Криголам "Ноосфера" завершив свій третій антарктичний сезон: які дослідження проведено (ФОТО)

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Зазначається, що флагман українського науково-дослідного флоту “Ноосфера” вирушив до Антарктики для виконання нової місії ще 17 листопада 2023 року, таким чином третій антарктичний сезон став найдовшим сезоном із найбільшою науковою програмою.

6 грудня торік криголам прибув до острова Кінг-Джордж в Антарктиці, де розташована польська антарктична станція “Арцтовський”. Судно доправило вантажі та учасників експедицій, зокрема загін технічних фахівців для модернізації української антарктичної станції “Академік Вернадський” (острів Галіндез). Відтак прибуло у порт Пунта-Аренас (Чилі). Капітаном цього рейсу був Олександр Гришко.

Знову до Антарктики “Ноосфера” вирушила 15 березня 2024 року. На борту криголама була команда річної 29-ї Української антарктичної експедиції, вантажі для її зимівлі, а також науковці сезонної експедиції з України та інших країн. Капітаном цього рейсу став Павло Панасюк.

Саме дорогою до станції “Академік Вернадський”, безпосередньо в районі станції та на шляху назад з борту “Ноосфери” було виконано низку досліджень, зокрема:

• відібрано зразки донних осадів для продовження вивчення геологічної історії Землі, насамперед зміни клімату;
• вперше відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану (у співпраці з польськими колегами);
• зібрано унікальний матеріал для дослідження акустичної комунікації рідкісних китів – південних плавунів;
• відібрано зразки крилю та фітопланктону для важливого міжнародного дослідження щодо розповсюдження силіконів в Антарктиці;
• відібрано цікаві з точки зору порівняльного дослідження проби ізольованих популяцій прісноводних безхребетних та судинних рослин, а також гірських порід з островів Десепшен та Крістін, бухти Артура.

Назад до Чилі учасників річної 28-ї УАЕ та сезонної експедиції “Ноосфера” доправила 13 квітня. У цьому переході криголаму довелося долати сильний шторм у протоці Дрейка з висотою хвиль до 10 м та швидкістю вітру до 35 м/с.

Відтак судно вчергове вирушило до Антарктики – до острова Кінг-Джордж для ротації полярників на польській станції “Арцтовський”. Звідти “Ноосфера” взяла курс на Кейптаун, куди успішно дісталася 8 травня.

Судно залишатиметься у порту Кейптауна до наступного антарктичного сезону. Повернення “Ноосфери” в Україну планується після завершення повномасштабного вторгнення РФ, йдеться у повідомленні дослідників.

Нинішня експедиція "Ноосфери" (як і попередня) була спільною українсько-польською і частково фінансувалася Польською антарктичною програмою.

1 / 16

Другий антарктичний сезон “Ноосфери”

Нагадаємо, що другий антарктичний сезон українського науково-дослідного криголама "Ноосфера" завершився 29 квітня 2023 року: судно прибуло з Антарктики до Кейптауна (ПАР).

Другий сезон "Ноосфери" розпочався 25 грудня 2022 року, тривав чотири місяці і складався з двох частин. У грудні 2022 року судно вирушило з Кейптауна до Антарктики, доставивши до станції "Арцтовський" команду польських полярників, а до станції "Академік Вернадський" – загін українських технічних фахівців. Також на обидві бази доправили вантажі.

Наприкінці березня судно знову вийшло до Антарктики з 28-ю українською антарктичною експедицією на борту та вантажами, необхідними для зимівлі нової команди. Забезпечивши ротацію річних експедицій на станції "Академік Вернадський", яка відбулася 7 квітня, та забравши польських полярників зі станції "Арцтовський", криголам вирушив до Кейптауна.

Зрештою, від крижаного континенту на "велику землю" криголам доправив три експедиції, серед яких зимувальний загін 27-ї української експедиції, учасники та учасниці якої протягом року працювали на єдиній українській антарктичної станції "Академік Вернадський", що розташована на острові Галіндез. Це науковці за напрямами геофізика, біологія, метеорологія, а також їхня команда життєзабезпечення.

Температурні рекорди в Антарктиці

Нагадаємо, 3 липня 2023 року на українській науковій станції "Академік Вернадський" зафіксували новий рекорд: температура повітря сягнула +8,7°С, що стало максимальною температурою липня за всі роки спостережень.

Попереднє найвище значення було +5,6°С i фіксувалося ще у липні 1965 року, тобто коли станція належала Великій Британії.

Зазначимо також, що у листопаді 2022 року на українській станції "Академік Вернадський" в Антарктиді зафіксували новий сніговий рекорд. Рівень снігу тоді сягнув позначки 3 метри 45 см, що майже на півметра більше, ніж максимум у 2021 році.