Крила перемоги. Коли українське небо патрулюватимуть F-16 та що це нам дасть?

14 травня Президент Володимир Зеленський повідомив що працює над створенням “коаліції винищувачів”, та відвідає європейські столиці, щоб домовитись про поставку Україні сучасних західних літаків. Вже 16 травня про створення “авіаційної коаліції” повідомив прем’єр Британії Ріші Сунак, крім сполученого королівства до коаліції долучились Франція, Нідерланди та Бельгія, а згодом і Португалія з Данією. 19 травня до “авіаційної коаліції” долучилися і США, котрі є власниками технології виробництва F-16 та приймають остаточне рішення щодо поставок цих літаків до окремих країн. Хоча за попередньою інформацією в США не хотіли, щоб Україні передали їх літаки.

З перших днів війни Україна отримувала від своїх західних сусідів літаки радянських зразків на яких вже звикли літати наші пілоти та продовжує отримувати їх досі. Але багатофункціональний легкий винищувач четвертого покоління F-16 може дати Збройним силам України шанс на перевагу в повітрі. Цей літак поступив на озброєння армії США ще в 1978 році, та в модернізованому вигляді продовжує експлуатуватися навіть зараз, не тільки членами НАТО, але і такими країнами як Йорданія та Венесуела. На його рахунку перемоги над радянськими літаками винищувачами МіГ-23 та МіГ-25 в Іраку, а також над МіГ-29 та югославським Ј-21 на Балканах. З моменту вводу літака в експлуатацію до цього дня нема данних, щоб хоч один F-16 був збитий в повітряному бою, хоча бойові втрати вже ж були в численних воєнних конфліктах де брали участь сили НАТО.

В Україні наявність таких літаків може дати такий самий ефект на полі бою, який дали влітку 2022 року мобільні артилерійські системи Himars, що знищували склади боєприпасів російських агресорів, з поправкою на те, що винищувачі можуть оперативно виконувати завдання ігноруючи великі відстані. Крім знищення військових баз агресора ескадрилья американських літаків могла б убезпечити зерновий коридор стримуючи російські кораблі в Чорному морі. Разом з цим серйозною перепоною для України залишається заборона застосування американських літаків на території Росії, оскільки саме з території Росії стартують носії ракет “Кинджал” літаки МіГ-31, котрі обстрілюють мирні українські міста та інфраструктуру. Але схоже, що далекобійна зброя та дозвіл бити по військовим базам на території Росії є тим викликом який постане перед українською дипломатією в недалекому майбутньому.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

В Міністерстві оборони вважають що 2-3 ескадрильї F-16 могли б повністю змінити ситуацію на полі бою(в Україні ескадрилья це 12 літаків тобто мова йде про 24-36 літаків). Загалом в Міноборони очікують отримати 40-50 американських літаків від союзників.

Поки що мова йде лише про навчання українських пілотів. За різними оцінками навчання може тривати від 3 до 6 місяців, за умови перекваліфікації вже досвідчених пілотів. Хоча голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що тренування українських пілотів вже почалося, побачити перші F-16 в українському небі можна буде лише восени, оскільки навчання пілотів це доволі складний процес і навіть перекваліфікація може тривати до п’яти місяців. Ми поки не знаємо які країни передадуть нами американські літаки й скільки їх буде, але можна точно сказати, що рішення про передачу F-16 це ще одна перемога української дипломатії.

Чому нам потрібні F-16?

За словами військового експерта Олега Жданова, якщо порівнювати F-16 з радянськими літаками, то він може поступатися деякими параметрами тому ж Міг-29, але його обладнання є на порядок вищим ніж у радянських аналогів. Тож американські літаки дозволять ЗСУ взяти перевагу в повітрі.

“F-16 створювався і модернізовувався, щоб виконувати бойові завдання в умовах протистояння з радянськими та російськими системами протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Це для нас дуже важливо, оскільки у Росії це не саме слабке місце. Наша авіація якщо буде озброєна західними літаками буде панувати в повітрі над російськими літаками та засобами ППО. Ми зможемо їх застосовувати в умовах розгорнутої системи ППО російських військ яка є на окупованих територіях”, - каже Жданов.

Експерт зауважує, що F-16, в залежності від модифікації він може містити в собі три функції: винищувача, бомбардувальника та штурмовика. Цей літак має близько 7,5 тонн бойового завантаження, дуже багато підвісів на крилах для застосування зброї. Причому ця зброя може бути як повітря-повітря, так і повітря-земля. F-16 накриває дуже великі площі коли застосовується в якості штурмовика для підтримки наступаючих військ. 

Військовий експерт “Центру Розумкова” Олексій Мельник говорить, що на полі бою американські літаки дадуть таким самий ефект, як влітку 2022 року дали артилерійські системи Himars, хоча літаки можуть діяти на значно більшій території.

“F-16 це багатофункціональний літак. він може виконувати як завдання повітряного бою, так і атаки по наземних цілях. Наразі невідомо які саме модифікації будуть у тих літаків які ми отримаємо, але в залежності від модифікації для цих літаків приоритетними будуть ті чи інші задача. Я думаю, що в будь-якому випадку ті моделі які нам поступлять будуть доволі універсальними”, - каже Мельник.

