Російська армія обстрілює українські нафтобази. Як Україна під час війни забезпечуватиме себе паливом

2 квітня російські військові завдали ракетного удару по Кременчуцькому нафтопереробному заводу. Інфраструктуру підприємства, яке забезпечувало третину українського ринку палива, було знищено.

Проблеми ринку палива почалися відразу після російського вторгнення, оскільки раніше більша частина нафтопродуктів в Україну поставлялася з Росії та Білорусі, а також морем. За даними Нафтогазової асоціації України, на зазначені напрямки припадало 60% бензину та 85% дизпалива.

Крім того, з початку війни ворог почав систематично обстрілювати українські нафтобази. Тільки наприкінці березня - на початку квітня ракетними обстрілами було знищено нафтобази в Київській, Рівненській, Луганській, Дніпропетровській областях. І ворог продовжує обстрілювати інфраструктуру зберігання нафтопродуктів.

Проблем додає ще й те, що в Україні розпочалася посівна, а це означає традиційне зростання попиту на паливо з боку аграріїв. Крім того, нафтопродукти потребують армія, поліція, Державна служба з надзвичайних ситуацій, які, без сумніву, мають бути в пріоритеті при розподілі дефіцитних нафтопродуктів. Вже зараз відомо, що українським аграріям не вистачає близько 40% палива, щоб успішно закінчити посівну.

Таким чином, єдиний спосіб забезпечити Україну паливом — імпорт з боку країн ЄС. Однак цей шлях упирається у вузьку шийку логістики через дефіцит перевалочних потужностей на залізниці, а також брак бензовозів. Ринок затиснутий державним регулюванням, запровадженим ще навесні минулого року. І незважаючи на вжиті урядом заходи, імпорт палива в Україну залишається досить складною та малоприбутковою з точки зору бізнесу справою.

На Україну чекають черги на заправках, а зберігати паливо на нафтобазах стало небезпечно

За словами генерального директора мережі АЗС SunOil Леоніда Косянчука, Україну чекають серйозні проблеми з усіма видами нафтопродуктів. Переважну кількість місць зберігання знищено, а єдиного українського виробника палива, Кременчуцький НПЗ, виведено з ладу. При цьому споживання пального не зменшилося. Таким чином, ринок стиснувся на 85% у сегменті бензину та на 90% у сегменті автогазу.

З усіх можливих шляхів диверсифікації в України залишилося лише залізничне та автомобільне сполучення з Європейським Союзом. Однак тут є труднощі з логістикою постачання, а також з обсягами спотового ринку та цінами.

При цьому засновник групи "Прайм" Дмитро Леушкін зазначає, що хоч ринок нафтопродуктів і звузився за рахунок бойових дій, тотального дефіциту палива він не очікує. Проте перебої з поставками та черги на заправках неминучі. Також Леушкін оцінює нестачу палива на ринку в 30%.

При цьому він наголошує на позитивних зрушеннях у питаннях поставок палива з ЄС у частині бюрократії.

6 квітня Міністерством інфраструктури було спрощено отримання ліцензій на автоперевезення: було вдвічі скорочено обсяг необхідних для отримання ліцензії документів, скасовано необхідність підтвердження трирічного досвіду роботи, скасовано подання документів про наявність матеріально-технічної бази та наявність договорів, а термін розгляду заявки на отримання ліцензії за новою процедурі скорочено з 10 днів до 1-3 днів.

При цьому Леушкін зазначає, що в Україні залишилося ще 200-300 нафтобаз, які можуть зберігати ресурс. Проте тих, хто б міг на таке наважитися, не так багато, тому що у ворога є багато способів відслідкувати логістику постачання нафтопродуктів територією України.

Владі потрібно відмовитись від держрегулювання цін на АЗС на час війни

За словами директора консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна, з початку війни в Україні було знищено 20 нафтобаз та один нафтопереробний завод. І якщо перші з атакованих об'єктів мали певні запаси, то нафтобази, що були знищені у березні, вже здебільшого ринок встиг спустошити. Однак за умов нестачі пального це суттєві втрати. При цьому ринок не зупинився, проте змушений переформатуватися та почати працювати "з коліс".

Це означає, що потрібно більше бензовозів, які можуть привозити пальне безпосередньо з-за кордону. Потрібно, щоб кожен власник бензовозу мав змогу виїхати та купити собі паливо”, — зазначає Куюн.

За його словами, березень український паливний ринок пройшов саме завдяки запасам Кременчуцького нафтопереробного заводу та його залишкам із лютого.

Проте після знищення цього підприємства єдина можливість забезпечити Україну паливом – тимчасово відмовитися від державного регулювання цін на АЗС.

“Воно (держрегулювання — Delo.ua) працює, коли ринок насичений пальним. Зараз у нас ще контрольований дефіцит, який у квітні посилюватиметься через зростання попиту, зокрема, на посівну. А також через втрату виробника та десятка нафтобаз. Що зараз відбувається? Дизпаливо оптом 38-44 грн/л, а регульована ціна на заправках – 37,42 грн/л. Причина – дефіцит. Як працювати невеликим мережам АЗС?

Імпортне паливо зараз контрактують переважно великі мережеві компанії, які навіть зі своїми можливостями та досвідом через раз потрапляють під “урядові” ціни. Але в будь-якому разі вони не закриють”, — вважає Куюн.

Державне регулювання цін на АЗС запроваджено в Україні 14 травня минулого року у вигляді граничних надбавок цін на пальне. Цей захід було вжито, щоб стримати стрімко зростаючи ціни на пальне через зростання цін на сировинні товари, в тому числі й нафту, а також усунення з українського ринку великого постачальника компанії Proton Energy, яку пов'язували з кумом російського президента Путіна Віктором Медведчуком.

Куюн зазначає, що собівартість ввезення палива в Україну дозволяє поки що торгувати ним лише у західних областях, а в решті регіонів через логістику це невигідно.

Вже є прихід невеликих операторів, але собівартість дозволяє торгувати тільки в західних областях. В решті регіонів через видаткову логістику це буде мінус. Вільне ціноутворення дозволить зняти з постачальників хоч би комерційний ризик.

"Як варіант, можна зафіксувати поточну регульовану націнку 4,5 і 5 грн/л бензину та ДП відповідно, але не до регульованої собівартості, як зараз, а до фактичної, яку нескладно встановити за документами", — говорить Куюн.

Експерт вважає, що такі заходи дозволять навіть невеликим гравцям почати самостійно імпортувати пальне, продавати його аграріям, запускати АЗС та сплачувати заробітну плату та податки.

“Я знаю вже три регіональні мережі, які за останні два тижні зупинили вільний продаж палива, тому що його собівартість вища за встановлені ціни.

Навіть великі гравці змушені додатково обмежувати реалізацію, тому що на пістолеті вже нові партії пального, які теж не потрапляють у виставлений ціновий коридор. Споживачі без пального, бізнес зупиняється, персонал може залишитись без зарплати. Здається, цілі держави наразі прямо протилежні”, — каже Куюн.