Він залишає суперечливу управлінську спадщину. За його участі з'явився DOT-Chain Defence, через який військові отримали понад 1,2 млн дронів та інших засобів. Водночас його роботу супроводжували конфлікт навколо зміни керівництва АОЗ, кадрові суперечки, неформальна зустріч із Тимуром Міндічем і питання до прострочених поставок на 45,8 млрд грн.

Delo.ua розібралося, що Жумаділов змінив у системі оборонних закупівель, які результати можна записати йому в актив, у чому його звинувачували критики та хто може очолити АОЗ після 31 серпня.

• Хто такий Арсен Жумаділов
• Що таке АОЗ і за що вона відповідає
• Як працює DOT-Chain
• Що можна записати Жумаділову в успіхи
• Де система не спрацювала
• Скандал зі зміною Безрукової та звільненням Ситника
• Понад 45 млрд грн прострочених поставок
• Вечеря у Міндіча і контракт на бронежилети
• Хто замінить Жумаділова

Хто такий Арсен Жумаділов

Арсен Жумаділов народився 1985 року в Сімферополі. Він кримський татарин, має магістерські ступені з права та політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також із публічного управління Лондонської школи економіки.

У 2019–2023 роках Жумаділов очолював державне підприємство "Медичні закупівлі України". Після початку повномасштабної війни мобілізувався і працював у командуванні Медичних сил ЗСУ. У 2023 році став керівником новоствореного Державного оператора тилу (ДОТ), який перебрав на себе закупівлі продуктів, пального та речового майна для армії.

У березні 2025 року Жумаділова призначили директором АОЗ. Із 1 січня 2026 року Агенцію оборонних закупівель та ДОТ об'єднали в одну інституцію під його керівництвом. У квітні 2026 року президент нагородив Жумаділова орденом "За заслуги" III ступеня.

Що таке АОЗ і за що вона відповідає

Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) створили у 2022 році, щоб відокремити безпосередню закупівлю зброї від Міноборони. Генеральний штаб визначає, що і в яких обсягах потрібно війську, міністерство формує політику та виділяє фінансування, а АОЗ шукає постачальників, укладає контракти, проводить оплату і контролює виконання замовлень.

До 2026 року АОЗ купувала переважно зброю, боєприпаси, техніку й безпілотники, тоді як ДОТ відповідав за тилове забезпечення. Після об'єднання одна агенція закуповує всю номенклатуру — від артилерійських снарядів до продуктів харчування.

Таке об'єднання створило єдину точку відповідальності, але водночас зосередило в одній установі майже весь закупівельний контур Міноборони. Ще до злиття Громадська антикорупційна рада попереджала про ризики концентрації повноважень і поєднання відкритих тилових тендерів із переважно закритими закупівлями зброї.

Як працює DOT-Chain

DOT-Chain — це не одна програма, а цифрова екосистема постачання. DOT-Chain Food управляє заявками на продукти, накладними, перевірками та оплатою. DOT-Chain Arsenal оцифровує централізоване постачання через Командування Сил логістики. Найвідомішим її елементом став маркетплейс зброї DOT-Chain Defence.

Його робота починається з того, що військовому підрозділу виділяють бюджетний ліміт. АОЗ попередньо перевіряє виробників, укладає з ними базові контракти та додає кодифіковані товари до захищеного каталогу.

Після цього уповноважений представник бригади самостійно обирає потрібну модель дрона, засіб РЕБ, наземний робот або боєприпас. АОЗ оформлює юридичну та фінансову частину замовлення, виробник доставляє продукцію безпосередньо підрозділу, а військові підтверджують її отримання в системі.

"По суті, це працює як онлайн-магазин, де військовий відкрив каталог, обрав потрібну модель, додав у "кошик" і отримав замовлені засоби", — пояснював Жумаділов.

За перший рік через DOT-Chain Defence, за даними Міноборони, поставили понад 1,2 млн дронів та інших засобів на 69,2 млрд грн. Кількість підключених бойових підрозділів зросла з 12 до 486, каталог — до 1181 позиції від 300 виробників. Середня доставка продукції зі складу скоротилася до 9 днів.

Що можна записати Жумаділову в успіхи

Першим помітним результатом стало створення ДОТ практично з нуля. За перший рік агенція уклала 719 договорів на 74,6 млрд грн. Міноборони оцінило економію від конкурентних закупівель у 16,3 млрд грн. Це розрахункова тендерна економія, а не незалежна оцінка всієї реформи, однак вона показує масштаб роботи нової структури.

DOT-Chain Food скоротив цикл харчового забезпечення приблизно вчетверо, а DOT-Chain Defence переніс право вибору швидкозмінної техніки ближче до фронту. Замість замовлення дронів на місяці вперед через централізований перелік бригади отримали можливість обирати моделі відповідно до актуальної ситуації на своїй ділянці.

За перше півріччя 2026 року АОЗ уклала контракти на безпілотники на 333,6 млрд грн — удвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Це обсяг контрактування, а не вже поставленої техніки.

Ще одним результатом стало розширення конкурентних процедур. Під час найбільшої в історії АОЗ закупівлі далекобійних 155-мм снарядів замовлення розподілили між шістьма постачальниками, а ціна знизилася більш ніж на 16%. За даними Міноборони, це дозволило додатково замовити десятки тисяч боєприпасів.

Водночас ці показники є результатом роботи всієї агенції, Міноборони, Генштабу та українських виробників. Приписувати їх виключно особисто Жумаділову було б перебільшенням.

Де система не спрацювала

Швидкість DOT-Chain не гарантує найнижчої ціни. Бригади часто продовжують замовляти продукцію знайомих великих брендів і неохоче переходять до менших виробників.

