Як енергетична криза збільшить ціни на продукти в Україні в 2022 році

Напередодні опалювального сезону вартість газу в Європі залишається високою. Незважаючи на дії норвезьких газовиків , після відмови російського "Газпрому" бронювати потужності української газотранспортної системи ціна знову підскочила до максимуму і тримається в межах 800-900 доларів за тисячу кубометрів. А 28 вересня ціна вперше в історії перевищила 1000 доларів за 1000 кубометрів. Все це позначиться на зростанні цін на продукти харчування . І не лише у Європі, а й в Україні.

"Нафтогаз" і влада запевняють, що українцям не варто побоюватися космічних платіжок за газ у майбутньому опалювальному сезоні. Річна ціна на газ дозволить домогосподарствам платити за газ відносно небагато – до 8 грн за кубометр.

Проте газова криза в Європі в умовах глобальної економіки матиме наслідки, які вийдуть за межі опалювального сезону. Так, 15 вересня американська компанія CF Industries Holdings Inc, великий світовий виробник добрив, була змушена закрити два заводи у Великій Британії. Вона пішла на такий крок через високі ціни на газ, який є важливою технологічною сировиною для виробництва добрив. Аналітики Bloomberg вважають, що це спричинить подорожчання добрив. А виходячи з того, що добрива є важливою статтею витрат для фермерів, цей тренд призведе і до зростання продовольчої інфляції в Європі.

Наприкінці минулого року з підвищенням вартості нафти і залізняку в світі почалося зростання цін на сировинні товари , яке проявилося і в зростанні цін на агропродукцію. У світі вже подорожчали продукти харчування, а з огляду на енергетичну кризу в Європі вони можуть просто злетіти в ціні.

Україна є частиною глобальної економіки, і якщо вартість газу для нас має однозначно негативні наслідки, то результати зростання цін на продовольство неоднозначні. З одного боку, ми великий виробник агропродукції , і зростання цін означає збільшення валютної виручки та доходів агровиробників. З іншого боку, за рахунок експортного паритету українцям також доведеться платити за продукти більше .

Delo.ua вирішило розібратися, як подорожчання газу змінить ситуацію на українському ринку добрив і як це зрештою вплине на вартість продовольства.

Як добрива впливають на ціну продуктів

Інвестиційний радник компанії Slav invest Павло Педіна вважає, що висока ціна на газ утримається щонайменше до весни 2022 року. На багатьох хімічних підприємствах ще є запаси, і, бачачи ринковий ажіотаж, намагатимуться зберегти виробництво. Крім того, на ринок вплине фактор трейдерів, які намагатимуться утримати ресурс та заробити на підвищенні ціни. Це позначиться витратах аграріїв і збільшить кінцеву вартість їхньої продукції.

"Вартість мінеральних добрив у витратах при вирощуванні сільгоспкультур становить близько 40%. Звичайно, багато залежатиме від погоди. Проте є ціла низка факторів, які призведуть до зростання ціни на сільгосппродукцію: подорожчання добрив, підвищення вартості палива та нестача сезонної робочої сили. Але й без цього ціни на продовольство зараз найвищі за останні 60 років», — каже Пєдіна.

За його словами, енергетична криза вже має глобальний характер: було порушено логістичні ланцюжки у всьому світі, і вони досі не відновлені. Все це спричинило глобальне переміщення виробництв.

"Наприклад, у Шрі-Ланці спробували вирощувати органічну продукцію, щоб не завозити дорогі добрива. Ціни на продовольство злетіли, і тепер там брак продуктів та інфляція. З В'єтнаму йде легка промисловість: на багатьох місцевих фабриках захворіли люди на коронавірус, тому світові виробники свої виробництва в Індію або Шрі-Ланку Якщо раніше було розуміння, де в тебе підсумковий ринок, то тепер країна може як випасти, так і значно зрости. зростати", - каже Педіна.

Експерт вважає, що в Україні через кризу можливий переділ ринку мінеральних добрив. До нашої країни спробують зайти виробники з Росії та Туреччини, для яких газ коштує набагато дешевше, ніж для українських виробників.

"Сьогодні багато російських добрив продається в Європі, в Україну вони заходять через Польщу та Угорщину. Наприклад, велика російська корпорація "ЄвроХім" завозить свою продукцію до цих країн, а звідти вже в Україну", - каже Пєдіна.

