Рекордні замовлення не рятують: чому дешевшають оборонні гіганти Європи та США

Delo.ua з'ясувало, чому зростання оборонних витрат більше не гарантує підвищення капіталізації, які компанії втратили найбільше та чому інвестори дедалі більше сумніваються у здатності виробників швидко перетворити багатомільярдні державні замовлення на виручку, прибуток і вільний грошовий потік.

• Оборонні акції падають по обидва боки Атлантики
• Хто втратив найбільше
• Оборонні акції стали занадто дорогими
• Від збільшення бюджетів до реальних контрактів можуть минути роки
• Виробничі потужності не можна збільшити миттєво
• Мільярдні замовлення не гарантують високої рентабельності
• Дешеві дрони змінюють оборонний ринок
• На оборонку США тисне політична невизначеність
• Переоцінка після ралі: чому падіння акцій ще не означає кризу

Оборонні акції падають по обидва боки Атлантики

Найпомітніша корекція відбулася серед європейських виробників традиційного озброєння. Станом на 3 липня акції німецької Rheinmetall втратили понад 30% від початку року, чеської CSG — близько 57%, а німецького виробника трансмісій Renk — приблизно 14%. Франко-німецький виробник танків KNDS через нестабільність ринку відклав заплановане розміщення акцій.

Американський сектор також пережив корекцію. У березні індекс NYSE Arca Defense, до якого входять 34 американські оборонні компанії, знизився майже на 8%, тоді як широкий індекс S&P 500 втратив приблизно 5%. Падіння відбулося попри війну з Іраном і пропозицію збільшити оборонний бюджет США до $1,5 трлн у 2027 році.

Проте єдиного обвалу оборонної галузі не сталося. Частина виробників зберегла стійкі позиції, а попит на озброєння залишається високим. Ринок радше почав відокремлювати компанії, здатні швидко виконувати замовлення та підтримувати прибутковість, від виробників, чиї високі оцінки вже не відповідають темпам зростання бізнесу.

Найвиразніше ця переоцінка проявилася у динаміці кількох великих європейських компаній.

Хто втратив найбільше

Головним символом корекції в Європі стала Rheinmetall. Після рішення уряду Німеччини припинити проблемну програму будівництва фрегатів F126 акції компанії 24 червня впали на рекордні 18,7%. Це стало найбільшим одноденним падінням котирувань Rheinmetall за всю історію торгів.

Німеччина відмовилася від програми через тривалі затримки та очікуване збільшення її вартості. Замість шести фрегатів F126 Берлін вирішив закупити менші кораблі Meko A-200 у конкурента Rheinmetall — компанії TKMS. Скасування програми також змусило Rheinmetall заморозити плани розширення суднобудівного підрозділу та створення близько тисячі робочих місць.

Падіння стало особливо відчутним через те, що раніше Rheinmetall була одним із головних бенефіціарів збільшення оборонних бюджетів. Війна в Україні та нарощування військових витрат країнами НАТО допомогли компанії різко збільшити продажі, операційний прибуток і портфель замовлень.

Ще сильніше з початку 2026 року подешевшала чеська Czechoslovak Group (CSG). Після виходу на біржу її акції втратили близько 57%. Інвестори почали обережніше оцінювати, чи зможе компанія підтримувати заявлені темпи зростання, нарощувати виробництво та швидко інтегрувати придбані активи.

Перед IPO власник CSG Міхал Стрнад заявляв про намір перетворити холдинг на найбільшу оборонну компанію Європи. Вихід на біржу мав надати компанії додаткові ресурси для поглинань і подальшого розширення у Європі та США.

Проблеми з ринковою оцінкою торкнулися і KNDS — виробника танків Leopard 2, бронетехніки та артилерійських систем Caesar. Компанія відклала заплановане розміщення акцій у Франкфурті та Парижі, пославшись на несприятливі умови на оборонному ринку.

Спочатку розміщення могло забезпечити KNDS оцінку приблизно у €15 млрд. Водночас німецькі співвласники компанії не погоджувалися на оцінку нижче €12,5 млрд. Падіння акцій Rheinmetall, CSG та інших виробників ускладнило проведення IPO на бажаних умовах.

Відтермінування IPO стало ще одним сигналом, що інвестори більше не готові оцінювати оборонні компанії лише за розміром їхніх портфелів замовлень. KNDS завершила 2025 рік із портфелем контрактів на €33,1 млрд, однак навіть це не переконало ринок підтримати запропоновану акціонерами оцінку компанії.

