НБУ курс:

USD

41,25

--0,08

EUR

43,56

--0,13

Готівковий курс:

USD

41,65

41,58

EUR

44,12

43,95

Найхолодніша зима. Як Україна від час війни готується до майбутнього опалювального сезону

Найхолодніша зима. Як Україна від час війни готується до майбутнього опалювального сезону

Наступна зима може стати найбільшим викликом для української енергетики. Уряд заявив про початок підготовки до опалювального сезону і те, наскільки успішною стане ця підготовка, багато в чому залежить від рішення влади вже на початку літа.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

7 червня уряд створив штаб із підготовки до опалювального сезону. Як повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, внаслідок російських обстрілів багато об'єктів критичної інфраструктури було зруйновано або пошкоджено. Тому головним завданням штабу стане підготовка українських міст та інфраструктури до опалювального сезону там, де це фізично можливо.

Звичайно, у містах Донецької та Луганської областей, які максимально постраждали від російської збройної агресії, подібно до Сєвєродонецька, відновити централізоване теплопостачання буде фактично нереально. А в окупованому Маріуполі окупанти з Росії взагалі відмовилися від ідеї опалювати будинки, садочки та школи. Однак у Києві, Харкові, Чернігові та Сумах цілком є час відновити інфраструктуру хоча б частково, і на початок зими дати тепло у будинки людей.

У маленьких містах, де централізованого опалення немає, або в тих населених пунктах, де відновити його до зими неможливо, важливим буде підключення до електрики та газу. Станом на 14 червня в Україні через війну без електрики залишаються близько 618 тисяч споживачів, а без газу 181 тисяча споживачів. Здебільшого це стосується Донецької, Луганської та Харківської областей. І хоча українські енергетики ризикуючи життям щодня відновлюють пошкоджену інфраструктуру, ракети та снаряди окупантів продовжують прилітати та сіяти руйнування.

Важливим підводним каменем тут є ще й те, що зима в Україну завжди ніби приходить раптово, а опалювальний сезон завжди є викликом для української влади. Так, майже щороку в жовтні-грудні у енергетиків виникають проблеми з накопиченням вугілля, які здавалося б можна попередити , але чомусь вони їх потрібно вирішувати в авральному порядку вже в розпал опалювального сезону , неодмінно під особистим контролем перших осіб країни .

Крім того, такою ж проблемою є проблема теплокомуненерго , які з одного боку затиснуті бажанням влади зберегти популярність у населення та небажанням підвищувати комунальні платежі. З іншого боку головного постачальника газу для ТКЕ “Нафтогазу” цілком собі ринковий підхід до справи: НАК начебто й згоден продавати газ за пільговими цінами після відповідного рішення уряду, однак не схильний йти на поступки з інших спірних питань. Навіть якщо вони стосуються тих проблем, які виникли у ТКЕ через ті самі спецзобов'язання.

Ми вже писали як Україна, що воює, може накопичити запаси газу на наступну зиму, зараз ми вирішили вивчити такі традиційні для опалювального сезону проблеми як борги перед ТКЕ і накопичення вугілля.

Чи вистачить Україні вугілля на зиму?

І хоча з початку вторгнення Міненерго перестало публікувати звіти про запаси вугілля на складах ТЕС, уряд запевняє, що запасів вистачає. Ще в середині травня міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що проблем із накопиченням вугілля на складах українських ТЕС немає. А ще, щоб зберегти наявні запаси, у середині червня уряд заборонив експорт вугілля, мазуту та газу.

Експерт Центру Разумкова та колишній директор з комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський вважає, що запевнення уряду про те, що вугілля буде достатньо, недалекі від правди.

Незважаючи на всю жорстокість розв'язаної росією війни, Україні вдалося збільшити вдвічі запаси вугілля на складах та довести їх до рівня 1,3 млн. тонн. Такий показник безпрецедентний із трьох причин. По-перше, основне джерело надходження до складів – власний видобуток вугілля з початком знизився приблизно на 30%. По-друге, було втрачено зв'язок та контроль за двома державними шахтами. По-третє, логістичні вузли з відвантаження вугілля постійно перебували і продовжують перебувати під постійними обстрілами”, — каже Білявський.

За його словами, за сценарію повного повернення окупованих територій, проблем із запасами вугілля бути не повинно. При цьому разом із фактором обмеження експортних операцій Україна має накопичити на початок опалювального сезону як мінімум 1,8 млн. тонн вугілля на ТЕС до 1 жовтня.

З тим, що накопичити вугілля на складах Українських ТЕС у достатній кількості, можливо згоден і засновник компанії EXPRO Consalting Геннадій Кобаль.

“На відміну від того ж бензину, у нас 80% вугілля - власного видобутку. Проблеми з накопиченням, які були минулого року – це були здебільшого фінансові проблеми “Центренерго”. Якщо будуть гроші, то без проблем можна буде купити вугілля”, — каже експерт.

На його думку, про імпорт вугілля морем доведеться забути, проте цілком розумним кроком з боку уряду буде постачання вугілля через польські порти. При цьому вже зараз потрібно налагоджувати логістику поставок та укладати відповідні міждержавні угоди, оскільки взимку займатиметься цим вже пізно.

