Знищення росіянами Каховської ГЕС - як це вплине на агросектор Херсонщини

Сьогодні, 6 червня, російські загарбники підірвали раніше заміновану ними греблю Каховської ГЕС, знищивши 11 з 28 прольотів споруди. Орієнтовна ширина прориву склала понад 170 метрів. Президент Володимир Зеленський на терміновому засіданні Ради національної безпеки та оборони, скликану через проведений росіянами теракт, доручив провести евакуацію та забезпечити всі постраждалі міста й села питною водою.

За інформацією "Укргідроенерго", Каховська ГЕС повністю зруйнована і не підлягає відновленню після підриву російськими окупаційними військами. Водночас командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв заявив, що військове командування України завчасно передбачало можливі дії російської армії щодо підриву Каховської ГЕС та робило відповідні розрахунки. Тому такі дії ворога не зашкодять контрнаступу ЗСУ.

Про те, що росіяни мінують цей інфраструктурний об'єкт, було відомо і раніше. Так, Володимир Зеленський ще в жовтні 2022 року заявив, що російські загарбники замінували Каховську ГЕС і готують теракт, та закликав направити на гідроелектростанцію міжнародну спостережну місію. 

Згідно з опублікованим 6 червня дослідженням Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, підрив дамби Каховської ГЕС становить надзвичайно високий рівень небезпеки. Повністю або частково у зоні ураження можуть опинитися 99 населених пунктів, причому 40 зазнають значних затоплень, що складуть не менше 45% площі кожного з них.

За час, поки наслідки ударної хвилі дійдуть до гирла ріки Південний Буг (3-4 дні за умови повного руйнування дамби, і 6 днів – часткового), її руйнівні можливості згаснуть і значним чином не вплинуть на ситуацію із рівнем води у Миколаєві.

Крім того, за 5-7 днів після прориву дамби рівень води на затоплених територіях має почати стрімко спадати, і має повернутися до попередньої норми за 1-2 тижні. В окремих місцях вода лишиться ще на 1-2 місяці в локальних пониженнях, площа яких не становить більше декількох квадратних кілометрів.

Які можуть бути збитки для агросектору?

Профільне видання Kurkul 6 червня опублікувало наступні попередні дані по втратам для агросектору Херсонської області:

• Через повномасштабне російське вторгнення частина регіону залишається під окупацією, деокуповані в минулому році території лишаються замінованими. На додачу, частина області буде затоплена; 
• Через повінь можна очікувати заболочення осушених земель нижньої течії Дніпра, деградацію ґрунтів внаслідок змивання їх припливною хвилею, замулення, а через певний час - і вітрової ерозії. На частині земель можливе опустелювання і руйнування рослинного покриву; 
  
• Неподалік Нової Каховки вирощувались сади, ягідники та виноградники. Внаслідок затоплення та руйнування системи їх зрошення у найближчі роки площі багаторічних насаджень суттєво зменшаться, що спричинить довгострокове скорочення  виробництва фруктів та ягід;
  
• Аналогічним чином постраждає овочівництво. Перспектива його відновлення краща, адже для овочів не потрібен кількарічний період очікування першого врожаю та виходу насаджень на повну врожайність. Проте значним стримувальним фактором буде відсутність зрошення та руйнування капітальних споруд: сховищ, складів, тепличних господарств;
  
• Ймовірне опустелювання частини угідь внаслідок зміни дзеркала випаровування і температурного балансу земель біля Дніпра. Відсутність зрошення та високі кліматичні ризики змусять частину виробників відмовитись від обробітку угідь, що ще більше загострюватиме проблему;
  
• Знелюднення регіону. Його населення буде змушене евакуюватись через екологічну катастрофу та спровоковані нею тривалі негативні наслідки. 

Яка оцінка зерновиків? 

Виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко в коментарі для видання нагадує, що Херсонська область - це 1,3-1,4 млн га посівних площ під зерновими та олійними культурами. В 2021 році область зібрала рекордний врожай - 4,6 млн тонн сільгоспкультур, з яких трохи більше 2 млн тонн пшениці, 1 млн тонн ячменю і по 0,5 млн тонн кукурудзи і соняшника. Також це була найбільш розвинена область з точки зору іригаційних систем.

При цьому переважна більшість посівних площ в регіоні знаходиться на лівому березі Дніпра, тимчасово окупованому російськими загарбниками. Вона ж і постраждає найбільше від цього теракту.  

Тобто, через теракт РФ під загрозою опинився як мінімум мільйон гектарів посівних площ, причому крім зернових і олійних культур постраждає овочівництво, ягідництво, фруктові сади, і інші галузі АПК. 

Представник УЗА уточнив, що для розуміння масштабів катастрофи необхідно ще декілька днів, але прогнозовані погодні умови червня з невеликою кількостю опадів мають бути сприятливими для зниження рівня води.

Річкове судноплавство, вірогідно, зазнало сильних втрат

Співрозмовник видання уточнив, що потрібно оцінити пошкодження греблі ГЕС, але, скоріше за все, наслідки для інфраструктури по Дніпру невтішні. Тобто теракт викликав підтоплення річкових елеваторів, портові термінали також майже гарантовано пошкоджені. Загалом, треба дивитись, наскільки локалізованими будуть наслідки трагедії.

Що кажуть трейдери? 

Про оцінку всіх наслідків заподіяного росіянами теракту ще дуже рано говорити, кажуть всі співрозмовники видання. Крім того, варто дочекатись компетентних висновків гідрологічних установ, та пов'язаних з екологією науковців. 

