Енергетичний фронт. Як Росія використовує паніку на енергетичному ринку, щоб послабити ЄС

11 липня російських газовий монополіст "Газпром" зупинив прокачування газу газопроводом "Північний потік-1" для проведення щорічних технічних робіт. У всі минулі роки в таких випадках компанія збільшувала постачання газу своїм європейським клієнтам через українську газотранспортну систему. Однак зараз росіяни вирішили просто скоротити постачання. Через це ціни на газ на Нідерландському хабі TTF наблизилися до позначки 2 тис. доларів за тисячу кубометрів. І це в сезон накачування, коли газ традиційно дешевий.

Зупинці постачання газу по “Північному потоку-1” передувало рішення Канадського уряду повернути росіянам турбіну компресорної станції “Портова”. Цей крок у Києві оцінили як небезпечний прецедент , який до того ж не зможе забезпечити стабільність постачання газу до ЄС. Зокрема глава оператора ГТС заявив, що повернення турбіни не забезпечить стабільність постачання , а Кремль надалі знайде привід для припинення постачання газу.

У самому ЄС також не всі оптимістично налаштовані. У Франції, наприклад, вважають припинення постачання російського газу найімовірнішим сценарієм і вже опрацьовують список промислових підприємств, які від газу відключатимуть .

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Енергетична криза в Європі, яка викликала дії Кремля, триває вже майже рік. Апогеєм цього стало те, що вперше за 20 років євро за своєю вартістю зрівнялося з доларом .

Проте Європа цілком здатна пережити зиму в таких умовах, хоча їй і доведеться затягнути паски і на якийсь час відмовитися від ліберальних правил гри на енергетичному ринку.

Крок назад у санкційній політиці

10 липня уряд Канади вирішив повернути компанії Siemens турбіну з компресорної станції "Портова" газопроводу "Північний потік-1", яку раніше заарештували через санкції . Через арешт цієї турбіни в середині червня, а також проблеми з другою турбіною (яку за техрегламентом теж потрібно ремонтувати в Канаді) "Газпром" знизив прокачування газу по "Північному потоку-1" до 67 млн куб. м на добу за проектної потужності 167 млн куб. м. на добу.

Після майже місяця умовлянь насамперед з боку Німеччини, канадці все ж таки погодилися повернути турбіну. Це рішення шокувало Київ.

У Міненерго та Міністерстві закордонних справ заявили, що росіяни цілком можуть постачати газ до ЄС і без заарештованої турбіни, а скорочення постачання газу є нічим іншим, як шантажем з боку Кремля.

По-перше, газ можна постачати через Українську ГТС. За словами голови Оператора ГТС України Сергія Макогона, наразі транзит російського газу через Україну досяг мінімального показника з 1991 року - 40 млрд куб. м на добу.

“Поки що у нас мінімальний обсяг транзиту – приблизно 40 млн куб. м газу на добу. Це фактично 40% того, що "Газпром" забронював. Це мінімум за останні роки і це продовження стратегії "Газпрому", як ми називаємо, "сушінням" ринку газу Європи", - зазначив Макогон.

І хоча на початку військових "Газпром" збільшив прокачування газу через українську ГТС, після захоплення компресорної станції "Збереження" на півночі Луганської області росіяни знизили транзит газу до нинішніх показників. При цьому за контрактом "Газпром" може прокачувати ГТС України вдвічі більше - 87 млн куб. м газу, а технічна можливість транзиту через "Суджу" становить 244 млн. куб. м газу на день.

По-друге, росіяни цілком могли б відновити транзит газу газопроводом “Ямал-Європа”, який проходить через Білорусь і Польщу. Цей газопровід може дати можливість постачати 90 млн куб. м газу до Німеччини. Проте росіяни припинили постачати газ у кінці квітня після відмови Польщі платити за газ “у рублях”. У самому "Газпромі" заявили , що припинили постачання газу через санкції, оскільки поляки включили до списку санкцій компанію EuRoPol GAZ, яка контролювала польську ділянку газопроводу.

До того ж викликає питання та масштаби скорочення постачання газу по “Північному потоку-1”.

Компресорна станція Північного потоку-1 обладнана кількома турбінами, в тому числі резервними. Лише одна турбіна знаходиться зараз у Канаді. Однак за рішенням "Газпрому" зараз працюють тільки турбіни, інші відключені без пояснень", - зазначають у Міненерго .

Колишній глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв назвав рішення канадського уряду великою помилкою у політичному плані.

“У стратегічному сенсі – це найкраще підтвердження, що Захід слабкий. І цим фактом Путін переконуватиме своїх партнерів бути агресивнішими. Кого саме йому вдасться підтримати ще, важко передбачити, але він точно використовує цей козир у переговорах Білоруссю. У тактичному – це великий політичний ризик для всіх західних політиків, які підписалися під цим винятком. Насамперед – німецьких. Чому? Тому що є велика ймовірність, що, отримавши цю турбіну, ПП1 не запрацює або зовсім, або не повернеться на нормальну потужність. Що, у свою чергу, не тільки підніме ціни на газ у ЄС ще вище, а й буде черговим ляпасом колективному Заходу персонально від Путіна”, — зазначив Коболєв.

