Ракети втричі дешевші за Patriot: хто профінансує для України європейську протиракетну програму Freyja

Fire Point оцінює майбутній перехоплювач у суму до 1 млн євро — приблизно $1,14 млн. Це майже втричі менше за вартість PAC-3 MSE для Patriot, яка у бюджеті армії США на 2026 рік становить $3,33 млн за саму ракету і $3,87 млн із супутнім обладнанням. Компанія також планує після запуску серійного виробництва випускати до 2000 перехоплювачів на рік.

Однак поки що Freyja не має погодженого бюджету, внесків від держав і серійного замовлення, а перше випробування з перехопленням балістичної мішені заплановане на 2027 рік. 

Delo.ua дослідило, хто може профінансувати проєкт, які компанії готові надати ключові компоненти та чи справді Freyja зможе стати доступнішою альтернативою Patriot.

• Що саме будують у межах Freyja
• Хто бере участь і які домовленості вже є
• Хто фінансує Freyja
• Скільки коштуватиме система
• Коли Freyja може запрацювати
• Чи замінить Freyja Patriot

Що саме будують у межах Freyja

Freyja — не окрема ракета, а майбутній комплекс протиракетної оборони. До нього мають увійти перехоплювачі та пускові установки, радари виявлення і супроводу цілей, засоби наведення, захищений зв'язок і командний пункт, який об'єднає всі компоненти в єдину систему.

Головним архітектором та інтегратором проєкту виступає українська Fire Point, відома як виробник ракети "Фламінго". Компанія розробляє перехоплювач FP-7.X, пускову установку та частину систем управління. Європейські партнери мають надати радари, сенсори, електроніку наведення й командно-штабні рішення.

"Ми зараз її допрацьовуємо. В інших є радари та інші критичні компоненти. Тому важливо справді об'єднати зусилля", — пояснював Володимир Зеленський під час першої зустрічі учасників програми.

FP-7.X є експериментальною перехоплювальною модифікацією балістичної ракети FP-7, яку Fire Point розробляє для ударів по наземних цілях. У системі Freyja вона має стати основним засобом ураження повітряних цілей.

У червні 2026 року ракета виконала перший публічно підтверджений керований маневрений політ. Однак балістичну мішень вона ще не перехоплювала, повідомило Reuters. Тобто йшлося про льотне випробування самої ракети, а не про перевірку готової системи ПРО.

Нинішня версія FP-7.X, за даними Janes, використовує осколкову бойову частину. Вона повинна уражати ціль вибухом і потоком уламків. На наступному етапі Fire Point планує створити перехоплювач hit-to-kill, який знищуватиме балістичну ракету шляхом прямого зіткнення.

"Якщо перехоплення відбувається вибухом, шанс знищити бойове навантаження цілі дуже низький", — пояснила CEO Fire Point Ірина Терех. Саме тому версія hit-to-kill має стати наступним етапом розвитку FP-7.X.

Розробник називає цільову швидкість до 2200 м/с і висоту перехоплення від 20 до 25 км. Однак ці показники ще не підтверджені випробуваннями проти балістичної мішені.

Freyja будують за принципом відкритої архітектури. Це має дозволити країнам обирати сумісні компоненти різних виробників — наприклад, данський радар Weibel або рішення шведської Saab — без повної перебудови комплексу.

Fire Point також заявляє, що вихідний код і протоколи управління повинні контролювати учасники коаліції, а не один постачальник. "Користувач має бути впевнений, що ми не маємо можливості вимкнути нашу зброю", — пояснював Le Monde співзасновник Fire Point Денис Штілерман.

Йдеться про спробу уникнути залежності від одного виробника, який контролює програмне забезпечення, оновлення та сумісність компонентів. Проте відкрита архітектура Freyja поки залишається заявленим принципом майбутньої системи, а не перевіреною характеристикою готового комплексу.

Тому орієнтовну ціну FP-7.X не можна вважати вартістю всієї Freyja. Окремо доведеться оплачувати радари, пускові установки, командний пункт, інтеграцію, випробування, навчання та технічну підтримку.

Хто бере участь і які домовленості вже є

Офіційний список учасників паризької зустрічі антибалістичної програми містить 12 компаній: Fire Point, Kongsberg, Thales, Safran, MBDA, Eurosam, Saab, Diehl Defence, Weibel Scientific, Hensoldt, Sener та Leonardo.

