Україна отримала $1,5 млрд позики під гарантії Японії та Великої Британії

Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.

Зазначається, що фінансування складається з гарантії уряду Японії через Цільовий фонд Світового банку (ADVANCE Ukraine) обсягом 984 млн доларів та гарантії Великої Британії на суму 516 млн доларів.

До загального фонду державного бюджету надійшло 1,4 млрд доларів. З метою зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України Програмою передбачена капіталізація відсотків з японських коштів у сумі 99,54 млн доларів.

"Ефективна робота уряду, разом зі своєчасною підтримкою від партнерів, дозволяють нам підтримувати стабільність фінансової системи, навіть в умовах повномасштабної агресії і щоденного терору зі сторони РФ. Вдячний Японії, Великобританії та команді Світового банку, які стоять з Україною пліч-о-пліч від лютого 2022 року. Залучене фінансування буде спрямовано для підтримки ключових пріоритетів держбюджету", – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Передумовою отримання траншу стало виконання Україною необхідних 8 вимог за програмою, зокрема це гармонізація митного та податкового законодавства України до норм ЄС, покращення фіскальної політики та регулювання ринків капіталу, забезпечення прозорості та підзвітності у системі електронних закупівель.

Нагадаємо, перед цим 26 березня Рада директорів Світового банку схвалила виділення Україні фінансової підтримки у розмірі 1,5 мільярда доларів. Ця позика стане вагомим внеском у забезпечення макрофінансової стабільності країни.

Про проєкт DPL

Проєкт DPL являє собою стратегічну ініціативу, метою якої є підтримка України у проведенні комплексних реформ. Фінансування відбувається через єдиний транш до державного бюджету, який ґрунтується на досягненнях конкретних завдань до моменту підписання угоди.

Основні сфери реформ охоплюють поліпшення у сфері корпоративного управління, заохочення розвитку відновлюваної енергетики, впровадження аграрних розписок як нового фінансового інструменту для фермерів, а також зміцнення фінансового сектору шляхом розширення доступу підприємств до кредитів за програмою "Доступні кредити 5-7-9".

Інші важливі аспекти включають інтеграцію досвіду ЄС у сфері митного та податкового регулювання до національного законодавства, вдосконалення фіскальної політики, регулювання фінансових ринків, а також підвищення рівня прозорості та відповідальності у системі електронних закупівель.

Гроші в обмін на реформи

Для отримання цієї позики Світовий банк наполягав на підписанні кількох законів. Два з них – йдеться про закони про реформу корпоративного управління (№ 5593-д) та про електронні аграрні розписки (№9266) були без проблем прийняті та підписані президентом Зеленським.

А от третій стосувався регулювання та нагляду на ринках капіталу, і скандал навколо нього міг анулювати попередні досягнення України.

Закон було ухвалено 22 лютого, проте голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов звернувся до президента України з проханням застосувати право вето з правками до тексту.

НКЦПФР не влаштовувало те, що не можна підвищити зарплати за рахунок оптимізації кількості співробітників при збереженні загального бюджету органу на рівні 2022 року і формулювання щодо конфлікту інтересів і можливості родичів співробітників регулятора працювати на ринку. 

Проте, 24 березня Володимир Зеленський все ж таки підписав закон про регулювання та нагляд на ринках капіталу й організованих товарних ринках (№3585-ІХ, відомий як законопроєкт № 5865).