НБУ курс:

USD

41,29

+0,03

EUR

43,47

--0,10

Готівковий курс:

USD

41,60

41,55

EUR

44,05

43,81

Двостороннього договору України з Росією не буде, буде багатосторонній за участю ядерних держав - Подоляк

Михайло Подоляк
Михайло Подоляк. Фото: пресслужба президента

Україна не має наміру підписувати двосторонній мирний договір з Росією і готова лише на підписання документа, учасниками якого будуть кілька країн, які володіють рівними з РФ можливостями щодо ядерного та звичайного озброєння. Про це розповів в інтерв'ю виданню Meduza радник глави Офісу президента України та учасник переговорів із РФ Михайло Подоляк.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

"У нас є формула, яку ми поклали на стіл переговорів, - українська модель гарантій безпеки. Вона передбачає, що не буде двостороннього договору Росія — Україна. Буде багатосторонній договір, пакетна угода, в якій участь візьме низка країн - їхня кількість ще обговорюється. П'ять чи сім країн", - заявив він.

За словами Подоляка, Україну не влаштовує варіант простої мирної угоди та не влаштовує "стара система безпеки, де домінуючу роль відігравало НАТО".

"Ми ж рухалися у бік НАТО, були, по суті, їх молодшим партнером. Під час війни ми потребували консультаційної допомоги - як мінімум можливості прискореної закупівлі озброєнь. Так от, 25 лютого НАТО навіть не запросило нас на свій саміт. Вони злякалися І ми розуміємо, що вся ця повоєнна архітектура безпеки більше в Європі не працює. ОБСЄ теж не справляється із забезпеченням безпеки", - наголосив він.

Радник глави ОП також назвав надзвичайно важливою участь в угоді щодо гарантій безпеки України ядерних держав - Франції, Великобританії та США.

"Якщо Україні вдасться сформувати цей новий союз, ми хочемо, щоб він точно відповідав на всі сучасні ризики. Адже ми будемо у його центрі як країна, яка потрапила під удар. Ми хочемо, щоб країни-партнери, які підписуватимуть з нами гарантії безпеки, мали такі ж можливості, як Російська Федерація. І за звичайним, і за ядерним озброєнням", - зазначив Подоляк.

Крім того, за його словами, Україна пропонує прописати у документі "швейцарську" модель своєї армії з певним обсягом резервів, що проходять постійне навчання.

"Це оптимальна модель для такої країни, як Україна, за нейтрального статусу. Деталі, тобто чисельність збройних сил, як вони будуть розгорнуті - це все якраз проговорюється. Пріоритет тут - інтереси України, яка буде ключовою країною, як постраждала від прямої агресії", - сказав український представник на переговорах.

Він поінформував, що консультації йдуть з цілою низкою країн, і президент Володимир Зеленський з цього питання має постійну комунікацію, зокрема, з американським президентом Джо Байденом.

"У нас є кілька найближчих партнерів, які дійсно зацікавлені в цьому. Я б з великою симпатією відзначив зусилля Туреччини, Польщі, Ізраїлю – попри те, що там досить складна ситуація в регіоні та для Ізраїлю вкрай чутлива, якщо Росія почне інтенсивніше підтримувати Іран чи ХАМАС. Проте Ізраїль також бере на себе функцію активного посередника", - зазначив Подоляк.

Радник керівника президентського офісу при цьому спрогнозував, що багатьом країнам може сподобається пропонований формат гарантій безпеки, і "багато хто приєднається до цього, по суті, нового типу союзу".

Коментуючи публікацію видання Financial Times про нібито підготовлену Росією та Україною чернетку плану мирних домовленостей із 15 пунктів, Подоляк дав зрозуміти, що ця інформація неправильна.

"15 пунктів немає. Є ключові базові пункти: закінчення війни, перемир'я та виведення військ, безпека України. Решта – це якісь маленькі додаткові речі. Є ще територіальні обговорення, але вони стануть предметом [окремих] переговорів президентів, бо це болючі питання", - наголосив він.

Як зазначив український переговорник, "відмова від одного чи іншого – дуже дивні якісь інсайди", і він не знає, звідки ЗМІ це беруть.

"Ключові аспекти: припинення вогню, негайне виведення військ та підписання договору, в якому будуть гарантії безпеки - і де гарантами виступить ціла низка країн. І в рамках цього пакету буде договір з Російською Федерацією про те, що вона теж бере на себе зобов'язання гарантувати Україні, щоб наступних воєн не було", – резюмував Подоляк.

