Мнения 20 мая, 18:05

США, Азія чи Європа — чий досвід виходу з карантину буде корисним для України?

Кожен уряд знаходить дієві інструменти допомоги громадянам та бізнесу, відштовхуючись від фінансових можливостей та рівня кризи в країні

Фото: bennett tobias/Unsplash Фото: bennett tobias/Unsplash
Фото: bennett tobias/Unsplash

Світ поступово виходить з ізоляції і власні етапи послаблення мають не тільки окремі країни, а й області та міста. Країни ЄС готуються до "нової нормальності" та пристосовуються до життя після коронавірусу, коли до ресторанів не можна ходити учотирьох. У кожної країни свої особливості та рівень послаблення. Іспанія, наприклад, дозволить заповнювати релігійні установи лише на третину. В Італії діти не будуть відвідувати школу аж до вересня. Багато країн залишають "масочний режим" та можливість повернутись до карантинних заходів при повторних спалахах заражень.

Який  сценарій підходить для України? Який саме досвід буде найбільш ефективним та з якої частини світу можемо брати приклад?

Китайський — радикальний і жорсткий

Що стосується Азії, а особливо Китаю та його міста Вухань, з населенням 11 млн, то вихід з карантину був під суворим контролем та відбувався у кілька кроків:

✅ Повна ізоляція, примусові заходи обмеження пересування для людей із симптомами коронавірусу, які відмовляються дотримуватись правил карантину.

✅ Талони на вихід за межі двору раз на два дні. Маска та рукавички — обов"язкові. Температура заміряється на виході з будинку, на вході в магазин та при поверненні додому. У місцях відвідування записують номер телефону та паспорту.

✅ Заповнення спеціальної форми на отримання персонального ідентифікаційного QR-коду на телефон. Карантин поступово послаблюють і з кодом можна відвідувати банки, магазини та ТЦ. Продовжується постійне сканування температури. 

✅ Поступове відновлення роботи малого та середнього бізнесу, повернення до нормального життя. Моніторинг населення на нові випадки зараження, його джерела та пошук безсимптомних хворих.

Як писали the Guardian, світ був вражений жорсткістю заходів, але вони, як виявилось, були ефективними. Експерти ставились скептично до такого рівня ізоляції і подібні рішення були експериментальними, а епідеміологи казали, що це може не спрацювати через величезні економічні втрати. Карантин ще ніколи не запроваджувався у таких масштабах у сучасному світі.

Згодом, коли криза стала неминучою, подібну стратегію перейняли усі сусідні міста, а також ті країни, де розповсюдження коронавірусу набуло схожих масштабів — Італія, Іспанія, Німеччина та США. Цікаво, що країни, залежні від туризму, зараз відкривають можливості спочатку для своїх громадян і не дають прогнозів щодо доступу іноземців. 

Сценарій ЄС — база для майбутніх рішень

Стратегії виходу із карантину не існують самі по собі. Вони мають враховувати специфіку культури країни, звичок працівників, законодавства та інших факторів. Кожна держава готує свою стратегію, спираючись на власні наслідки епідемії. До того ж, більше десятка європейських країн почали послаблювати режим карантину ще до того, як Європейська Комісія опублікувала універсальну дорожню мапу виходу з нього. Мапа потрібна щоб "збалансувати переваги для громадського здоров"я та соціально-економічні наслідки" і щоб держави-члени мали загальний підхід до зняття карантинних заходів і координувалися для уникнення негативних ефектів.

Ключові принципи документу: чітке дотримання строків, єдиний підхід для усіх країн-учасниць, координація та консолідація дій, повага та солідарність. Також обов"язково дотримуватись переліку супутніх дій, що стосуються звітування та контролю нових випадків, тестування нових підходів до лікування, зміцнення національних систем охорони здоров"я. 

