Україна може отримати репарації ще до поразки РФ: що відомо

Про це заявив міністр юстиції України Денис Малюська під час дискусії "Заморожені активи: холодний фронт російської війни проти України", передає Укрінформ. 

Наслідки за агресивну війну

"Росія ще не програла – і це правда. Але це не означає, що ми не можемо отримати компенсацію за завдану шкоду та репарації. Це буде доволі унікальний випадок для історії війн – отримати компенсацію під час війни, без того, щоб країна, яка сплачує компенсацію, програла цю війну. Технічно не існує жодних бар'єрів, щоб отримати таку компенсацію", – зауважив Малюська, відповідаючи на запитання щодо можливості, з правової точки зору, стягнення репарацій з країни-агресора ще до її поразки у війні.

Він підкреслив що з міжнародної точки зору така виплата компенсацій Україні від РФ за завдану шкоду могла б бути найкращим сценарієм.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Це не лише обмежить ресурси Росії та її спроможність вести війну, але слугуватиме елементом стримування для інших тоталітарних режимів.

Як наголосив Малюська, диктатори в усьому світі будуть розуміти – якщо вони розпочнуть агресивну війну, це потягне за собою наслідки, і одним з таких наслідків може бути блокування та навіть вилучення суверенних активів.

Це, за словами міністра, був би "добрий розвиток" для глобальної економіки та для глобальної безпеки.

"У тому, що стосується створення трибуналу або іншого міжнародного механізму, – ми не бачимо, що це є необхідним. У багатьох країнах буде достатнім застосувати національне законодавство. Ми припускаємо, що буде укладена якась міжнародна угода, але, головним чином, для механізму розподілу таких активів. Ми маємо створити фонд компенсації, – це та історія, що вже розпочалася із формування реєстру завданої шкоди", – повідомив Малюська.

Його думку поділив німецький адвокат-міжнародник доктор Патрік Хайнеманн.

"Зазвичай, після війни країни сідають за стіл переговорів. Мирний договір, як правило, містить питання щодо репарацій. Але це не означає, що Росія не зобов'язана сплачувати Україні жодних репарацій ще до укладення такої мирної угоди. За міжнародним правом, відповідальність держави Росія є чинною вже зараз, вже у ці дні вона зобов'язана платити репарації. Цей прецедент має відбутися. Вся ця ситуація, коли Росія має мільярди заблокованих доларів та євро за кордоном – вона є унікальною", – зазначив німецький правник. 

Конфіскація заморожених активів РФ

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що комісія працює над пропозицією об’єднати частину прибутків, отриманих від заморожених російських державних активів, для допомоги Україні у її післявоєнній відбудові.

Вона сказала, що вартість заморожених російських суверенних активів становить близько 211 мільярдів євро (223 мільярди доларів), зазначивши, що ЄС вирішив, що Росія повинна заплатити за відновлення України.

При цьому, у Євросоюзі місяцями обговорюють можливість передачі Україні прибутку, отриманого від таких активів.

Верховний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель повідомив, що країни-члени ЄС дійшли згоди стосовно використання коштів, отриманих від відсотків від заморожених активів Росії.

Україна своєю чергою повідомила західним союзникам, що надання їй відсотків, які нараховані із заморожених російських активів, буде недостатнім для компенсації збитків, завданих війною, тому в Києві сподіваються отримати активи в повному обсязі.

 12 лютого Рада Європейського Союзу прийняла постанову, згідно з якою центральні депозитарії, які володіють понад 1 мільйоном євро активів центрального банку Росії повинні окремо вести облік заморожених активів та доходів від них, що накопичуються через обмежувальні заходи ЄС.

Також Європейський Союз підготував пропозиції, згідно з якими Україна почне отримувати прибутки від заморожених російських активів вже у липні.

Нещодавно міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер публічно розкритикував думку міністра фінансів США Джанет Єллен про те, що було б законно конфіскувати близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, що свідчить про глибокі розбіжності між країнами "Групи семи" (G7)  у цьому питанні.