Демографічна криза набирає обертів: які є шляхи вирішення проблеми падіння народжуваності в Україні

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

• Народжуваність в Україні стабільно падає
• Як демографічна криза впливає на бізнес
• Проблема набирає обертів
• Стратегія держави

Народжуваність в Україні стабільно падає

Народжуваність в Україні стабільно падає щонайменше останні 10 років. Показник падіння з 2015 до 2021 року коливався у межах 3 -11%. Ця тенденція суттєво погіршилася від початку повномасштабної війни — у 2022 зареєстрували на 24,6% менше новонароджених, ніж у 2021-му. Однак ця цифра не враховує даних із Криму та тимчасово окупованих територій. Вже у 2023 році був зафіксований ще більший спад народжуваності — на 33%. 

Всього у 2023 році народилось 187 387 дітей. Для порівняння: у 2010 - 2013 народжувалось близько 500 тис дітей на рік. Щодо індексу фертильності наразі в Україні він складає 0,7. Для порівняння: у Польщі - 1,7; в ЄС - 1,3.

Щоб ситуація з демографією була сталою, необхідно, щоб в середньому на 100 жінок народжувалось 220 дітей. Наразі в три рази менше народжується дітей в Україні (70 дітей на 100 жінок). 

Співрозмовник delo.ua операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін згоден з загальною ситуацією. Так, за його словами, після повномасштабного вторгнення кількість пологів впала вдвічі, загалом, як і показники народжуваності по Києву. 

Як демографічна криза впливає на бізнес

Демографічна криза також впливає на бізнес, зокрема падіння народжуваності впливає на галузі, споживачами яких є сім'ї з дітьми. Для прикладу, на початку червня стало відомо, що одна з найбільших в Україні компаній з виробництва товарів для дому "Біосфера", продала потужності з виробництва дитячих підгузків (ТМ Bambik), прогнозуючи скорочення народжуваності в Україні. За словами СЕО Андрія Здесенко, компанія продала лінію з виробництва через скорочення споживацького попиту. 

Здесенко підкреслив, що "Біосфера" не пішла з ринку товарів для дітей, але більше не є виробником підгузків. Нагадаємо, що "Біосфера" запустила нову лінію з виробництва підгузків у 2020 році в умовах карантину. Загальна сума інвестицій в проєкт склала 7 млн ​​євро. Продуктивність лінії - 650 підгузків у хвилину, повна потужність заводу — на рівні 18 млн підгузків на місяць.

Демографічна криза також вплинула на ринок дитячих іграшок. У лютому цього року дитячі інтернет-магазини pampik.com та panama.ua припинили свою діяльність. Ймовірними причинами закриття діяльності магазинів називаються труднощі роботи в умовах військового стану, падіння дитячого ринку та спадаюча динаміка народжуваності в країні.

Гравці ринку дитячих іграшок припустили, що через війну в інтернет-магазинах, які не мають офлайн-роздробу, обсяги продажів скоротилися на понад 50%. Споживач обирає омніканальний формат, за якого в ритейлі можна побачити товар та проконсультуватись “наживо”, а потім замовити через інтернет-канали. Pampik та Panama працювали лише онлайн, бренди не відновили показники після повномасштабного вторгнення і це є однією з можливих причин припинення діяльності.

Delo.ua звернулося до pampik.com та panama.ua за коментарем, але станом на сьогодні видання не отримало відповіді. 

Після початку повномасштабної війни ринок іграшок “впав”, розповів delo.ua президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT Павло Овчинніков. 

Він додав, що перераховані фактори стагнації економіки призводять до збільшення продажів іграшок в соціальних маркетах та дискаунтерах. Покупці надають перевагу бюджетним іграшкам, але висока якість залишається пріоритетом. 

Так, скорочується ринок іграшок для дітей від 0 до 3 років, але активно зростає попит на іграшки для кідалтів – “дорослих дітей” від 10–12 років. За словами Павла, зараз категорія kidult займає приблизно 20% товарів KIDDISVIT. Також популярні іграшки категорії “антистрес”.

