Рінат Ахметов

Ахметов Рінат Леонідович, — український бізнесмен, політик та меценат. Був одним зі спонсорів забороненої нині Партії регіонів, також був депутатом Верховної Ради від цієї партії у 2006-2007 та 2007-2012 роках.

Рінат Ахметов є єдиним власником холдингової компанії System Capital Management, що керує активами в гірничо-металургійній галузі, енергетиці, банківському та фінансовому секторах, телекомунікаціях, нерухомості, роздрібній торгівлі, роздрібній торгівлі, аграрному секторі, а також сферах транспорту та логістики. Також Ахметов є президентом Футбольного клубу "Шахтар". 

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню, орденами "За заслуги" І-III ступенів, почесним званням "Заслужений працівник фізкультури та спорту", медалями "Шахтарська слава" І-III ступенів, Золотою медаллю Чемпіонату України з футболу, нагородою від президента Пакистану за заслуги перед Пакистаном "Золота зірка Пакистану", званням "Почесний громадянин Донецька", званням "Почесний громадянин Харківської області" та нагородою УЄФА "Football Leadership Award". Крім цього Ахметов є лауреатом премії "Визнання" — "за вагомий внесок у меценатство".

Біографія

Народився 21 вересня 1966 року в Донецьку. Його батько  Леонід Ахметов працював Шахтарем(помер у 1991 році), мати Някія Ахметова працювала продавчинею. Старший брат Ігор Ахметов помер у 2021 році. Одружений. Дружина Лілія Миколаївна Смирнова. Має двох синів Даміра (1987 р.н.) та Алміра (1997 р.н.). За національністю Ахметов волзький татарин.

Першим записом у трудовій книжці Ахметова була посада керівника Донгорбанку у 1995 році. З 15 жовтня 1996 року Ахметов очолив футбольний клуб "Шахтар", після загибелі колишнього власника клубу Ахатя Брагіна. У 2001 році закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю "маркетинг".

Бізнес

Активи Ріната Ахметова консолідовані в холдингу System Capital Management (SCM). Компанія була заснована у 2000 році в Донецьку. У 2006 році в компанії відбулась реструктуризація в ході якої окремі операційні активи об’єднали в галузеві холдинги. Таким чином було сформовано холдинги "Метінвест", який керує гірничо-металургійним бізнесом, та ДТЕК, який об’єднав енергетичні активи Ахметова. 

Станом на 2013 рік частка SCM в ВВП України складала майже 4%. Компанія контролює понад 100 підприємств в галузях металургії, енергетики, гірничовидобувної промисловості, банківської справи, страхування та управління нерухомістю. За даними державного реєстру юридичних осіб дружина Ріната Ахметова Лілія, тривалий час займала посаду голови ревізійної комісії в SCM, а його мати Някія Ахметова була головою наглядової ради компанії. У 2017 році Ахметов звільнив їх, ліквідувавши їх посади. Лілія Ахметова раніше володіла 10% SCM, але у 2009 році Ахметов сконцентрував усі 100% компанії.

Метінвест

Власником холдингу "Метінвест" є нідерландська компанія Metinvest B. V., якою володіють SCM (71,24 %) та "Смарт-холдинг" Вадима Новінського (23,76 %). У 2006 році "Метінвест" придбав ТОВ "Леман-Україна", що займало провідну позицію в сегменті гуртової торгівлі металопродукцією. У 2007 році холдинг придбав Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, який є одним з найбільших гірничовидобувних підприємств України. Того ж року "Метінвест" став членом всесвітньої асоціації сталі WorldSteel.

У 2008 році холдинг придбав італійський прокатний завод Trametal S.p.A., а також британське підприємство Spartan UK Ltd. У 2009 році "Метінвест" придбав 100% провідного американського виробника коксівного вугілля United Coal Company та 95,23% болгарського прокатного підприємства Promet Steel AD. У 2010 році було сконцентровано 90,2% Макіївського металургійного заводу, а також включено до холдингу Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. У 2011 році холдинг придбав 50% групи "Індастріал", яка контролювала металургійний комбінат "Запоріжсталь", а у 2012 році холдинг безпосередньо придбав 49,9% "Запоріжсталі". 