При цьому він зазначає, що багато на цьому ринку залежатиме від політичних факторів. Від того, чи надасть уряд підтримку вітчизняним виробникам, залежатиме, чи добрива з Росії та Туреччини зможуть завоювати значну частку на українському ринку.

У свою чергу Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, яка контролює українську компанію-виробника добрив Ostchem, зазначає, що підвищення вартості газу у світі та загальна невизначеність призвели до того, що українські виробники та імпортери добрив зайняли вичікувальну позицію. Бізнес-ризики також суттєво збільшилися, оскільки ніхто не хоче отримати збитків.

"Імпортери притримують добрива, щоб дочекатися ще більшої ціни. Ми, виробники, на 100% виконуємо взяті на себе зобов'язання: планово поставляємо добрива тим, хто вчасно уклав з нами контракти. Висновок із цієї кризи зрозумілий: ті гравці, які заздалегідь укладають договори та працюють з українським виробником без посередників, опинилися у виграші. Деякі вже сміливо контрактуються на весняну посівну 2022 року, щоб поставки відбулися у лютому. Багато хто законтрактувався за великими контрактами або вже закінчує контрактуватися", - зазначає Арестархов.

За його словами, глобальний ринок добрив залишається в невизначеності, а це призводить до зростання цін на добрива: "Якщо ви займаєтеся випіканням хліба і подорожчало борошно, то вартість хліба не може залишатися незмінною. Така ж історія і з ринком добрив. Зросла ціна на газ , Який займає 70-80% у собівартості виробництва добрив, значить, подорожчали добрива.Тільки з виробництвом добрив все складніше, ніж з виробництвом хліба: ви не можете сьогодні купити "трохи газу" і сьогодні ж зробити добрива. газу, а вже потім відбувається закупівля та запускається виробництво”.

Арештархов також зазначає, що високі ціни на газ не є єдиним фактором, який тисне на вартість добрив. На підвищення ціни працюють ще три потужні фактори. По-перше, у ЄС спостерігається повальне закриття потужностей. Вже зупинилися два заводи Yara: компанія має намір скоротити приблизно 40% виробництва аміачної продукції в Європі. Іспанська Fertiberia Group продовжила простий на заводі в Пуертольяно, щоб знизити випуск аміаку та карбаміду. CF Industries припинила роботу на своїх виробничих комплексах у Біллінгемі та Інсі, OCI оголосила про скорочення виробництва у Гелені. Другий фактор — збільшення логістичних витрат із доставки добрив. Ціни на фрахт злетіли на 30-40%. Третій фактор – зростання цін на електроенергію.

Глобальні гравці, що залишилися на ринку, на тлі скорочення пропозиції та зростання собівартості продукції почали піднімати ціни. За тиждень карбамід подорожчав майже на 100 доларів, Yara та OCI підняли на ІАС прейскурантні ціни до 330 євро/тонна CIF. Проте пропозиція добрив на ринку ЄС обмежена, і, найімовірніше, ціни незабаром знову будуть переглянуті. Зрозуміло, що це й надалі підігріватиме ціни на продовольство. Витрати на добрива — майже чверть всіх витрат середнього аграрія.

На думку Арестархова, ситуація, яка цього року склалася на ринку добрив, сильно вплине на український ринок. Виробники продовольства та фермери переглянуть свою бізнес-стратегію, закупівлі добрив стануть плановішими, контракти на добрива укладатимуть завчасно, у низький сезон. Від спотового ринку аграрії поступово переходитимуть на довгострокові контракти. Якщо стабільно працюватиме агропромисловий комплекс, то й ціни на продовольство не будуть так сильно вагатися.

"Цієї весни добрива були дорогими, всі чекали зниження ціни, а вона виросла. Вийшло, що фермери, які купували добрива у травні, виграли. Іншим, які звикли працювати на споті, доведеться терміново коригувати структуру закупівель на осінню посівну виходячи з тих добрив, які будуть трохи дешевшими. Це тимчасова реакція ринку. Потрібен час, щоб фермери звикли до нових цінових котирувань на ринку добрив. Попит просто відклався на весняну посівну.

Навесні ситуація може змінитися

При цьому експерт аналітичного кластера "Українська фабрика думки" Ганна Ковальчук вважає, що масштаб негативних наслідків та глибина впливу несприятливої кон'юнктури на ринку енергоносіїв на агросектор залежатиме від того, наскільки довго утримаються надвисокі ціни на газ.

