Війна, зношеність та крадіжки. Що визначає обсяги виробничих витрат критичної інфраструктури в Україні

Останнім часом все частіше обговорюється питання підняття тарифів на електроенергію для населення, але Уряд поки не наважується на такий крок. Разом з цим у цьому році заплановано підвищення тарифу на передачу електроенергії, крім цього підвищили тарифи на розподіл електроенергії для обленерго, котрі знаходяться в прифронтових зонах. Крім цього генерація активно виступає за підвищення вартості самої електроенергії. Але і без цього тарифи на електроенергію для підприємств в рази вищі ніж у населення, а від початку війни вони навіть зросли.

Загалом підвищення тарифів на електроенергію спричинило підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. З боку НКРЕКП була ініціатива щодо централізованого підвищення тарифів вже з січня, однак це рішення пізніше було скасовано. Наразі є нова постанова, що передбачає поетапне підвищення тарифів у квітні на 12,3% та в липні на 14,1%. Разом з цим кожен водоканал має право встановлювати тарифи самостійно, тому сума в платіжці залежатиме від місця проживання. 

Сфера газу та опалення є єдиною, де ціни більш менш стабільні. Ще у липні 2022 року парламент проголосував за закон, що встановлює мораторій на послуги з розподілу газу та теплову енергію для населення. А ціни на сам газ були зафіксовані на рівні 7,96 грн/куб. м ще в часи розпалу енергетичної кризи та надвисоких цін восени 2021 року і більшість споживачів продовжує платити саме таку ціну. 

У Верховній раді були ініціативи щодо того, щоб ввести мораторій на усі тарифи на ЖКП, однак підтримки вони не знайшли. Всі розуміють, що інфраструктуру потрібно буде відбудовувати, а в умовах війни ще й лагодити, а на це потрібні значні гроші. Разом з цим на підтримання діючої інфраструктури також потрібні чималі кошти. Значну частину тарифу в платіжках за воду, за світло та за газ становлять виробничо-технологічні витрати, котрі можуть сягати до половини суми в платіжці. Багато в чому витрати залежать від ступеня зношеності інфраструктури, тому через війну та пошкодження інфраструктури зростає і фінансове навантаження на операторів, котрі цю інфраструктуру обслуговують. 

І хоча Уряд поки не спішить підвищувати тарифи за комунальні платежі з огляду на те в якому стані опинилася українська економіка через війну та як збідніло населення. Однак на відновлення та модернізацію інфраструктури потрібні гроші, тому зростання тарифів - лише питання часу. Цілком може статися і так, що військові втрати приватних компаній будуть перекладені на плечі споживачів з бізнесу та домогосподарств.

Варто пам’ятати, що компанії-оператори, котрі обслуговують інфраструктуру або ж їх окремі представники можуть завищувати кількість витрат для отримання додаткового доходу. Такі можливості можна звузити шляхом впровадження новітніх технологій на зразок Smart grid. Тож від того як саме відбудовуватимуть нашу критичну інфраструктуру багато в чому залежатиме доля природних монополій в Україні.

Газорозподільчі мережі втратили понад 100 млн куб. м

Начальник виробничо-технічного управління Департаменту систем розподілу природного газу “Регіональна газова компанія” Павло Кишкар розповідає, що виробничо-технологічні витрати при розподілі газу в мережі в тарифі пересічного домогосподарства становить до 50% плати за розподіл газу, інша значна частина тарифу - зарплатня працівників облгазу. А в загальній тарифній виручці вартість газу на технологічні витрати складає третину. 

Загалом обсяги виробничо-технологічних витрат встановлюється НКРЕКП для кожного облгазу окремо на основі методики, котра була затверджена окремою постановою у 2018 році. Загалом виробничо-технологічні витрати газу встановлені на рівні до 7% від обсягу переданого газу.

Він розповідає, що умовно виробничо-технологічні витрати можна розділити на три частини. Перша це коли газ витікає через газорозподільче обладнання котре має багато різьбових з’єднань і зробити його герметичним майже неможливо. Велика кількість газорозподільчих пунктів збільшує і витрати. Сюди ж можна віднести витрати через зношеність труб. Загалом витрати кожного облгазу відрізняються залежно від віку обладнання, наприклад Київ газифікували в 1948 році, а Волинь у 1980.

Друга категорія пов’язана з похибками лічильників у населення, де клас точності набагато нижчий ніж у газорозподільчих мережах. А третя частина витрат це приведення обсягів газу до стандартних умов. Зі шкільного курсу фізики відомо, що газ змінює свій об’єм в залежності від температури. Так, стандартними умовами вважається температура 20 градусів Цельсія та тиск в трубі 760 мм ртутного стовпчика. В таких умовах газ надходить з магістральних газопроводів в газорозподільчі мережі регіонів. Але вже в розподільчих мережах під дією погодніх умов газ змінюється. 

