Росіяни підірвали Каховську ГЕС. Яким буде вплив на українську енергетику та довкілля півдня країни

В ніч на 6 червня, росіяни підірвали машинні зали Каховської гідроелектростанції, що вже стало причиною затоплення кількох районів Херсонщини та самого обласного центру. З небезпечних районів Херсонщини вже евакуювали понад 1,5 тисячі місцевих мешканців, а в сусідній Миколаївщині готують запаси питної води. 

Експерти кажуть, що найбільше від підриву ГЕС постраждає екологія, хоча точно спрогнозувати наслідки ніхто не може оскільки аналогів таких подій історія не знає. Хоча в 1941 році радянські війська вже підривали Запорізьку ГЕС і в результаті цього загинуло від 20 до 100 тисяч мирних мешканців та радянських військових, данних про вплив на довкілля внаслідок цього не збереглося. 

Сама станція наразі не підлягає відновленню, хоча в “Укргідроенерго” кажуть, що планують збудувати нову станцію на місті зруйнованої. А в “Енергоатомі” заявили, що низький рівень води в Каховському водосховищі може стати проблемою для охолодження реакторів на Запорізькій атомній електростанції, котра вже понад рік перебуває під окупацією. Однак на самій станції є резервні системи охолодження реакторів, а в Міжнародному агентстві з атомної енергетики заявили, що поки не бачать прямої загрози для ЗАЕС.

Хоча наслідків для української енергетики від руйнування Каховської ГЕС та витоку каховського водосховища очікувати поки не варто, важливо розуміти, що довкола Каховського водосховища була побудована інфраструктура та економіка кількох областей. Каховське водосховище було резервуаром води як для населення, так і для промисловості та аграріїв. Тож катастрофа, котру спричинили російські військові може мати глибокі наслідки для Півдня України.

Ризики для енергосистеми чи ЗАЕС поки незначні

Енергетичний експерт Ольга Кошарна також вважає, що ситуація на ЗАЕС після підриву Каховської ГЕС не є критичною, оскільки на деякий час для охолодження АЕС вистачатиме ставка охолоджувача та системи басейнів.

“Є ще ставок на Запорізькій ТЕС, а також мобільні помпові станції з рукавами 2 км, якщо їх не вкрали. Крім цього є скважини для питної води з яких можна поповнювати басейни. Головне, щоб на станції не вивели енергоблок №5 на повну потужність, а такі плани є. В такому разі для цього енергоблока потрібно буде прокачувати води в 5-10 раз більше”, - каже Кошарна. 

Вона також додає, що сама Каховська ГЕС вже не підлягає ремонту, оскільки там зруйнований машинний зал. Це стосується також ЗАЕС та ЗаТЕС.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев каже, що після підриву Каховської ГЕС ризики не стали більшими за ті, якими вони були до цього.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко зазначає, що робити оцінку наслідків для енергосистеми поки що зарано. 

“Зрозуміло що внаслідок підриву рівень води в Каховському водосховищі знижується і безумовно це є певна небезпека для ЗАЕС, бо станція отримувала для своїх конденсаторів турбін і системи безпеки воду саме з цього водосховища. Станом на ранок за інформацією “Енергоатом” рівень води становив 16,6 метра що в принципі було достатньо для потреб станції, але в принципі невідомо що буде далі як ця ситуація буде впливати, бо зараз ситуація розвивається в непередбачуваному руслі, а ситуацію потрібно моніторити”, - каже Омельченко.

“Ризики для ЗАЕС залишаються такими як і були раніше з точки зору наявності на ній збройних сил РФ, відповідної техніки, озброєння, боєкомплектів. Нічого не змінилося в цьому плані. Якщо ж говорити про ставки-охолоджувачі, то вони зараз є наповненими. Там достатньо води, щоб здійснювати охолодження енергоблоків. Вода нікуди не поділася просто рівень води впав. Тому я не бачу тут безпосередньої загрози саме для запорізької АЕС. Крім того постачання електричної енергії на ЗАЕС здійснюється з Запорізької теплової електростанції”, - говорить експерт.

 Віце-президент DiXi Group Антон Антоненко також вважає, що негайних наслідків для української енергетики не буде, але каже, що Каховська ГЕС була б цінним доповненням до Запорізької АЕС в тому випадку якби той регіон був швидко звільнений українськими військами. 

“Каховська ГЕС могла б забезпечити ЗАЕС просто збільшуючи пул електроенергії в регіоні. Ми знаємо, що вона не працювала в мережі з часу окупації, ми не могли використовувати її в енергосистемі України, це близько 335 МВт електроенергії. Але коли ми говоримо про її потужність ми говоримо, про відбудову і про те що це є відновлювана електроенергія яка могла бути в системі. Наразі ми розуміємо, що відбудовувати цю станцію потрібно, що це буде елементом “зеленої відбудови” України, бо це маневрова, доступна зелена енергія яка може бути присутня в системі”, - каже Антоненко.

Разом з цим експерт зазначає, що руйнування Каховської ТЕС також вплине на економіку регіону передусім ставши причиною великого потоку мігрантів.

