того, як буде виглядати мапа людського капіталу для України. Це стосується не тільки ІТ-індустрії, оскільки дітей треба навчати та інтегрувати в суспільство.

2. Якість освіти. Онлайн-навчання не дає якісної освіти, тому потрібен гібридний формат. Це важливо з точки зору соціалізації дітей та їх взаємодії між собою. 

"Kharkiv IT Cluster вже адаптував понад 200 освітніх програм. Під час такої роботи ми були в деокупованому маленькому селищі, де дитина в 9-му класі не змогла прочитати те, що їй надали. А все  тому, що навчання перейшло в онлайн ще у ковідний період, в селі ж немає нормального інтернету".  

3. Інтеграція до світового простору. Існують обмеження щодо мобільності студентів, особливо хлопчиків, які не можуть стажуватись за кордоном. Крім того, хлопці в 17 років виїжджають вступати до іноземних університетів і не повертаються до країни. Це шкодить розвитку країни.

4. Перспективи працевлаштування. Ця проблема виникла тому, що всі галузі змінюються. Тож треба оцінити: скільки буде випускників, які бізнеси їх чекають, якого рівня потрібна кваліфікація тощо.

Як організоване IT-навчання під час війни 

Але втім не все там сумно, вважає виконавчий директор IT Dnipro Community Євген Гостіщев, оскільки у Дніпрі кількість студентів в університетах не зменшилась у 2022-2023 навчальному році. Баланс вдалося зберегти за рахунок певної міграції з Донецької, Запорізької, Херсонської, Харківської областей. Крім того, студенти, які переїхали з Дніпра, продовжують навчання в онлайн режимі.  

"Ми проводили з одним з університетів опитування. Більше, ніж 80% або планують повернутися, або вже повернулись. Це гарний показник". 

Втім, під час війни для українських студентів потрібно забезпечити необхідні умови для навчання, каже в.о. декана факультета прикладних наук УКУ Олесь Добосевич. Зокрема, під час блекаутів базова річ – це безперебійний Wi-Fi.

"Зі світлом студенти можуть віришити проблеми. Наприклад, у бібліотеку можна принести повербанки, LED-лампи. А якщо немає Wi-Fi, навчальний процес призупиняється". 

Чому важливо навчати студентів підприємництву

Але все одно розслаблятися рано, оскільки через війну Україна втрачає кваліфікованих IT-фахівців. СЕО Lviv IT Cluster Степан Веселовський каже, що за кордон вже виїхало понад 50 тис. представників індустрії. 

"Можливо, їх не втратили компанії, бо ситуація в компаніях, краще, ніж в українській індустрії. Але їх втратила українська галузь, сподіваємося, що тимчасово". 

Lviv IT Cluster дослідив три сценарії перемоги, кожен з них прогнозує витік людського капіталу. Мова йде про 25-100 тис. людей.

"Здається, що це небагато. Але що таке 25 тис. людей? Це Львів як IT-хаб п’ятирічної давності. Тобто, можна викреслити один хаб в Україні, цієї індустрії немає. І це сотні тисяч робочих місць", - пояснює Веселовський. 

Експерт вважає, що запобігти міграції можна за допомогою включення в процес навчання елементів підприємництва. Це допоможе студентам стати підприємцями в майбутньому.

"Наприклад, у нас є рольові ігри. Студенти об'єднуються в групи, захищають стартапи. Ми збираємо експертів з компаній, це виглядає як журі".

Існуючий досвід Lviv IT Cluster масштабує у новому проєкті. Мова йде про створення дослідницького центру у Львові. 

"Ми хочемо створити міжуніверситетський простір з лабораторіями. Студенти будуть приходити і навчатися, тобто, вони отримують можливість використовувати ці лабораторії для своїх стартапів", - пояснює Веселовський. 

У новому центрі хочуть приділити увагу створенню стартапів у напрямку інтернет речей, штучного інтелекту (ШІ) та ін.