Директор мережі магазинів "Будинок іграшок" Роман Горошко підтвердив тезу колег, про те, що війна, міграція жінок з дітьми за кордон та внутрішня міграція має суттєвий вплив на структуру попиту. 

Загалом ринок іграшок в Україні поступово відновлюється. Ще не повернувся до показників 2021 року, але зростає. У 2023-му виріс на 20% відносно 2022-го. Павло Овчинніков наголосив, що в цьому році прогноз зростання ринку буде на рівні 10%, що є оптимістичним показником. 

Він додав, що українським компаніям варто створювати більше креативних продуктів та виводити їх не лише на внутрішній ринок, а й на глобальний. А з боку держави має бути активна підтримка експортерів.

Проблема набирає обертів

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час виступу на форумі "Моя безбар'єрність" розповів, що в 1992 році кількість населення в Україні складало 52 млн, а вже на початку повномасштабної війни 37 млн. За рік через війну та міграцію населення, в Україні налічувалось 32 млн людей. За прогнозами Асоціації, у 2050 році населення країни може скоротитися до 25 млн, а це вдвічі менше, ніж на початку незалежності України. Зазначимо, що ці цифри не враховують даних із Криму та тимчасово окупованих територій.

При цьому нація в Україні стрімко старіє. Так, кожна 4 людина в Україні має вік понад 60 років. 

Ще близько 5 млн людей є внутрішньо переміщеними особами в Україні, яким складно в таких умовах облаштувати своє життя та планувати народження дитини. Крім того, загалом через війну за кордон виїхало до 8,7 млн людей. Серед факторів, які можуть вплинути на повернення українців: житло, робота, соціальна інфраструктура. 

За словами операційного директора багатопрофільного МЦ “Лелека” Вадима Зукіна є чимало аспектів державної політики, які також впливають на народжуваність. 

По-перше, це виплати на підвищення народжуваності. Розмір цих виплат не переглядався з 2014 року, тобто фактично сума в доларах зменшилась майже вдвічі. У березні у ВР зареєстрували законопроєкт, яким пропонують збільшити допомогу, але поки що він залишається без розгляду. 

Водночас під час заходу "Роботодавці та майбутнє людського капіталу", організованому Європейською бізнес Асоціацією, перший заступник Міністра соціальної політики України Дарія Марчак зазначила, що збільшення суми виплат при народженні дітей не працює, коли мова йде про підвищення народжуваності. За її словами це може призводити до зворотнього наслідку, коли в результаті ці діти опиняються в інституціях. Вона додала, що немає одного інструменту, який врегулює всі питання стосовно демографічної кризи. 

По-друге, на думку Зукіна, в Україні відсутні як масове явище садочки, які б приймали дітей не з 2-3 років, а вже з 6 місяців. Така практика поширена в Європі, і вона дозволяє батькам швидше повертатись на роботу. Впровадження такої практики в Україні могло б простимулювати людей до збільшення народжуваності навіть у поточній ситуації. 

Ще один чинник, який варто розглянути — це якість надання акушерських послуг та довіра до медичної системи загалом. Часто негативний досвід жінки при перших пологах стримує її бажання заводити дитину вдруге.

Як зазначає Зукін, серед причин можуть бути як необізнаність, так і небажання лікарів застосовувати сучасні методи анестезії. А страх перед болісними пологами — це той чинник, який необхідно враховувати, коли йде мова про збільшення народжуваності. 

Багато напрямків, пов’язаних з народженням дітей, в Україні досі недостатньо розвинені. В усьому світі спостерігається тенденція до народження дітей у старшому віці (37-39 років). Тому став популярним метод так званого соціального замороження яйцеклітин, щоб жінка могла завагітніти пізніше, навіть якщо її фертильність знизиться через вік. В Україні такої послуги майже не пропонують. Ба більше, українські онкологи рідко пропонують заморожування клітин за медичними показниками для пацієнтів перед хімієтерапією. Тобто, у цьому напрямку країні ще є куди розвиватись. 

