Ріст ВВП на 26% або ж стагнація. Аналітики змоделювали три сценарії розвитку України після вступу до ЄС

За найоптимістичнішим сценарієм, членство України в Євросоюзі може призвести до зростання ВВП України на цілих 26%, проте можливі й інші варіанти розвитку подій. До таких висновків прийшли аналітики Польського економічного інституту (державний аналітичний центр) у дослідженні «Взаємна вигода: економічні наслідки інтеграції України з ЄС для Центральної Європи»., повідомляє Delo.ua.

Країни Центральноєвропейського регіону також виграють від розширення ЄС.  Зокрема Польща, яка наразі є другим торговельним партнером України після Китаю, може очікувати додаткового зростання ВВП на 0,17%, зазначають аналітики. Попри це з боку Польщі лунають досить неоднозначні заяви що довступу України до європейської спільноти.

Нагадаємо, торік 7 червня Європейська комісія підтримала початок переговорів щодо вступу України до ЄвроСоюзу. Після чого посли ЄС домовилися про переговорні рамки щодо вступу України та Молдови до блоку. Рішення було ухвалено одноголосно, його блокувати не стала навіть Угорщина.

Вступ до Євросоюзу. Три сценарії розвитку України

Аналітики визнають, що масштаби економічних вигод, які Україна могла б отримати від членства в ЄС, сьогодні важко оцінити. Це пов'язано передовсім із воєнними діями, які  супроводжуються швидкими змінами в ситуації в Україні та міжнародного середовища. Через високу непередбачуваність обставин, пов'язаних з війною, аналітики PIE змоделювали результати для трьох різних сценаріїв розвитку подій.

Розширення ЄС за рахунок України матиме позитивний вплив на ВВП України за всіма передбаченими сценаріями. Проте результати будуть суттєво відрізнятись.

Сценарій 1 - "Економічна стагнація". У цій моделі Україна впроваджує реформи в обмеженому обсязі, що призводить до низького рівня надходження фінансування з ЄС та відсутності масштабних іноземних інвестицій. "Розрив у продуктивності праці з рештою світу залишається незмінним. Очікується, що населення скоротиться до 25 мільйонів жителів", - наголошується у дослідженні.

Сценарій 2 – «Помірне зростання»: Україна скорочує розрив у продуктивності праці до США на рівні 1994–2019 років – продуктивність праці зростає на 1,6% протягом двох років. Припускає стабільну чисельність населення та помірний розвиток без сильних зовнішніх імпульсів.

Сценарій 3 – «Швидка конвергенція»: Україна динамічно модернізує промисловість та повністю інтегрується в ланцюги поставок Центральної Європи. Продуктивність зростає на 7,8% протягом 2 років – на рівні, порівнянному з найшвидше зростаючими країнами регіону у 1994-2019 роках (Польща, Румунія, Естонія, Литва, Латвія). Чисельність населення залишається стабільною, а щорічний надходження коштів ЄС становить 11-12 мільярдів євро.

Швидке зростання у цьому сценарії дає приєднання до митного союзу, що сприятиме включенню України до ланцюгів поставок у регіоні Центральної Європи, а також економічні реформи та надходження коштів ЄС до України, що призведе до підвищення продуктивності, можуть призвести до значного збільшення ВВП України на понад 26%.

В інших моделях очікуване зростання ВВП, залежно від темпів зростання продуктивності та чисельності населення, може коливатися від 1,7% (сценарій 1) до 6,82% (сценарій 2).

Хто виграє від вступу України до ЄС 

Вступ України до ЄС також стимулюватиме зростання ВВП у країнах Центральної Європи. Окрім України, країнами, які можуть отримати найбільшу вигоду від розширення ЄС на Україну, є Польща, Литва та Угорщина, незалежно від передбачуваного сценарію. У цих країнах за сценарієм «Швидкої конвергенції» можна очікувати зростання ВВП у діапазоні від 0,13% до 0,17%.

«Розширення ЄС за рахунок України принесе відчутні економічні вигоди, а краща економічна ситуація в Україні також призведе до позитивних наслідків для країн Центральної Європи. Завдяки зростанню торгівлі, бенефіціарами розширення – окрім України – будуть, перш за все, Польща, Угорщина та Литва. Більше того, наслідки для нашого регіону будуть тим кращими, чим швидше Україна наблизиться до рівня ЄС і чим ефективніше будуть проведені реформи в Україні», – наголосив Ян Стшелецький, заступник керівника команди світової економіки PIE.

