Обстріли, морози та дефіцит в енергосистемі. Як Україна проходитиме зиму та чи потрібен нам імпорт електроенергії з ЄС

Крім руйнувань енергетичної інфраструктури, в українській енергетиці є також проблеми з дефіцитом коштів на ринку електроенергії, а також дефіцит потужності в енергосистемі через стан генерації. Однак значна підтримка західних союзників України та здатність українців адаптуватися до екстримальних умов, дають на дію на те, що країна зможе пережити найскладніший опалювальний сезон. 

Зранку 16 грудня російські військові завдали черговий удар по українській енергосистемі. Внаслідок цієї атаки були пошкоджені енергетичні об’єкти на сході та півдні країни, а по всій Україні були застосовані екстренні відключення електроенергії. Через обстріли від електроенергії було відключено понад 50% всієї енергосистеми України через що оператор системи передачі компанія “Укренерго” була змушена оголосити надзвичайну ситуацію в енергетиці. 

Переважна більшість російських ракет була збита українськими силами протиповітряної оборони, а союзники посилюють військову допомогу, в тому числі протиракетними комплексами Patriot, що може свідчити про те, що ефективність протидії російським обстрілам посилюватиметься. До того ж українським енергетикам вдалося доволі швидко локалізувати наслідки пошкодження енергосистеми - “Укренерго” скасувало надзвичайний стан увечері того ж дня 16 грудня. 

Однак росіянам все ж вистачить ракет ще для кількох масованих ударів, до того ж у розпал зими енергетиці доведеться зіткнутися зі своїм традиційним суперником зимовими морозами, коли споживання електроенергії та її дефіцит будуть максимальними, а лініям електропередач загрожуватимуть не лише російські ракети та дрони, але і погода.

Щоправда, після підключення до енергосистеми континентальної Європи, Україна може покрити свій дефіцит імпортуючи електроенергію з ЄС, про що обмовився і президент Зеленський озвучивши ймовірну ціну імпорту в 800 млн євро. Ймовірно влада задумалася над можливістю імпортувати електроенергію ще після перших російських ударів восени та привела кілька тестових поставок електроенергії з Румунії та Словаччини. 

Однак наразі щодо імпорту електроенергії з ЄС є дві проблеми. Перша проблема - обмежена пропускна спроможність транскордонних перетинів, через що фактична потужність, котру ми можемо закупити через усі кордони є значно нижчою ніж наш рівень споживання. Друга проблема полягає в тому, що різниця в ціні на електроенергію в ЄС є значно вищою за ціни в України. Навіть у відносно теплу пору року, на початку вересня ціна складала 480 євро за МВт-год, що було в 6 разів вище ніж в Україні. Враховуючи зростання попиту в зимові морози, ціна ймовірно буде ще вищою. Звісно можна розраховувати на особливі умови від союзників, однак ці умови також матимуть свої межі. 

Політика Банкової досі виключала підвищення тарифів на електроенергію для населення, тож цілком ймовірним є те, що українці не будуть купувати імпортні мегавати за європейськими цінами. В такому випадку логічним буде перерозподіл фінансового навантаження шляхом покладення спецобов’язків на окремих учасників ринку. Однак зараз на ринку електроенергії значний дефіцит коштів, тому важко назвати компанію, котра могла б втримати ПСО.

Адаптація до обстрілів

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев зазначає, що на фоні регулярних обстрілів російськими військовими української енергетичної інфраструктури спостерігається певна позитивна динаміка з боку протидії терористичним атакам військовими. Так, під час останньої атаки 16 грудня українським ППО вдалося збити 60 з 76 російських ракет. Крім цього українські енергетики та ДСНС вже відпрацювали процедури реагування на російські атаки, так що вони вже не є для них несподіванкою.

“Звісно цей обстріл не буде останнім, у росіян є ще ресурси й можуть бути ще принаймні 5 таких ударів до кінця опалювального сезону. Однак після кожного такого удару енергетики стараються відновити систему. Тут все залежить від того наскільки сильно був уражений об’єкт інфраструктури. Іноді їх неможливо відновити і вони можуть бути лише відбудовані, інші ж об’єкти пошкоджені не дуже сильно і вони починають працювати коли на них замінять пошкоджене обладнання”, - каже Рябцев.