Однак присутність компанії на презентації ще не означає підписаного контракту або погодженого обсягу робіт. Найконкретніший публічний документ — меморандум Fire Point і Hensoldt, укладений 16 червня 2026 року. Він передбачає співпрацю щодо радарів, зокрема TRML-4D, але не є контрактом на закупівлю серійних комплексів.

Щодо Kongsberg, Diehl, Thales, Leonardo та інших компаній коректніше говорити про переговори, потенційні ролі або участь у формуванні архітектури. Повних контрактів, їхньої вартості та остаточного розподілу відповідальності сторони не оприлюднювали.

Хто фінансує Freyja

Погодженого спільного бюджету Freyja у відкритих джерелах немає. У декларації десяти держав йдеться про створення спільних оперативних вимог, технічних груп, механізмів управління та дорожньої карти. Щодо грошей документ містить лише намір шукати можливості фінансування досліджень і розробки.

Міжнародний керівний комітет наприкінці липня лише готувався вперше зібратися та оцінити витрати на R&D, повідомляв Reuters заступник секретаря РНБО Давид Алоян.

Один із варіантів — створення окремого органу або фонду, який акумулюватиме внески держав і забезпечуватиме програмі стабільне фінансування. Однак рішення про такий фонд, його капітал і частки учасників публічно не оголошене. За словами Алояна, коаліція має стати практичним механізмом реалізації проєкту, а не залишитися політичним форматом.

Найконкретніший внесок наразі запропонувала Франція. У спільній декларації Парижа і Києва вона пообіцяла сприяти співпраці українських розробників із французькими компаніями та надати експертизу Генеральної дирекції з озброєнь DGA. Водночас документ не містить суми, виділеної саме на Freyja.

Показово, що для чотирьох систем SAMP/T NG у тій самій декларації джерело фінансування назване прямо — транші Ukraine Support Loan у 2026 і 2027 роках. Для Freyja подібної фінансової конструкції поки немає.

Теоретично одним із майбутніх інструментів може стати європейська програма SAFE обсягом до 150 млрд євро, яка дає країнам ЄС змогу фінансувати спільні закупівлі із залученням українського ОПК. Однак підтверджень, що Freyja вже отримала кошти SAFE або включена до затвердженого пакета, немає.

Скільки коштуватиме система

У публічній дискусії про Freyja змішують щонайменше три різні показники:

• витрати на розробку, інтеграцію, випробування і сертифікацію;
• інвестиції у виробничі лінії, обладнання та ланцюги постачання;
• майбутню ціну серійної ракети.

Публічно названо лише орієнтовну ціну майбутнього перехоплювача. Спочатку Fire Point оцінювала FP-7.X приблизно у $700 тисяч, а згодом визначила верхню планку на рівні 1 млн євро.

Для порівняння, у бюджетних матеріалах армії США на 2026 рік вартість PAC-3 MSE оцінювали у $3,87 млн за одиницю. Отже, FP-7.X за 1 млн євро була б приблизно на $2,73 млн, або на 71%, дешевшою. Початкова оцінка Fire Point у $700 тисяч означала б різницю у $3,17 млн, або майже 82%.

Однак бюджетна ціна PAC-3 MSE включає не лише ракету. Із загальних $3,87 млн безпосередньо на перехоплювач припадає близько $3,33 млн, а решта — на супутнє обладнання та заходи зі стійкості виробництва.

Якщо порівнювати FP-7.X лише з вартістю самої американської ракети, то ціна у 1 млн євро, або приблизно $1,14 млн, буде нижчою на $2,19 млн, або на 66%. За початкової оцінки у $700 тисяч різниця становила б близько 79%.

Таким чином, залежно від бази розрахунку та заявленої ціни FP-7.X, майбутній український перехоплювач може бути приблизно на 66% — 82% дешевшим за PAC-3 MSE.

Проте це поки теоретичне порівняння. Ціна Fire Point є цільовим показником для ракети, яка перебуває на стадії розробки. PAC-3 MSE серійно виробляється, має підтверджену бойову ефективність і включена у сформований ланцюг постачання.

Оцінка Fire Point також не враховує повної вартості Freyja — радарів, пускових установок, командного пункту, інтеграції компонентів, випробувань, навчання, технічної підтримки та витрат на R&D.

