У Женеві пройшли переговори Блінкена та Лаврова: тривали менше запланованого

При цьому, посилаючись на джерела у російській делегації, агентство зазначає, що на зустріч глав двох зовнішньополітичних відомств було відведено дві години.

Переговори пройшли з ініціативи американської сторони: під час телефонної розмови Лаврова та Блінкена 18 січня США запросили таку зустріч для отримання додаткових роз'яснень щодо поданих Росією місяців раніше пропозицій щодо гарантій взаємної безпеки.

Зустріч двох міністрів відбулася в останній робочий день тижня, на якому, як очікувалося, США та НАТО мали подати письмові відповіді на  російські проєкти угод про гарантії безпеки. Проте перед переговорами Блінкен заявив, що не планує під час зустрічі передавати російській стороні жодних відповідей.

На прес-конференції після переговорів він зазначив, що вже у п'ятницю повернеться до США і доповість про їхні результати президенту Джозефу Байдену та силовикам.

"Я повернуся до Вашингтона сьогодні в другій половині дня, щоб проконсультуватися з президентом Байденом і нашою командою з нацбезпеки, а також членами Конгресу, а потім з нашими союзниками та партнерами найближчими днями", - сказав він.

За словами голови Держдепу, з Лавровим він домовився про важливість продовження дипломатичного процесу, і що детальнішу позицію США викладуть Росії вже наступного тижня.

"Я сказав йому, що після консультацій, які будуть найближчими днями з союзниками та партнерами, ми очікуємо, що ми зможемо поділитися з Росією нашими побоюваннями та ідеями більш детально письмово наступного тижня. Ми погодилися на подальші переговори після цього", – зазначив він.

Блінкен також підкреслив, що США розцінюватимуть як вторгнення в Україну введення російських військ у будь-якому масштабі, і реакція на нього буде потужною.

"Ми чітко дали зрозуміти, що будь-яка кількість російських військ, що перетнуть кордон України, буде вважатися вторгненням, і на це піде швидка, жорстка і єдина відповідь від США і наших партнерів і союзників", - заявив він.

У той же час глава американської дипломатії виключив переговори з РФ навколо принципу, за яким будь-яка країна може стати членом НАТО.

"Дуже важливо бути взаємно відвертими про речі, на які ми не підемо, і однією з них є факт того, що ми не переглядатимемо фундаментальні принципи, які у нас є і які ми захищатимемо. Одним з них є принцип "відчинених дверей" НАТО", - заявив Блінкен.

Керівник Держдепартаменту США зазначив, що це стосується і принципу, згідно з яким одні країни не можуть змінювати кордони інших країн через силу і не можуть диктувати іншим країнам їх вибір та їхню політику.

"Грунтуючись на наших переговорах, я вважаю, що ми можемо продовжувати нашу роботу з подальшого розуміння можливих майбутніх угод, які забезпечують нашу безпеку. Але це залежить від того, чи Росія припинить свою агресію щодо України. Ніщо не можливо щодо Україні без України, ніщо не можливо вирішувати щодо НАТО без НАТО і нічого неможливо щодо Європи без Європи", - наголосив він.

При цьому до проведення нових переговорів між президентами Джо Байденом та Володимиром Путіним, якщо це виявиться необхідним для прогресу у вирішенні спірних питань, США готові.

"Спочатку це можливо на рівні глав зовнішньополітичних відомств. Проте якщо з'ясується, що було б корисно для прогресу у вирішенні проблем провести зустріч, переговори двох президентів, то ми готові зробити це", - додав Блінкен.

У свою чергу, як передає ТАСС, на прес-конференції за підсумками переговорів із Блінкеном Лавров заявив, що Путін завжди готовий до нових контактів з американським колегою, проте у питанні можливої ​​організації чергового саміту не варто забігати наперед.

"Ясно, що ці контакти мають бути серйозно підготовлені, щоб було зрозуміло, на що ми маємо вийти за підсумками залучення потенціалу наших лідерів", - додав він.

Російський дипломат підтвердив, що РФ та США домовилися про продовження переговорів після того, як Вашингтон наступного тижня передасть письмові відповіді на російські пропозиції.

"Ми обговорювали Україну сьогодні. Наші американські колеги спробували знову поставити на чільне місце проблеми на кордоні РФ і України, спробували зумовити все інше необхідністю так званої деескалації. Це вже стало таким заклинанням. Але підкреслю ще раз, зрештою завершили ми домовленістю про те, що нам будуть наступного тижня надані письмові відповіді на всі наші пропозиції", - сказав він.

Міністр також заявив, що вважає правильним оприлюднити майбутню відповідь США, і проситиме Блінкена, щоб американська сторона не заперечувала проти цього.

При цьому він зазначив, що попередню усну реакцію на свої пропозиції щодо гарантій безпеки російська сторона в Женеві почула.

"Ми вже чули першу реакцію США, поки що усну, на те, що обговорювалося в тих форматах на рівні наших заступників. Реакція, як американська сторона і просила нас, коли запропонувала провести цю зустріч, була попередньою", - сказав він.

За словами російського міністра, зустріч "супроводжувалась деякими уточнювальними питаннями на нашу адресу", відповіді на які допоможуть американській стороні підготувати письмову реакцію на проекти договору із США та угоди з НАТО.

Відповідаючи на запитання про те, чому зустріч з Блінкеном тривала лише півтори години і чи це поганий знак, Лавров заявив, що "пунктуальність не може бути поганим знаком".