Так, взимку коли споживання газу максимальне, а на вулиці мороз газ в розподільчих трубах стискається і фактично населенню потрапляє більше газу ніж це показує лічильний. Влітку ж, коли споживання навпаки мінімальне, газ у трубах розширюється і щоб трубу не розірвало система безпеки скидає зайві об’єми в атмосферу. Загалом 

Кишкар зазначає, що повномасштабна війна принесла додаткові витрати газу. Так, станом на 18 квітня обсяг військових витрат газу склав 103,965 млн куб. м. Рахунок за цей газ планується виставити агресору після перемоги України у війні. Але наразі це просто боргові розписки.

“На Київщині, особливо там де велися активні бойові дії, були випадки, коли через пошкодження газопроводів внаслідок кульових або артилерійських обстрілів вони просто горіли неначе факели. Але в лютому-березні 2022 року було ще холодно і ми мусіли забезпечувати газом населення, тож газ постачався навіть на такі ділянки приблизно до середини березня. Ще до “військових” витрат можна внести газ в будівлях, де були розквартировані окупанти. Росіяни заходили в покинуті будинки або бази відпочинку, самотужки відновлювали газопостачання і палили газ для обігріву. Наших військових сільради також селили в покинуті будинки й вони використовували газ для обігріву. Зрозуміло, що власник такого будинку не повинен платити за такий газ”, - розповідає Кишкар.

Він зазначає, що на початку повномасштабної війни держава досить швидко спрацювала і Національна комісія що здійснює регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг досить швидко розробила формулу для обрахунку бойових витрат. 

Витрати при розподілі електроенергії складають до половини тарифу в платіжці

Керівник проектів асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олександр Голіздра розповідає, що технологічні витрати електроенергії на передачу та розподіл (ТВЕ) електричними мережами є однією з основних складових технологічних витрат палива в енергосистемі. 

Електроенергія - єдиний вид продукції, транспортування якої здійснюється за рахунок певної частини самої продукції. Тому втрати електроенергії під час її передачі  та розподілі неминучі. 

Витрати електроенергії можна умовно поділити на технологічні  та комерційні. Під технологічними витратами електроенергії розуміють витрати в лініях і обладнанні електричних мереж, обумовлені фізичними процесами, що відбуваються при передачі та розподілі електроенергії відповідно до технічних характеристик і режимів роботи ліній і обладнання з врахуванням витрат електроенергії на власні потреби підстанцій. 

Технічні втрати – це втрати в лініях  електропередачі, трансформаторах, реакторах та іншому обладнанні. Вони мають фізичну природу і складаються з навантажувальних втрат і втрат холостого ходу. Витрати на власні потреби підстанцій – це електроенергія, яка витрачається на забезпечення нормального функціонування підстанцій і розподільчих пунктів (освітлення, вентиляція, обігрів). 

Комерційна складова витрат обумовлена похибками вимірювань надходжень та віддач  електроенергії розрахунковими  засобами обліку, а також зниженням  віддачі електроенергії споживачам  через крадіжки електроенергії. Помилки під час визначення обсягу споживання електроенергії за розрахунковий місяць  за усередненими значеннями споживання без зняття у цьому періоді фактичних показів  та неодночасне знаття показів розрахункових засобів обліку також є причиною понаднормативних витрат

“З одного боку, технологічні втрати електроенергії в процесі розподілу регулюються нормативно. НКРЕКП свого часу методика визначення таких втрат. Проте в реальності внаслідок певних обставин втрати можуть бути більшими чи меншими, крім того, їх доля в структурі тарифу також може не відповідати нормативній базі. Так, внаслідок бойових дій у “Миколаївобленерго” зменшився корисний відпуск електроенергії, відповідно доля втрат в тарифі на розподіл зросла, проте НКРЕКП не врахувала це при встановленні тарифу”, - каже Голіздра.

При цьому він зауважує, що і самі оператори системи розподілу теоретично можуть завищувати витрати. Проте сучасна система обліку в розподілі електроенергії робить це майже неможливим – рано чи пізно це спливає. 

“І такі речі неможливі без включення людського фактора – чиновники просто можуть “не помітити” зловживань – але ж будь-яка незалежна перевірка викриє такі речі. Тому на практиці, і це стосується перш за все державних обленерго, такі речі майже не зустрічаються. Проте в комерційній складовій втрат, якщо мова йде про банальну крадіжку електроенергії, це обов’язково виявляється  - і тоді виникають гучні корупційні скандали. Так, наприклад, 2 роки тому був гучний скандал пов’язаний з обшуками в Харківобленерго. Харківська обласна прокуратура тоді заявила, що викрила оборудку де посадові особи обленерго у змові з приватними підприємцями, коли за приладами споживання електроенергії фіксувалось лише 30% від фактично спожитої електроенергії. Тобто підприємці мали можливість економити на оплаті електроенергії”, - каже Голіздра.

Проте експерт зауважує, що з розвитком автоматизації систем розподілу електроенергії та впровадженню рішень на основі штучного інтелекту Smart Grid можливість таких зловживань буде знижуватися.

Загалом технологічні витрати електроенергії також становлять до половини в платіжці домогосподарства. Так, в структурі тарифу “Черкасиобленерго” витрати на 2023 рік складають 45%, а фактичні технологічні витрати у цього оператора за підсумками 2022 року склали 14,7%, що є допустимим показником та знаходиться в межах визначених НКРЕКП.