Аналітик сільгоспринків трейдингової компанії Barva Invest Павло Хаустов повідомив виданню основні короткострокові тренди, які проявились за 6 червня: 

Спекулятивний ріст цін на агропродукцію на світових біржах 

Зранку ціни на пшеницю на світових ринках відреагували на підрив Каховської ГЕС, і за ранок 6 червня продемонстрували зростання на 3%. Але експерт радить трактувати цей ріст як спекулятивний фактор, оскільки багато іноземців не мають достатнього розуміння ситуації в Україні. 

Загалом, трейдинг поки не має повної картини наслідків російського теракту, але можна прогнозувати, що учасники ринку заспокояться після появи додаткової інформації про події в Україні. В такому випадку ціна може відкотитись до попереднього рівня.

Значної загрози продовольчій безпеці для України і світу немає

Аналітик Barva Invest зазначає, що на глобальній продовольчій безпеці прорив греблі суттєво не відобразиться - в Північній півкулі скоро буде новий врожай, пропозиція перевищує споживання, і світові трейдери в своїх торгових потоках не розраховують на пшеницю саме з прифронових територій України.

Він уточнює, що згідно з наявної зараз інформації, від наслідків підтоплення постраждає передусім лівобережна частина Херсонської області. Поки ці території тимчасово окуповані, Україна може оцінювати втрати лише на підконтрольному їй правому березі Дніпра. Звісно, країна-агресор втратить "свій" врожай, незаконно висаджений на окупованих українських територіях, але даних про його об'єми Україна не має.

Віддалені від Дніпра господарства поки не відчують змін в логістиці

Павло Хаусов уточнив, що фермерські господарства на підконтрольній частині регіону, які не знаходяться в безпосередній близькості до Дніпра, не мають відчути наслідків повені - експортні маршрути спрямовані до глибоководних портів та західного кордону, і не вражені наслідками російського теракту.

Що стосується аграріїв в зоні підтоплення і фізичну неможливість експортувати зерно, то  тут варто дочекатись зниження рівня річкових вод. Тобто зараз ще немає впевненості, чи буде підйом, наприклад, на 3 метри, або більше. Аналітик підкреслює, що вже зараз на підконтрольній Україні території є затоплені поселення і інфраструктура, в тому числі силоси з сільгосппродукцією.

Катастрофа для рибного господарства і екосистеми

Співрозмовник видання Любомир Гайдамака, директор ТОВ "Вісмар Аква", називає катастрофічними наслідки теракту, заподіяного росіянами по відношенню до дніпровської екосистеми.  

Україна втратить заводи з розведення мальків риби

Експерт підкреслює, що через повінь будуть затоплені два державні заводи, котрі займалися розведенням мальків для зариблення водойм. Мова йде про виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибоводний завод в селі Дніпровське Білозерського району та Херсонський виробничо-експериментальний завод з розведення молоді частикових риб в місті Гола Пристань. Відповідно, біоресурси на підприємствах також чекає загибель. 

За його словами, Україні дещо "пощастило", оскільки в екосистемі регіону живе досить багато евригалинних видів риб, здатних пристосовуватися до життя в воді широкого спектра солоності - від прісної до солоної морської. Тому все ж існують певні межі, в яких може змінюватись солоність води, і гідробіонти при цьому зможуть виживати в змінених умовах.

Також масштаби загибелі аквакультури були б ще більшими, якби росіяни влаштували теракт весною, одразу після нерестового сезону . В такому випадку після зниження рівню води в Каховському водосховищі всі мальки б загинули, тоді як зараз у них є можливість "спуститися" в Чорне море. Хоча і ця міграція не гарантує виживання риб, бо з високою вірогідністю вони загинуть вже в Чорному морі. 

Агросектор і риболови теж понесуть збитки 

За словами Любомира Гайдамаки, збитки для Українського АПК через теракт також значні, але наразі точні їхні обсяги ще невідомі. Поки все ще невідомі пошкодження греблі ГЕС, і наскільки остаточно впаде рівень води в Каховському водосховищі. Крім того, неможливо оцінити, наскільки вода розмиє берег і сільгоспугіддя за греблею. Тому варто зачекати 3-4 доби - час, за який більша частина води встигне витекти з водосховища, і тоді вже можна буде оцінювати орієнтовні збитки. 

Фактично, через цей теракт можна говорити про зупинку зрошення в регіоні, тепер на це просто не буде достатніх обсягів води. Експерт зазначає, що майже вся зрошувальна інфраструктура Південної системи меліорації була заживлена з Каховського водосховища, і за рахунок перепаду висот давала можливість використовувати воду для поливу сільгоспкультур. Після вчиненого росіянами теракту треба або перекладати ці поливні магістралі до іншої водойми, або використовувати насоси для створення тиску в існуючих системах. Але це дорого, довго і складно, особливо в прифронтовій області.

Через це в цьому сезоні аграрії регіону понесуть значні збитки, а, наприклад, херсонських кавунів взагалі може не бути. 

Також Любомир Гайдамака відмітив катастрофічні наслідки теракту для риболовного бізнесу - компанії, які придбали на онлайн-аукціонах квоти на вилов певної кількості риби в Каховському водосховищі, не зможуть скористатись своїм правом. В цьому випадку державі варто розробити програму відшкодування підприємцям вартості цих лотів, або компенсувати їх наданням права вилову еквівалентних обсягів біоресурсів в інших водоймах.