Звісно, найбільше виграє від вступу сама Україна. Цей крок дасть потужні імпульси розвитку багатьом секторам економіки. Найбільші переваги отримають: будівництво, текстильна та швейна промисловість, торгівля. Їхній розвиток буде зумовлений лібералізацією торгівлі, надходженням коштів ЄС та зростанням внутрішнього попиту, підтримуваного відбудовою країни після війни – подібно до того, що сталося раніше в Польщі та Румунії.

У сценарії №3 моделювання показує найбільше збільшення виробництва у таких галузях:

• будівництво : +40%,
• одяг та текстиль : +30%,
• цукрова промисловість : +24%,
• олійно-жирова промисловість : +19%,
• м'ясна промисловість : +16%.

У цьому разі зростання на 10-15% може спостерігатися у важкій промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автомобілів, повітряному транспорті та харчовій промисловості. Стрибок виробництва в Україні супроводжуватиметься лише незначним скороченням виробництва в інших країнах ЄС, включаючи Польщу.

Більше того, за сценарієм швидкої конвергенції попит домогосподарств на послуги та продукцію промислової переробки може зрости більш ніж на 25%, особливо у сферах будівництва, транспорту (наземного, водного та повітряного), продажу автомобілів, продукції важкої промисловості та гірничодобувної промисловості.

«Сам вступ України до ЄС, без підтримки реформ, що стимулюють економічне зростання, ймовірно, не забезпечить зростання продажів у всіх секторах. За сценарієм 1 відносно невелике збільшення продажів на внутрішньому ринку може відбутися лише в секторі наземного та трубопровідного транспорту (зростання на 0,2%), оптової та роздрібної торгівлі та ремонту автомобілів (ріст на 2,9%) та в будівництві (5,7%). Лише за умов сценаріїв 2 та 3, тобто зростання попиту, стимульованого збільшенням доходів населення, обсяг продажів збільшиться майже у всіх секторах економіки», – зазначає Александра Сойка, старший аналітик команди світової економіки PIE.

Невступ України до ЄС: які наслідки для регіону

Моделювання сценарію, за якого Україна не вступить до ЄС показує втрати для самої країни і регіону, свідчить дослідження ПІЕ.

"Військова поразка або невигідне перемир'я означатиме васальну залежність від Росії, будуть зруйновані надії  на значну реконструкцію, успішне економічне майбутнє та повний національний суверенітет. У такому сценарії військова поразка може включати відрізання України від доступу до Чорного моря, яке є її основним експортним шляхом", - наголошується у дослідженні.

За розрахунками аналітиків РІЕ, якщо Україна залишиться поза структурами ЄС, з одночасним падінням продуктивності та посиленням міграційної кризи після військової поразки, це може призвести до значного, понад 22% падіння її загального ВВП. Це також матиме негативні наслідки для всього регіону.

Моделювання вказує на зниження ВВП країн Центральної Європи приблизно на 0,1%. Але фактичні витрати такого сценарію для регіону будуть ще більшими. Модель GTAP не повністю враховує негативний вплив, який матиме постійне послаблення регіональної безпеки на розміщення іноземних інвестицій у сусідніх з Україною регіонах.

Якщо Україна залишиться поза Єдиним європейським ринком, обсяг виробництва у всіх секторах економічної діяльності, виділених для цілей дослідження, крім зернових та олійних культур, може зменшитися в Україні.

Скорочення виробництва може бути найбільш помітним у таких секторах, як будівництво, виробництво сільськогосподарської продукції рослинного походження, харчова промисловість, включаючи насамперед виробництво м'ясних продуктів та цукру, а також виробництво текстилю та одягу.

З огляду на зниження продуктивності, що буде супроводжувати військову поразку України, виробництво може зрости лише у двох секторах, які становлять поточну експортну спеціалізацію країни:

• майже на 17,5% у випадку зернових,
• на 3,5% у випадку олійних культур.

Однак військова поразка України та її перебування поза структурами ЄС призведе до зменшення імпорту всіх товарів та послуг до України, як у двосторонніх відносинах з країнами ЄС, так і у відносинах з іншими країнами світу, наголошується в дослідженні.

Україна та Молдова набули статусу кандидатів у ЄС 23 червня 2023 року. При цьому Грузії в наданні такого статусу тоді було відмовлено. Усі три країни подали заявки вже після російського вторгнення в Україну: сама Україна –  28 лютого, а Молдова та Грузія – 3 березня.