“Головна проблема – фінанси. У нашого бюджету величезні витрати на війну та соціальні виплати. Тому, швидше за все, нам доведеться просити допомоги у західних партнерів”, — каже Кобаль.

До того ж сам опалювальний сезон багато в чому залежатиме від стану справ на фронті.

“Ситуація також багато в чому залежить і від того чи будемо до вересня контролювати вугленосні північні райони Донецької області. Якщо так, то проблем із вугіллям буде менше. Якщо ми втратимо ці території, то ситуація може стати критичною”, – каже експерт.

Компанія ДТЕК у коментарі Delo.ua зазначила, що з початку повномасштабних бойових дій там у рекордні терміни перейшли на «військові рейки», адаптувалися до екстремальних умов, перебудували логістику, а також здійснили часткову релокацію машинобудівних підприємств.

Компанія розпочала підготовку до проходження наступного опалювального сезону, проводить ремонтну кампанію на ТЕС та докладає всіх зусиль для збереження видобутку вугілля на шахтах ДТЕК Енерго на достатньому для надійної генерації електроенергії рівні.

"В даний час видобутку вугілля марки "Г" на вугледобувних підприємствах достатньо для забезпечення роботи ТЕС ДТЕК Енерго. У будь-якому разі, якщо буде дефіцит палива внаслідок військових дій, не виключається його додатковий імпорт для забезпечення надійності української енергосистеми", - відповіли у ДТЕК .

"Нафтогаз" та теплокомуненерго

Ще однією проблемою, пов'язаною з централізованим опаленням будинків громадян, є досить непрості взаємини підприємств теплокомуненерго та їхнього головного постачальника газу “Нафтогазу”. Минулого року проблему вдалося вирішити, встановивши для ТКЕ пільгові ціни на газ.

Але вже на початку травня ТКЕ почали отримувати від НАКу листи щастя з новими тарифами.

Через це велике Харківське підприємство теплокомуненерго ТЕЦ-5 заявило про зупинення та консервацію обладнання.

За словами голови гендиректора Харківської ТЕЦ-5 Олександра Мінковича, газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з 1 червня вирішила встановити для підприємств ТКЕ нові розцінки на фіксовані обсяги газу, збільшивши їх утричі: з 7,9 тис. грн. до 29,4 тис. Грн. за тисячу кубометрів палива, що унеможливило діяльність Харківської ТЕЦ-5 у міжопалювальний та опалювальний періоди.

Після розголосу проблеми в ситуацію втрутився уряд та на червень і липень встановив для ТКЕ пільгову ціну на газ для обігріву води для населення у розмірі 7420 гривень за тисячу кубометрів.

При цьому за словами гендиректора Харківської ТЕЦ-5, хоча тепловики дуже чекали на цей документ, конкретно для його підприємства він практичної користі не дав.

У сьогоднішніх умовах ТЕЦ-5 працює з мінімальним електричним навантаженням 60 МВт та мінімальним тепловим навантаженням 25-30 Гкал/год.

"Без виробництва електроенергії неможливе надання послуги гарячого водопостачання харків'янам. Як і підтримання частоти та активної потужності в Північній енергосистемі України. Нам за такого потужного обладнання доводиться працювати з мінімальним навантаженням, а значить, зростає питома вага використання палива" - розповідає Мінкович.

Збільшити теплове навантаження хоча б до 100 Гкал/год неможливо у зв'язку з тим, що комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", до яких підключено ТЕЦ, перебувають у активній фазі планових ремонтів та вимушеного аварійного відновлення мереж.

Мер Харкова Ігор Терехов займає у цьому питанні принципову позицію: харків'яни мають отримувати всі послуги, місто має жити.

Проте обстріли окупантів пошкодили кілометри теплотрас. Тож ресурсні витрати зростають у рази. Як і навантаження на тепловиків, зважаючи на складні обставини, в яких продовжуються роботи. Реконструкції, оновлення мереж та підготовка до опалювального сезону спільними зусиллями відбуваються швидкими темпами.

Проте Харківська ТЕЦ-5 поки що не має можливості скористатися перевагами договору, наданого компанією "Нафтогаз Трейдинг".

"Цей механізм слід переглянути для ключових виробників країни. Критично важливо забезпечити генерацію електроенергії, - наголошує голова правління Харківської ТЕЦ-5. - доцільно повернутися до питання беззбиткової роботи ТЕЦ-5 шляхом збільшення ціни за допоміжну послугу з регулювання частоти та активної потужності в Об'єднаній енерго України, яку надає наше підприємство. Або ж у міжопалювальний період за мінімального електричного навантаження дати можливість генерувати електроенергію, частково використовуючи той обсяг газу, призначений для гарячого водопостачання", - говорить Мінкович.

У свою чергу Кобаль вважає, що й старі проблеми взаємин ТКЕ та "Нафтогазу" нікуди не подінуться у воєнний час.

“Ситуація з теплокомуненерго лише погіршуватиметься. Неплатежі зростають, 30% людей поїхали і не повернулися, частина підприємств закрилися, тому людей, які розраховуються, стане менше. Я думаю, що проблеми, які залишаться невирішеними”, — каже експерт.