Україна офіційно запросила у Росії пояснення військової активності біля кордонів та в Криму

"Згідно з положеннями Віденського документа, РФ має надати точні райони проведення військової діяльності, повідомити дати її завершення, а також найменування, підпорядкованість, кількість військових формувань; також типи озброєнь та військової техніки, які беруть у ній участь", — зазначив він.

Якщо Росія протягом 48 годин не дасть відповіді або надасть недостатню або неналежну інформацію, Україна звернеться до РФ та інших держав-учасниць Віденського документа про скликання надзвичайної зустрічі, на якій російська сторона має надати роз'яснення.

У свою чергу під час онлайн-брифінгу в Харкові Кулеба також повідомив, що Україна наполягає на п'яти позиціях щодо діяльності спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, зокрема на Донбасі.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

При цьому саме у Харкові в п'ятницю відбудеться засідання Ради національної безпеки та оборони, а також там із візитом перебуває голова ОБСЄ та міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

"Перше. Я наголосив, що Україна зацікавлена, щоб СММ ОБСЄ був наданий повний доступ до окупованих територій України. Друге. Нам — ОБСЄ та Україні як учасниці ОБСЄ, дуже важливо, щоб СММ отримала можливість відновити за допомогою безпілотних літальних апаратів далекого радіусу дії спостереження за ситуацією на тимчасово окупованих територіях", — сказав він.

За словами дипломата, якщо Росія справді не прагне ескалації і нічого не готує для цього, вона повинна погодитися і на перший пункт, і на другий, щоб спостерігачі ОБСЄ з безпілотниками фізично заїхали на окуповані території та переконалися, що там не ведеться підготовка дій проти України.

Третім пунктом, якому, як зазначив Кулеба, не має заперечувати Росія, якщо вона не має злих намірів, є збільшення кількості передових патрульних баз ОБСЄ на не підконтрольних Україні територіях Донбасу, причому такі бази мають прилягати безпосередньо до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.

"Це принципова наша позиція, тому що міжнародна спільнота, всі держави-учасниці ОБСЄ повинні володіти об'єктивною інформацією про те, що відбувається вздовж неконтрольованого українсько-російського кордону і які там можуть відбуватися переміщення військових, озброєння, вантажів та іншого", — пояснив міністр.

Четвертим запитом України до ОБСЄ є підготовка СММ тематичної доповіді щодо паспортизації Росією громадян України, які проживають на окупованих територіях Донбасу.

"Недостатньою, відверто скажу, є міжнародна реакція на цю проблему, хоча Україна з першого дня била на сполох і закликала максимально об'єднати зусилля, щоб зупинити цю практику, а зараз ми вже чуємо риторику з Росії про те, що вони на Донбасі захищають російських громадян. Тобто ми бачимо, до яких наслідків призводить ця ситуація. Зараз потрібна комплексна оцінка та вироблення кроків протидії", — наголосив він.

По-п'яте, зазначив глава МЗС, Україна хоче бачити активнішу роботу СММ на кримському напрямку. За його словами, СММ не повинна забувати, що її мандат поширюється на всю територію України, а отже вона "не повинна втрачати з радара питання Криму".

Зазначимо, що в рамках згаданого механізму Росія має надати протягом двох діб відповіді на підняті Україною питання, а також будь-яку іншу інформацію, що має відношення до цього, з метою пояснення відповідної військової діяльності та усунення заклопотаності української сторони. Відповідь, як і запит України, має бути негайно надіслана всім іншим учасникам угоди.

Після розгляду відповіді запитуюча держава може запросити зустріч з державою, що відповідає, з цього питання протягом не більше ніж 48 годин. При цьому і запитуюча країна, і країна, що відповідає, можуть попросити інші держави, зокрема ті, що також висловили заклопотаність, взяти участь у такій зустрічі.

Вона буде проводитись у місці, визначеному за взаємною домовленістю двох сторін, а за відсутності домовленості — у Центрі із запобігання конфліктам ОБСЄ. У разі скликання зустрічі всіх країн-учасниць вона буде проведена в рамках Постійної ради та Форуму зі співробітництва в галузі безпеки ОБСЄ, які зможуть рекомендувати причетним країнам заходи для стабілізації ситуації та припинення діяльності, що спричинила занепокоєння.

Нагадаємо, що українські офіційні особи останнім часом заперечують, на відміну від західних лідерів і ЗМІ, наміри РФ піти на масштабне вторгнення в Україну, в тому числі роблять це на рівні президента і прем'єр-міністра.

Більше того, з цією метою Володимир Зеленський 28 січня навіть провів прес-конференцію для іноземних ЗМІ, де, незважаючи на колишні суперечливі заяви, прямо звинуватив США у нагнітанні ситуації, що дуже негативно позначається на українській економіці.

У свою чергу 3 лютого міністр оборони Олексій Резніков запевнив, що Україна не фіксує підготовку Росією ударних угруповань для військового наступу на підконтрольні Україні території. Більше того, за його словами, Україна не чекає на військові провокації і з боку Білорусі.

Згодом до цієї риторики приєднався міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який закликав не піддаватися на дезінформацію, яку поширюють іноземні ЗМІ щодо гіпотетичного масштабного вторгнення Росії в Україну.