Зеленський відповів на петицію про позбавлення мандатів у Раді всіх обраних від ОПЗЖ

Відповідне звернення Гончаренка, який є співавтором документу, підтримало більше необхідних для офіційної відповіді президента 25 тисяч користувачів: до моменту зупинки голосування підтримати його встигли 30 280 людей.

Втім, Зеленський у своїй відповіді, перелічивши законні підстави для позбавлення нардепів мандатів, конкретної позиції не висловив, доручивши розглянути порушені у ній питання вже голові Ради Руслану Стефанчуку.

Він також вказав, що статтею 5 закону про статус нардепів та частиною 2 статті 222 регламенту Ради встановлено порядок дострокового припинення повноважень депутатів, відповідно до якого рішення у формі постанови про дострокове припинення їх повноважень приймається за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Ради.

Президент також констатував, що депутати мають право вносити законодавчі ініціативи, зокрема проекти постанов, однак не прокоментував суть ініціативи Гончаренка, його колег по фракції Володимира Ар'єва, Софії Федини та депутата від "Слуги народу" Олега Дунди.

Нагадаємо, що їх проект постанови №7694 було внесено ще у День незалежності 24 серпня. Документом пропонується припинити повноваження обраних від ОПЗЖ депутатів "у зв’язку з їх виходом зі складу депутатської фракції цієї партії та з виїздами на постійне проживання за межі України". Іншої аргументації безпосередньо у проєкті постанови не наводиться.

Нагадаємо, що 14 квітня фракція ОПЗЖ призупинила роботу через рішення Ради національної безпеки та оборони про призупинення діяльності низки партій.

Через нього ж Міністерство юстиції подало позов до суду щодо заборони ОПЗЖ, однак, хоча й така підстава для розпуску відповідної фракції в Раді була введена у її регламент, керівництво парламенту рішення суду про заборону не дочекалося: коли з фракції вийшла достатня кількість депутатів для розпуску, про це було оголошено вже 12 травня першим віце-спікером Ради Олександром Корнієнком. Заборона ж ОПЗЖ була в подальшому підтверджена постановою Верховного суду від 15 вересня.

Натомість ще 21 квітня у Раді було оголошено про створення нової депутатської групи "Платформа за життя та мир", до якої увійшли лише колишні члени фракції ОПЗЖ, хоча й далеко не всі. Наразі група складається з 25 депутатів. Частина членів колишньої фракції ОПЗЖ у травні увійшли в новостворену групу "Відновлення України", як і окремі виключені до того з фракції "Слуга народу" нардепи. Остання наразі нараховує 19 депутатів.

Загалом за списком ОПЗЖ на виборах Ради 2019 року було обрано 37 депутатів, а від одномандатних округів - ще шість. Однак одного з депутатів - Іллю Киву, що підтримав російське вторгнення до України та втік до РФ - позбавили мандата ще 15 березня. При цьому було заявлено, що Кива сам подав заяву про складання повноважень.

Крім того, 18 липня Зеленським були позбавлені українського громадянства, після чого втратили мандат у Раді колишні члени фракції ОПЗЖ Вадим Рабінович та Ігор Васильковський. Рабінович був обраний до Ради як №2 у партійному списку, Васильковський - як переможець виборів у одномандатному округу №139 (Одеська область).

Напередодні ж Рада позбавила мандата обрану за списком ОПЗЖ Юлію Льовочкіну, яка подала заяву про складання повноважень, мотивувавши своє рішення сімейними обставинами. Її брат та колишній голова адміністрації президента (2010-2014) Сергій Льовочкін залишається діючим нардепом.

При цьому Центральна виборча комісія відмовляється від ухвалення рішень про заміщення депутатів Ради, обраних на виборах 2019 року за списком ОПЗЖ, які втратили мандат, новими депутатами з цього списку, як цього вимагає закон. ЦВК вважає, що це є неможливим через судову заборону цієї партії.