Молдова просить Україну спрямувати частину залізничних вантажів через Придністров'я

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Проте деякі відправники не хочуть їхати через Кучурган. Наразі ми це питання з відправниками погоджуємо", - зазначив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.

Йдеться передусім про перевезення рудних вантажів і металів. Водночас планується, що аграрна продукція продовжуватиме прямувати через прикордонний перехід Серпневе-1 - Басарабяска.

Нагадаємо, що 10 жовтня 2023 року президент Володимир Зеленський під час візиту в Румунію заявив, що "вже скоро запрацює зерновий коридор з України через Молдову в Румунію". Того ж дня Кабінет міністрів ухвалив розпорядження №920, яким було зроблено виключення залізничного пункту пропуску "Кучурган" з переліку закритих.

Всі інші закриті в лютому 2022 року КПП на кордоні з самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою, зокрема всі автомобільні, наразі так і залишаються офіційно закритими.

13 жовтня Україна та Молдова підписали протокол щодо організації спільного контролю на пункті пропуску для залізничного сполучення "Кучурган - Новосавицька" на території України (за подібною схемою в 2017-2022 роках працював автомобільний КПП "Кучурган - Первомайськ"). Після цього того ж дня Зеленський заявив, що це "ще один маршрут нашого експорту, додатковий транспортний коридор, який точно посилить весь наш регіон".

11 січня 2024 року Державна митна служба України повідомила, що разом з молдовськими колегами "запустила спільний контроль" у пункті пропуску "Кучурган - Новосавицька". У тексті ж повідомлення йшлося, що представники митних та прикордонних адміністрацій обох країн "уже підписали акт про готовність пункту пропуску до впровадження спільного контролю". Втім, чіткого пояснення ситуації в офіційних заявах української сторони уникалося.

Чи взаємодіяла Україна з Придністров'ям

У відповідь на запит Delo.ua з проханням пояснити, яким чином Україна здійснюватиме вантажні перевезення через Придністров'я, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України переадресувало це питання до "Укрзалізниці". Там, в свою чергу, міністерству відповіли, що перевезення через зазначений пункт пропуску "можуть здійснюватися відповідно до узгодженої між УЗ та CFM технології".

Стосовно ж того, чи контактувала Україна щодо умов безпечного проходження вантажів з фактичною владою в сепаратистському регіоні, який сама розглядає як вороже до себе утворення, в УЗ заявили, що "взаємодія з будь-якими утвореннями на території Республіки Молдова покладається на молдовську сторону".

Загострення політичної складової питання

Зазначимо, що особливо специфічного значення тема використання Україною залізниці через Тирасполь набула, зокрема, з огляду на політичні спекуляції щодо можливої анексії Росією Придністров'я в якості ексклаву, які активізувалися наприкінці лютого через скликання з'їзду депутатів всіх рівнів невизнаної республіки.

На цьому заході 28 лютого було обговорено питання нібито надмірного економічного тиску на неї з боку Молдови та ухвалено звернення до РФ з проханням до неї "вжити заходів із захисту Придністров'я з огляду на факт постійного проживання на його території більше 220 тисяч громадян Росії".

Окрім цього, вже 1 березня Росію відвідали Євгенія Гуцул - башкан (голова) Гагаузії, що є автономним утворенням під юрисдикцією Молдови, а також голова Народних зборів (парламенту) Гагаузії Дмитрій Константинов. Нагадаємо, що до 1994 року Гагаузія також існувала як невизнана республіка, там також вкрай сильні проросійські настрої, а залізниця в південному напрямку частково проходить і її територією.

В Росії Гуцул зустрілася з президентом Володимиром Путіним та спікером Ради федерації (верхньої палати парламенту) Валентиною Матвієнко, заявляючи про "утиски" з боку центральної влади, її "русофобську політику" та "провокування дестабілізації", а також прохаючи про підтримку з боку РФ. За словами очільниці автономії, Путін пообіцяв "надати підтримку Гагаузії та гагаузькому народу у відстоюванні законних прав, повноважень та позицій на міжнародній арені".

Ситуація з залізницею довкола Придністров'я

Ділянка залізниці Кучурган - Бендери, що пролягає територією невизнаного Придністров'я, зокрема через його столицю Тирасполь, має протяжність біля 45 км. В Бендерах залізниця розходиться, йдучи на підконтрольну Молдові територію як в напрямку Кишинева, так і в південному напрямку (Басарабяска).

В свою чергу, для обходу бендерської ділянки Молдова в 2000-х роках відбудувала залізницю між станціями Ревака та Кайнари, а вже в 2022 році задля залізничного доступу з Одеської області до Молдови в обхід території Придністров'я Україна відбудувала демонтовану раніше ділянку Березине - Серпневе - Басарабяска.

Остання, запрацювала лише з кінця березня 2023 року, але значно спростила перевезення до дунайського порту Рені, що знаходиться на ізольованій кордоном з Молдовою ділянці української залізниці, а також до єдиного молдовського порту Джурджулешти та румунського порту Галац. Для задіяння останнього раніше було відремонтовано "радянську" колію шириною 1520 мм на румунській території (загалом в цій країні використовується стандартна європейська ширина 1435 мм).

Зазначимо також, що в липні 2023 року Молдова запровадила знижки у розмірі 27% до наявних тарифів на транзитні перевезення української агропродукції своєю територією у напрямку портів Рені, Джурджулешти та Галац. В грудні дію знижок продовжили на 2024 рік. За словами Ткачова, окремо таку знижку було надано й на перевезення через станцію Кучурган.