Чому санкційна політика щодо РФ неефективна. Ілюстрація: Олексій Левченко / Delo.ua
Чому санкційна політика щодо РФ неефективна. Ілюстрація: Олексій Левченко / Delo.ua

Предмети розкоші для росіян та тіньові схеми: чому санкційну політику проти РФ треба посилювати

Російська еліта все ще має змогу купувати преміальні бренди та подорожувати Європою, навіть ті, хто підтримує режим Путіна. При цьому більше тисячі міжнародних компаній продовжують працювати в РФ та сплачують податки, які, ймовірно, потім направляються на фінансування війни в Україні. Чому наразі санкційна політика щодо РФ неефективна і її треба посилювати, зокрема проти тих, хто допомагає країні-агресору обходити обмеження, читайте у матеріалі. 

Після того як в березні 2022 року Президент США Джо Байден оголосив про санкції проти російських нафти та газу, а союзники в ЄС відключили Росію від SWIFT всі очікували, що через це економіка Росії невдовзі впаде. Однак цього не сталось. В перші місяці війни санкції похитнули лише становище російської еліти

Протягом року масштабної збройної агресії проти України під тиском санкцій Кремлю вдалося втримати російську економіку. Загалом за даними російського держстату ВВП держави-агресора просів лише на 2,1% після зростання на 5,6% у 2021-му, що є значно меншим ніж показники котрі прогнозували на початку повномасштабної війни

Загалом те, що російська економіка за рік не обвалилась, а еліта поки ще знаходиться в зоні комфорту можна пояснити високими цінами на нафту, газ та високими обсягами експорту російських вуглеводнів в тому числі до країн ЄС. Найбільш руйнівні для російської економіки санкції (ембарго на нафту та нафтопродукти до ЄС, а також цінові обмеження на ці товари) хоч і готувалися ще з весни 2022 року, але вступили в дію лише в грудні 2022 та лютому 2023 року. Ці санкції вже дали певний ефект, але оцінювати їх вплив на російську економіку в цілому поки ще зарано. 

Водночас в квітні цього року російській Мінфін звітував, що дефіцит російського бюджету за чотири місяці перевищив план протягом усього року. За оновленою оцінкою Мінфіну, дефіцит бюджету Росії збільшився у перші чотири місяці року та становив 3,42 трлн руб ($45,4 млрд), що перевищує річний план у 2,9 трлн. Витрати підскочили на 26%, оскільки вони різко зросли на тлі війни в Україн, а доходи від нафти та газу впали на 52% під тиском санкцій та інших обмежень. 

В Росії все ще є предмети розкоші 

Те, що російська економіка втрималася на плаву за перший рік повномасштабної війни дала можливість вищій російській еліті і наближеним до них не виходити з зони комфорту та дозволила зберегти споживання предметів розкоші преміальних брендів.  

На відміну від креативного класу, котрий масово імігрував до Казахстану, Грузії або в Дубаю, наближена до влади російська еліта внаслідок виходу міжнародних компаній отримала додаткові можливості до збагачення. 

Вихід з Росії західних компаній, котрий почався ще в перші місяці повномасштабної війни та продовжується по сей день, з одного боку є однозначно негативним для російської економіки оскільки позбавляє країну інвестицій, нових технологій, а також доступу споживачів до якісних товарів. З іншого боку багато хто з наближених до режиму росіян сприймає вихід іноземних компаній як аналог приватизації, котра відбувалась у 90-ті, коли за відносно невеликі гроші, завдяки зв’язкам, можна було отримати у власність цілі заводи.

Для прикладу: мережу ресторанів швидкого харчування McDonald's за символічну плату викупив наближений до правлячої партії “Единая Россия” Олександр Говоров, котрий збудував свій капітал на видобутку вугілля та нафти на в Західному Сибіру. А його син - місцевий депутат-єдинорос не цурається підтримки повномасштабного вторгнення в Україну. 

