УІНП пропонує "деколонізувати" 183 населені пункти. Перейменовувати деякі з них раніше передумала Нацкомісія держмови

До списку наразі включено 183 населених пункти у 20 областях, але лише на тих територіях, які наразі контролюються Україною. Зазначається, що він не є вичерпним і буде доповнюватися.

"Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону", - зазначається у повідомленні.

Інститут нагадує, що впродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Зокрема, запропонований перелік містить назви 12 міст, 18 смт, 139 сіл та 14 селищ. Найбільше населених пунктів хочуть перейменувати у Дніпропетровській (35), Харківській (25) та Одеській (21) областях.

Майже половина всіх назв у списку (82) присвячені вшануванню 1 травня. Зокрема, пропонується перейменувати міста Первомайськ (поки лише Миколаївської области), Первомайський та Першотравенськ.

Ще дев'ять топонімів у переліку - утворені від слова "Москва" (зокрема, місто Новомосковськ), а шість - названі на честь російського полководця Олександра Суворова (1730-1800) (зокрема, селище на півдні Одещини).

До міст, назви яких пропонується змінити, включено також Червоноград та Красноград, Павлоград, Олександрію, Синельникове та Ватутіне. Єдиним населеним пунктом із назвою "Дружба", яке хочуть перейменувати в інституті, стало, власне, місто в Сумській області.

"Його назва є втіленням радянського ідеологічного кліше та мала уособлювати "споконвічну дружбу братніх російського, українського та білоруського народів". У минулому тут було три населених пункти: Журавка, Юрасівка (засновані на початку другої половини XVII століття) та Хутір-Михайлівський, що вперше згадується 1855 року в зв’язку із спорудженням цукроварні", - зазначається в поясненні.

Крім того, до переліку потрапило й місто Баштанка, яке, як аргументують в УІНП, "було названо на честь "Баштанської республіки", проголошеної 1919 році в Баштанській балці місцевими більшовиками".

Втім, слід підкреслити, що назва "Баштанка" в часи пізньої Російської імперії використовувалася поряд з основною назвою тодішнього села - Полтавка, чому є достатньо свідоцтв, зокрема на картах та, наприклад, у результатах перепису населення 1897 року.

Перелік з поясненнями своєї позиції на УІНП опублікував за посиланням, втім спрощений, із вказанням областей, районів та громад - представлено нижче.

Нагадаємо, що наприкінці червня через пропозиції щодо перейменування населених пунктів згідно з нещодавно ухваленим законом вже виникав скандал: тоді свій перелік виклала Національна комісія зі стандартів державної мови.

До цього, зокрема, увійшли й назви, які, на думку комісії, не відповідають українським словотворчим нормам, хоча майже половина з 1,4 тисячі зазначених позицій стосувалася саме політики деколонізації топоніміки.

Найбільш типовими пропозиціями були зміна назв населених пунктів, утворених з основ (коренів) Красн- та Червон-, Первомай- та Першотрав-, а також Надежд- та низки інших російських коренів, відсутніх в українській. Перейменувати пропонувалося й всі населені пункти з назвою Дружба, включаючи місто.

З числа міст у цьому переліку були також згадані Червоноград, Красноград, Новомосковськ, Ватутіне, Первомайський, обидва Первомайська (включно з окупованим у Луганській області). Але Баштанки в ньому не було.

Втім після суспільного резонансу, викликаного головним чином пропозицією перейменувати Запоріжжя, проти якого виступили колишній голова УІНП Володимир В'ятрович та міністр освіти та науки Оксен Лісовий, комісія скоротила свій список в чотири рази, виключивши, багато контроверсійних позицій, зокрема Красноград та Червоноград, а також Новомосковськ, Першотравенськ та усі селища з назвою Дружба. 

Слід також нагадати, що через три місяці в Україні має припинити існування статус селищ міського типу: відповідний закон Рада ухвалила 28 липня. 3 серпня він був відправлений на підпис Володимиру Зеленському, але той його поки не підписував.