Дорожня мапа Комісії рекомендує дотримуватись конкретних рекомендацій при поступовому послабленні карантину:

✅ усі заходи мають вводитись поступово, щоб був час для вимірювання впливу між кожним прийнятим кроком;

✅ загальні заходи повинні змінюватись цільовими: довший карантин для вразливих груп населення, поступовий дозвіл необхідної економічної діяльності;

✅ узгоджене скасування контролю внутрішніх кордонів;

✅ поступове зменшення заборон на масові збори людей: спочатку дитсадки, школи на університети, потім комерційна активність, потім розваги; 

✅ продовження заходів запобігання коронавірусу навіть після карантину: інформування, гігієна, дистанція; 

✅ постійний контроль ситуації та готовність до швидкого повернення більш жорстких заходів стримування. 

Як бачимо, український підхід до поступового пом"якшення карантинних заходів збігається з вищезгаданими рекомендаціями. Аналіз кількості захворювань триває, відкриття закладів та робота транспорту відбувається поступово та за зміненим графіком, маски та інші засоби захисту залишаються. Така ж ситуація по всій Європі, з тою лише відмінністю, що послаблення вводять у відповідності до динаміки розповсюдження коронавірусу та загальної кількості захворювань. 

"Нормалізація після карантину буде вимагати обережної координації між державами-членами, яка буде базуватися на науковому підході і дусі солідарності. Важливо, щоб наші медичні системи мали потужність лікувати людей в разі нових спалахів хвороби, щоб необхідні медикаменти та обладнання були доступні і щоб ми мали достатню базу для проведення необхідної кількості тестів. Ми знаємо, що цей шлях буде довгим і поступовим і що наслідки цієї безпрецедентної кризи охорони здоров"я будуть давати про себе знати довго. Поки вакцина не буде винайдена і ефективне лікування не з"явиться, ми повинні будемо вчитися жити з цим вірусом" — єврокомісар з питань охорони здоров'я Стелла Кіріакідес.

США — боротьба за економіку

Попри те, що Америка тривалий час трималась в лідерах за кількістю захворювань, карантинні заходи були досить м"якими, порівняно з іншими країнами, де ситуація була такою ж критичною. Розважальні заклади та ТЦ закриті, ресторани та кафе частково перейшли на доставку чи замовлення "з собою". Парки відкриті для прогулянок поодинці чи тільки з членами сім"ї. Люди загалом дотримуються правил самоізоляції та засуджують усіх, хто їх порушує.

Близько 30 мільйонів людей втратили роботу, але отримали компенсацію чи подали документи на виплати з безробіття. Окрім цього, паралельно повним ходом йде передвиборча кампанія, що тільки підливає масла у вогонь. Половина штатів поступово послаблює карантин, а там, де захворюваність не зменшується, заборони продовжують діяти на тому ж рівні. Загалом, послаблення викликані не тим, що ситуація почала покращуватись, а тим, що економічні збитки від карантину вже перейшли всі межі і люди вимагають дати їм можливість працювати. 

Керуючі партнери холдингу TECHIIA Олег Крот та Юрій Лазебніков за кілька днів до початку карантину полетіли з Києва в робочу поїздку в США. Ось як Олег коментує ситуацію, яка є на сьогодні в США:

"Ми продовжуємо будівництво кіберспортивної арени в Лос-Анджелесі, навіть із урахуванням карантину. Епідемія завдала США значно більших збитків, ніж Україні, відповідно, плани і сценарії виходу з карантину для США не будуть релевантними для України. А президентські вибори лише створюють додаткові незручності для Штатів. Тому Україні швидше варто взяти досвід ЄС і розробити власний сценарій, із урахуванням наших епідеміологічних, економічних і культурних особливостей". 

Найбільший виклик — мінімізувати безробіття

Хосе Анхель Гурріа — генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку заявив про те, що цьогорічна криза вже перевищила збитки від глобальної фінансової кризи 2008 року та теракти 11 вересня 2001 року. Спалах коронавірусу спричинив три макроекономічних імпульси, що призведуть до структурного безробіття — глобальний удар по попиту, глобальний удар по пропозиції та нафтова війна, що знизила ціни на ринку до багатомісячних мінімумів.