За його словами швидкість відновлення інфраструктури також залежить від кількості абонентів та генеруючих потужностей в тому чи іншому регіоні, а також від того чи є резервні потужності на які можна перемкнути абонентів.

Рябцев каже, що якщо не рахувати такі прифронтові райони як Херсон, Миколаїв, Харків та Запоріжжя, найскладнішою є ситуація на Київщині та в Одеській області.

“Щодо Києва то проблеми пов’язані з тим, що там надто багато абонентів, а лінії довгі, тобто є висока концентрація інфраструктури на відносно невеликій площі. А щодо Одеси то там ситуація навпаки там дуже мало об’єктів генерації багато що залежить від функціонування лінії яка йде через Молдову і Придністров’я. Тому якщо там виникають проблеми з цією лінією, то вся область без електроенергії”, - говорить Рябцев.

Рябцев зазначає, що у випадку суттєвого дефіциту в енергосистемі теоретично Україна могла б імпортувати електроенергію з ЄС. Однак через те, що пропускна здатність міждержавних перетинів є обмеженою, це не дасть значного ефекту.

“Зараз Україна через усі свої державні кордони може імпортувати 600 МВт-год, тоді як рівень споживання більш ніж 10 ГВт-год. Тож обсяги імпорту будуть зовсім незначними, фактично це мізер”, - каже експерт.

Він вважає, що певна кількість електроенергії може бути отримана з ЄС як аварійна допомога, у випадку збоїв на заході України.

Дефіцит в енергосистемі та імпорт електроенергії з ЄС

За словами експерта “Центру Розумкова” Максима Білявського в поточних умовах дуже важно спрогнозувати якою буде ситуація протягом зими. Однак слід бути готовим до того, що дефіцит в енергосистемі залишатиметься, а світло відключатимуть.

“Ми зможемо покривати цей дефіцит шляхом імпорту електроенергії. Звісно це не вирішить наших проблем. Однак енергосистема України залишатиметься контрольованою та цілісною, а це найважливіше”, - говорить експерт.

Білявський каже, що наразі існує проблема пропускної спроможності перетинів між Україною та країнами ЄС, котра не дозволяє забезпечити потребу в електроенергії в повному обсязі. Однак зараз міністерство енергетики спільно з європейськими партнерами вже займається тим, щоб розширити цю пропускну спроможність. Якщо цю задачу вдасться вирішити, то Україна зможе імпортувати електроенергію з ЄС в об’ємах, котрі співставні зі споживанням міста Київ.

Експерт також зазначає, що у випадку імпорту електроенергії з ЄС ціни для побутових споживачів та бізнесу залишаться незмінними попри проблеми на ринку електроенергії, які в першу чергу пов’язані з втратою ліквідності. Він вважає, що владі доведеться запроваджувати механізм компенсації вартості електроенергії з ЄС, котра направляється побутовим споживачам в Україні.

“Фактично доведеться розширювати фінансову лінію ПСО. Ситуація ще ускладнюється тим, що структура споживання електричної енергії безумовно позначається і на обсязі коштів, що надходять енергокомпаніям. Тому що промисловість зменшила попит на електричну енергію, а побутові споживачі збільшили. А є суттєва різниця між ціною яку платять за електроенергію комерційні споживачі та ціною яку платять побутові”, - говорить експерт.

Він зазначає, що зараз важко прогнозувати хто саме з суб’єктів ринку буде виконувати ПСО. Через те, що розширення спецобов’язків буде занадто великим фінансовим навантаженням для одного учасника, можливий варіант при котрому ПСО буде розділено між кількома компаніями.

“Я не виключаю, що одним тих на кого буде покладено ПСО буде Енергетична компанія України. Але я не бачу такої можливості  у виробників електричної енергії, котрі при теперішніх цінах на електроенергії в сегменті ринку на добу вперед є фактично банкротами і не мають реальних коштів. Також нема реальних коштів у оператора системи передачі електроенергії (Укренерго) та в операторів систем розподілу (обленерго), оскільки вони несуть критичні витрати на експлуатацію інфраструктури та генерації”, - говорить експерт.