У 2013 році холдинг 39,75% придбав найбільшого в Україні виробника вогнетривкої продукції "Запоріжвогнетрив". Того ж року SCM та "Смарт-холдинг" передали "Метінвесту" 23,5% акцій ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", 15% акцій ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", 26% акцій ПАТ "Запоріжкокс", 31,3% акцій ПАТ "Донецьккокс" і 3,1% акцій ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". У 2014 році SCM та "Смарт-холдинг" оголосили про завершення консолідації своїх гірничо-металургійних активів в компанії Metinvest B.V.

У березні 2017 року група "Метінвест" заявила про втрату контролю над підприємствами, які знаходяться на територіях тих частин Донецької та Луганської областей, що були захоплені сепаратистами. Холдинг втратив контроль над Єнакієвським металургійним заводом і його макіївською філією, Харцизьким трубним заводом, компанією "Комсомольське рудоуправління", компанією "Краснодонвугілля", компанією "Донецьккокс", а також спільним українсько-швейцарським підприємством "Метален" через відмову перереєструвати підприємства на території невизнаних республік.

У 2018 році холдинг купив 23,7 % акцій компанії "Южкокс" в Дніпропетровській області, а також придбала 100 % акцій компанії "Юністіл" у Кривому Розі. В тому ж році було придбано частку в розмірі 24,99 % у шахтоуправлінні "Покровське" і Свято-Варваринській збагачувальній фабриці (Донецька область), що разом є найбільшим в Україні вуглевидобувним виробничим комплексом. У 2019 році "Метінвест" придбав 49,37% Дніпровського коксохімічного заводу, а у 2020 довела частку в цій компанії до 73%. У 2021 році "Метінвест" придбав Дніпровський металургійний комбінат, а у 2022 році компанію об’єднали з Дніпровським коксохімічним заводом в нове підприємство під назвою "Каметсталь".

Після початку повномасштабної війни у 2022 році "Метінвест" втратив ММК. ім. Ілліча та Металургійний комбінат "Азовсталь", які були знищені російськими окупантами під час захоплення Маріуполя. Під час боїв за Авдіївку у 2023-2024 роках було зруйноване одне з найбільших коксохімічних підприємств Європи "Авдіївський коксохімічний завод"

Станом на липень 2024 року до складу холдинг фактично контролює наступні активи у сферах металургії та видобування: Promet Steel, Ferriera Valsider, Metinvest Trametal, Spartan UK, "Запоріжкокс", "Запоріжсталь", "Метінвест-Ресурс", "Юністіл", "Каметсталь", Інгулецький ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, United Coal Company. 

ДТЕК

Найбільший приватний інвестор в енергетичній галузі. Компанія виробляє електроенергію на сонячних, вітрових та теплових електростанціях, видобуває вугілля та природний газ, здійснює трейдинг енергопродуктів, розподіляє електроенергію та має мережу зарядних станцій. Головний офіс розташований у Києві.

Компанія була заснована у 2005 році як "Донбасская топливно-энергетическая компания" (Донбаська паливно-енергетична компанія). До її складу увійшли шахта "Павлоградвугілля", шахта "Комсомолець Донбасу", "Східенерго". У 2006 році до активів ДТЕК додалися компанії "ПЕМ-Енерговугілля", вуглезбагачувальні фабрики "Павлоградська" та "Курахівська", а у 2007 році — вуглезбагачувальні фабрики "Добропільська", "Октябрська" і Моспинське вуглепереробне підприємство.

У 2008 році в структурі ДТЕК було створено компанію "Вінд Пауер", яка пізніше увійде до складу ДТЕК ВДЕ, що сьогодні консолідує всі активи ДТЕК у сфері відновлюваної енергетики. У 2011 році ДТЕК консолідував 71,8% компанії "Київенерго". Цього ж року ДТЕК та ФДМУ уклали договори оренди та концесії вуглевидобувних підприємств "Ровенькиантрацит", "Добропіллявугілля" та "Свердловантрацит". У травні 2011 року була створена компанія "ДТЕК Нафтогаз"для розвитку проєктів в нафтовій та газовій сфері. 