"Сільгоспвиробники не закуповують або майже не закуповують добрива в режимі реального часу, формуючи запаси заздалегідь, і на осінню кампанію питання з добривами у них закрите. Якщо наслідки зупинки заводів з виробництва добрив все-таки виявляться, то ближче до початку весняного виробничого циклу. Але до весни ситуація на ринку енергоносіїв може змінитися, причому неодноразово. Крім того, з наближенням закінчення опалювального сезону питання цін на газ втратить гостроту, що, швидше за все, позначиться на їхньому рівні", - говорить Ковальчук.

При цьому вона зазначає, що зупинка заводів мала побічні наслідки у вигляді дефіциту вуглекислого газу (СО2), який широко застосовується у м'ясопереробній промисловості для оглушення тварин та обробки продуктів під час зберігання та транспортування.

Ця проблема найбільш гостро проявилася у Великій Британії, де на дефіцит СО2 наклалися й інші несприятливі фактори, зокрема спричинені перебудовою логістичних ланцюжків та ринку праці після Brexit.

При цьому голова ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов каже, що всі великі аграрні холдинги вже здійснили закупівлю добрив та КАС на найближчу посівну кампанію озимини. Це сталося до подорожчання газу, тому найближчим часом очікувати підвищення вартості сільгосппродукції, як наслідок зростання ціни на газ, не слід.

"Однак при фінансовому плануванні на 2020-й агрокомпанії виходитимуть із того, якою буде ціна на газ станом на зиму 2021-2022 років, оскільки добрива (КАС та інші) закуповуються за кілька місяців до посівної. Якщо ціна на газ у цей період залишиться на нинішньому рівні або зросте, це через подорожчання добрив вплине на підвищення цін.

При цьому він зазначає, що на вартість сільгоспкультур на світових ринках впливатимуть й інші не менш важливі фактори: прогнози урожаю у різних регіонах світу, вартість інших енергоносіїв, геополітичні складові.

"Оскільки багато хто з продовольчих товарів експортується з України, світові ціни істотно впливають на внутрішні. Водночас вартість деяких товарів обмежується попитом (м'ясо, преміум-кондитерка), тому вплив ціни газу і, відповідно, добрив тут буде меншим. Хоча останні кілька років продовольство постійно дорожчає, незалежно від коливань цін на газ на спотових ринках ЄС", - каже Касьянов.

Що посієш те й пожнеш

В умовах зростання цін на сировинні товари на європейських газових хабах склалися умови, які можуть призвести до подальшого подорожчання добрив, а це позначиться на собівартості продуктів харчування.

Звичайно, є підстави вважати, що навесні закінчиться опалювальний сезон, запрацює "Північний потік-2" і буря на європейському ринку вляжеться. Проте не слід забувати, що серед факторів, що сприяли зростанню цін на нафту та газ у 2021 році, були дуже низькі ціни на вуглеводні у 2020 році. Великі видобувні компанії зазнавали збитків, і цінове ралі через рік дало їм можливість відновити і зміцнити свої позиції.

Не виключено, що так можуть повести і світові гіганти хімічної промисловості. Багато європейських заводів зараз зупиняються і зазнають збитків, але деякі все ще працюють і продовжують конкурувати. Особливо посилилися позиції тих виробників, у яких собівартість виробництва нижча за рахунок дешевого газу, а це насамперед російські виробники, які за ринком газу можуть спробувати зайняти домінуючу позицію на європейському ринку добрив.

У будь-якому разі коливання на ринку добрив позначаться на аграрному ринку, а газове ралі цієї осені вплине на світовий ринок продовольства наступного року.

Щодо України, то навіть будучи аграрною країною ми не зможемо уникнути світового тренду через експортний паритет. Питання лише в тому, наскільки сильна нинішня ситуація з цінами на газ позначиться на цінниках у магазині. Гостроти у цьому питанні може додати підвищення податків. Бажаючи зняти вершки з суперциклу, влада збільшила податкове навантаження на аграріїв, і це також вплине на ціну кінцевого споживача.

На тлі високої продовольчої інфляції влада може спробувати запровадити обмеження та контролювати зростання цін на продукти харчування. Щось подібний український уряд уже робив за умов зростання цін на нафту, щоб стримати ціни на бензин. Однак і тут не обійшлося без проблем: ціни на пальне все ж таки пробивали психологічну позначку 30 грн/л. Експеримент показав, що урядові обмеження можуть приборкати апетити деяких трейдерів, але не впоратися зі стихією світової економіки.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua