"Межує зі свавіллям": Мер Рівного просить визнати неконституційною норму, за якою його відсторонили

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як ідеться у повідомленні КС, її відкрито за скаргою мера Рівного Олександра Третяка. Йдеться про норму, згідно якої зазначене стягнення суд призначає на строк від шести місяців до одного року, якщо визнає неможливим збереження за порушником права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (з урахуванням характеру порушення та інших обставин справи).

Третяка ж Рівненський міський суд в липні визнав винним у вчиненні корупційних правопорушень, визначених частинами 1 та 2 статті 172-7 КпАП; наклавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6,8 тисячі гривень) та позбавивши права обіймати посаду строком на один рік.

Заявник оскаржив це рішення, але суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін. Відповідно, Третяк вирішив піти іншим шляхом.

У конституційній скарзі він зазначає, що частиною 6 статті 30 КпАП встановлено дискрецію суду у вирішенні питання про позбавлення права обіймати певні посади, але чітко не визначено її меж. Тому, на його думку, оспорюваний припис не відповідає вимозі "якості приписів права", а отже, суперечить частині 1 статті 8 Конституції (принцип верховенства права).

Третяк твердить, що застосування до нього додаткового стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посаду є втручанням у його "право на професійне життя", яке згідно з практикою Європейського суду з прав людини може бути складником поняття "приватне життя".

На думку мера, це свідчить і про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і, як наслідок, статті 32 Конституції України (про недопущення втручання в особисте життя).

Очільник облцентру вважає, що застосування до нього додаткового стягнення на підставі оспорюваного припису "межує із свавіллям по відношенню до міського голови, обраного на посаду більшістю населення міста", і не може бути визнане потрібним у демократичному суспільстві.

Третяк робить висновок, що дискреційні повноваження суду при застосуванні до нього цієї норми не забезпечують, з одного боку, захист особи від свавільного втручання держорганів в її права і свободи, а з іншого – наявність можливості передбачати дії цих органів.

Суддя-доповідач у справі Сергій Головатий поінформував, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи суд направив запити до низки органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти та окремих науковців із проханням висловити позиції з питань, порушених у скарзі.

На відкритій частині пленарного засідання КС були присутні, окрім самого Третяка, його представники - адвокати Валерія Лутковська (колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини) та Володимир Владимиров, а також постійний представник Ради у КС Максим Дирдін. Дослідивши матеріали, суд надалі перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Відсторонення мерів облцентрів в Україні

Нагадаємо при цьому, що це вже не перший випадок відсторонення мера обласного центру від посади. Так, у вересні 2022 року на корупційному адміністративному правопорушенні був викритий мер Чернігова Владислав Атрошенко. Вже на початку грудня йому також присудили символічний штраф у 6,8 тисячі гривень й також на рік позбавили права обіймати посаду.

Чернігівська міська рада 9 лютого вже нинішнього року поклала виконання обов'язків міського голови на свого секретаря Олександра Ломака, однак вже за два дні президент Володимир Зеленський утворив у Чернігові військову адміністрацію, попри петицію громадян, ініційовану Ломаком ще влітку. 17 лютого начальником міської адміністрації було призначено Дмитра Брижинського.

За дещо схожим, але юридично іншим сценарієм відбулася й заміна керівника Сум. 2 жовтня цього року Національне антикорупційне бюро викрило мера Олександра Лисенка вже на кримінальному злочині, а саме хабарництві. 4 жовтня Вищий антикорупційний суд арештував його з можливістю вийти під заставу в 3 мільйона гривень, яку й було внесено вже наступного дня.

9 жовтня ВАКС відсторонив Лисенка від посади строком на два місяця. Виконання обов'язків мера було покладено на керуючого справами виконавчого комітету Сумської міськради Юлію Павлик. Втім, 31 жовтня Зеленський вирішив утворити військову адміністрацію і в Сумах. Її начальником було призначено Олексія Дрозденка.