НБУ курс:

USD

41,29

+0,03

EUR

43,47

--0,10

Готівковий курс:

USD

41,60

41,55

EUR

44,05

43,81

У ВАКС пояснили, чому закрили справу через каяття нардепа Гевка

У ВАКС пояснили, чому закрили справу через каяття нардепа Гевка
Володимир Гевко. Фото: Facebook-сторінка нардепа

У Вищому антикорупційному суді вказують, що його рішення від 1 лютого про закриття справи про декларування недостовірних відомостей депутатом Верховної Ради від "Слуги народу" Володимир Гевка через його каяття було зумовлене датою зазначного правопорушення, станом на яку воно не вважалося кримінальним злочином.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

Про це йдеться у опублікованому пресслужбою суду коментарі судді ВАКС Віри Михайленко. Вона пояснила, що в чинній редакції Кримінальний кодекс дійсно не дозволяє звільняти від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією.

Однак такі обмеження було встановлено законом від 29 червня 2021 року, а чинності ж вони набрали з 21 липня 2021 року. Разом з тим в обвинувальному акті, який надійшов на розгляд суду, датою вчинення проступку зазначено 31 березня 2021 року (тобто закінчення строку, відведеного на декларування).

"Тобто на момент вчинення інкримінованого діяння редакція закону про кримінальну відповідальність не містила поняття "кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією" та належності до такого кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК", - вказують в суді.

При цьому правила чинності закону про кримінальну відповідальність у часі встановлюють, що закон, який встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

"Іншими словами, до діяння не може застосуватися закон, який набрав чинності пізніше його вчинення, крім випадків, якщо цей закон якимось чином поліпшує становище особи, що вчинила таке діяння", - пояснює суддя.

Таким чином, у випадку Гевка обмеження на звільнення від кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, так само як і власне поняття такого правопорушення, було введено в законодавство після інкримінованого діяння, тому застосовуватися не може.

До цього правопорушення застосовною є попередня редакція статті 45 ККУ, яка передбачала імперативність в питанні звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила кримінальний проступок, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

"В даній справі сторона обвинувачення підтвердила наявність умов, що зумовлюють звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності", - резюмували у ВАКС.

Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро інкримінувало Гевку невнесення до декларації за 2020 рік відомостей про оренду житла в центрі Києва вартістю понад 3,7 мільйона гривень.

Зазначимо, що в аналогічних порушеннях обвинувачують зараз ще низку нардепів. Зокрема, в січні було передано до суду аналогічну справу проти члена фракції СН Юрія Камельчука, а перед цим - проти іншого "слуги народу" Максима Пашковського. Крім того, недекларування орендованої в Києві квартири інкримінують депутатці з групи "За майбутнє" Ірині Констанкевич.

Нагадаємо, що кримінальна відповідальність за недостовірне декларування доходів чиновниками була скасована Конституційним судом в кінці жовтня 2020 року. Після цього ВАКС почав закривати відповідні справи. Верховна Рада в грудні того ж року відновила кримінальну відповідальність за це, однак із покаранням у вигляді штрафів та максимальним покаранням у два роки обмеження волі, тобто без можливості тюремного покарання.

На початку червня 2021 року парламент проголосував за повернення максимального покарання за недостовірне декларування у вигляді двох років позбавлення волі, однак президент Володимир Зеленський наклав на закон вето, вимагаючи, зокрема, і передбачення позбавлення, а не обмеження волі, і за неподачу декларації. 29 червня Рада прийняла закон вже з пропозиціями глави держави.