Оборонні акції стали занадто дорогими

Перша причина падіння — надзвичайно сильне попереднє зростання котирувань. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські оборонні компанії стали одними з головних фаворитів фондового ринку. 

Інвестори очікували, що країни Європи протягом багатьох років нарощуватимуть закупівлю боєприпасів, бронетехніки, систем протиповітряної оборони, ракет і військових літаків.

Однак у березні 2026 року індекс MSCI Europe Aerospace and Defence знизився на 9,2%, продемонструвавши найбільше місячне падіння за п'ять років. Reuters пов'язує корекцію з фіксацією прибутків, завищеними оцінками компаній та сумнівами щодо того, які саме виробники стануть головними переможцями нового циклу переозброєння.

Попередня корекція на європейському ринку спостерігалася ще восени 2025 року. Тоді кошик оборонних компаній Goldman Sachs знизився приблизно на 24% від пікового значення на тлі очікувань можливих мирних переговорів щодо України. Акції Rheinmetall, Leonardo, Saab і Thales також відреагували падінням на зміну очікувань інвесторів.

Після тривалого зростання значна частина майбутніх оборонних замовлень уже була закладена у вартість акцій. Через це навіть хороші фінансові результати більше не гарантують подальшого підвищення котирувань.

Інвестори очікують не просто зростання виручки, а результатів, які перевищують уже дуже високі прогнози. Скасування контракту, зниження рентабельності або затримка виробництва за таких умов можуть спричинити непропорційно сильне падіння акцій.

Від збільшення бюджетів до реальних контрактів можуть минути роки

Європейські країни оголошують про масштабне збільшення оборонних витрат. Одним із головних інструментів має стати програма SAFE, яка передбачає залучення до €150 млрд для довгострокового кредитування спільних оборонних закупівель.

Україна та її оборонна промисловість також отримали можливість долучатися до проєктів у межах цієї програми на €150 млрд. Проте між політичним рішенням збільшити оборонний бюджет і появою реального контракту може минути кілька років. Проєкти мають пройти погодження урядів і парламентів, тендерні процедури, перевірку вартості та переговори з виробниками.

Показовим прикладом стала програма F126 — проєкт закупівлі шести великих багатоцільових фрегатів для Військово-морських сил Німеччини. Кораблі мали виконувати завдання з протичовнової боротьби, морського спостереження, підтримки спеціальних операцій та евакуації.

У червні 2026 року Міністерство оборони Німеччини припинило програму через значні затримки, стрімке зростання вартості та ризики подальшої реалізації. Очікувана ціна шести F126 сягнула близько €18 млрд. Натомість Берлін планує придбати до восьми менших фрегатів MEKO A-200 DEU.

Скасування F126 показало, що навіть загальне збільшення оборонних витрат не гарантує виробникам отримання конкретних замовлень. Держава може переглянути програму через затримки, подорожчання, технологічні проблеми або зміну військових пріоритетів.

Інвестори також враховують бюджетні обмеження окремих європейських країн. Не всі держави можуть однаково швидко фінансувати переозброєння, навіть якщо політично погоджуються з необхідністю збільшення військових витрат.

Виробничі потужності не можна збільшити миттєво

Навіть після отримання контрактів оборонні компанії не можуть одразу наростити випуск продукції. Будівництво нових заводів, закупівля обладнання, найм і навчання працівників, отримання електронних компонентів та сертифікація виробництва потребують значних інвестицій і часу. 

Через це рекордні портфелі замовлень не завжди швидко перетворюються на виручку та вільний грошовий потік. Німецький виробник радарів і військової електроніки Hensoldt завершив 2025 рік із портфелем замовлень у €8,83 млрд. 

Однак його виручка виявилася дещо нижчою за очікування ринку. Серед проблем компанія називала дефіцит електронних компонентів і складнощі з найманням персоналу. 

Компанії змушені інвестувати у розширення виробництва ще до того, як нові потужності почнуть приносити прибуток. Це погіршує короткостроковий грошовий потік і може знижувати привабливість акцій для інвесторів.

Водночас Європа намагається зменшити залежність від американських виробників і перезапустити власний оборонно-промисловий комплекс. Однак створення нових виробничих ланцюгів і заміщення американського озброєння потребуватимуть років.