Як інтегрувати студентів до світової спільноти

Водночас з цим, Олесь Добосевич з УКУ каже, що в освітній процес важливо включати такий елемент як креатив. Тоді можна спробувати вирішити проблеми відсутності міжнародного досвіду, який відчувають студенти через неможливість виїхати за кордон.

"Зараз єдиний реальний вихід для вищої освіти - це думати про формати, в яких вона може виживати. Зокрема, якщо не можна випускати студентів, тоді спрацює інша стратегія: давайте запрошувати іноземних викладачів в Україну".

Як варіант, в Україні можна створювати літні школи та запрошувати прийняти участь в них досвідчених професорів з-за кордону.

"Це нелегко, бо багато хто може відмовитися, оскільки в нашій країні йде війна. Але є й ті, хто готовий приймати запрошення та вчити українських студентів наживо. На жаль, зараз це єдиний можливий спосіб інтернаціоналізації, особливо для хлопців", - пояснює Добосевич. 

Також експерти вважають, що університети можуть ефективно та якісно навчати студентів, якщо керувати закладами будуть не просто науковці, а менеджери, які розуміють специфіку науки та бізнесу, тож вміють поєднувати ці дві складові.

Чому в IT-освіту треба інвестувати під час війни

Загалом інвестувати в освіту потрібно до війни, під час війни і після війни, впевнений head of product Mate academy Олександр Бартосюк. А все тому, що у кожній країні світу існує пряма кореляція між рівнем освіти і рівнем бідності. Тож як варто розвивати галузь IT-освіти під час війни, щоб вона стала успішною?

Директорка з партнерств та інновацій SET University Євгенія Клепа каже, що повномасштабне вторгнення серйозно змінило тренди у IT-освіті. Тому у навчанні варто зосередитися на тих напрямках, де спостерігається нестача кадрів.  

"Ми сфокувалися в своїх програмах на сферах кібербезпеки, AI та ML", - каже Євгенія Клепа. 

А директор з розвитку талантів SoftServe Андрій Переймибіда пропонує додавати в навчання студентів технологічні знання: штучний інтелект, квантові обчислення, інші високотехнологічні речі. 

"Зараз є час сформувати портрет майбутнього інженера. Коли використовуєш штучний інтелект, це вже не той junior інженер, який вчився в університеті або на курсах неформальної IT-освіти".

Згоден з цим й Олександр Бартосюк, який додає, що у Mate academy ШІ вже допомагає менторам у перевірці домашніх завдань, а студентам цей інструмент корисний в якості віртуального помічника. 

Своєю чергою, керівник університетської програми GlobalLogic в Україні Євген Сакало відмічає, що IT потребує поєднання університетської та неформальної освіти. 

"Фундаментальні знанні важливі. Але профільні курси стають більш популярними. Там можна отримати знання від практиків та можливість доєднатися до реальних проєктів. Подібні центри підготовки є при IT-компаніях".

За його словами, зараз напрямок неформального освіти активно розвивається у нашій країні. 

"Поєднання формальної та неформальної освіти дозволить створити оптимальну еко-систему, де людина зможе отримати системні знанні та стати якісним спеціалістом", - вважає Сакало.

А ще експерти зазначають, що у IT потрібно зосередити увагу на вивченні англійської мови. Такий підхід дозволить українським фахівцям подаватися на вакансії в інших країнах та за необхідності працювати віддалено.

"Також з'явилася потреба працювати з людьми, які повертаються з війни. Вони потребують особливої підтримки. Ми співпрацюємо з Veterano Hub та іншими організаціями, яким потрібна наша допомога", - каже Андрій Переймибіда з SoftServe. 

Між тим, Євгенія Клепа з SET University нагадує, що проблему витоку талантів певним чином може вирішити ініціатива Ukrainian Global University. В рамках цієї програми молоді таланти та науковці могли отримати стипендії та навчатися за кордоном. 

"Єдина і найголовніша умова – це повернення в Україну для відбудови. Такі кейси вже є за кордоном, а в Україні такого досвіду поки що не було". 