"Сьогодні ринок майже досконалий, але саме в ціноутворенні поки що є вади", — визнавав Жумаділов.

Через недостатню цінову конкуренцію Міноборони відмовилося від попередньої мети перевести 70% FPV-дронів у DOT-Chain. Понад половину безпілотників і надалі планують закуповувати централізовано, зокрема через конкурентні тендери.

Інша проблема — велика кількість моделей. Вона дає військовим вибір, але створює "зоопарк технологій": різні запчастини, системи управління, навчальні програми та стандарти обслуговування. Це ускладнює масштабування найкращих виробів і збільшує навантаження на логістику.

Скандал зі зміною Безрукової та звільненням Ситника

Жумаділов прийшов в АОЗ у розпал найбільшого управлінського конфлікту в історії агенції. У січні 2025 року Наглядова рада одноголосно вирішила продовжити контракт із Мариною Безруковою ще на рік. Однак Міноборони не погодило це рішення, а тодішній міністр Рустем Умєров оголосив про зміну керівника.

Після цього Жумаділов погодився тимчасово очолити АОЗ. Безрукова наполягала, що рішення суперечить законодавству та підриває незалежність Наглядової ради. Сам Жумаділов заявляв, що бере на себе відповідальність за закупівлі зброї у складний для агенції період. Позиції обох сторін Delo.ua наводило у січні 2025 року.

Протягом наступних днів дані про керівника АОЗ у державному реєстрі змінювалися кілька разів. Конфлікт частково заблокував роботу агенції: за словами Безрукової, без підпису залишалися 628 документів, із них 20 термінових. 

Формально рішення про непродовження контракту з Безруковою ухвалив Умєров. Жумаділов не був його автором, але погодився очолити агенцію і став одним із центральних учасників конфлікту. На постійній основі його призначили директором АОЗ у березні 2025 року.

У квітні того самого року Жумаділов скоротив посаду свого заступника Артема Ситника, колишнього директора НАБУ. Центр протидії корупції заявив, що разом із Ситником ліквідували систему взаємного контролю за опрацюванням комерційних пропозицій. АОЗ заперечила ці звинувачення, назвавши звільнення частиною реорганізації, та повідомила про створення нових контрольних процедур.

Незалежної оцінки того, чи посилила реорганізація контроль, чи, навпаки, зробила ухвалення рішень більш ручним, не оприлюднювали.

Понад 45 млрд грн прострочених поставок

Найсерйозніша претензія до роботи АОЗ стосується контрактної дисципліни. Станом на 1 січня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість агенції становила 45,8 млрд грн. Йдеться про аванси за продукцію, яку не поставили у визначений контрактом строк, а не про автоматично "втрачені" чи "вкрадені" 45,8 млрд грн.

Критики звинувачували керівництво АОЗ у заниженні показника, оскільки раніше Жумаділов називав суму 18 млрд грн. Агенція пояснила різницю датою зрізу: на 31 грудня прострочення становило 18 млрд грн, але строк виконання великої групи контрактів спливав саме цього дня. Тому 1 січня до категорії прострочених автоматично перейшли ще 27,8 млрд грн.

За даними АОЗ, понад 20,1 млрд грн припадало на два українські заводи, виробництва яких улітку 2025 року пошкодила Росія. До червня 2026-го вони поставили законтрактовану продукцію. Загальну прострочену заборгованість до кінця другого кварталу скоротили до 14,6 млрд грн.

Водночас щодо чотирьох постачальників і контрактів на 11,2 млрд грн, укладених ще у 2024 році, тривали судові процеси. Отже, 45,8 млрд грн не можна називати остаточною втратою бюджету, але сам масштаб прострочень і запізніле розкриття повної цифри залишають питання щодо контролю контрактів та прозорості агенції.

Вечеря у Міндіча і контракт на бронежилети

Окремий репутаційний скандал виник після оприлюднення інформації про зустріч Жумаділова, Умєрова та бізнесмена Тимура Міндіча у березні 2025 року.

Жумаділов підтвердив на засіданні парламентської ТСК, що під час вечері Міндіч запитав його про контракт ДОТ із компанією "Мілікон ЮА" на постачання бронежилетів. За словами керівника АОЗ, він відповів, що товар приймуть і оплатять лише в разі проходження контролю якості.

Бронежилети двічі не пройшли випробування. Їх не прийняли, бюджетних коштів компанія не отримала, а суд згодом стягнув із постачальника 98,1 млн грн штрафних санкцій.

Публічних даних про підозру Жумаділову або доведене втручання у контракт немає. Проблема цього епізоду полягає в іншому — саме обговорення державної закупівлі з неформально зацікавленим бізнесменом поза офіційними процедурами створює очевидний конфлікт із принципами незалежності агенції.

Хто замінить Жумаділова

Арсен Жумаділов продовжуватиме керувати АОЗ до 31 серпня. Ім'я тимчасового або постійного наступника станом на 20 серпня не оголошено, конкурс на посаду директора також не стартував.

За оприлюдненим статутом АОЗ, після припинення повноважень директора Наглядова рада має погодити з Міноборони кандидатуру виконувача обов'язків. Постійного керівника повинні обрати за результатами конкурсу.

Наразі в Наглядовій раді заповнені чотири з п'яти місць, тому вона залишається правоможною ухвалювати кадрові рішення. Водночас строки конкурсу, перелік кандидатів і дата призначення нового директора не оприлюднені.

Андрій Созанський, який у 2025 році тимчасово очолив ДОТ після переходу Жумаділова до АОЗ, потенційним наступником офіційно не називався. Тому до окремого рішення Наглядової ради будь-яке прізвище буде лише припущенням.