Фактори ідеального шторму. Як поточні події у світі впливають на війну в Україні

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Проблеми у світовій економіці, що були викликані пандемією COVID-19 посилилися з початком енергетичної кризи в Європі та повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Ріст цін на енергоресурси, спричинив зростання інфляції, а це з свого боку може стати причиною в рецесії в Західних країнах. 

Разом з цим ціни на газ в Європі залишаються доволі високими та тиснуть на ціни на електроенергію. А ціни на нафту продовжують зростати рухаючи вгору і ціни на пальне. комунальні тарифи та ціни на пальне є дуже чутливим питанням для електорату західних країн. В очікуванні рецесії країни ОПЕК вирішили скоротити видобуток нафти, через що увійшли в певну конфронтацію з США. Тим часом адміністрація американського президента Джо Байдена пропонує продавати нафту зі своїх стратегічних запасів, щоб утримати ціни на пальне та приборкати інфляцію. 

Соціальні наслідки енергетичної кризи даються в знаки й у Європі. Так, у парламенті Великої Британії заговорили про відставку прем’єр-міністра Ліз Трасс. Трасс обійняла посаду прем’єра Сполученого Королівства в липні, після відставки Бориса Джонсона, котрий втратив прем’єрське крісло саме через неспроможність подолати соціально-економічну турбулентність в Британії. А в Італії після відставки прем’єра Маріо Драгі до влади прийшла правоцентристська коаліція, в котру входить і партія “Вперед Італіє” давнього друга російського президента Путіна Сільвіо Берлусконі.

Тим часом в Китаї проходить ХХ з’їзд комуністичної партії, котрий вирішить котрий може вирішити подальшу долю цієї країни на десятиліття вперед. Очікується, що нинішній голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін буде переобраний на третій термін, що буде відходом від традиції, зміни влади котру заклав ще архітектор сучасного Китаю Ден Сяопін. На з’їзді вже оголосили про масштабну модернізацію китайської армії та сповільнення “зеленого переходу”. Наразі КНР є тим центром сили, в котрому у Кремлі бачать ймовірного союзника та підтримку в протистоянні з західними демократіями. І хоча офіційно Пекін засудив війну в Україні, з іншого боку Китай надає певну підтримку Росії закуповуючи у неї нафту. Від з’їзду КПК залежитиме 

Починаючи воєнну кампанію проти України Кремль розраховував саме на політичну нестабільність Заходу через те, що політики демократичних країн залежать від волі електорату. Для посилення такої нестабільності росіяни й спровокували енергетичну кризу в Європі, розраховуючи на те, що через власні проблеми питання війни в Україні відійде в західних країнах на другий план. Разом з цим російські дипломати налагоджували діалог з іншими державами, бюджети котрих сильно залежать від експорту енергоресурсів і котрим вдалося збагатитися на стрімкому рості цін на нафту і газ.

Однак наразі в суспільній думці демократичних країн сформувався консенсус щодо українського питання, а також є розуміння того, що причиною росту цін на енергоносії є дії Росії. Також західні країни мають доволі високий запас міцності, що дозволяє їм протистояти Росії в ресурсній війні та надавати підтримку Україні, котра воює з Росією на полі бою.

Політична нестабільність. Фактор зміни політичних еліт в демократичних країнах

Голова правління центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко каже, що кризові тенденції, котрі почалися у світі в часи пандемії COVID-19 посилилися через шалене зростання цін на енергоносії, що було спровоковано Росією. Це спричинило посилення внутрішніх проблем в таких країнах як США та Велика Британія, та завдало удару рейтингам влади цих країн.

Однак думати, що політичні проблеми в цих країнах спровоковані лише Росією, а зміна влади буде на користь Росії не варто. У Британії, на відміну від інших європейських країн вплив Росії є доволі обмеженим. Хоча у британському парламенті є і пацифісти та прихильники зменшення допомоги Україні, в Британії як і в США є доволі сильний консенсус на підтримку України проти російської агресії.

Ризик відставки британської прем’єрки Ліз Трасс виник через її власні помилки в економічній політиці та погіршення соціоекономічної ситуації в країні. Однак навіть у тому разі, якщо Трасс піде у відставку  Британія продовжить допомагати Україні, як продовжувала це робити після відставки Бориса Джонсона. Схожі проблеми й в американського президента Джо Байдена. Ціни на енергоносії залишаються високими, а інфляція в західних країнах досягла 10% в річному вимірі, чого там не було дуже давно.

Звісно Росія намагатиметься використати соціоекономічні ускладнення на Заході у своїх інтересах, однак говорити що це дасть Кремлю можливість взяти реванш на міжнародній арені поки немає жодних підстав.

