Німеччина готова підтримати план США щодо використання заморожених активів РФ для України - ЗМІ

Зазначається, що згода Німеччини може виступити вирішальним фактором для досягнення Вашингтоном та його союзниками домовленості щодо нового масштабного пакету допомоги Києву, забезпечуючи участь у ній США незалежно від результатів президентських виборів, які відбудуться вже у листопаді цього року.

За даними інформагентства, офіційні представники США та ЄС відзначають зростання підтримки американської пропозиції, яка, як очікується, стане ключовою темою обговорень на зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків країн "Великої сімки" в Італії. 

Водночас німецькі посадовці не очікують остаточного рішення до саміту G7, запланованого на 13-15 червня, а можливість реалізації цього механізму - не раніше 2025 року. Видання нагадує, що у лютому 2022 року країни G7 заморозили близько 280 мільярдів доларів активів російського центробанку, більшість з яких (біля 190 мільярдів) зберігається у бельгійській депозитарно-кліринговій установі Euroclear.

При цьому зараз на кону стоїть питання про те, чи зможе український уряд залишатися фінансово життєздатним — фінансувати свою оборону та обслуговувати свій борг — впродовж 2025 року. 

“Оскільки війна не демонструє жодних ознак припинення, а військовий наступ Росії набирає обертів, найвідданіші прихильники України прагнуть забезпечити середньострокове фінансування для країни, що перебуває у стані конфлікту, і надіслати сигнал Москві, що підтримка Києва серед союзників G7 не слабшає”, - йдеться у статті.

Протягом останніх місяців США активно просували ідею використання цих активів для підтримки України, розглядаючи різні варіанти – від прямої конфіскації та передачі коштів Україні до сек'юритизації та випуску облігацій або ж використання їх як забезпечення для кредитування.

Деякі європейські країни, зокрема Франція та Німеччина, висловили сумніви щодо цих пропозицій, посилаючись на потенційні ризики для фінансової стабільності та привабливості євро як резервної валюти, а також на ризики щодо законності таких заходів.

Однак, як пише Bloomberg, саме останню пропозицію США європейські чиновники, зокрема в Німеччині, сприйняли більш позитивно, оскільки вона передбачає лише використання відсотків, отриманих від активів, без конфіскації основної суми. Раніше у у ЄС вже погодили використовувати ці доходи, двічі на рік перераховуючи кошти Україні. Угода ж G7 має замінити цю домовленість.

У разі схвалення ініціативи очікується, що заморожені активи приноситимуть близько 5 мільярдів євро щорічно. Згідно з пропозицією, що обговорюється, "Велика сімка" може оцінити майбутній дохід від цих активів протягом певної кількості років та надати Україні всю відповідну суму авансом. Зазначається, що вона може сягнути 50 мільярдів доларів. Як вказує ЗМІ, деталі щодо того, як і хто буде розпоряджатися цією сумою, поки лише обговорюються.

США сподіваються, що всі країни G7 або принаймні частина з них візьмуть участь у наданні Україні такої позики наперед, але готові й взяти на себе всю позику самостійно, якщо ЄС надасть достатні зобов’язання, що активи залишатимуться замороженими, а кредит буде погашено.

Втім, як пише видання, наразі Європейський центральний банк і країни ЄС мають стурбованість, зокрема, щодо захисту Euroclear від будь-яких фінансових ризиків, в тому числі від російських позовів або можливої “помсти” з боку Москви.

Крім того, якщо ЄС буде зобов’язаний виконувати таку угоду з США з прив’язкою заморожування активів до санкцій проти РФ, йому може знадобитися оновлювати своє рішення кожні шість місяців, що вимагатиме одностайності у позиції країн-членів союзу. Відповідно, це підвищує ризик того, що одна з країн зможе заблокувати подальше заморожування російських активів, поставивши погашення кредиту під сумнів.

У Європі нині заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Втім, у самій Німеччині, як повідомляли минулого тижня у тамтешньому Міністерстві фінансів, наразі заморожено російських активів лише на 3,9 мільярда євро. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро.

Уже понад рік країни Євросоюзу та США обговорюють варіанти передачі Україні прибутків, отриманих від російських заморожених активів. При цьому восени президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що комісія працює над пропозицією об’єднати частину прибутків, отриманих від заморожених російських державних активів, для допомоги Україні у її післявоєнній відбудові.

Натомість Україна тоді повідомила західним союзникам, що надання їй відсотків, нарахованих із заморожених активів РФ, буде недостатнім для компенсації збитків, завданих війною, тому в Києві сподіваються все ж отримати активи в повному обсязі.

На початку травня видання Financial Times написало, що країни G7 вже не розглядають можливість конфіскації заморожених російських активів, дискусії про які велися протягом досить тривалого часу. Зазначалося, що замість прямого вилучення активів вони шукають більш реальні альтернативні шляхи використання цих коштів для допомоги Україні.