Заводи компанії Ікеа викупили дві російські компанії “Лузалес” та “Слотекс”. Сума угоди офіційно не розголошується, але ЗМІ пишуть, що вона також не є ринковою. Компанія Renault, котра володіла 67,69% акцій російського “АвтоВаза” передала свою частку акцій російській владі за символічну плату. 

Вказані вище кейси можуть пояснити, чому більшість міжнародних компаній досі займає вичікувальну позицію та не збирається повністю згортати свій бізнес у країні агресорі. 

За даними Київської школи Економіки (KSE) станом на початок квітня 2023 року лише 18,2% іноземних компаній, які мали відкриті локальні компанії і отримували виручку в Росії, повністю згорнули діяльність та остаточно покинули ринок РФ. Ще 27,4% вичікують і 23,7% компаній з іноземними інвестиціями продовжують працювати на ринку агресора без обмежень. Лише 30,7% оголосили про плани згорнути діяльність і вийти з РФ найближчим часом. 

Бізнесу, орієнтованому на прибуток, складно прийняти рішення про добровільне списання активів країні-агресору. При цьому уряд РФ продовжує перешкоджати виходу міжнародних компаній з ринку, вважають аналітики KSE. У березні 2023 року влада вчергове скоригувала вимоги. Так, тепер компанії повинні направити до бюджету не менше 5% від ринкової вартості бізнесу, якщо дисконт при продажі становить менше 90%, і не менше 10% від ринкової вартості, якщо дисконт перевищує 90%.

А ті компанії, які вже ж прийняли рішення про вихід з Росії, турбуються про важливість інституту репутації міжнародних брендів і не хочуть бути спонсором війни проти України. 

Хто з іноземного бізнесу є спонсором держави-терориста 

Навіть в часи Другої світової деякі великі американські бренди продовжували працювати в нацистській Німеччині попри ембарго встановлене урядом США. У сучасному світі, попри засудження дій Росії по відношенню до України та визнанням деяких країн РФ - спонсором тероризму, сотні іноземних компаній продовжують вести свою бізнес-діяльність та сплачувати податки. 

Аналітики KSE ідентифікували близько 3 185 компаній, організацій і їх брендів з 87 країн та 57 галузей. Станом на кінець березня 2023 року з російського ринку вийшли компанії лише з 34 країн і 35 галузей, показавши реакцію на воєнну агресію РФ проти України. Найбільше компаній мали штаб-квартири в США, Фінляндії, Німеччині і Великобританії та працювали в індустріях “Їжа та напої”, “Автомобілебудування”, “Споживчі товари та одяг” та “Енергетика, нафта та газ”.

Всього 233 компанії, які вже повністю вийшли з РФ, мали щонайменше 395,4 тис чол персоналу, $55,4 млрд річного доходу, $40,1 млрд капіталу та $49,2 млрд активів.

Компанії, які оголосили про повний вихід з Росії, мали 269,3 тис персоналу, $49,8 млрд річного доходу, $19,6 млрд капіталу та $20,7 млрд активів. Бізнес, який призупинив свою діяльність на ринку РФ, мав 154,4 тис персоналу, річний дохід у розмірі $43,6 млрд, $17,4 млрд капіталу і $32,2 млрд активів.

Однак є ряд іноземних компаній, які продовжують бізнес-діяльність в РФ, сплачують податки та забезпечують товарами, у тому числі преміальні. Так, 1240 (38,9% від загального числа) поки що не збираються покидати російський ринок, працюючи без будь-яких змін. Ще 509 (16% від загального числа) іноземні бізнеси призупинили нові інвестиції в Росію та продовжують вичікувати.