Та найбільша проблема — що ніхто точно не знає, скільки саме буде безробітних та скільки знадобиться грошей для подолання проблеми, так як невідомо, скільки саме людей втратять роботу та скільки малих та середніх підприємств не зможуть пережити кризу. За найпозитивнішими прогнозами аналітиків, початок відновлення припадав на другу половину 2020-го, але з поширенням коронавірусу в Європі та США проблема може мати низку каскадних наслідків та сильно змінити прогноз у гіршу сторону.

Безробітними можуть стати більше 200 мільйонів людей по всьому світу, про це йдеться в доповіді ООН. Найбільш вразливими вважаються малі та середні підприємства, фермери, самозайняті громадяни, мігранти та біженці. 

На що звернути увагу Україні?

Попри свою ефективність, китайський сценарій не підходить для України з кількох причин. По-перше, ситуація зі спалахом вірусу не така катастрофічна, щоб вводились хоча б близькі до Вуханю карантинні заходи. По-друге, Україна фінансово та технічно обмежена в боротьбі з коронавірусом. Ми спроможні забезпечити певний рівень зниження захворюваності завдяки карантину і лікуванню, та коштів на будівництво мобільних лікарняних пунктів (яу к Китаї), видачі допомоги по безробіттю (як у США $2 трлн) і тд. у нас немає. Кожен день карантину все більше послаблює нашу економіку. Навіть з відносно невисоким рівнем зараження та вчасно введеними обмеженнями, економіка України зазнала значних втрат, а багато бізнесів просто не пережили такий довгий карантин. 

Найкращий досвід, з якого може скористатись Україна — європейський. Податкові канікули, пільги для бізнесу та поступовий вихід з карантину у кілька хвиль з постійною готовністю повернутись до обмежень у випадку нових спалахів захворювання.

Державні програми урядів європейських країн спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу і зменшення рівня безробіття. Від платоспроможності громадян залежить платоспроможність банків та життєздатність тисяч підприємств. Німеччина прийняла ряд соціальних пакетів для підтримки громадян та бізнесу на суму 750 мільярдів євро.

Це стосується і самозайнятих людей і орендарів, які ні за яких умов не мають втратити житло навіть при наявності боргів. Не зважаючи на сильну економіку Данія, Швеція, ФІнляндія, Норвегія та Ісландія також зазнали важких наслідків коронавірусу у вигляді безробіття. Сотні тисяч людей знаходяться у відпустці за власний рахунок, але уряди країн виплачують субсидії у розмірі 75% від заробітної плати.

Уряд Франції допомагає компаніям виплачувати людям заробітні плати та обіцяє збереження 100% робочих місць після закінчення кризи. Також було запроваджено систему, за якою заробітна плата може знижуватись до 70%, але за умови, якщо вона перевищує мінімальну у більш ніж 4,5 рази. 

Кожен уряд знаходить дієві інструменти допомоги громадянам та бізнесу, відштовхуючись від фінансових можливостей та рівня кризи в країні. Великобританія пом"якшує законодавство щодо банкрутства, щоб навіть компанії, у яких є борги, могли залишатись на плаву під час кризи та не припиняти діяльність. Гонконг створив Фонд запобігання епідеміям для виплат зарплат і субсидій. Італія вводить податкові пільги для бізнесу та збільшує гарантійний фонд кредитування. 

Стає зрозуміло, що нова реальність вимагатиме від нас і нових правил турботи про здоров'я, перегляду медсистем, подейкують навіть про введення імунологічних паспортів. Не потрібно досліджувати багато галузей, щоб зрозуміти, що стагнація економіки — негативний процес, але з поступовим запуском економіки безробіття та криза поступово відступатимуть. Уряди країн роблять все можливе, щоб мінімізувати наслідки пандемії і відновити світову економіку до теперішнього рівня максимум за кілька років

Загрузка...
Новое видео
Бизнес-омбудсмен Марчин Свенчицкий: о росте жалоб от бизнеса и системных проблемах государства / DeloUA
Загрузка...