Так само слід оцінювати план Fire Point випускати до 2000 перехоплювачів на рік. Для порівняння, Lockheed Martin поставила 620 PAC-3 MSE у 2025 році, а за семирічною рамковою угодою планує збільшити річну виробничу потужність приблизно до 2000 ракет до початку 2030 року.

Отже, Fire Point декларує масштаб, до якого американська програма йде після років серійного виробництва та мільярдних контрактів. Наявної виробничої лінії FP-7.X із підтвердженою потужністю у 2000 ракет на рік поки немає.

Коли Freyja може запрацювати

Володимир Зеленський заявляв, що розраховує побачити Freyja в роботі протягом 12 місяців. Більш конкретний проміжний орієнтир назвав заступник секретаря РНБО Давид Алоян.

"Маємо амбітну мету — отримати MVP у першій половині 2027 року. Це буде прототип, здатний показати перші практичні результати", — сказав він.

MVP, або minimum viable product, перекладається як мінімально життєздатний продукт. У технологічних проєктах так називають найпростішу робочу версію розробки, яка містить лише ключові компоненти й дає змогу перевірити основну концепцію.

Для Freyja це має бути прототип, здатний виявити та супроводити ціль, передати дані для наведення і виконати тестове перехоплення. Йдеться не про завершений серійний комплекс, готовий до постійного бойового чергування.

Наразі FP-7.X пройшла лише початковий етап випробувань. На початку червня ракета здійснила керований маневрений політ, але Reuters наголошувало, що це було льотне випробування, а не перехоплення балістичної мішені. За даними Janes, перший такий тест планують провести приблизно у липні 2027 року.

Навіть успішне перехоплення підтвердить лише працездатність базової концепції, але не бойову готовність Freyja. Після цього систему потрібно буде випробувати проти різних типів цілей, інтегрувати з радарами та командними пунктами різних виробників, перевірити в умовах радіоелектронних перешкод і сертифікувати.

Окремими етапами стануть підготовка військових розрахунків, створення ремонтної та логістичної інфраструктури, розгортання серійного виробництва і накопичення запасу ракет. Строків серійного замовлення, початку поставок та постановки Freyja на бойове чергування країни коаліції поки не оголошували.

Чи замінить Freyja Patriot

Найкоротша відповідь — ні, принаймні у доступній для планування перспективі. Спільна декларація прямо визначає майбутню архітектуру як доповнення до наявних систем протиракетної оборони, зокрема європейських рішень, які держави вже закупили або планують закупити.

Patriot і PAC-3 MSE — зріла серійна система з радаром, командним контуром, пусковими установками, навченою інфраструктурою та перехоплювачем, який уже застосовувався у бойових умовах. Freyja поки складається з випробуваної в польоті ракети, попередніх домовленостей із партнерами та архітектури, яку ще потрібно інтегрувати й перевірити.

У короткій перспективі Україна й надалі залежатиме передусім від наявних Patriot і запасу критично важливих ракет PAC-3. Їх закупівлю для України, зокрема, фінансують партнери через механізм PURL.

"Patriot потрібні були нам ще вчора", — сказав Володимир Зеленський в інтерв'ю Axios, пояснюючи терміновість нових поставок. За його словами, Україні до зими необхідні 300 перехоплювачів.

Стратегічна цінність Freyja в іншому — створити додаткове джерело ракет у Європі, диверсифікувати постачальників, використати український бойовий досвід і зменшити залежність від одного виробничого ланцюга. Якщо проєкт пройде випробування та отримає серійне фінансування, він може доповнити Patriot і SAMP/T, але не витіснити їх.

Freyja вже має політичну коаліцію з десяти держав, українського системного інтегратора та коло потенційних європейських постачальників. Проте її економіка досі тримається на цільових показниках — до 1 млн євро за ракету, до 2000 одиниць на рік і прототип у 2027 році.

Щоб проєкт перетворився на повноцінну оборонну програму, партнерам ще потрібно погодити кошторис R&D, внески держав, юридичну модель фонду, контракти з виробниками та серійне замовлення. До першого підтвердженого перехоплення, а потім і стабільної серії, Freyja коректніше називати не європейською заміною Patriot, а високоризиковою спільною розробкою додаткового протибалістичного інструмента.