В ОП пояснили, чому відкидають пропозицію ексголови НАТО про членство України без окупованих територій

"Люблю (сарказм) періодичні дивні пропозиції щодо "врегулювання конфлікту в Україні". Вони досі доводять, що причини й наслідки не для всіх очевидні. Так, іноді можна почути дивовижні пропозиції щодо того, що Україна нібито може запросто увійти до НАТО частинами – територіями, які не під окупацією. От уже ж ці "прості рішення", які завжди зрештою коштують дуже дорого..." - написав Подоляк.

На його думку, сама розмова про таку можливість явно провокує РФ на подальшу ескалацію, заохочуючи її до агресивної війни, оскільки в Росії нібито впевнені, що для перемоги над Україною залишилося небагато.

"Ще трохи – і Україна зламається. Треба дорізати громадян, доатакувати ракетами". Це ж очевидно? Безперечно. По-друге, не менш очевидно поставити зустрічне запитання: а хто сказав, що Росія готова прийняти пропозицію та зупинитися? Хто сказав, що РФ захоче погодитися на "Україна в НАТО"?" - задався питанням радник голови ОП.

Подоляк вказав, що не розуміє, хто зможе гарантувати, що РФ не продовжить експансію після паузи, скориставшись фіктивною перервою для посилення своїх позицій, та хто саме виступить гарантом недоторканності умовної лінії розмежування.

"Чи теорія не передбачає практики? Тоді навіщо озвучувати ці дивовижні пропозиції, не пропонуючи жодних гарантій? Навіщо заохочувати РФ до подальших злочинів? Навіщо гарантувати РФ, що вона не програє війну, не відповідатиме за воєнні злочини, не зазнає внутрішньої трансформації, а зможе продовжувати вкладатися в мілітаризацію та агресивну зовнішню політику?" - заявив він.

За словами представника президентського офісу, автори таких ініціатив мають усвідомити "три прописні істини": про абсолютну недоговороспроможність РФ, яка "спробує обдурити в будь-якому разі", про те, що вона лише масштабуватиме ризики й намагатиметься реалізувати агресивні наміри, і про те, що тільки значна військово-технологічна допомога Україні розв’язує проблему європейської безпеки та гарантує повернення до стабільних глобальних правил.

Нагадаємо також, що ще у серпні начальник штабу НАТО Стіан Єнссен припустив, що Україна може отримати членство в альянсі, але для цього їй доведеться віддати окуповані території Росії, оскільки це може бути одним з етапів закінчення війни.

У Міністерстві закордонних справ України тоді заявили, що такі розмови є абсолютно неприйнятними, а "свідома чи несвідома участь посадовців НАТО у формуванні наративу про можливість відмови України від своїх територій грає на руку Росії".

Саміт НАТО не приніс ясності щодо членства України

Президент Володимир Зеленський при цьому заявляв у липні, коли у Вільнюсі проходив саміт альянсу, що невизначеність із запрошенням і членством України в НАТО є "безпрецедентною й абсурдною". Перед цим генсек альянсу Єнс Столтенберг заявив, що Україна стане членом НАТО, але спочатку вона має перемогти у війні проти Росії.

Після проведення заходу віце-прем'єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що таку різку заяву глава держави зробив, бо "були спроби розмити формулювання" щодо України в підсумковій заяві саміту.

По факту ж за його результатами було заявлено про скасування для України плану дій щодо набуття членства, запуск Ради Україна-НАТО та довгострокову програму військової допомоги. Таким чином, ані запрошення до альянсу, на яке розраховувала українська влада, ані навіть чітких термінів та умов вступу країна не отримала.

Натомість країни "Великої сімки" тоді ж погодили, хоча й офіційно не підписали, декларацію, яка оголошує початок переговорів з Україною кожної з цих країн щодо встановлення безпекових зобов'язань щодо України. До їхньої заяви приєдналося вже 30 країн, але фактично переговори про гарантії безпеки наразі розпочалися лише з США, Великою Британією, Канадою та Японією.