“В Італії прийшла до влади права коаліція, в котрій ніби то є колишні симпатики Путіна. Однак зараз для Берлусконі підтримка Путіна є неприйнятною. Його головний союзник по коаліції при всіх своїх правих поглядах доволі критично ставиться до Путіна. Інший приклад - Дональд Трамп. При всіх бажаннях президента США Трампа налагодити відносини з Росією та домовитися з Путіним, за його каденції стосунки двох країн лише погіршилися. Саме при Трампі США почали надавати Україні летальну зброю, зокрема джавеліни. Може сам Трамп цього не хотів, але таким чином він нейтралізував закиди в його “проросійськості”, - каже Фесенко.

Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко каже, що дискусії щодо того, що українське питання відійде у Західних країн на другий план тривають ще після першого місяця після повномасштабного російського вторгнення. Однак через російські злочини та успіхи Збройних сил України Україна все ще залишається в новинному топі західних видань.

“Всі чудово розуміють, що значна частина економічних та безпекових проблем з котрими стикається зараз світ є наслідком дій Росії. Ці проблеми сформувалися ще в часи COVID-19, однак через дії Росії ситуація погіршилася. Однак в 19 країнах Європейського Союзу є невелике економічне зростання, в межах 1%. Це показує на те, що країни ЄС адаптувалися до ситуації. Зараз цілком зрозуміло, що причиною проблем став енергетичний шантаж Росії. Ми також бачимо, що у Європі знаходять альтернативи, а уряди беруть ситуацію під контроль”, - каже Петренко.

За його словами, саме через те, що криза була викликана діями Росії в ЄС навряд чи буде зменшення уваги до українського питання. Навпаки, зараз західні союзники України чітко говорять, що підтримуватимуть Україну стільки скільки буде потрібно, а запас міцності у західних країн є доволі значним. Можливо країнам Заходу прийдеться використати свої резерви, але це не буде для них катастрофою.

Крім того, сама Україна також доволі активно працює на міжнародній арені. За час війни наша країна отримала суб’єктність у міжнародній політиці, котрої не мала 30 років незалежності. 

“Зеленський доволі активно використовує вміло і вдало всі майданчики для виступів для тримання в фокусі всіх можливих проблем. І ми знову ж таки отримали ту суб’єктність якої ми ніколи не мали за 30 років незалежності. Він її реалізовує. Фактично Україна на сьогодні це лідер Східної Європи, поряд з такими країнами як Польща. І тому зараз вже нема такого що про нас можуть забути або нам можуть щось нав’язати”, - каже Петренко.

Фактори важкої зими та виснаження арсеналів

На думку Фесенка майбутня зима буде дуже важкою для України та її союзників. Однак західний світ до неї готується, а значна частина західних громадян розуміють, що джерелом проблем є російська агресія. Однак громадяни західних країн уже зіштовхнулися з соціально-економічними проблемами, ці проблеми можуть стати більшими, а незадоволення в західних суспільствах зростатиме.

З часом захід може зіткнутися з втомою від війни, коли новини про Україну не викликатимуть в країнах союзників такого інтересу. Однак це не приведе до скорочення допомоги України. Проблема може бути в тому, що арсенали західних союзників України зменшуються так само як зменшуються і російські арсенали. 

І тут питання в тому, чи зможуть США та їх союзники по НАТО прискорити виробництво озброєння так, щоб задовольнити свої потреби та надати допомогу Україні. В тому випадку, якщо війна затягнеться це питання залишається відкритим.

“Якщо війна затягнеться ще на рік, то може виявитися так, що арсенали західних країн вичерпаються. Вільної зброї та боєприпасів для України вже просто не буде”, - каже Фесенко.

Ще один негативний сценарій - коли через посилення економічних проблем в Західних країнах, будуть знижені обсяги допомоги України.

“Питання буде не в тому чи хочуть вони допомагати Україні, чи ні, а в, тому що їм треба буде більше витрачати на себе, і менше на нас. В цьому основні ризики затягування війни, через це захід може впливати на нас, щоб ми досягли яких-небудь хоча б тимчасових компромісів з агресором. Звісно мирний договір з Росією неможливий, тому що неможливо знайти спільні позиції як мінімум по окупованих територіях. Але якщо війна затягнеться на рік можуть шукати варіанти тимчасового припинення бойових дій. Але як мінімум пів року я думаю ситуація принципово не зміниться”, - каже Фесенко.

XX з’їзд КПК. Фактор Китаю

Фесенко каже, що новий термін китайського лідера  Сі Цзіньпіна вплине на увесь світ, але найбільше вплине на сам Китай. Якщо Сі Цзіньпін залишиться на третій термін, то певно залишиться і на четвертий, а далі можлива тенденція котру громадяни СРСР спостерігали в часи Брєжнєва.