"Ми планували цю зустріч на півтори години, тому що нам було приблизно зрозуміло, що ми обговорюватимемо", - додав глава російського МЗС.

Лавров також констатував, що почув на зустрічі "певне повторення аргументів про свободу вибору, свободу вибору альянсів, військових союзів".

"Але ми навели цілу низку документів, у яких ця свобода вибору союзів обумовлена ​​необхідністю уникати будь-яких кроків, які зміцнюватимуть безпеку однієї держави на шкоду безпеці інших держав. Попросили Ентоні Блінкена та його команду пояснити нам, як вони трактують цю частину тих зобов'язань, які були на політичному рівні прийняті в ОБСЄ і не раз там підтверджені", - зазначив він.

Загалом Москва поки що не може дати оцінку тому, чи вона на правильному шляху щодо контактів із США. За словами глави МЗС, це стане зрозумілим після отримання письмових відповідей від американської сторони за всіма пунктами пропозицій.

Лавров також зазначив, що обговорював із Блінкеном тему сфер впливу в Європі. За його словами, "нестабільна Україна, справді, фактор нашого спільного життя політичного".

Водночас, глава російського МЗС заявив, що РФ не претендує на зони впливу, проте дії НАТО щодо України "однозначно показують, що альянс розглядає цю країну як зону свого впливу".

"На тих же західних Балканах намагаються країни, що ще залишаються поза Євросоюзом і НАТО, запхати туди всіма правдами і неправдами. Відмовляють безпосередньо від того, щоб ці країни мали тісні відносини з Росією і з Китаєм. Це хіба не спроба нав'язати свою зону впливу? Зони впливу існують, насамперед завдяки тій політиці, яку колоніальні держави проводили, і коли відбулася деколонізація, їм дуже не хотілося ці зони впливу втрачати", - вважає міністр.

Він також звернув увагу, що будь-які обговорення російсько-американських відносин зводяться до ситуації в Україні, а це, на його думку, є неправильним.

"Якби ми всі по-дорослому подумали про те, як нам жити в сучасному світі, щоб він був безпечний з точки зору змін клімату, що відбуваються, з точки зору інших глобальних загроз: тероризму, наркотрафіку, здоров'я людей... Ось чим треба займатися. А замість цього ми займаємося тим, що все зводиться в російсько-американських відносинах до того, як почувається Зеленський і його режим. Це неправильно", - заявив Лавров.

За його словами, українське питання потребує пильної уваги, але до нього не варто зводити всю проблему європейської безпекової архітектури. Водночас, чиновник припустив, що заяви про можливість масштабного російського вторгнення в Україну можуть свідчити про намір спровокувати силове загострення на Донбасі.

"Ми не виключаємо, що ця істерика, яку зараз розкручують наші західні колеги, вона спрямована на те, що якщо не спровокувати якісь українські силові дій на Донбасі, то як мінімум щоб прикрити лінію київського режиму на повний саботаж Мінських домовленостей", - заявив він.

Лавров повідомив також, що під час переговорів Блінкен підтвердив слова Байдена про готовність Вашингтона сприяти реалізації Мінських угод.

"Я його [Блінкена] закликав вкотре використати свій вирішальний вплив на київський режим, щоб змусити його опритомніти і припинити саботувати цей найважливіший документ, який покликаний покласти край внутрішньоукраїнському конфлікту", - заявив глава МЗС РФ.

У контексті Мінських угод керівник зовнішньополітичного відомства також додав, що і перед США, як раніше в контактах з Німеччиною та Францією, порушив питання про те, що "пора припинити потурати тому, що витворює київський режим", і змусити його виконати обіцяне та схвалене Радою безпеки ООН.

Нагадаємо, що 10 та 12 січня у Женеві, а потім у Брюсселі Росія вже проводила переговори з представниками США та НАТО з цих питань, проте вони велися на рівні заступників міністрів. Зокрема, Росію представляв Сергій Рябков, який був присутній і на зустрічі 21 січня.

Лавров попереднього разу зустрічався з Блінкеном 2 грудня 2021 року на саміті глав МЗС країн ОБСЄ в Стокгольмі, проведеному наступного дня після саміту глав МЗС країн НАТО в Ризі, після якого глава Держдепу заявив про підготовку Росією масштабної військової операції проти України. При цьому 19 січня Блінкен відвідував Україну, де зустрічався із президентом Володимиром Зеленським.

Серед іншого РФ вимагає "залізобетонних" гарантій невступу до альянсу нових членів, включаючи Україну та Грузію. Однак і США, і НАТО загалом категорично відмовляються надати такі гарантії, наполягаючи на праві будь-якої країни приєднатися до альянсу, що поки ставить переговори з РФ у глухий кут, принаймні в публічній площині.

У разі провалу переговорів Росія загрожує розгорнути свої війська в інших країнах, зокрема Рябков припускав, що мова може йти про Кубу і Венесуелу, незважаючи на те, що це може призвести до кризи, подібної до Карибської ядерної кризи 1962 року. У США у відповідь вже заявили, що "рішуче відреагують" на спроби РФ розмістити війська в Латинській Америці.

У НАТО ж побоюються, що провал переговорів призведе до нової війни саме в Європі, у зв'язку з чим генеральний секретар організації Єнс Столтенберг вважає за необхідне продовжувати переговори з РФ і надалі і навіть запропонував Росії встановити взаємний контроль над ядерною зброєю.