Голова правління “Черкасиобленерго” Олег Самчук розповідає, що в діючих тарифах на розподіл електроенергії враховані й обсяги технологічних витрат електроенергії в мережах, які залежать  від  величин розподілу електричної енергії та економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних  витрат на 1 та 2 класах напруги, які  затверджені постановами НКРЕКП. Технологічні  втрати електричної енергії в структурі тарифу ПАТ “Черкасиобленерго” на 2023 рік складають 45%.

Фактичні технологічні витрати електроенергії в електричних мережах  оператора системи розподілу  “Черкасиобленерго” за підсумками 2022 року склали 14.7% від обсягу відпущеної електроенергії та знаходяться в межах встановленого НКРЕКП ліміту.

В.о. генерального директора прифронтового “Миколаївобленерго” Вадим Данилків говорить, що очікувані обсяги розподілу електроенергії “Миколаївобленерго” у 2023 році будуть значно меншими ніж передбачено підходом, визначеним  НКРЕКП, при встановленні тарифів. Отже, очікувані доходи від надання послуг з розподілу у 2023 році не забезпечують покриття витрат пов’язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат на її розподіл, витрат на закупівлю електроенергії для господарських потреб, витрат на послуги оператора системи передачі, витрат на послуги диспетчерського управління, витрат на послуги оператора ринку, витрат на оплату праці та обов’язкові платежі.

Разом з цим в “Миколаївобленерго” проводять заходи зі зменшення витрат. Зокрема мова йде про відключення трансформаторів 35, 10, 6 кВ  в режимі малих навантажень, що дало змогу зекономити підприємству 672,03 МВт-год, вирівнювання навантажень фаз в мережах 0,4 кВ та зниження витрат електроенергії на власні потреби підстанцій, що дало змогу зекономити підприємству 1059,49 МВт-год, заміна проводів на перевантажених лініях зекономила 58,02 МВт-год, заміна перевантажених, недовантажених силових трансформаторів зекономило 5,05 МВт-год, заміна відгалужень від ПЛ 0,38 кВ до будинків зекономила 0,26 МВт-год.

Витрати на водопостачання можуть складати до 40%

Заступник міського голови Вишневської ОТГ Євгеній Пантель каже, що найбільше теплової енергії витрачається при її транспортуванні тепловими мережами через витоки та охолодження теплоносія. Є нормативні витрати, які розраховуються відповідно до затверджених методик. А є витрати, котрі виникають через аварійні ситуації – за рахунок витоку теплоносія з мережі, падінні температурного режиму в мережі тощо.

“Нормативні втрати мають певну межу допуску. КП “Вишнівськтеплоенерго” щорічно подає на затвердження розрахунковий річний обсяг втрат, які не перевищують визначену контролюючими структурами норму. Якщо по Україні мережеві втрати визначаються  від 15 до 25 %, то наше КП затверджує річний показник на рівні 12,5 – 14 %. Останні роки втрати нормуються 12,7  - 12,9 %”, - каже Пантель.

Він зазначає, що для зменшення втрат комунальники щорічно проводять профілактичні заміни труб в магістральних та розподільчих мережах на попередньо ізольовані, контролюють стан запірної арматури, проводять великий обсяг робіт по  нормалізації циркуляції теплоносія по будинках, модернізують технологічне обладнання котелень.

“Зменшення втрат теплової енергії при аварійних ситуаціях досягається за рахунок високого рівня професійності аварійних бригад, оперативного визначення наявності аварійної ситуації,  наявності повної лінійки техніки, яка використовується при проведенні аварійних робіт, створення запасу труб різного діаметру та інших резервних матеріалів. В цілому проведення аварійних робіт займає не більше 4-6 годин”, - розповідає заступник голови ОТГ.

При формуванні тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, відповідно до вимог Методики формування тарифів,  втрати теплової енергії в теплових мережах враховуються в схемі розрахунку тарифів як окрема складова.

А от витрати в мережах водопостачання та водовідведення носять в основному технологічний характер (витоки води з трубопроводів при аваріях; витоки при підйомі та очищенні; витоки води з ємнісних споруд; витоки води на водорозбірних мережах тощо). 

“При поганому стані мереж, що є в більшості населених пунктів, втрати можуть складати до 35-40 %. Основний метод боротьби за зменшення втрат – санація трубопроводів, контроль стану обладнання та арматури, кваліфікація аварійно-ремонтних бригад. По КП “Вишнівськводоканал” технологічні втрати майже вдвічі менші від вказаних вище – 15-20%”, - розповідає Пантель.

Він зауважує, що витрати можуть мати й штучний характер - що фактично є крадіжками води через некоректну роботу розподільчих приладів обліку. Тут сумарна кількість витрат може складати 10-20%. За словами чиновника щорічно тариф на наступний рік розраховується на підставі об’єктивних показників втрат поточного року, що безумовно включають компенсацію технологічних та мережевих втрат.