Після Вітренка. Чому пішов очільник "Нафтогазу" та що буде з компанією далі

1 листопада Кабінет міністрів прийняв відставку голови правління Національної акціонерної компанії Юрія Вітренко. Вітренко пішов з посади за власним бажанням, хоча чутки про його звільнення почалися після скандалу з реструктуризацією єврооблігацій "Нафтогазу", коли дії голови НАКа розійшлися з курсом Уряду.

Тоді Вітренко під час переговорів з кредиторами заявив, що НАК в принципі може виплатити купон за своїми єврооблігаціями, оскільки стан справ в компанії досить хороший попри війну. Однак через урядову заборону здійснити цього не вдалося. Це суперечило інтересам Кабміну, де вирішили йти на реструктуризацію боргів усіх державних компаній та реструктуризацію суверенного боргу країни. Тож через погану командну гру компанія, котру очолював Вітренко увійшла в жорсткий дефолт.

Однак тоді, не дивлячись на незадоволення акціонера, Вітренку все ж вдалося втриматися на посаді. Компанія також не виконала урядовий план щодо накопичення в газосховищах до опалювального сезону 19 млрд куб. м. "Нафтогазу" за літо вдалося накопичити трохи більше як 14 млрд куб. м. Хоча урядові плани виглядають дещо завищеними й, з урахуванням падіння споживання, поточний об'єм блакитного палива може бути достатнім для проходження зими.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Однак головним тригером, котрий зумовив відставку очільника НАКу називають відключення від газопостачання Трипільської ТЕС. Звісно відключення газопостачання за борги є доволі поширеною практикою. Однак в той час, коли в країні війна, ворог обстрілює енергетичну інфраструктуру, оператор системи розподілення вдається до віялових відключень, а населення годинами сидить без електроенергії такі дії одної державної компанії щодо іншої державної компанії виглядають дещо цинічно. Хоча сам Вітренко вступаючи на посаду очільника НАКу заявляв, що на відміну від свого попередника, Андрія Коболєва, він бачить "Нафтогаз" не як комерційну структуру, а в першу чергу як державну компанію з соціальною місією.

Основною кандидатурою на місце звільненого Вітренка називають діючого міністра регіонального розвитку Олексія Чернишова, котрий очолював штаб з підготовки до опалювального сезону, має доволі хороші зв'язки в регіонах та може виступити комунікатором між "Нафтогазом" та громадами. Проти призначення Чернишова виступили в НАЗК. Парламент вже звільнив Чернишова звільнили з посади міністра, тож його призначення є питанням часу. 

Голова нацагенства у своєму листі до Уряду закликав не призначати на посаду голови НАКа Чернишова, оскільки в такому кадровому рішенні є конфлікт інтересів. Уряд, членом якого є Чернишов, впродовж тривалого часу виконує функції загальних зборів та наглядової ради "Нафтогазу", у зв'язку з чим члени уряду регулярно приймають рішення щодо НАК. Водночас норми закону "Про запобігання корупції" прямо забороняють чиновникам протягом року з дня звільнення влаштовуватися на роботу до приватних юросіб, якщо ці компанії підпадали під їхній контроль або нагляд до цього.

Щоправда, такий самий конфлікт інтересів був і в призначенні Юрія Вітренка, котрий до призначення на посаду голови "Нафтогазу" очолював Міністерство енергетики. НАЗК після призначення Вітренка заявило про незаконність такої дії, побачивши в цьому конфлікт інтересів, і в червні 2021 року видало припис розірвати з ним контракт, за що також виступила тодішня голова наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд. Проте за кілька днів Окружний адміністративний суд Києва зупинив дію цього припису, а сам Вітренко залишився на чолі "Нафтогазу".

Відключення Трипільської ТЕС та премії

За словами депутата Верховної Ради Олексія Кучеренка на рішення щодо відставки Вітренка могли вплинути два фактори. Першим стало відключення від газопостачання Трипільскої ТЕС.

 "Він почав шантажувати державну компанію Центренерго та дав Київському облгазу команду відключити від газу Трипільську ТЕС. Це в умовах, коли Київський регіон був дефіцитний і тут по 8-10 годин люди сиділи без електроенергії. Дві державні компанії маю борги одна перед одною, а населення через це має сидіти без світла. Це маразм", - каже Кучеренко.

Також за його словами, за тиждень до звільнення Вітренко дав доручення нарахувати працівникам "Нафтогазу" премії, котрі в сумі сягають 2 млрд гривень.

