В ISW оцінили, чи вдалося РФ посварити Україну з Польщею

Президент України Володимир Зеленський із президентом Польщі Анджеєм Дудою. Фото: пресслужба ОП
Президент України Володимир Зеленський із президентом Польщі Анджеєм Дудою. Фото: пресслужба ОП

Російські удари по українській портовій та зерновій інфраструктурі є частиною кампанії Кремля, спрямованої на погіршення відносин України з її західними сусідами, зокрема з Польщею.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики зазначають, що кампанія Москви  з погіршення відносин України з її західними сусідами, включаючи Польщу, є безрезультатною.

Так, 22 вересня президент Польщі Анджей Дуда пояснив попередню заяву прем'єр-міністра Матеуша Моравецького про те, що їх країна більше не постачатиме зброю Україні.

Як виявилось, мова йшла лише про нове озброєння, яке Польща закупає до своєї країни. В іншому ж, вони дотримуватимуться попередніх домовленостей про постачання зброї.

"Швидке повернення Польщі до своїх зобов’язань щодо України вказує на те, що російська кампанія не є настільки успішною, як, ймовірно, хоче Москва", – зазначили в ISW.

Крім того, Дуда також заявив, що потенційний конфлікт між двома країнами щодо експорту українського зерна європейськими сухопутними шляхами не "суттєво впливає" на відносини двох країн.

Погіршення відносин між Україною та Польшею

Президент Польщі Анджей Дуда, коментуючи "зернову кризу", порівняв Україну з потопельником, який хапається за все і може потягнути за собою на глибину інших, та скасував зустріч з Володимиром Зеленським. 

На фоні погіршення  польсько-українських відносин через імпорт української агропродукції, у Польщі заговорили про можливе зменшення підтримки України та українських біженців.

Раніше польський міністр сільського господарства Роберт Телус заявив, що Польща не пустить Україну до Євросоюзу, якщо не буде вирішено питання експорту зерна, так як польське сільське господарство ніколи не переможе українське АПК.

Нагадаємо, що Єврокомісія вирішила не продовжувати після 15 вересня заборону на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Вона була запроваджена 2 травня замість відповідних односторонніх обмежувальних заходів у цих країнах, які Єврокомісія свого часу розкритикувала як неприйнятні.

Необхідність таких обмежень п'ять країн Євросоюзу пояснювали тим, що надлишок українського зерна на ринку знижує ціни на місцеву сільгосппродукцію, що впливає на доходи місцевих фермерів.

Польща, яка найбільш жорстко вимагала від ЄС залишити заборону й після 15 вересня, вирішила відразу ж запровадити свою національну заборону на ввезення української агропродукції.

У відповідь на це Київ вирішив подати позов до Світової організації торгівлі СОТ) та погрожує  запровадити ембарго на польську цибулю, помідори, капусту та яблука.

У четвер, 21 вересня, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів телефонну розмову зі своїм польським колегою Робертом Телусом. Вони домовилися знайти вирішення конфліктної ситуації щодо експорту зерна.