Зазначимо, що ряд компаній заявляли про те, що не будуть виходити з ринку РФ через те, що треба забезпечувати споживачів товарами першої необхідності. Наприклад, PepsiCo оголосила, що вироблятиме в Росії лише товари першої необхідності, в тому числі картопляні чіпси, а Unilever, використовуючи ті ж аргументи, продає в РФ морозиво. Нещодавно компанія звітувала, що у 2022 році чистий прибуток збільшився майже вдвічі. 

Хто залишається на ринку РФ та вичікує (дані KSE за обсягом доходів у 2022 році):

  • Philip Morris — $7,888 млрд; 
  • Japan Tobacco International — $7,358 млрд; 
  • Pepsi — $4,663 млрд; 
  • Auchan — $3,463 млрд; 
  • Metro AG — $3,405 млрд; 
  • Danone — $3,002 млрд; 
  • Mars — $2,646 млрд; 
  • Procter & Gamble — $2,234 млрд; 
  • Chery Automobile — $2,154 млрд; 
  • Cargill — $2,130 млрд.

Серед міжнародного бізнесу, який продовжує інвестувати в економіку Росії, є компанії преміальних брендів. За даними РБК, Hugo Boss у 2022 році заробив у Росії 6,27 млрд руб ($79,3 млн). Це робить його лідером серед інших преміальних брендів у країні. 

Серед інших люксових брендів ювелірна транснаціональна компанія Tiffany заробила 1,16 млрд руб ($14,6 млн), Christian Dior - 2,04 млрд руб ($25,8 млн), Channel - 4,5 млрд руб ($56,9 млн). Також росіяни не відмовляють собі у покупці люксового бренду Bvlgary, який за минулий рік заробив на ринку РФ 1,43 млрд руб ($18,1 млн). В тому числі росіяни не відмовляють собі у покупці елітного одягу, сумок, парфумів та інших предметів від італійського дизайнера Prada. У 2022 році компанія заробила 3,2 млрд руб ($40,5 млн). І це не весь список компаній, які надалі продовжують заробляти та сплачувати податки в РФ. 

При цьому росіяни, які підтримують режим Путіна, продовжують подорожувати Європою. Зокрема, російська співачка та ведуча Ольга Бузова, яка підтримує дії Путіна та восени минулого року відвідувала окупований Донецьк, без перешкод подорожує містами європейських країн, як Італія, Кіпр, Швейцарія, Іспанія. 

Дружина директора служби зовнішньої розвідки РФ Тетяна Наришкіна наприкінці березня була помічена у Парижі на Mercedes російського посольства.

Також журналістам "УП" на гірськолижного курорту у Куршавелі вдалося знайти дружину та доньку одного з путінських олігархів - Андрія Бокарєва, який раніше був одним із власників концерну "Калашников". На гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах журналісти також побачили дружину заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова Світлану. 

Тіньові схеми для обходу санкцій

Міжнародна робоча група з питань російських санкцій у своєму звіті наголошує на тому, що санкції проти Росії мають значний вплив. Згідно з висновками експертів, більшість західних компаній вийшли з Росії, половина російських золотовалютних резервів заморожена, а неминуча втрата основних європейських ринків збуту нафти і газу в поєднанні з обмеженням цін на нафту впливає на експортні надходження Росії. Однак для того, щоб санкції принесли свої плоди, потрібен час. 

З огляду на поточну політику санкцій, очікується, що до середини 2023 року російська економіка перебуватиме у хиткому стані, оскільки вони обмежують імпорт технологій, від яких Росія має критичну залежність, а також обмежують експортні надходження і здатність Росії фінансувати свій бюджет і війну.

“Однак досягнення такого результату, коли санкції суттєво обмежують дії Росії, залежить від забезпечення широкого їх дотримання. Якщо Росія зможе знайти способи обійти санкції, то їхній вплив зменшиться, що призведе до затягування конфлікту. Крім того, законослухняні компанії та країни, які дотримуються санкцій, зазнають негативного впливу порівняно з порушниками санкцій. Це несправедливо і може підірвати довіру до санкцій та їх ефективність, а також їх підтримку”, - йдеться у звіті. 