У 2014 році було створено керуючу компанію ДТЕК і три операційні компанії: ДТЕК Енерго для управління активами в вуглевидобутку, тепловій енергетиці й дистрибуції електроенергії, ДТЕК ВДЕ — в альтернативній енергетиці та ДТЕК Нафтогаз — у видобутку природного газу

У березні 2017 року ДТЕК втратив контроль над своїми підприємствами які перебували на території самопроголошений "ДНР" та "ЛНР". Серед них шахта "ДТЕК Комсомолець Донбассу", "Моспинське ВПП", "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", "ДТЕК Східенерго"(Зуївська ТЕС), "ДТЕК Донецькобленерго", "ДТЕК Свердловантрацит", "ДТЕК Ровенькиантрацит", "Електроналадка", "ДТЕК Високовольтні мережі", "ДТЕК Сервіс". В тому ж році була введена в експлуатацію Трифонівська сонячна електростанція, що стало першим проєктом компанії у сфері сонячної енергетики.

У 2018 році компанія завершила процедуру анбандлінгу, внаслідок чого на базі "Київенерго", "Дніпрообленерго" та "Донецькобленерго" були створені оператори систем розподілу — "ДТЕК Київські електромережі", "ДТЕК Дніпровські електромережі" і "ДТЕК Донецькі електромережі". Крім того, були виділені компанії-постачальники: "Київські енергетичні послуги", "Дніпровські енергетичні послуги", "Донецькі енергетичні послуги". Управління створеними ОСР, а також "ДТЕК Високовольтні мережі" і "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" було передано дочірній холдинговій компанії "ДТЕК Мережі". Також була створена компанія D.Trading, яка відповідає за гуртову торгівлю енергоресурсами. 

У 2017 році компанії ДТЕК Енерго отримала в управління виробничі активи машинобудівного холдингу Ахметова Corum Group: Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", "Корум Дружківський машинобудівний завод", а також "Гірничі машини". Всі вищезгадані підприємства спеціалізувались на виробництві гірничовидобувної техніки та шахтного обладнання.

У 2019 році компанії з постачання електроенергії, а також власна мережа електрозаправок були передані в операційне управління дочірній холдинговій компанії D.Solutions, яка з 2021 року працює під брендом Yasno. Станом на липень 2024 року компанія здійснює постачання електроенергії 3,5 млн домогосподарств та понад 85 тис. корпоративних клієнтів на всій території України.

ДТЕК неодноразово критикували за формулу закупівлі вугілля "Роттердам+". Ця методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні застосовувалась з 1 травня 2016 року по 30 червня 2019 року, коли в Україні запрацював ринок електроенергії. Вартість вугілля, за цією формулою складалася з індикативної ціни вугілля на основі середніх індексів регіоні Амстердам-Роттердам-Антверпен за 12 місяців перед встановлення прогнозованої ціни електроенергії та вартості транспортування вугілля на українські ТЕС. 

Основною підставою для критики стало те, що лише 5% вугілля, яке використовувалось на складах українських ТЕС було імпортним. Крім того, критики стверджували що замість дорогого вугілля з портів північно-західної Європи для українських ТЕС фізично постачали дешевше вугілля з Польщі, Росії та Колумбії. 

У 2017 році Національне антикорупційне бюро почало розслідування за фактом зловживань посадовців НКРЕКП при впровадженні формули "Роттердам+". За даними слідства унаслідок дії формули у 2016-2017 роках кінцеві споживачі переплатили понад 19 млрд грн, а протягом 2018-2019 – понад 20 млрд гривень. Були неодноразові спроби закрити справу, проте у грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд вирішив повернути її на розгляд у першу інстанцію.

ПУМБ

Перший Український Міжнародний Банк станом на травень 2024 року входить у десятку найбільших українських банків за вартістю активів (126,9 млрд гривень). Його діяльність зосереджена на комерційних, роздрібних та інвестиційно-банківських операціях

Банк був створений у 1991 році, а у 2005 році його придбала дочірня компанія System Capital Management "СКМ-Фінанс". А у 2011 році акціонер об’єднав ПУМБ з Донгорбанком. У 2010 році банк запустив послугу онлайн-банкінга "ПУМБ online", а у 2011 році мобільний додаток.