“Коли старіє одноосібний керівник країни, з ним разом старіє і сам політичний режим. Зараз це є головною небезпекою для Китаю. До речі, Путінську Росію чекає те ж саме”, - каже Фесенко.

За його словами, на ХХ з’їзді КПК уже оголосили про силовий курс режиму. Зараз Сі хоче, щоб Китай став наддержавою не лише в економічному плані, але і в політичному. Китайський лідер проводить більш жорсткий курс, особливо в питанні Тайваню. І через це протистояння між Росією та США буде посилюватись. Разом з цим розвиток Китаю під час третього терміну Сі буде досить неоднозначним зокрема через накопичення економічних проблем.

“Я не думаю, що найближчим часом Китай піде на підтримку Росії. Вони будуть допомагати Росії так щоб вона не програла, оскільки сприймають це протистояння через призму протистояння з США. Разом з цим послаблення Росії в інтересах Пекіна”, - каже Фесенко.

Зі свого боку Петренко зазначає, що в китайському політикумі є і доволі потужні проамериканські сили. А сам Сі Цзіньпін зараз намагається показати себе як запоруку стабільності в КНР в тому числі і західним країнам.

“Ми бачимо збільшення мілітаристських заяв в тому числі і посилення претензій до Тайваню, однак Сі зараз намагається отримати підтримку в тому числі з боку західних країн. Щоб на Заході бачили що він є краща альтернатива ніж інші, хто може прийти на його місце. Тому звичайно Китай серйозний геополітичний гравець, але він не є ізольований від світу, він не є ізольований від впливів з боку інших країн. Китай має вільні економічні зони де веде торгівлю зі США. І закриття цих зон є катастрофою, катастрофою для Китаю, так само як воно буде катастрофою для США”, - каже Петренко.

За його словами, найбільші світові економіки мають взаємні важелі впливу і спільну зацікавленість. З іншого боку є певна конкуренція, особливо в умовах, коли світова система розподілу сфер впливу зламалась. 

Ціни на енергоресурси. Фактор нафти та газу

Експерт центру Розумкова Максим Білявський каже що через високі ціни на енергоносії головним короткостроковим завданням у західних країн є врегулювання проблем на газовому ринку.

В найближчі два тижні(до листопада) очікується встановлення динамічного прайс-кепу на газовому ринку. Після цього можливе переоформлення взаємовідносин між найбільшими споживачами нафти та її найбільшими продавцями. 

“Тому ми з вами бачимо доволі дивні заяви від країн-виробників. І можливо так сказати публічну конфронтацію між арабськими країнами та десь там на задньому фронті й росіянами з однієї сторони, а з іншого боку цивілізованим світом, який представлений найбільшими споживачами нафти”, - каже Білявський.

За його словами найбільші виробники нафти об’єднані в ОПЕК зараз намагаються втримати ціну на рівні 92-93 долари за барель, але вони втримують її ціною лояльності покупців, та ціною взаєморозуміння з ними. Однак, на думку експерта, арсенал інструментів по стримуванню ціни нафти уже виснажується. А сам ОПЕК+ втрачає свої позиції як майданчик для діалогу між продавцями та покупцями нафти. 

“В 2023 році ми взагалі можемо стати свідками історичної події - об’єднання найбільших світових покупців нафти - такий собі антипод ОПЕК+. Можливо саме через це ми і бачимо конфронтацію між ОПЕК та США”, - каже Білявський.

З іншого боку на ціни нафти впливає Китай, який є великим споживачем та шляхом додаткових закупівель нафти у свої резерви впливає на ціни. таким чином Китай регулюючи попит може впливати на цінові індикативи. Хоч зараз в КНР і відбувається сповільнення індексу промислового виробництва, що позначається на обсягах споживання нафти. Однак на ХХ з’їзді КПК Сі Цзіньпін зробив заяву, котру можна трактувати як відхід від декарбонізації. 

“Фактично така заява говорить про збільшення частки викопного природного палива - вугілля, природного газу і нафти. Після цього Китай буде посилювати співпрацю з Росією в частині закупівлі нафти, газу та вугілля і з Саудівською Аравією в частині закупівлі вугілля”, - каже Білявський.

З іншого боку Єврокомісія готується ввести поняття єдиного закупника газу та змінам на європейському ринку нафти та газу. Країни Великої сімки також зацікавлені в зміні моделі ринку енергоресурсів. В перспективі ця позиція може привести до консолідації західних країн проти дискримінаційних правил з боку продавців, а також до створення організації що захищатиме інтереси закупників енергоресурсів.