Але як контролювати повернення молодих талантів додому – окреме питання. Експерти кажуть, що цей процес можна врегулювати на державному рівні. 

Вчитися чи не вчитися – питання працевлаштування

Під час війни всі галузі зіткнулися із проблемами працевлаштування, ІТ-індустрія – не виключення. Як відмічає Євген Гостіщев з IT Dnipro Community, зараз багато компаній припинили найм або кількість вакансій значно менша, ніж до 24 лютого. 

"Якщо так буде продовжуватись, тоді навіщо студентам вступати на профільну спеціальність? Де вони будуть працювати? Це глобальна проблема у світі", - вважає Гостіщев. 

Питання працевлаштування турбує не тільки студентів. Після 24 лютого навчання у ІТ стало рятівним колом для людей, які втратили роботу, говорить Степан Веселовський з Lviv IT Cluster. Ці люди йдуть навчатися на ІТ-курсах, отримують нову професію, але зтикаються з проблемою малої кількості вакансій. Водночас з цим, якщо навіть 10% світчерів змогли отримати нову роботу, це вартує зусиль під час війни.

Які IT професії потрібні в Україні

Проєктний менеджер освітніх ініціатив Мінцифри Данило Попов каже, що під час війни багато людей вирішили спробувати свої сили у IT-індустрії. Про це свідчить досвід навчальних програм, які організувало відомство. 

Перший масштабний проєкт – це IT Generation. Спочатку він планувався як державний та мав діяти на постійній основі. 

"Щороку ми хотіли випускати нових спеціалістів для потреб ринку. Тоді наша IT-індустрія розвивалась би не тільки як бізнес, а й як людський капітал".

Проте, у зв'язку з повномаштабним вторгненням, всі кошти, які були виділені на проект, пішли на ЗСУ. Команда Мінцифри вирішила співпрацювати із компаніями. Таким чином, вдалося задіяти великий бюджет - $1 млн. 

В рамках проєкту організатори відібрали 21 IT-школу, всього було 114 програм по 12 напрямках.

"Команда не очікувала, що буде настільки високий попит на навчання. В цілому, було 200 тис. заявок від 50 тис. українців. Одна людина подала заявку 71 раз", - розповідає Попов.

В рамках IT Generation навчалося 2200 студентів: 1180 жінок, 1020 чоловіків. Рівень англійської мови потрібен був B1, B2. Середній вік світчера – це від 30 до 39 років. 

"Були навіть кейси, коли люди отримували роботу під час навчання. Наприклад, випускники працюють рекрутерами, UI/UX Designer, front-end developer. Також декілька людей об’єдналися та створюють спільні проєкти".

У Мінцифри планують провести IT Generation 2.0. Для цього команда відомства покращуємо механіку проєкту та шукає нові інвестиції.

Другий відповідальний проєкт - Restarting Cyber. Це важливий напрямок, кажуть у Мінцифри, бо потрібно розвивати вектор кібербезпеки та готувати відповідних фахівців. Також держава фокусується на проєктах у military tech, ШІ, робототехніці та ін.

Коли Restarting Cyber стартував, всього було отримано 293 заявки, але потрапили на навчання 60 студентів, які отримують сертифікат міжнародного зразку. 

Портрет студента у Restarting Cyber: 50 чоловіків, 10 жінок. Середній вік: 36 років. Середній рівень англійської - B2.

Замість постскриптум: про майбутнє IT-освіти

Як бачимо, попит на навчання у IT залишається високим навіть під час війни. Але щоб українці отримували системні та сучасні знання, потрібна реформа IT-освіти. Відповідні зміни спочатку необхідно проводити на рівні школи. Зокрема, для цього держава запустила пілотний проєкт "Оновлена інформатика — IT-студії".

"В вересні 2023 року відеолекції будуть опубліковані на порталі «Дія.Освіта". Тому кожен школяр зможе безкоштовно подивитися цей матеріал», - каже Попов.