Енергетичний фронт у ЄС

Експерт Центру Разумкова та колишній директор з комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський вважає, що всі дії "Газпрому" на європейському газовому ринку є нічим іншим як продовженням військових дій, але вже на економічному фронті.

“Росія давно вирішила, що вестиме проти союзників України активну ресурсно-фінансову війну. Вони будуть використовувати газ як зброю незалежно від того, чи повернуть турбіну чи ні. “Газпром”, як повністю підконтрольна Путіну організація й надалі виконуватиме усі його амбіції. Путін і надалі затискатиме постачання енергоресурсів до країн ЄС для того, щоб ЄС відчули максимальний рівень інфляції, а також уповільнення темпів економіки через дефіцит ресурсів та високу ціну на них”, — каже Білявський.

За словами експерта, частково росіянам удалося послабити ЄС. Енергетична криза привела до зростання інфляції від 3 до 8%. Також показовим є ослаблення євро, яке зрівнялося в ціні з доларом.

“Тому я думаю, що 21 липня “Північний потік-1” може не вийти з регламентних робіт і не заробити. Якби Росія хотіла співпрацювати з країнами ЄС, вона могла б зняти агрегати з газопроводу “Північний потік-2” та встановити їх на компресорну станцію “Північного потоку-1” або таки збільшити заявку на транспортування газу через українську ГТС. Вони цього не зробили, оскільки не зацікавлені у співпраці. Вони хочуть, щоб економіка країн, які підтримують Україну у війні, стрімко погіршувалась”, — каже Білявський.

Також він зазначає, що історія з турбіною може бути спробою створити лазівку для обходу санкцій. Повернення турбіни створить претендент, який пізніше може розроститися та знищити санкційну політику.

Європа, газ та новини з Росії

Після початку ремонтних робіт на “Північному потоці-1” та припинення постачання газу цим трубопроводом, італійська компанія Eni 11 липня повідомила, що постачання газу від “Газпрому” знизилися на третину порівняно з попередніми днями. Про зниження поставок повідомили і в австрійській OMV, поки що з застереженням, що приводу для запровадження надзвичайної ситуації в енергетиці немає.

У свою чергу, у Франції закликали готуватися до повної зупинки постачання газу з Росії. Французьке мінекономіки навіть почало складати перелік підприємств, які можна буде відключити від газу без наслідків для економіки. Також з метою забезпечення енергетичної безпеки французька влада вирішила націоналізувати компанію Electricite de France (EDF) , яка є флагманом французької ядерної енергетики.

Під час минулого загострення енергетичної кризи пожежу в ЄС допомагали гасити постачання зрідженого газу зі США, а також постачання газу з Норвегії. Однак на початку червня стався вибух на найбільшому американському LNG-терміналі у Фріпорті, штат Техас, через що постачання американського зрідженого газу до ЄС суттєво скоротилося. Щодо Норвегії, то там теж обійшлося не без проблем: через страйк було зупинено родовища Gudrun, Oseberg Süd та Oseberg Ost. До страйку могли приєднатися й інші родовища, але втрутився норвезький уряд та газовики повернулися до роботи . Примітно, що страйк був ініційований невеликою профспілкою Lederne, яка представляє інтереси переважно топ-менеджменту нафтогазової галузі. Однак і сам страйк та ризик її ескалації також суттєво підштовхнули ціни на європейських газових хабах.

За словами Білявського, європейський газовий ринок дуже чутливий до інформаційних сигналів, які генерують країни-постачальники газу. Цим активно користуються російські лобісти, яких на європейському газовому ринку ще дуже багато. Саме за рахунок інформаційного фактора ціна на газ і знаходиться у коридорі від 1800 до 2200 доларів за тисячу кубометрів.

“Я думаю, що у ЄС зараз достатньо ресурсів для подолання кризи. ЄС зараз не має проблем з вугіллям: на складах Антверпен-Роттердам приблизно на 20% більше вугілля, ніж його було на 1 липня 2021 року. Тому в генерації електроенергії можна балансувати первинний енергоносій та вибирати між природним газом та вугіллям. Зараз досить сприятлива ситуація, щоб ЄС максимально зменшив обсяги споживання газу. Насамперед у секторі ЖКГ. Тому я думаю, що щодо дефіциту газу більше шуму, ніж фактів”, — каже Білявський.

На думку експерта, знизити спотові ціни допоможе відновлення поставок газу з LNG-терміналу в американському Фріпорті, який має відновити роботу наприкінці серпня - початку липня. Також охолодити європейський ринок може державне втручання.

“ЄС може тимчасово переглянути модель ринку. Можна стимулювати споживачів домовлятися з трейдерами з Норвегії та Нідерландів про довгострокові та середньострокові контракти на постачання газу. Можна навіть оголосити передкризову ситуацію та зобов'язати сторони укладати такі контракти. Це дозволить знизити частку спотових торгів та стабілізує ціни. Загалом ситуація не така критична, як показують у медіа. Критичною її роблять російські лобісти в ЄС із головною метою знищити послідовність дій міжнародних партнерів України. Тобто те, що зараз відбувається на газовому ринку, це елемент війни проти України”, — каже Білявський.