"Укртелеком" 

Телекомунікаційна компанія, яка є найбільшим в країні оператором фіксованого зв’язку. Компанія надає практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг — телефонний зв'язок, доступ до Інтернету та інтерактивне телебачення.

Компанія "Укрелектрозв’язок" була створена у 1993 році, як державне підприємство для управління галуззю електрозв’язку. Наступного року державне підприємство було переіменовано в "Укртелеком".

На час створення до його складу держкомпанії входили: Українське підприємство міжнародного та міжміського зв’язку і  телебачення "Укртек", Київський телеграф, Київська міська радіотрансляційна мережа, Центр інформаційних технологій, Державний Інститут з розвідування і  проектуванню засобів та споруд зв’язку "Укрзв’язокпроект", Державний Інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку "Діпрозв'язок" і  "Закарпаттелеком".

До 1995 року під управління "Укртелекому" передали ще 22 обласних, а також Кримське республіканське і Севастопольське міське підприємства електрозв’язку. В 1995 році в "Укртелеком" увійшло державне підприємство супутникового зв’язку "Укрзв’язоксупутник".

У 2005 році компанія отримала ліцензію на надання послуг мобільного зв'язку з використанням стандарту UMTS/W-CDMA. З 1 листопада 2007 року філія Укртелекому "Утел" запустила послуги 3G-зв'язку під брендами Utel та "Ого!Мобільний". 

В жовтня 2010 року Кабінет міністрів вирішив виставити 92,791% акції "Укртелекому" на приватизацію. Стартова ціна складала 10,5 млрд гривень. Єдиним претендентом на купівлю держпідприємства стала компанія "ЕСУ" (дочірня компанія австрійського інвестиційно-фінансового консорціуму  EPIC). В березні 2011 року угода купівлі продажу була завершена.

У 2013 році австрійська компанія продала власника "Укртелекому" компанію ЕСУ компанії Ріната Ахметова SCM. Але пізніше виявилось, що цій угоді передував продаж ЕСУ кіпрській компанії Raga Establishment Ltd, яку ЗМІ пов’язують з оточенням Дмитра Фірташа. Пізніше Raga Establishment Ltd перепродала ЕСУ компанії Ахметова за $860 млн.  

У 2017 році Raga Establishment подала в суд на компанію Ахметова, стверджуючи що отримала лише $100 млн. В рамках цієї справи кіпрський суд заморозив активи олігарха на суму $810 млн. У 2019 році справа була урегульована після того, як Ахметов виплатив компанії понад $700 млн.

Ще один скандал довкола "Укртелекому" пов’язаний з тим, що ЕСУ купила "Укртелеком", випустив облігації на суму 4,6 млрд гривень. Найбільшими держателями цих цінних паперів стали Ощадбанк та Укрексімбанк. Погашення облігацій мало відбутись у 2017 році, але цього не сталось. У 2020 році суд зобов’язав компанію Ахметова виплатити Укрексімбанку 2,7 млрд гривень з цієї суми.

Оскаржити приватизацію "Укртелекому" намагався Фонд державного майна. У травні 2016 року ФДМУ ініціював перевірку щодо виконання приватизаційного договору при купівлі "Укртелекому". Перевірка тривала до лютого 2017 року. Під час неї було виявлено, що покупець не вніс достатнього обсягу інвестицій. 12 грудня 2017 року Апеляційний суд Києва прийняв сторону ФДМ та ухвалив розірвати приватизаційний договір 2011 року та повернути "Укртелеком" державі. В травні 2023 року Верховний суд направив справу про розірвання договору купівлі-продажу телеком-оператора на новий розгляд до першої інстанції.

Крім цього Ахметов з 2005 року володів загальнонаціональним телеком-оператором Vega. В 2021 році він продав цю компанію оператору мобілього зв’язку Vodafone Ukraine за $15 млн. На момент продажу компанія Vega представляла послуги фіксованої телефонії для близько 450 тис. абонентів та послуги з доступу до інтерету для 150 тис. абонентів.

UMG Investments

Холдингова компанія, що була заснована SCM у 2006 році для управління активами у сировинній галузі. У 2016 році бізнес-модель була змінена з керуючої компанії на інвестиційну. 

