Війна проти "Укрзалізниці": від початку року росіяни пошкодили майже стільки ж локомотивів скільки за попередні роки війни

Так, за оцінкою компанії від початку 2026 було пошкоджено з початку року було пошкоджено 191,5 локомотивів, тоді як за 2022-2025 — 216,5 локомотивів.

"Наведені дані свідчать про системний та цілеспрямований характер ворожих дій, спрямованих на виведення з ладу локомотивного парку з метою зниження спроможності залізничного транспорту забезпечувати безперебійне виконання вантажних та пасажирських перевезень", — зауважили в "Укрзалізниці".

Росіяни систематично б'ють по залізниці

Від початку року росіяни активізували удари по залізничній інфраструктурі України. Так за оцінкою Міністерства розвитку громад та території України, протягом 2025 року та початку 2026 року російські війська здійснили понад 1535 атак на об’єкти залізничної інфраструктури. Унаслідок ударів пошкоджено понад 17 тисяч об’єктів, знищено більш як 300 локомотивів, загинули 40 працівників залізниці, ще 258 дістали поранення.

З літа удари лише посилились. Так, 11 червня Росія ворожого удару зазнало локомотивне депо у Конотопі на Сумщині. Загинула працівниця залізниці. 10 червня російські війська безпілотниками атакували залізничний вокзал у Сумах. А 14 червня російська армія вдарила дронами по залізничній станції "Лозова" у Харківській області. Внаслідок цієї атаки було поранено машиніста і його помічника.

Крім "Укрзалізниці" від російських атак потерпає також залізнична інфрастрктура приватного бізнесу. Так, станом на кінець квітня внаслідок ударів російських дронів металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" втратив 12 локомотивів, які на підприємстві забезпечують безперервний цикл виробництва чавуну та коксу. Як повідомили Delo.ua в компанії, станом на початок червня втрати локомотивів зросли до 15.

Як раніше заявляв, заступник міністра розвитку громад та територій Олексія Балести, через удари по залізничній інфраструктурі Україна впроваджує модель системної стійкості залізничної інфраструктури, яка базується на трьох ключових компонентах:

•  виявлення загроз і ситуаційна обізнаність; 
• багаторівневий захист інфраструктури, рухомого складу та персоналу;  
• оперативне відновлення після атак.
• Окремо він наголосив, що важливим елементом є централізована система управління, яка дозволяє швидко ухвалювати рішення та забезпечує безперервну роботу залізниці.

За оцінкою заступника міністра, український підхід до захисту залізниці є комплексним і тісно інтегрованим із сектором безпеки та оборони. Йдеться про координацію із Силами оборони України, застосування засобів радіоелектронної боротьби, інженерний захист ключових об’єктів та створення груп протиповітряної оборони.

Війна РФ з українським бізнесом

Від російських ударів страждає не лише залізниця, від початку повномасштабної війни російські військові б'ють по українсьому бізнесу намагаючись зруйнувати українську економіку і кількість таких ударів лише зростає.  

Одним з фокусів таких атак, стала інфраструктура логістичної компанії "Нова пошта". Так, 17 червня російські безпілотники влучили в сортувальний термінал у Сумах. За попередніми даними компанії, під час обстрілу на Сумському хабі перебувало понад 13 тисяч відправлень, а їхня загальна оголошена вартість перевищує 42 млн грн.

15 червня внаслідок ракетної атаки було знищено найбільший інноваційний термінал “Нової пошти” у Києві. Цей був перший сортувальний термінал з автоматизованою лінією, яка не має аналогів в Україні. Його площа становить 14 800 кв. м і за годину через нього проходить до 20 000 відправлень.

Тим часом через російські атаки портова галузь України вже втратила $1,5 млрд, а кількість ударів у першому півріччі цього року вже перевищила показники за весь минулий рік. Так у 2025 році було завдано близько 150 ударів по портовій інфраструктурі, а за січень-червень 2026 таких ударів було понад 180 і вони зростають. 

Пошкодження портової інфраструктури впливає не лише на українську економіку, а й на глобальну продовольчу безпеку, оскільки країни-імпортери можуть не отримати українське зерно вчасно. Крім того, руйнування портів створює додаткові ризики для аграрного сектору. Через зростання небезпеки судноплавства підвищуються ставки фрахту та страхові платежі. Це тисне на закупівельні ціни всередині країни та зменшує доходи українських виробників.

За оцінкою, заступника міністра економіки України Тараса Висоцького через посилення атак на порти, судна, залізницю та енергетичну інфраструктуру український експорт зерна може впасти на третину — з нинішніх 6 мільйонів до 4 мільйонів тонн на місяць.Крім того росіяни систематично атакують український газовидобуток. За оцінкою міністра енергетики Дениса Шмигаля у 2025 порівняно з 2024 український видобуток газу впав майже на 11% до 16,97 млрд куб.м. Торік росіяни атакували українську газовидобувну інфраструктуру 227 разів а від початку війни вони завдали понад 400 ракетних та дронових атак по об'єктах найбільшої газовидобувної компанії "Нафтогаз". За оцінкою голови правління "Нафтогазу" Сергія Корецького за січень-травень 2026 РФ здіснила 107 атак на об'єкти групи , переважно атаки відбуваються по газовидобутку.