Він зауважує, що наявність F-16 дозволить ЗСУ доволі оперативно реагувати на загрози по всій лінії фронту, а це протяжність понад тисяча кілометрів. Крім цього  західні ракети, котрі ми отримуємо від наших союзників є для F-16 штатним озброєнням, тоді як МіГ-29 потрібно доопрацьовувати для використання цих ракет. Тож наявність західних літаків дасть можливість українській авіації діяти ефективніше.

Єдиним суттєвим обмеженням для застосування F-16, є заборона застосовувати ці літаки над російською територією. Хоча якби цього обмеження не було, українська авіація за допомогою американських літаків могла б доволі ефективно протидіяти ракетним атакам росіян. Російські військові запускають ракети Х-47М2 “Кинджал” з літаків Міг-31, котрі стартують з російського аеродрому в Енгельсі, наближаються до українського кордону та запускають ракети в мирні українські міста.

На думку Мельника протидіяти таким атакам буде доволі проблематично, оскільки найбільша дальність ракети повітря-повітря становить 100-120 км, а носії “Кинджалів” навряд чи будуть підходити на таку територію до українського кордону.

А Жданов вважає, що боротися з носіями “Кинджалів” МіГ-31 цілком реально, за умови, що буде прийнято політичне рішення, що дозволить застосовувати західну зброю на території Росії.

Скільки літаків нам потрібно і скільки ми їх отримаємо?

На думку Жданова для забезпечення переваги в повітрі ЗСУ потрібно 100-120 літаків. Експерт вважає, що в перспективі ми можемо очікувати саме на таку кількість.

“Якщо Нідерланди призупинили продаж близько 40 літаків, а це вже будемо говорити партія для передачі України, то що буде якщо до цього докладуться інші країни котрі мають ці літаки на озброєнні. Спершу мова йшла про дві ескадрильї, а це близько 24 літаків. Президент говорив про 40-50 літаків. Знову ж треба брати до уваги скільки країн готуватимуть пілотів на F-16. До США, Британії, Нідерландів, Франції, Польщі, Бельгії та Данії, долучилася і Канада. Вони ж не будуть готувати по 2-3 пілоти кожен? Мова певно йде про підготовку 10-15 пілотів в кожній країні. Тому в перспективі варто очікувати близько сотні літаків”, - говорить Жданов.

Експерт каже що поставку перших літаків було анонсовано на вересень. Проте він не виключає, що побачити F-16 в українському небі можна буде і раніше.

“В мене є така думка, що ми зможемо побачити ці літаки в українському небі над колонами наших наступаючих військ. Це буде доволі несподівано, але ми бачимо, що процеси відбуваються доволі швидко. Спершу мова йшла про те що навчання пілотів розпочнеться за 11 місяців, потім за 2-3 тижні, а нещодавно Боррель заявив, що навчання вже відбуваються”, - каже Жданов.

В свою чергу, Мельник також вважає цифру в 100 літаків доволі реалістичною, однак зауважує, що поставка такої кількості літаків займе тривалий час.

“Треба виходити з того що ці літаки діятимуть в підрозділах. Тому кількість літаків залежатиме від того скільки літаків міститься в ескадрильї. На першому етапі можуть бути сформовані дві ескадрильї: одна з них буде орієнтована на повітряні цілі, інша - на наземні. Це визначить і відповідну модифікацію літаків, а також особливості підготовки пілотів. Бо за короткий час освоїти всі функції літака неможливо. Скільки нам потрібно? Очевидно, чим більше, тим краще. Але це залежатиме від здатності нашої системи “переварити” ці літаки. Мова йде про увесь комплекс, починаючи від льотчиків, котрі керують літаками, завершуючи аеродромною мережею, здатністю української логістики забезпечити експлуатацію певної кількості літаків. Сотня літаків виглядає реалістичною цифрою, але це буде не одномоментно, а поставка такої кількості літаків займе тривалий час”, - каже Мельник.

Пілоти, аеродроми та інженери

Жданов вважає, що українським пілотам, котрі звикли літати на радянських літаках перевчитися літати на F-16 буде не складно, оскільки мова йде лише про перекваліфікацію, але не навчання з нуля. Експерт також зазначає, що в Україні вистачає досвідчених пілотів, щоб освоїти американські літаки та сформувати боєздатні підрозділи.

“У нас сьогодні 2-3 пілоти на один літак. Західні джерела стверджують, що у нас близько сотні літаків, тож можна сказати що 300 пілотів ми маємо”, - каже Жданов.

На думку Мельника підготувати велику кількість пілотів одразу буде доволі проблематично. Експерт каже, що за штурвалом F-16 мають сидіти досвідчені пілоти, котрі налітали від 300 до 500 годин, цей рівень натренованості дозволить їм досить швидко перевчитися на інші типи літаків. Зараз такі фахівці вже виконують завдання на МіГ-29 чи Су-27. 