Станом на липень 2024 року компанія керує холдингом VESCO, який об’єднує активи з видобтку глини, вапняку та виробництва вогнетривів. Серед них "Веско", "Вогнетривруд", Дружківське рудоуправління, "Рутекс Керам" (24,9%), "Часівоярський вогнетривкий комбінат", а також Новотроїцьке рудоуправління.

Серед активів компанії є компанія з виробництва добрив "Українські мінеральні добрива", компанія з виробництва рідкісних газів "Юрмджи РТ Газ", а також компанія з виробництва електроенергії та тепла з шахтного метану "Ріджен".

ЕСТА Холдинг

Один із найбільших холдингів нерухомості в Україні. Основні напрями діяльності компанії — інвестування, девелопмент, консалтинг, управління об’єктами комерційної нерухомості, а також готельний бізнес. 

Компанію було створено у 2006 році під назвою "СКМ Істейт" для управління активів у сфері нерухомості та передано земельні ділянки площею понад 80 Га. У 2008 році компанію було переіменовано в ЕСТА Холдинг.

Станом на 2024 рік серед активів компанії: цУМ, бізнес-центр "Леонардо" та готель "Опера" в центрі Києва. Крім того, у власності холдингу є БЦ "Пушкінський", та готелі "Донбас палас" і Park Inn by Radisson в Донецьку, які компанія не контролює. 

Логістичний бізнес

В структурі SCM є кілька компаній які займаються логістичним напрямком. Залізничною логістикою займається компанія "Лемтранс", що є найбільшим в Україні приватним оператором вагонів. В активах компанії понад 15 тисяч піввагонів, які щорічно перевозять понад 52 млн тонн вантажів різної номенклатури.

Компанія організовує перевезення власним рухомим складом, надає транспортно-експедиторські послуги, виконує інформаційний супровід руху вантажів, а також ремонт рухомого складу.

Компанія "Портінвест" відповідає за морську логістику, а також за розробку і реалізацію проєктів у портовій сфері. 

HarvEast Holding

Компанія, що керує аграрними активами в Київській, Житомирській та Донецькій областях. Земельний банк холдингу до початку повномасштабної війни складав 127 тис. га. Після початку повномасштабної війни холдинг втратив 90 тис. га або 70% від свого земельного банку.

Harveast Holding був заснований у 2011 році на базі сільськогосподарських активів ММК ім. Ілліча. Основними акціонерами є SCM та "Смарт-Холдинг" Вадима Новинського. У 2017 році компанія створила підрозділ "Харвис Іррігейшин Сідс" для розвитку систем зрошення. 

Основні напрямки діяльності:

• рослинництво (вирощування пшениці, соняшнику, бобових, кукурудзи);
• молочне тваринництво;
• насінництво (вирощування та доопрацювання насіння).

Медіа Група Україна

Компанія, яка з 2010 по 2022 рік об'єднувала телевізійні, видавничі та цифрові-ресурси SCM. Медіахолдинг був створений у листопаді 2010 року. До його складу тоді увійшли загальнонаціональний телеканал "Україна", спортивний канал "Футбол", регіональний канал "Донбас", сейлз-хаус "Медіапартнерство" та інтернет-холдинг Digital Ventures, який керував порталом tochka.net.

Станом на початок липня 2022 року холдинг об’єднував загальнонаціональні телеканали "Україна", "Україна 24", "НЛО TV", "Індиго TV", "Футбол 1", "Футбол 2", "Футбол 3". В активах холдингу були міжнародні телеканали Ukraine 1, Ukraine 2, NLO TV 1 та NLO TV 2. Крім того, холдинг володів журналом про моду Vogue Ukraine та виданням "Сьогодні мультимедіа", яке об’єднувало газету "Сегодня" з  щоденним тиражем у 230 тис. примірників та інтернет-портал segodnya.ua.

11 липня 2022 року Рінат Ахметов заявив, що вирішив вийти з медійного бізнесу. А компанія SCM відмовилась від усіх активів на користь держави. Це рішення пов’язують зі вступом в дію закону про олігархів, яким встановлюються чіткі критерії для визначення олігархів та вимоги до прозорості контактів політичних діячів та посадових осіб з олігархами або їх представниками.

