Закрите небо і ремонт підстанцій. Як ЄС може допомогти Україні у відновленні енеретичної інфраструктури

'Після початку обстрілів критичної інфраструктури, що вивели з ладу електропостачання у багатьох областях України, союзники вже погодилися надати Україні сучасні системи ППО та ПРО. Це допоможе нам хоча б частково закрити небо над найважливішими вузлами нашої енергосистеми та збільшить відсоток ворожих ракет, однак шлях від прийняття рішень до поставки сучасної зброї в Україну займає час, котрого в умовах війни значно менше ніж в мирних умовах.

Росіяни продовжують бити по енергосистемі найбільших українських міст намагаючись таким чином завдати удару по як можна більшій частині населення, залишивши українські міста без електрики в зимовий період коли вона критично необхідна. Таким чином Кремль намагається залякати українців та змусити українську владу піти на переговори на російських умовах. 

І поки Збройні сили звільняють українські міста російські військові продовжуватимуть тактику залякування. В таких умовах сучасні системи протиповітряною та протиракетної допомоги безумовно є критично важливими для захисту української енергосистеми, однак вони навряд зможуть захистити усі об'єкти критичної інфраструктури на сто відсотків. Паралельно з закриттям неба необхідно подбати над можливістю оперативного відновлення вузлів енергетичної інфраструктури та генерації.

25 жовтня Єврокомісар з енергетики Кадрі Сімпсон за підсумками зустрічі міністрів з енергетики закликала уряди та бізнес в ЄС збільшити допомогу українській енергетиці. Країни ЄС, котрі кілька років тому в рамках "зеленого переходу" почали виводити з експлуатації та переводити на консервацію свої теплові електростанції має певний запас комплектуючих, частина з яких є сумісною з нашими вузлами енергосистеми. Крім цього системи промислового зберігання електроенергії, могли б допомогти в маневруванні української енергосистеми, яка вже втратила частину маневрових потужностей, хоча Україна вже почала тестувати імпорт електроенергії з ЄС для стабілізації енергосистеми після російських ударів.

Хоча все ж без прискорення та збільшення поставок сучасних систем ППО та ПРО та подальшого захисту генерації та підстанції відновлення та ремонт інфраструктури може бути марною справою через загрозу їх повторного знищення.

"Ремкомплекти" від ЄС

На думку експерта "Центру Розумкова" Максима Білявського ліквідувати наслідки обстрілів від російської армії є можливим виключно за допомоги союзників з ЄС. Мова йде про обладнання систем магістрального транспортування електроенергії, систем релейного захисту, а також про обладнання теплових електростанцій.

"Враховучи те, що багато теплових електростанцій в ЄС перебувають в стані консервації я розраховую, що наші європейські партнери знайдуть можливість допомогти Україні власне з ремонтними комплектами. Відповідно до офіційних повідомлень міністерства енергетики проблем з пошуком зв’язку з нашими європейськими партнерами немає", - каже Білявський.

За словами експерта окрема частина обладнання, котре експлуатується чи експлуатувалося в ЄС є сумісним з обладнанням, котре було пошкоджено внаслідок російських атак. Однак знайти в ЄС цілу підстанцію й одразу перевезти її в Україну є нереальним, оскільки кожен об'єкт енергетичної інфраструктури є унікальним, як і кожен випадок пошкоджень. Російські удари не завжди знищують об'єкти інфраструктури повністю і в більшості випадків енергетикам приходиться в процесі ремонту складати пошкоджені об'єкти заново.

В цьому Українським енергетикам можуть знадобитися вузли трансформаторних підстанцій починаючи від релейного захисту, трансформаторних котушок, обмотки трансформаторних котушок, котрі є в наявності на законсервованих енергетичних об'єктах ЄС.

Також на думку експерта було б доцільним продовжити договори з інвесторами та ввести в експлуатацію об'єкти "зеленої" генерації, котрі планувалося ввести в експлуатацію в 2022 році, та котрі знаходяться на території Західної України. Це дало б енергосистемі до 300 МВт-год електроенергії, а закупка промислових систем зберігання електроенергії, допомогла б маневрувати нашій енергосистемі після втрати нею маневрових потужностей.

Крім цього Білявський вважає, що повністю ліквідувати загрозу ураження інфраструктури є маломожливим. Однак їх можна мінімізувати за допомогою сучасних систем ППО та ПРО. А самі об'єкти інфраструктури можна дещо захистити від прильотів за допомогою посилення їх частин будівельними конструкціями такими як бетонні блоки. Звісно це не захистить від прямого влучання рекети, однак багато пошкоджень підстанцій було внаслідок влучання уламків ракет.

Закрити небо над інфраструктурою

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що всі поставки від ЄС та відновлення енергосистеми будуть марними, якщо не посилити захист самих об'єктів від обстрілів.

"Найкращий засіб від подальших руйнувань це системи протиповітряної оборони. Вже зараз ми бачимо, що кількість збитих літаючих об'єктів вона значно більша, ніж було на початку жовтня, коли ці обстріли інфраструктури почалися. Але все одно замало. Тож перш ніж постачати з ЄС комплектуючі, потрібно розуміти, що будь-яке обладнання, яке буде сюди поставлене може бути в будь-який момент зруйноване знову. Який тоді сенс його привозити?", - каже Рябцев.

Він також зазначає, що кожна підстанція створюється під певний об'єкт генерації, тому взаємозамінних підстанцій та трансформаторів не існує в природі. Тож пошкоджені підстанції енергетикам треба буде збирати з комплектуючих. Хоча на думку експерта не всі європейські комплектуючі будуть сумісними: до українських підстанцій не підійдуть британські запчастини, а от польскі та німецькі зможуть підійти.

Засновник компанії ExPro Consulting Генадій Кобаль зазначає, що з такими масштабами знищень чи аварійних відключень ще не стикалася жодна європейська країна, тому до ситуації необхідно формувати нові підходи.

На думку експерта допомога за ремонтом пошкоджених підстанцій від ЄС навіть може допомогти Україні дещо модернізувати свою енергосистему. Однак з самим відновленням можуть виникнути певні складнощі.

"Там де об'єкти інфраструктури в державній власності все цілком зрозуміло. Однак у нас є і приватні власники обленерго в яких через війну виникли фінансові проблеми. Державні обленерго можуть розраховувати на допомогу держави напряму. Однак майно приватних компаній не будуть спішити відновлювати якщо не буде впевненості в тому, що надалі це майно захистять", - каже Кобаль.

На його думку, українська енергосистема є вразливою через свою централізованість. Росіянам легше вивести з ладу великий об'єкт генерації ніж багато дрібних, також великий об'єкт інфраструктури буде важче відновлювати. Тож внаслідок війни сама структура енергосистеми України може сильно змінитися в бік її децентралізації.

При цьому основна увага має бути зосереджена на тому щоб зменшити кількість руйнувань, чого можна досягти посиливши ППО над енергооб'єктами великих міст.

"Ворога не цікавить трансформатор невеличкого міста. Росіяни б'ють по інфраструктурі таких міст як Київ, Дніпро, Львів, щоб внаслідок атаки зашкодити більшій частині населення. Україна це велика країна і захистити усю її територію ми навряд зможемо, але можна спробувати захистити хоча б 80% інфраструктуру над великими містами", - каже Кобаль.