Росія обходить деякі санкційні обмеження за допомогою інших країн. Так, за даними Bild, який посилається на Федеральне статистичне відомство, експорт із Німеччини до Казахстану, Вірменії, Грузії, Таджикистану, Білорусі, Киргизстану суттєво зріс після початку війни в Україні та запровадження санкцій проти РФ. Влада Німеччини вважає, що, ймовірно, йдеться про паралельний імпорт в обхід санкцій. 

За підрахунками Східного комітету німецької економіки, за минулий рік виріс експорт із Німеччини: автомобілів та автозапчастин (до Казахстану – на 507%, до Вірменії – на 761%), хімічної продукції (у Казахстан – на 129%, у Вірменію – на 110%), електрообладнання (в Узбекистан – на 105%, у Вірменію – на 344%), металопродукції (в Казахстан – на 137%) та одягу (в Казахстан – на 88%).

Загалом експорт із Німеччини до Казахстану, Вірменії та Грузії подвоївся, а постачання до Таджикистану зросли на 150%, до Білорусі – на 77%, до Киргизстану – на 994%.

В квітні "Комерсантъ" писав, що обсяг паралельного імпорту до Росії перевищив $20 млрд, але його подальше зростання під питанням через нестачу складської інфраструктури в транзитних країнах, включаючи Білорусь, Казахстан, Киргизстан. Адже попит на такі площі з боку російських логістів і ритейлерів зріс удвічі.

Журналісти FT проаналізували всю торгівлю ЄС за рік після початку повномасштабної війни в Україні. За даними видання, є розрив між статистичними даними торгівлі ЄС і Казахстану на суму $2,9 млрд. Зростання казахського імпорту досить велике, щоб компенсувати 40% дефіциту торгівлі Росії. 

В окупованому Луганську в магазинах можна знайти напої польського походження. Ймовірно напої були завезені до РФ тіньовим шляхом, а потім до окупованної Луганщіни. Фото: Delo.ua

США стежать за спробами Росії ухилитися від санкцій через країни Центральної Азії, заявив Блінкен під час візиту до Казахстану, наголосивши на стурбованості тим, що Росія отримує мікрочипи та інші технології за рахунок імпорту від своїх країн-сусідів. 

Практика паралельного імпорту це не є новим для світу. Інші підсакційні країни також її використовують. Іран вже 40 років живе під санкціями за допомогою тіньових схем продовжує експортувати нафту за низькими цінами та імпортувати іноземні товари до своєї країни. Однак населення Ірану знаходиться за межею бідності, тому не всі місцеві мешканці можуть дозволити собі купувати ці товари. 

Стратегія посилення санкцій проти РФ

За оцінками KSE, річний дефіцит бюджету РФ зросте у 3-4 рази порівняно з минулим роком, а Фонд національного добробуту буде вичерпано до кінця 2023 року. KSE Institute очікує, що у 2023 році Російська Федерація зіткнеться із серйозними фінансовими проблемами, та закликає союзників України посилити санкції проти агресора.

Міжнародна робоча група з питань російських санкцій у своєму звіті наголошує на тому, що треба підвищувати ефективність санкційного тиску. Експерти пропонують, зокрема посилення санкцій на фінансовий та військовий сектори, енергетику та торгівлю. 

Експерти зазначають, що ефективність санкцій залежить від ефективної протидії спробам обходу санкцій та забезпечення їх дотримання. Для боротьби зі спробами обходу санкцій пропонується два напрямки дій: негайні заходи примусового виконання у поєднанні з посиленням системи санкцій, які становлять реальну загрозу викриття, та майбутні заходи примусового виконання.

Зокрема, 11-й пакет санкцій ЄС проти Росії має на меті закрити лазівки та боротися з обходом і може бути націлений на компанії та країни, які допомагають Росії придбати товари, які знаходяться під санкціями.