"Звісно офіційних підтверджень цьому нема, бо ця інформація приховується. Однак за моїми власними джерелами Вітренко дав доручення нарахувати премії в розмірі 6,7 оклада. Я знаю фонд заробітної плати в "Нафтогазі" і знаю їх оклади. За моїми підрахунками сума премій сягає 2 млрд гривень. Перша хвиля виплат сталася минулого тижня(24-30 жовтня, - Delo.ua) і вся сума має бути виплачена до кінця року. Сподіваюсь новий керівник компанії це зупинить", - каже нардеп.

За словами Куреченка, Вітренко залишив компанію з великими проблемами. За час його керівництва НАК фактично монополізував торгівлю газом для населення, а також повністю контролює теплокомуненерго, ТЕЦ та газорозподільчі компанії. Разом з цим рівень неплатежів катастрофічний, а платежі сягають 30-40%. Тож у наступний рік компанія увійде з величезними боргами.

Також нардеп зауважує, що очільник "Нафтогазу" провалив завдання по наповненню газосховищ до опалювального сезону, а під час переговорів з кредиторами діяв в інтересах кредиторів, а не в інтересах компанії.

В свою чергу, засновник компанії ExPro Consulting Генадій Кобаль каже, що в цілому Вітренко справився з поставленими задачами і виконав програму мінімум.

"Вимоги Уряду закачати 19 млрд куб. м були трохи завищені. Але в цілому той обсяг закачаного газу який зараз є при поточному рівні споживання достатній. "Нафтогаз" підійшов до початку опалювального сезону в нормальному стані, зі значними запасами газу яких має вистачити. В цьому опалювальному сезоні багато буде залежати від факторів на котрі керівництво "Нафтогазу" повпливати не зможе: від погоди та того як росіяни обстрілюватимуть наші енергооб'єкти", - каже Кобаль.

За його словами, різкого погіршення стану справ у "Нафтогазі" за час керівництва Вітренка не відбулося. "Нафтогаз" більш-менш справився з ситуацією стрімкого росту цін на газ, та забрав собі побутових клієнтів, котрих приватні компанії в таких умовах не змогли б обслуговувати.

"Дійсно компанія зазнала втрат через війну. Шебелинський НПЗ розбомбили, видобуток впав, а деякі об'єкти захопили окупанти. Але попри ситуацію в країні краху не відбулося. В цілому компанія справилася з викликами та зараз є максимально керованою", - каже Кобаль.

НАК після Вітренка

Найбільш ймовірним кандидатом на посаду голови "Нафтогазу" є діючий міністр регіонального розвитку Олексій Чернишов. Кобаль каже, що Чернишова можуть призначити якраз під задачу проходження опалювального сезону. 

"Він фахівець зв'язків з регіонами та має хороші контакти з громадами. Я думаю його головним завданням будуть саме поставки газу в регіони. Раніше "Нафтогаз" підходив до вирішення проблем з клієнтами доволі формально. Через несплату могли відключити газ, як це сталося з Трипільською ТЕС. З мерами міст також особливого діалогу не було. Зараз на посаду голови "Нафтогазу" якраз треба людину, яка буде комунікувати. Ринковий підхід тут не підходить, а потрібна більш державницька позиція", - каже експерт.

За словами Кобаля, Чернишов є хорошим кандидатом ще й тому, що є діючим міністром та членом правлячої партії "Слуга Народу". 

"Дуже важливим моментом тут є політична підтримка: з боку Уряду та з боку правлячої партії "Слуга Народу". Чернишову довіряють і в Уряді і в партії. Він себе добре зарекомендував, і його кандидатура влаштовує і президента і прем’єра", - зазначає Кобаль.

Кучеренко теж вважає, що Чернишов є оптимальним кандидатом на посаду очільника найбільшої в Україні державної компанії.

"Це дуже ймовірно, і я думаю гірше за Чернишова не буде. У міністра регіонального розвитку є своя комунікація з мерами міст та з теплокомуненерго, Він достатньо авторитетна людина, він працював в Уряді та розуміє відповідальність", - каже Кучеренко.

За його словами, для врегулювання питання постачання газу в регіоні не потрібно керувати поставкою газу в ручному режимі. Уряду достатньо розробити та впровадити нового механізму спеціального обов'язку постачання природного газу всім суб'єктам за умов воєнного часу.

"Такий механізм уже розробляється за дорученням самого Чернишова, нашою групою в тому числі. Там має бути враховано інтереси і Нафтогазу і споживачів, теплокомуненерго, газорозподільчих компаній та загалом всіх суб'єктів", - каже Кучеренко.