У керівництві НБУ обговорювалося підвищення облікової ставки до 12%, але більшість виступила за 11%

НБУ
Фото: пресслужба НБУ

На засіданні Комітету з монетарної політики Національного банку України 19 січня обговорювалися різні сценарії подальшого підвищення облікової ставки, за яке учасники дискусії виступили одноголосно. Зокрема, один із членів комітету пропонував її підвищити з 9% одразу до 12%. Про це йдеться у повідомленні регулятора.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

"Ураховуючи динамічну зміну ситуації та високу невизначеність, обговорювалися різні сценарії монетарної реакції НБУ – від підвищення облікової ставки на 1 відсотковий пункт до її підвищення одразу на 3 пункти", - сказано в ньому.

Сценарії, що обговорювалися, відрізнялися припущеннями, зокрема щодо зростання премії за ризик українських активів та інтенсивності відпливу портфельних інвестицій в умовах негативного інформаційного фону, а також щодо можливої реакції учасників ринку, особливо нерезидентів, на суттєве підвищення облікової ставки.

При цьому семеро з десяти членів комітету виступили за підвищення у січні ключової ставки до 11%, а "жвава дискусія" з цього питання продовжилася і наступного дня вже на засіданні правління НБУ, яке, нагадаємо, на такий крок не пішло, підвищивши ставку лише до 10%.

"На початку 2022 року девальваційний тиск стрімко посилився. Високі бюджетні видатки, здійснені наприкінці грудня, та нагнітання інформаційного середовища на тлі геополітичного напруження призвели до значного зростання попиту на валюту", - констатували у Нацбанку.

В результаті гривня під тиском психологічних та ситуативних факторів помітно ослабла, суверенні єврооблігації України почали активно розпродаватись, а їхні котирування – падати.

"Невизначеність зі строками воєнної деескалації створює додатковий ціновий тиск через канал очікувань і курсовий канал. Учасники дискусії відзначили, що дієвість процентного каналу монетарної трансмісії потребує посилення. У банківській системі зберігається структурний профіцит ліквідності, що істотно знижує трансмісію, оскільки в банків зменшуються стимули конкурувати за вкладників", - зазначають у НБУ.

Вказується, що середньозважена вартість гривневого фондування у банківській системі загалом залишається низькою. У той самий час зростає необхідність стимулювання більшої схильності населення до заощаджень.

Враховуючи поточні та очікувані інфляційні тенденції, всі учасники дискусії одностайно висловилися за посилення монетарної політики. Причому підвищення лише на 0,5 пункту в керівництві НБУ вважають недостатнім для стримування інфляційного тиску, навіть враховуючи сприятливі ефекти від хороших урожаїв та поступове коригування світових цін на сировину, продовольство та логістику.

"атомість рішучіша реакція НБУ може запобігти подальшому погіршенню очікувань і розкручуванню інфляційної спіралі. Від упевнених дій НБУ сьогодні може залежати й очікуване повернення інфляції до цілі (5% - Delo.ua) в 2023 році. Натомість затримка належної монетарної реакції посилить ризик тривалішого відхилення інфляції від цілі та більшого підвищення ставки в майбутньому", - йдеться у повідомленні.

Більшість членів КМП НБУ вважали, що нагнітання інформаційного середовища навколо потенційної військової агресії Росії суттєво розбалансує очікування учасників ринку, запропонувавши підвищити облікову ставку до 11%.

"Ситуація залишатиметься напруженою щонайменше в короткостроковому періоді. Бізнес, населення та іноземні інвестори дуже чутливо реагують на новини щодо воєнних намірів Росії. Імпорт рекордно дорогих енергоносіїв є додатковим чинником посилення попиту на валюту. У результаті зберігається значний девальваційний тиск, а премія за ризик України залишається надвисокою", - зазначають у Нацбанку.

Крім того, регулятор констатує, що допоки не відбудеться деескалація ситуації, міжнародні ринки капіталу будуть практично закриті для України.

