Фермерів позбавлятимуть верифікації за порушення правил експорту до деяких країн ЄС

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час онлайн-зустрічі з міністром сільського господарства та продовольства Республіки Болгарія Кирилом Ватєвим.

Сольський нагадав, що Уряд ухвалив постанову, згідно з якою удосконалюються правила експорту окремих видів сільськогосподарської продукції, щоб запобігти зловживанням.

Відтепер підприємство може бути виключене із переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, якщо від Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини чи Польщі надійде інформація, що продукція, завантажена для транзиту через ці країни, насправді залишилася в одній із цих країн.

"Наприклад, якщо, згідно з документами, соняшник їхав до Греції, але був проданий у Болгарії, то підприємець буде виключений з переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу. І повторно подати заяву на включення до переліку верифікованих суб’єктів зможе не раніше ніж через шість місяців після виключення", - пояснив Сольський.

Своєю чергою, Кирило Ватєв підтримав рішення українського Уряду, зазначивши що воно сприятиме ефективній співпраці між країнами.

Міністри домовилися й надалі ретельно відстежувати ситуацію, щоб всі перевізники чітко дотримувалися правил та контролювати переміщення сільськогосподарські продукції до Болгарії.

Нагадаємо, у грудні 2023 року Україна та Болгарія узгодили порядок застосування процедури верифікації експорту до Болгарії ріпаку, кукурудзи, пшениці та соняшника. 

Зауважимо, відповідно до нововведень, експортувати агропродукцію, зокрема зернові та олійні, дозволено тільки тим компаніям, які пройдуть відповідну верифікацію експортера, не матимуть податкових заборгованостей та дотримуються валютного контролю.

Чому запроваджено ліцензування експорту зерна до Болгарії

Нагадаємо, що у вересні український уряд прийняв постанову про запровадження механізму верифікації та узгодження чотирьох груп українського аграрного експорту (пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника) для п'яти країн Європейського союзу (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія).

Цей механізм, підтриманий Європейською комісією, Україна представила в рамках плану вирішення зернової кризи після завершення 15 вересня терміну дії обмежувальних заходів, запроваджених щодо українського зерна Єврокомісією. Тоді відновили національні заборони щодо його ввезення Польща, Угорщина та Словаччина.

Більш того, Угорщина відразу ж значно розширила перелік забороненої до імпорту агропродукції з України, а Словаччина вдалася до схожого рішення лише через два з половиною місяці, 29 листопада.

Румунія ж із Болагрією вирішили не забороняти ввезення українського зерна та зрештою погодилися на механізм ліцензування. У випадку з Болгарією, однак, все ж було запроваджено заборону на імпорт соняшнику з України, але її термін починаючи з грудня сплив.

Однак окрім них, ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та насіння соняшника запровадила на початку жовтня Молдова, яка до Євросоюзу не входить і стороною згаданого торговельного конфлікту, відповідно, не була.

Конфлікт з сусідами довкола експорту зерна

У січні Європейська комісія відмовилася повернути імпортні мита на українське зерно, про що просили Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина й Угорщина.

Як заявив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, Польща прагне запровадити механізм, "який би захистив польських фермерів".

За його словами, відкриття європейського ринку для агропродукції з України може в майбутньому "повністю дестабілізувати" як і польський, так і європейський ринки.

Джерело фото: ua.depositphotos.com