“Скільки часу потрібно для перекваліфікації? Після усіх заяв які звучали, з прагматичної точки зору можна сказати, що 4-6 місяців це той термін, коли льотчик досягає рівня, що дозволить йому максимально ефективно виконувати завдання і потім поступово вдосконалювати свої навички”, - каже Мельник.

Експерт зауважує, що в принципі Українська аеродромна мережа цілком може використовуватися для обслуговування F-16, а авіаційний газ. котрим заправляють американські літаки мало чим відрізняється від того, яким заправляють радянські.

“Авіаційний гас яким заправляються українські літаки відповідає тим самим стандартам. В авіації навіть в найбільш скрутні часи були доволі жорсткі вимоги та контроль за якістю авіаційного палива. Що стосується аеродромної мережі, американський літак дійсно він більш чутливий до якості злітної смуги ніж Су-27 та МіГ-29. Але в у нас злітно-посадочні смуги готуються, щоб на них не було сторонніх предметів. Звичайно росіяни намагатимуться атакувати ці аеродроми. Але вони й зараз полюють за нашими літаками, тому принципово нічого не зміниться”, - каже Мельник.

Жданов зазначає, що на час бойових дій, наші західні союзники допомагають нам фінансуванням армії, а також беруть на себе утримання та забезпечення тих видів зброї які нам наразі постачають. Тож не виключено, що на час війни забезпечення F-16 буде теж відбуватися коштом союзників. Експерт також вважає, що після  цілком ймовірним може стати сценарій за якого українські підприємства виготовлятимуть комплектуючі для американських літаків, що в свою чергу дозволить створити робочі місця в країні.

F-16 в українському небі, а що далі?

Політолог Володимир Фесенко каже, що навіть надаючи нам літаки F-16 наші союзники не відмовилися від своєї обережної тактики з якою нам надавали інші види озброєння.

“Ілюзій тут будувати не варто. У нас, нажаль, завжди формуються завищені очікування, але історія з літаками буде приблизно така сама як була з танками: зараз є політичне рішення, потім почнеться навчання пілотів, а восени ми отримаємо кілька десятків літаків”, - каже Фесенко.

Разом з цим він зауважує, що рішення надати Україні американські літаки є ще і чітким сигналом Москві, що у разі ескалації конфлікту Захід продовжить надавати Україні сучасну зброю, щоб вона могла дати відсіч та відвойовувати окуповані території. Крім цього, надання літаків це ще одна перемога української наступальної дипломатії.

“Ми підштовхуємо наших партнерів до цих рішень, ми підштовхуємо їх до того, щоб вони долали одне табу за іншим. Спочатку було табу взагалі на важку зброю, його подолали рік тому, потім подолали табу на ППО, потім на танки зараз на літаки. Наступне - далекобійна зброя. Вже перший прорив є, рішення Великобританії передати нам ракети класу “повітря-земля” Storm Shadow”, - каже експерт.

Фесенко каже, що в обмеженні застосування американських літаків виключно на українській території нема нічого дивного. Така ж умова була і при наданні Himars та є продовженням стратегії Білого дому щодо повільного виснаження Росії у війні та переслідує дві мети: допомогти Україні та недопустити ескалації конфлікту та втягування в війну блоку НАТО.

“Автором цієї стратегії вважають помічника Байдена з питань безпеки Джейка Саллівана. Вона полягає в тому, щоб росіяни поступово звикли до того, що вони програють у цій війні. Щоб уникнути ситуації, коли Крим та Донбас швидко звільняють, а Путін нервуючи дає наказ застосувати ядерну зброю”, - каже Фесенко.

Разом з цим він зауважує, що важливим фактором, котрий підштовхнув США надати Україні літаки є наближення президентських виборів. У Білому домі зараз розуміють, що на Українському напрямі потрібно діяти рішучіше, а затягування війни спрацює не на користь президента Байдена.

“З високою ймовірністю вже наприкінці цього року почнуться активні консультації щодо пошуку мирного врегулювання. Все залежатиме від воєнної ситуації, котра складеться на кінець року, а також від ситуації в Росії та готовності росіян до пошуку реального миру, оскільки на мир на їх умовах не погодиться Україна. Звісно в росіян є стратегія затягувати війну до президентських виборів в США, але вони вже не зможуть вести повномасштабну інтенсивну війну, бо вони досить виснажені. Тому росіяни будуть змушені воювати на окремих ділянках фронту та шляхом періодичних ракетних атак території України”, - каже експерт.

Політолог говорить, що в поточних умовах для українських дипломатів є вкрай важливим подолати чергове табу на поставки далекобійної зброї та зняти заборону застосування цієї зброї по цілях в Росії.

“Для активного захисту мало одних систем ППО. Треба атакувати військові аеродроми та військові бази з яких росіяни роблять удари по українській території. Я думаю якщо війна продовжиться через певний час це питання також буде вирішуватися. Важливо розуміти, що росіяни теж бояться прямої війни з Заходом. І всі розуміють що ризик ядерної війни це самогубство”, - каже Фесенко.