Рада має намір встановити новий механізм регулювання агроекспорту: чому бізнес проти законопроектів Гетманцева

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Авторами обидвох документів, внесених 6 листопада, є троє представників парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики - його голова Данило Гетманцев, перший заступник голови Ярослав Железняк та голова підкомітету з питань митної справи Олександр Сова.

Як зазначив Железняк, обидва законопроекти спрямовані на боротьбу з "чорним" зерном та неповерненням експортерами валютної виручки. До другого ж читання документи мають бути значно доопрацьовані разом з Міністерством аграрної політики.

Йдеться про експорт товарів за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306. Це пшениця, жито, їхня суміш (меслин), ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку та соняшнику; соєва, соняшникова, бавовняна та ріпакова олії та їх фракції; макуха та інші тверді відходи й залишки від добування олій.

Чому бізнес проти законопроектів №10168-2 та №10169-2

Натомість проти цих законопроектів виступила, зокрема, Європейська Бізнес Асоціація. Вона вказує, що механізми, закладені в основу цих документів, матимуть наслідки, діаметрально протилежні задекларованим авторами (створення всіх можливих запобіжників для унеможливлення зловживань та шахрайських схем у цій сфері, збільшення валютних надходжень до держави і стабільність гривні).

За оцінкою підприємців, законопроєкт №10168-2 фактично запроваджує непрозорий, складний і ручний механізм допуску учасників ринку до експорту аграрної продукції, що є недопустимим в країні, яка задекларувала курс на боротьбу з корупцією.

"Крім того, пропонується змінити порядок відшкодування податку на додану вартість, що фактично поверне країну на десятки років назад, коли відшкодування ПДВ було непрогнозованим та непередбачуваним процесом, що, у свою чергу, відштовхне міжнародних інвесторів", - наголошують у ЄБА.

Бізнес вважає, що прийняття відповідних змін не призведе до очікуваних результатів, а потенційно може обумовити ускладнення та несприятливі ринкові умови, що матимуть негативний влив на всю галузь, особливо в теперішніх умовах, зважаючи на критичну необхідність максимального забезпечення зернового експорту, якиий значно обмежений через воєнні дії з боку Росії.

Так, законопроектами №10168-2 та №10169-2 пропонується встановити новий порядок відшкодування ПДВ, а саме повернення бюджетного відшкодування у відсотковому співвідношенні від отриманої валютної виручки. На думку ЄБА, такі правила суттєво затримають бюджетне відшкодування ПДВ, що, в свою чергу, призведе до відволікання оборотного капіталу, який є критично важливим для усіх учасників аграрного ринку, які відшкодовують ПДВ.

"Відслідкувати, який саме товар був експортований та за яким саме товаром отримана валютна виручка, на практиці неможливо. Це пояснюється тим, що агропродукція є продукцією з родовими ознаками, яка зберігається та відвантажується насипом, а не окремими відокремленими у розрізі податкових накладних партіями", - зазначають підприємці.

У ЄБА вказують, що це створює можливість для контролюючого органу відмовляти у відшкодуванні ПДВ фактично без практичної можливості для платника податку довести законність заявленого до відшкодування ПДВ.

Це, відповідно, породить додаткову небезпеку для переробників агропродукції, оскільки зобов’яже їх доводити, що вивезена олія, шрот чи лушпиння, за експорт яких повернуто валютну виручку, вироблені саме з конкретної партії олійних культур, що неможливо зробити достеменно з урахуванням родових ознак зерна, продуктів переробки та особливостей переробного процесу.

Таким чином, відшкодування ПДВ за результатами експорту олії, шроту чи лушпиння може стати дискреційним рішенням податкового органу і може породжувати довготриваючі судові спори, які відстрочуватимуть повернення ПДВ і вимиватимуть обігові кошти.

ЄБА також вказує, що проєктом закону №10169-2 встановлюється експортне мито у розмірі 10% на товари, за якими експортер не зареєстрував експортну податкову накладну, а це може спонукати контролюючий орган до свідомого затягування реєстрації та/або безпідставного зупинення реєстрації податкової накладної задля схиляння експортера до сплати експортного мита.