За його словами, Росія має надалі розуміти ризики, з якими вона зіткнеться "наступного разу", і без цього безглуздо закінчувати війну.

Радник голови ОП також дав зрозуміти, що російська сторона на переговорах справді порушує тему скасування міжнародних санкцій, запроваджених через її агресію проти України.

"Запитна позиція Москви очевидна. Безумовно, для Росії вкрай болючі ті пакети санкцій, які введені європейськими країнами, США та державами, що приєдналися. Я вважаю, що санкційна політика блискуче працює і дійсно змушує задуматися... Це важкий переговорний процес. Ми, природно, будемо у ньому брати участь", - прокоментував він.

При цьому Подоляк підкреслив, що ці санкції накладені "глобальним світом", а не Україною, і їхнє скасування відповідними країнами має бути прив'язане до конкретних дій, і це не тільки виведення російських військ.

"Навіть якщо ви прибрали війська, ви вже зруйнували якусь кількість інфраструктурних об'єктів, давайте це враховувати. Я б не сказав, що є прив'язка санкцій до компенсацій. Є прив'язка санкцій до тих країн, які їх накладали. Вони мають побачити мотивацію, аби знімати санкції або не робити цього. Це буде корпоративне, колегіальне рішення Європи та США... Не можна так — зайшов, зламав усю інфраструктуру, вийшов та санкції вийшли разом з тобою", - сказав він.

У питанні Криму та окремих районів Донбасу радник голови ВП наголосив, що територіальна цілісність для України є непорушною, проте конкретнішу переговорну позицію озвучувати відмовився.

"Ефективне управління над ними ми тимчасово втратили, і там зараз російська адміністрація. Це статус-кво, я готовий його назвати. А свої позиції на переговорах ми озвучувати поки що не можемо, ще раз повторюю. На відміну від росіян, ми дотримуємось домовленостей", – заявив Подоляк.

Крім того, він зазначив, що російські війська повинні відійти на позиції, які вони займали до 24 лютого, "а далі ми можемо обговорювати певні речі – зокрема політичні, гуманітарні".

Переговорник також додав, що питання вимоги Росії щодо "денацифікації" також обговорюється, але "не в такому вигляді, звичайно; у формулюваннях, що істотно відрізняються".

За спостереженням Подоляка, позиції Росії зараз помітно пом'якшилися, і "вони вже не кажуть "приберіть нацистів" - тому що їх немає, і прибирати їх нема звідки". Проте своє бачення цього питання українська сторона зможе предметно озвучити лише тоді, коли вважатиме, що досягнуто компромісної позиції.

Водночас він зазначив, що після російського військового вторгнення гуманітарні та мовні питання обговорювати буде дуже важко, давши зрозуміти, що будь-який компроміс щодо них може небути сприйнятим суспільством, що сильно змінилося. Він наголосив, що основні руйнівні удари РФ завдала саме по містах Східної України, де до 24 лютого існували певні проросійські настрої та де живе російськомовне населення.

"За 21 день вторгнення зробило всю Україну тотально антиросійською. Це буде проблемою для нас. Якщо раніше 30–40% населення досить нейтрально і навіть у чомусь позитивно ставилося до РФ, готове було до якогось діалогу, то через "спецоперацію"... 99% населення України стало тотально антиросійським. Тепер, звичайно, всі ці гуманітарні проблеми, проблему мов та інше обговорювати буде дуже важко", - заявив заступник глави ОП.

Нагадаємо, що Зеленський раніше заявляв, що Україні потрібний колективний договір безпеки з усіма сусідами та провідними країнами світу, включаючи США, Францію, Німеччину, а також Туреччину, з якою Україна межує через Чорне море.

Причому, ще за тиждень до масштабного військового вторгнення Росії в Україну президент також пропонував дати гарантії безпеки України поза НАТО із забезпеченням міжнародного фінансування українських Збройних сил.

Питання можливої нової системи безпеки в Європі в контексті Росії та України обговорювалися безпосередньо перед війною, на початку лютого, за участю президента Франції Емманюеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца. Обидва вони відвідали тоді і Москву, і Київ, поспілкувавшись із президентом РФ Володимиром Путіним та із Зеленським. Однак конкретної суті якихось пропозицій тоді не озвучив ніхто з них.