Мільярдні замовлення не гарантують високої рентабельності

Великий контракт не завжди є високоприбутковим для виробника. У довгострокових оборонних програмах компанія може зіткнутися зі зростанням вартості матеріалів, зарплат і логістики, тоді як ціна контракту вже зафіксована.

Особливо помітною ця проблема стала в американському суднобудуванні. Huntington Ingalls Industries у першому кварталі 2026 року збільшила виручку до $3,1 млрд, однак її операційна маржа знизилася з 5,9% до 5%. Собівартість реалізованої продукції зросла на 20% — до $1,74 млрд. 

Ще в лютому Huntington Ingalls попередила, що очікує негативного вільного грошового потоку в першому кварталі. Після цього акції компанії протягом одного дня впали приблизно на 11%, хоча квартальний прибуток перевищив очікування аналітиків. 

Lockheed Martin у першому кварталі 2026 року отримала $18 млрд виручки — приблизно стільки ж, скільки роком раніше. Чистий прибуток скоротився з $1,7 млрд до $1,5 млрд, а вільний грошовий потік становив мінус $291 млн проти позитивних $955 млн у першому кварталі 2025 року. 

Для інвесторів важливий не лише розмір портфеля замовлень, а й те, скільки грошей залишиться у компанії після фінансування виробництва, виплати зарплат і закупівлі матеріалів.

Дешеві дрони змінюють оборонний ринок

Ще одна причина переоцінки традиційних оборонних компаній — зміна структури сучасної війни. Бойові дії в Україні та на Близькому Сході продемонстрували ефективність відносно дешевих безпілотників, автономних систем, військового програмного забезпечення та засобів протидії дронам.

Через це інвестори намагаються зрозуміти, яка частина майбутніх військових бюджетів дістанеться традиційним виробникам танків, кораблів і літаків, а яка — молодшим технологічним компаніям. Саме поширення дешевих дронів Reuters називає одним із чинників перегляду оцінок традиційних оборонних корпорацій. 

Україна та Німеччина, зокрема, домовилися про створення спільного підприємства, яке має виготовляти дрони із застосуванням технологій штучного інтелекту. Проєкт увійшов до українсько-німецького оборонного пакета на €4 млрд.

Це не означає, що танки, літаки або кораблі перестануть закуповувати. Однак ринок більше не готовий автоматично оцінювати всіх традиційних виробників як головних переможців нового циклу збільшення оборонних витрат.

На оборонку США тисне політична невизначеність

Вартість американських оборонних компаній значною мірою залежить від рішень Конгресу та Білого дому. Оголошення про можливе збільшення військового бюджету не гарантує, що запропоновані суми будуть затверджені законодавцями або спрямовані саме на програми великих корпорацій.

Американські оборонні акції у 2026 році не отримали звичного тривалого поштовху навіть після загострення війни з Іраном. Ринок заздалегідь заклав у котирування можливу ескалацію, а після початку конфлікту частина інвесторів почала фіксувати прибуток.

Крім того, американська адміністрація тисне на оборонні компанії, вимагаючи спрямовувати більше коштів на розширення виробництва, а не на дивіденди та викуп власних акцій. Для акціонерів це створює ризик зменшення прямих виплат навіть за умови збільшення державних замовлень. 

Переоцінка після ралі: чому падіння акцій ще не означає кризу

Падіння капіталізації не означає, що попит на продукцію оборонних компаній зник. Європейські держави продовжують збільшувати військові бюджети, програма SAFE передбачає до €150 млрд кредитів, а портфелі замовлень багатьох виробників залишаються рекордними.

Однак інвестори більше не оцінюють оборонні компанії лише за розміром майбутніх військових бюджетів. Ринок звертає увагу на те, скільки років знадобиться для виконання контрактів, чи вистачить виробничих потужностей, якою буде маржа та чи зможе компанія генерувати вільний грошовий потік.

Тому нинішнє падіння можна назвати переоцінкою після надзвичайно сильного ралі. Виграватимуть не всі виробники, а передусім компанії, які зможуть швидко наростити виробництво, контролювати витрати та адаптуватися до зростання попиту на дешевші й технологічніші системи.

Нагадаємо, що українська Swarmer залучила $17 млн і постачатиме AI-системи для тисяч бойових дронів.