Футбольний клуб "Шахтар"

Команда була створена у квітні 1936 року під назвою "Стаханівець". Перший матч новоствореної команди відбувся в травні 1936 року з одеською командою "Динамо"(2:3). Організатором та першим головним тренером став Микола Наумов, який одночасно грав у нападі. У 1946 році футбольну команду перейменували на "Шахтар".

У 1960 головним тренером "Шахтаря" став Олег Ошенков. Після його призначення команда у

1961,1962 та 1963 виходила до фіналу кубку СРСР та двічі вигравала його(у 1961 та 1962). Також у 60-х форма команди отримала свої традиційні кольори  — помаранчевий та чорний. Протягом 70-тих та 80-х команда також входила до вищої ліги СРСР

На початку 90-х "Шахтар" придбав донецький підприємець та кримінальних авторитет Ахать Брагін, якого неофіційно вважали "господерем" Донецька та який офіційно став президентом футбольного клубу. 1й жовтня 1995 року під час матчу між "Шахтарем" та сімферопольською "Таврією" на стадіоні "Шахтар" пролунав вибух внаслідок якого загинув Брагін та ще 4 особи які знаходилися поруч з ним. Невдовзі після смерті Брагіна, президентом клубу став Ахметов.

З 1997 року клуб не опускався нижче другого місця в кубку України і регулярно виступав на європейських турнірах. З початку 2000-х "Шахтар" почав активно купувати іноземних футболістів. У 2004 році головним тренером клубу став Мірча Луческу під керівництвом якого команді вдалося вибороти першість в Кубку УЄФА у 2009 році. Загалом клуб "Шахтар" 15 разів ставав чемпіоном України, 14 разів вигравав Кубок України та 9 разів суперкубок України.

Також у 2009 році в Донецьку був відкритий стадіон "Донбас-Арена", що за класифікацією УЄФА та ФІФА відповідав класу "еліт".  Попри те, що Донецьк не контролюється українською владою з 2014 року цей стадіон досі вказаний як домашній стадіон на сайті клубу. Проте фактично клуб з 2014 року проводить домашні матчі на стадіоні "Арена-Львів", стадіоні "Металіст" у Харкові, а також на НСК "Олімпійський" у Києві.

Політика

У 2006 та 2007 роках Ахметов був обраний депутатом Верховної Ради за списком нині забороненої "Партії Регіонів". За даними ЗМІ він є рекордсменом з пропущених засідань парламенту. За чотири роки роботи він пройшов письмову реєстрацію всього один раз, тобто був відсутній на 529 з 530 засідань. При цьому з його депутатської картки голосували за усі запропоновані "Партією Регіонів" законопроєкти в тому числі за резонансний закон про засади мовної політики. У виборах 2012 року він вирішив не брати участі. 

Проте навіть попри відсутність депутатського мандату Ахметов зберігав свій вплив на політику. Наприкінці січня 2014 року у розпал Революції Гідності Ахметов виступав за скасування диктаторських законів, а також проти силового розгону протестуючих, чому за інформацією ЗМІ посприяла зустріч олігарха з послом США.

За даними ЗМІ протягом 2014-2019 років Ахметов мав суттєвий вплив на Радикальну партію Олега Ляшка, надаючи їй доступ до своїх медіа. Також в ті роки під контролем Ахметова знаходився "Опозиційний блок", куди увійшли вихідні з ще не забороненої, але дискредитованої Партії регіонів. 

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі Ахметов засудив дії проросійських терористів, що окупували Донецьк. Водночас за даними ЗМІ діями сепаратистів, які захопили адмінбудівні в Донецькій та Луганській областях керували люди Ахметова і народного депутата Олександра Єфремова. У 2015 році генеральний прокурор Віталій Ярема заявив, що Ахметова як свідка допитували у справі про фінансування тероризму на Донбасі.

Після початку повномасштабної війни Ахметов закликав українців до єдності перед загрозою та заявив, що SCM заплатив наперед податки на 1 млрд гривень. За повідомленнями SCM бізнеси Ахметова та його благодійний фонд у 2022-2023 роках спрямували на допомогу ЗСУ та гуманітарні програми 6,7 млрд гривень.