В свою чергу, як оцінюють в асоціації, законопроєкти №10168-1 та №10169-1, внесені головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів фінкомітету Мар'яном Заблоцьким, будуть вкрай обтяжливими для фермерів, які попри масштабні руйнування сільськогосподарської інфраструктури, мінування полів та зниження обсягів виробництва, докладають максимум зусиль для вирощування та зберігання рослинницької продукції, забезпечуючи країну продовольством.

Ініціатива депутата, нагадаємо, передбачає запровадження для агроекспортерів необхідності відкриття в банках експортних депозитів. Щодо неї парламент голосування не проводив.

Крім того, в об'єднанні прокоментували й законопроекти №10168-3 та №10169-3, що були внесені заступником Гетманцева Олександром Ковальчуком, але теж не голосувалися парламентом.

На думку ЄБА, передбачена ними система підтвердження походження сільськогосподарської продукції в Державному аграрному реєстрі потребує доопрацювання, оскільки наразі передбачено складний механізм її впровадження та функціонування.

"Зокрема, необхідно дуже детально опрацювати підходи до функціонування системи, щоб уникнути ситуацій блокування експорту для добропорядних компаній виключно через технічні помилки/невідповідності у системі (наприклад: податкова накладна не може бути виписана на кількість товару, що перевищує ліміт згідно з системою, а експорт не відбудеться без податкової накладної)", - йдеться у повідомленні.

Що у ЄБА радять владі

За оцінками компаній-членів Комітету зернових та олійних культур ЄБА, прийняття згаданих законопроєктів може створити корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання експорту, суттєво ускладнити робочі процеси всіх залучених експортерів, призвести до затримок відправки суден та в цілому поставить під загрозу можливість експорту української агропродукції.

"Окремо слід зазначити, що для бізнесу критично важливо розуміти всі потенційні законодавчі зміни, а також мати можливість своєчасно і якісно підготуватись до нових механізмів, що впроваджуються новими законодавчими ініціативами. У протилежному випадку такі зміни можуть стати технічною причиною зупинки експорту для добросовісних експортерів", - наголошують в асоціації.

Там закликають Кабінет міністрів та Раду обдумано підходити до законодавчих змін в частині агроекспорту, "приймаючи зважені, а не поспішні, суперечливі та ризикові рішення", і вказують, що ті ж цілі, що й зазначені законопроєкти, переслідує, вже запроваджена нещодавно процедура верифікації суб’єктів АПК.

"Крім того, на рівні різних держаних органів посилено контроль за поверненням валютної виручки в України. Тому компанії-члени ЄБА пропонують дати можливість повноцінно попрацювати вже наявним новим процедурам, інструментам та за досвідом їх роботи напрацювати разом з бізнесом і КМУ законодавчі пропозиції щодо вдосконалення, поширення, поглиблення дії цих інструментів контролю", - кажуть бізнесмени.

Нагадаємо при цьому, що відмовитися від запропонованих законодавчих нововведень з регулювання експорту зерна раніше закликала Українська зернова асоціація. Вона теж незадоволена появою сплеск депутатських ініціатив щодо нового регулювання цієї сфери, коли на ринку вже почали діяти нові правила експорту, запроваджені урядом.

На її думку, поспішні ,неузгоджені та шкідливі законодавчі нововведення можуть значно погіршити умови роботи для відповідальних та сумлінних експортерів та відлякати тих небагатьох з них, які готові були йти на ризик і експортувати зерно тимчасовим гуманітарним коридором.

Згаданий же механізм верифікації агроекспортерів згаданого переліку продукції було запроваджено Кабміном 31 жовтня. Передбачено, що він діятиме до кінця 2024 року. Вже 10 листопада до нього було внесено перші зміни - розширено критерії віднесення експортерів до верифікованих.

В свою чергу, Національний банк України з 11 листопада вдвічі скоротив граничний строк повернення валютної виручки від експорту вказаного переліку товарних позицій - з 180 до 90 днів, хоча бізнес перед цим скаржився якраз на недостатність встановленого раніше періоду та закликав владу не допустити його скорочення. Більш того, від такого наміру закликав відмовитися комітет Ради з питань економічного розвитку.

Джерело фото: ua.depositphotos.com