В "Укренерго" розповіли, чи планує Україна заховати під землю важливі об'єкти енергетики для захисту від атак РФ

"Це неможливо. Магістральні високовольтні підстанції, великі електростанції, які займають площу в, умовно, 200 гектарів, ми ніяк під землю не сховаємо. Під землю можна сховати тільки окремі елементи цих об'єктів, наприклад, системи управління",- зазначив він.

За словами Кудрицького, автотрансформатори доводиться захищати, не ховаючи їх під землю, бо це було б надзвичайно дорого й довго, а саме шляхом накриття.

"Всю країну під землю не сховаєш, це теж треба розуміти. Треба підходити до питання інженерного захисту дуже прагматично і раціонально. До прикладу, є елементи підстанцій, які є дуже стійкими. І навіть якщо в них прилітає одна чи дві ракети, все одно ми знаходимо резервні схеми живлення і через 3–8 годин відновлюємо енергоживлення для споживачів”, - додав він.

Керівник “Укренерго” вказав, що складні та дорогі елементи, такі як автотрансформатори, генератори чи турбіни на електростанціях, яких немає на складах, а виготовлення яких потребує значного часу, вимагають захисту або виключно засобами протиповітряної оборони, або в комплексі з інженерними системами, як це реалізовано на підстанціях самої НЕК.

"Коли тисячі ракет і дронів летять на обʼєкти енергетики, неможливо очікувати, що нічого не вийде з ладу — пошкодження точно будуть. Наша задача в тому, щоб енергосистема попри це продовжувала функціонувати як єдине ціле", - зазначив очільник.

Голова правління держкомпанії додав, що навіть у разі тимчасових перебоїв з електропостачанням в окремих містах необхідно бути готовими до оперативного вирішення ситуації.

Україна не змогла врятувати майже всі ТЕС

Нагадаємо, що внаслідок масованих російських атак Україна втратила понад 9 ГВт потужностей генерації: пошкоджена або зруйнована вся теплова генерація, зокрема Трипільська, Зміївська, Бурштинська, Ладижинська, Курахівська та Придніпровська ТЕС. Зазначимо при цьому, що 17 травня Кабінет міністрів вирішив виділити понад 1,5 мільярда гривень на відбудову двох зруйнованихТЕС - Зміївської та Трипільської.

З об'єктів гідрогенерації повністю зруйнована в результаті підриву Каховська ГЕС, а Дніпровська ГЕС припинила роботу через наслідки ракетних ударів. Також відомо про влучання в Кременчуцьку ГЕС та спроби атакувати Канівську та Дністровську ГЕС.

В ситуації дефіциту електроенергії Україна має можливість імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії з-за кордону, що частково компенсує втрати та сприяє стабілізації енергосистеми, зменшуючи кількість відключень. Імпорт здійснюється з усіх чотирьох країн Європейського союзу, які межують з Україною (Словаччина, Румунія, Угорщина та Польща). Також, частина електроенергії транспортується в Україну з Румунії через мережі Молдови.

Втім, основна частка енергопостачання продовжує забезпечуватися генерацією на атомних електростанціях та на ГЕС, що залишилися в дії. Через це вирішено не виводити у плановий ремонт в осінньо-зимовий період енергоблоки АЕС. Минулий опалювальний сезон Україна вперше була вимушена пройти без їх проведення. Такий самий план є і на осінньо-зимовий період 2024/2025 років.

Фото: ua.depositphotos.com