Наслідки для екології прогнозувати важко. Зрозуміло одне - вони будуть дуже суттєвими

Рябцев зазначає, що найбільше від підриву ГЕС постраждала не енергетика а екологія. За словами експерта проблеми будуть дуже суттєвими.

“За тими моделями, котрі колись розроблялися підрив ГЕС означатиме, що величезна маса води затопить системи каналізації, звалища токсичних відходів, полігони побутових відходів, могильники й так далі. Крім цього це сотні тисяч загиблих тварин. Насамперед це означатиме ризики епідемій таких як холера в Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях”, - каже Рябцев.

Експерт зауважує, що в перспективі для мешканців найближчих областей можуть бути проблеми з питною водою. Причому найбільші проблеми будуть на лівому березі Дніпра, на окупованих територіях, оскільки окупаційна адміністрація не має такого функціоналу для подолання природних катастроф як офіційна українська влада.

Виконавчий директор Rewilding Ukraine Михайло Нестеренко говорить, що наразі визначити наслідки підриву Каховського водосховища дуже важко. Хоча в історії є згадки про підрив Запорізької ГЕС радянською армією в часи Другої світової, інформації щодо того яких наслідків це завдало природні не збереглося.

“Наразі ми можемо лише будувати моделі. Варто зазначити, що буде нанесена шкода Нижньодніпровському національному парку, котрий знаходиться одразу після греблі, а також всієї екосистеми Дніпра. Що там буде відбуватися навіть складно уявити. Ми розуміємо, що буде велика ерозія та потрапляння в воду токсичних речовин. Деякі спеціалісти роблять припущення що може навіть перемити Кінбурнську косу, а далі йде Тендрівський залив”, - каже Нестеренко.

За його словами якщо до акваторії Чорного моря потрапить величезна маса прісної води то може суттєво постраждати морська фауна, котра живе в тих місцях. Це призведе до ефекту доміно, і в результаті в північному Причорномор'ї суттєво постраждає місцеве біорізноманіття. Крім цього Нестеренко зазначає, що можливі також спалахи вірусних захворювань. 

“Ризики епідемій є. Всі водоболотні райони є природніми джерелами таких захворювань. Це може бути холера чи ще щось. Під ударом опиниться Миколаївська, Запорізька та Херсонська області. Далі велика маса води піде у напрямку Одеси. Навіть через природні причини прісна вода з Дніпра нерідко потрапляє в район Коблева”, - каже Нестеренко.

Крім цього експерт зазначає, що екологічна катастрофа може вплинути також на все біорізноманіття Чорного моря, бо Північне Причорномор’я є має великі запаси промислових риб таких як осетрові.

Керівниця напряму Вода Всесвітнього фонду природи (WWF-Україна) Оксана Коноваленко каже, що територія прориву дамби та затоплення – це зона активних бойових дій і тимчасово окупованих територій Херсонської області. Тому доступ до збору надійної інформації для оцінювання наслідків для людей і природи є вкрай обмеженим, або навіть неможливим. Разом з цим у Фонді можуть стверджувати, що наслідки є масштабними.

“Серед основних ризиків – припинення постачання води та  її забруднення – від промисловості, комунальних підприємств, звалищ, кладовищ та інших об'єктів, які опинилися в зоні ураження. Для оцінки ступеня враження необхідні дослідження речовин, які потрапили у воду, та їх концентрація. А також аналіз зон затоплення. Існує ймовірність забруднення підземних вод та прибережних вод Чорного моря”, - говорить Коноваленко.  

Вона зазначає, що у разі доступу до території українських та міжнародних експертів, навіть часткового, необхідно отримати наступну інформацію: розміри зони ураження, розташування об'єктів, які несуть загрозу забруденння, кількість та стан водозаборів, які опинилися в зоні затоплення, а також територій об'єктів природно-заповідного фонду. Одним з необхідних кроків для мінімізації наслідків прориву може бути проведення щоденного моніторингу води. 

Ключовим залишається питання,  які реальні дії можливі в зоні бойових дій для якомога точнішої  оцінки  ситуації та планування заходів зі зменшення шкоди і відновлення.

“Найбільша територія природно-заповідного фонду нижче Каховської ГЕС, яка опинилися в зоні ураження, – це фактично вся територія національного природного парку “Нижньодніпровський”, особливо його острівні ділянки. Варто зазначити, що тут переважають заплавні ліси та інші водні об'єкти, тому територія здатна пережити затоплення з мінімальними збитками”, - каже Коноваленко.

Вона зазначає, що навколо Каховського водосховища було сформовано соціально-економічну структуру цілого регіону, тому для  вироблення стратегії ліквідації наслідків та  подальшого відновлення місцевості має бути залучено широке коло експертів з різних сфер – від екологів до економістів. Для таких обговорень та спільного пошуку рішень і варіантів дій з ліквідації наслідків прориву WWF-Україна пропонує Українську гідроенергетичну платформу, яка з 2018 року об'єднує понад 100 енергетиків, гідробіологів, екологів, гідрологів, гідроморфологів та юристів.