Припинення транзиту та обстріли інфраструктури. Основні ризики для газового сектору під час опалювального сезону

Після поразок на полі бою Кремль вдався до терористичних методів ведення війни та б'є по об'єктах критичної інфраструктури енергетичної системи України. Через масовані ракетні удари по генерації та трансформаторних підстанціях по всій території країни зараз регулярно відключають світло. Логіка російського керівництва полягає в тому, щоб зробити нестерпним життя більшої частини українців і таким чином змусити українську владу вступити в переговори на умовах Кремля. Разом з цим суспільство та бізнес в Україні почали адаптуватися до життя в умовах аварійних відключень.

Газова інфраструктура України є не менш критичною ніж електроенергетична, оскільки газ є основним енергоносієм для опалення, та активно використовується як пальне для генерації електроенергії. Тож в умовах коли ворог б'є по критичній інфраструктурі електроенергетики, не виключені удари й по газовій інфраструктурі. 

Перші спроби цього з боку російських військових вже були. 17 листопада російські військові завдали ударів по газовидобувній інфраструктурі України. В "Нафтогазі" повідомили про декілька зруйнованих об'єктів, інші ж зазнали пошкоджень. В рамках терористичної стратегії Кремля, продовження та масштабування ударів по газовій інфраструктурі є цілком ймовірним.

Так само є ймовірним і продовження газового тиску на Європу. Ще за рік до війни Росія спровокувала енергетичну кризу в Європі суттєво знизивши поставки газу. Разом з цим, не дивлячись на складнощі викликані діями "Газпрому", Європі вдалося диверсифікувати поставки газу. Хоча поставки газу "Північними потоками" припинені, а доля росіян на газовому ринку ЄС знизилася з 40% до 7%, Кремль не полишає спроб шантажувати окремі країни.

Одною з таких спроб є погрози "Газпрому" скоротити транзит газу через Україну до Молдови, через те, що буцімто в Україні осіло 52,52 млн куб. м газу, що був законтрактований Молдовою. Російський газовий монополіст звинуватив Україну в "крадіжці газу" і заявив, щоз 28 листопада знизить транзит на об'єм, що осідає в Україні. Звісно, жодної крадіжки газу не було, а був віртуальний реверс. крім того, Молдова, що не має власних потужностей для зберігання газу використовувала для цього українські газосховища.  

Хоча 28 листопада в "Газпромі" передумали скорочувати транзит, там не виключили припинення транзиту в майбутньому у випадку нових "порушень". На фоні систематичного економічного шантажу, а також регулярного повторення російською пропагандою тез про "замерзаючу Європу" зупинка транзиту газу через Україну є цілком ймовірною, якщо не зараз, то в час зимових холодів.

Однак як Європі вдалося адаптувалися до скорочення поставок газу з Росії, так і газотранспортній системі України вдалося позбавитися залежності від російського транзиту.

Якщо обстрілюватимуть ГТС

Експерт "Центру Розумкова" Максим Білявський вважає, що удари по газовидобувній інфраструктурі були цілеспрямованими, а їх метою було позбавити Україну додаткового ресурсу блакитного палива і тим самим обмежити її генеруючі можливості, оскільки газу українська генерація зараз споживає більше ніж вугілля.

"Водночас, я вважаю,  жодна подібна атака не вплине на постачання газу для побутових споживачів. Газотранспортна система є більш стійкою, якщо порівнювати її з енергосистемою, перш за все через те, що більшість об’єктів газової інфраструктури виконані у підземному форматі. магістральні газопроводи знаходяться під землею. Втім є і наземне обладнання яке знаходиться в зоні ризику", - каже експерт.

Він також зазначає, що об’єкти газової інфраструктури набагато легше відновити ніж об’єкти енергосистеми. Крім того, в Оператора ГТС нас є всі необхідні ресурси для того аби проводити подібні аварійно-відновлювані роботи.

"Будь-який об’єкт критичної інфраструктури до яких відносяться і промислові майданчики, і об’єкти енергосистеми й об’єкти теплокомуненерго є ціллю для ворога. Але це можна упередити більш проактивною позицією стосовно озброєння і закриття неба над Україною. Потрібно і далі робити усе можливе аби максимально закрити небо над основними об’єктами та тим сами зберегти не лише баланс надходження енергоресурсів, але й уберегти регіон від можливих техногенних небезпек", - зазначає експерт.

Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Романа Ніцович зазначає, що подальші удари по об'єктах газовидобутку будуть малоефективними для російських військових.

"В Україні є сотні свердловин, я не певен, що у росіян є ресурс, щоб кожну свердловину атакувати. Це звісно є один зі сценаріїв, який вони моніторять. Але знову ж таки видобуток він досить розосереджений. І досить складно все це уразити. Я думаю що певний результат буде, але не такий на який розраховує ворог", - каже Ніцович.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев також сумнівається в ефективності ударів по газовій інфраструктурі. 

"В них нема змісту лупити по газовій інфраструктурі. Можна звісно бити по компресорних станціях. Але ж це потрібно певним чином пояснити. У випадку з електроенергетичною інфраструктурою вони пояснюють, що немовби наші підстанції постачають електричну енергію ЗСУ і тому вони б’ють по електрогенерації. А от газогони навіщо? У ЗСУ нема техніки яка працює на газу. Ну і звісно по об'єктах ГТС не так просто влучили", - каже Рябцев.

Також удари по транзитній інфраструктурі означатимуть, що росіяни відмовляються від виконання контрактів на постачання газу через Україну за діючими контрактами.

"Тобто в "Газпрома" з'являються чергові проблеми пов'язані з багатомільярдними позовами. Всі будуть знати, що Росія розстріляла ГТС, щоб не виконувати контракт. І це буде смерть їх експорту. Він і так скоротиться з 200 млрд скоротиться до 80, але і звідти не буде коштів надходити. Взагалі тут має бути який сенс, вигода, що співставна ризикам, а я тут цього не бачу. З іншого боку ми й так бачили багато нелогічних кроків з боку росіян, тож трапитися може все що завгодно", - зазначає експерт.

Якщо припинять транзит

Рябцев каже, що навіть сценарій повного припинення транзиту не буде критичним для України та не призведе до проблем з постачанням газу через газорозподільчу систему. Ще кілька років тому, газорозподільча мережа дійсно залежала від тиску в газотранспортній системі, і у випадку припинення транзиту дійсно могли трапитись проблеми з постачанням газу південні та східні регіони. Однак за останні півтора року Оператор ГТС домігся незалежності газорозподільчої мережі від тиску в трубі. 

"У випадку з Молдовою, зниження транзиту могло б викликати певні проблеми для Молдови, оскільки споживання там невелике - на піку було 2 млрд куб. м на рік. Молдова не має власних потужностей для зберігання газу, тож коли виявилося, що Молдовагаз закупив газу більше ніж країна могла спожити, компанія просто використала українські газосховища для зберігання того газу. Відповідно до угоди з оператором ГТС України вони домовилися, що вони цей газ не будуть брати коли це їм не буде потрібно, а візьмуть тоді, коли потребуватимуть.  Але кого це цікавить в Газпромі. Я думаю це може стати першою ластівкою припинення транзиту через Україну взагалі під якимось надуманим приводом", - зазначає Рябцев.

Ніцович також зазначає, що тиск в газотранспортній системі не сильно повпливає на можливість поставки газу споживачам в Україні. Навпаки, при зниженні транзиту компресорним станціям не потрібно буде підтримувати високий тиск в магістральних газопроводах, через що необхідно буде оптимізувати роботу ГТС.

На думку експерта росіяни все ще можуть впливати на ціни газу нам європейських хабах, однак цей вплив є короткостроковим. До того ж Європейський Союз зараз досяг значного прогресу в питання диверсифікації. 

"Навіть якщо буде повне припинення поставок, частка російського газу впала вже до 7%. Я думаю, що воно звичайно вплине на ціни, але ті заходи які зараз розглядаються на загальноєвропейському рівні вони звичайно пом’якшать негатив. Мова йде як про спільну закупівлю газу, так і про ініціативу щодо введення граничних цін на газ", - каже Ніцович.

Білявський каже, що Україна накопичила достатній об'єм газу, щоб пройти опалювальний сезон. Накопиченого об'єму буде достатньо і для побутових споживачів, і для підприємств теплокомуненерго і для бюджетних організацій. До того ж новий голова "Нафтогазу" Чернишов домігся кредиту у 200 млн доларів від Норвегії на купівлю газу, а також досяг подібних домовленостей з ЄБРР та США. До того ж 12,7 млрд на купівлю газу виділив "Нафтогазу" Кабінет міністрів. Тож ресурс для додаткової закупівлі газу у випадку такої потреби є.