Варто також враховувати аспект людей, яким необхідне “штучне” запліднення. Цей напрямок постраждав ще під час пандемії коронавірусу та не оговтався досі, каже Вадим Зукін. Однак зараз є прогрес у цьому напрямку: держава оголосила про впровадження пакета НСЗУ, який включає лікування безпліддя.

Наступний момент — це впровадження інклюзивних практик та формування безбар’єрного простору на державному рівні. Досі у багатьох містах люди з інвалідністю, а також батьки з дитиною у візочку не мають можливості вільно пересуватись вулицями. У більш широкому сенсі: необхідне посилення підтримки родин з дітьми таким чином, щоб наявність дитини не ставала для них обмежувальним фактором. 

Президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT Павло Овчинніков додав, що з боку держави мають бути активні дії щодо розв'язання демографічної проблеми та створення умов для підвищення народжуваності. Передусім – репродуктивна медицина, ефективна комплексна підтримка сімей з дітьми, розвиток доступної інфраструктури, поєднання батьківства та роботи, створення умов, за яких родини з дітьми відчувають себе фінансово, фізично та психологічно захищеними.

На його думку, неможливо швидко розв'язувати ці питання, але демографічна криза набирає обертів за умов війни в країні.

Стратегія держави

В Україні розроблена стратегія демографічного розвитку країни на період до 2040 року, в межах якої визначено цілі та завдання, спрямовані на розв’язання демографічних, соціальних і гуманітарних проблем, і конкретизуються у державній демографічній політиці. 

В стратегії визначені ключові прояви негативних демографічних тенденцій, зокрема: 

1. Низька народжуваність. 
2. Висока передчасна смертність. 
3. Масштабна зовнішня міграція. 
4. Масові вимушені переміщення населення в межах України. 
   
5. Інші чинники: безпека, житло, ринок праці, недостатня якість умов життя. 
   

Як зазначають у Мінсоцполітики, є два можливі сценарії вирішення проблеми. Інерційний сценарій передбачає продовження поточної системи державної підтримки без додаткових змін. Це не вплине на демографічну ситуацію в короткостроковій перспективі, поглиблюючи кризу. За оцінкою Інституту демографії НАН України, чисельність населення може знизитися до 28,9 млн осіб до 2041 року та до 25,2 млн до 2051 року.

Сценарій змін включає розробку та впровадження нової Стратегії з урахуванням українського та міжнародного досвіду. Це забезпечить координацію дій всіх органів влади для покращення рівня життя, повернення українців з-за кордону та відновлення населення. Переваги цього сценарію включають мінімізацію наслідків війни та пом’якшення демографічної кризи. За цим сценарієм чисельність населення може скласти 33,9 млн осіб до 2041 року та 31,6 млн до 2051 року.

Водночас в Мінсоцполітики визнчили стратегічні цілі: 

1. Стратегічна ціль № 1. Створення умов для підвищення народжуваності, підтримка сім’ї. Для відновлення чисельності населення цільовий показник  народжуваності має становити близько 2,2. 
2. Стратегічна ціль № 2. Зниження рівня передчасної смертності.
   
3. Стратегічна ціль № 3. Забезпечення міграційного приросту населення.
   
4. Стратегічна ціль № 4. Забезпечення оптимального розміщення населення на території України.
   
5. Стратегічна ціль № 5. Адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття. 
   
6. Стратегічна ціль № 6. Подолання негативних демографічних тенденцій завдяки розвитку можливостей для якісного життя в Україні.
   

На запит delo.ua у Мінсоцполітики розповіли, що наразі завершується доопрацювання проєкту Стратегії з урахуванням зауважень та пропозицій, наданих центральними органами виконавчої влади, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами. Найближчим часом їм буде направлено на погодження проєкт Стратегії.