Двоє членів Комітету виступили за підвищення ставки НБУ до 10%. На їхню думку, такий крок буде послідовнішим і зрозумілішим для учасників ринку з урахуванням попередніх монетарних рішень та комунікації НБУ. Вони відзначили, що практично всі інфляційні ризики, що реалізувалися, враховувалися НБУ при обговоренні попередніх рішень щодо облікової ставки, тим більше – у грудні.

Крім того, вони вказали на те, що інфляція пройшла пік восени і надалі почала сповільнюватися, а єдиною істотною зміною ситуації стало погіршення інформаційного середовища навколо можливого військового загострення з боку Росії, що призвело до посилення девальваційного тиску на гривню.

Водночас один член КМП висловився за підвищення облікової ставки до 12%. З одного боку, він зазначив, що прогноз зростання реального ВВП України виглядає надто оптимістично.

На його думку, економіка зростатиме значно повільніше через низку чинників: глобальне монетарне стиснення, високі ціни на енергоносії та пов’язані з цим проблеми в окремих галузях економіки (хімії, гірничо-металургійному та аграрному секторах), геополітичну напругу навколо України, подальше зниження транзиту газу через українську ГТС, перехід країн світу до "зеленої" економіки, ймовірне просідання промисловості слідом за світовими товарними та фінансовими ринками.

З іншого боку, в оновленому макропрогнозі НБУ недооцінені проінфляційні ризики, які виглядають набагато небезпечнішими. По-перше, за його словами, "активна фаза гібридної війни Росії проти України відновилася і продовжуватиметься", через що Україна може зіткнутися із суттєвим та тривалим відпливом капіталу.

По-друге, як зазначив найрадикальніший член комітету, жорсткість монетарної політики у світі лише починається, і Україні краще до цього підготуватися вже зараз.

"НБУ має діяти рішуче. Тим більше, ймовірно, премія за ризик України не знизиться так швидко і суттєво, як очікується. У таких обставинах відмова від швидкого переходу до жорсткої монетарної політики загрожує прискореним відпливом капіталу з країни. Тому Україні зараз треба бігти швидше за інших тільки для того, щоб залишатися на місці", - наводять у НБУ його думку.

По-третє, за його словами, оптимістичними виглядають і припущення про ціни на енергоносії, оскільки з високою ймовірністю середні ціни газу і нафти будуть вищими за прогнозні, що посилює ризик більш відчутної реалізації вторинних ефектів і більш істотного підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. У таких умовах підприємства зіткнуться з необхідністю швидше підвищувати зарплати своїм працівникам, і при розкручуванні інфляційної спіралі "зарплати-ціни" НБУ доведеться посилювати монетарну політику вже вагоміше, ніж можна зробити зараз.

Як зазначив цей член КМП, без суттєвого підвищення ставки малореалістичним виглядають як прогноз інфляції 7,7% на 2022 рік, так і зниження її до 5% наступного року.

"Усі члени КМП погодилися, що в найближчі місяці знадобиться подальше посилення монетарних умов для нівелювання інфляційного тиску в 2022 році та повернення інфляції до цілі 5% у 2023 році", - резюмували в Нацбанку.

Зазначимо, що до згадного комітету входять голова НБУ, його заступники, а також директори департаментів: фінансової стабільності; монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків; статистики та звітності.

Регулятор також пояснив, чому в результаті ухвалив рішення про підвищення облікової ставки лише до 10%, а не до 11%, як хотіла більшість членів КМП.

"Членами правління додатково враховувалася динамічна зміна вартості українських активів та ознаки стабілізації на валютному ринку, які з’явилися упродовж другої половини дня 19 січня та зранку 20 січня. За таких умов посилився ризик, що неочікувано жорстка реакція з боку НБУ може бути невірно сприйнята учасниками ринку та спричинить небажану їхню реакцію", - наголошується в повідомленні.

Враховуючи зазначені фактори, окремі члени правління Нацбанку змінили свою позицію порівняно з озвученою напередодні, що призвело до більш м'якого рішення регулятора.