Навіщо США нагнітають обстановку в Україні та як паніка навколо вторгнення РФ вже шкодить українській економіці

Навіщо США нагнітають обстановку в Україні та як паніка навколо вторгнення РФ вже шкодить українській економіці

  • Ілля Требор

  • Наталья Лошакова

    Корреспондент отдела "Бизнес"

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

  • Дмитрий Бунецкий

    Спецкорреспондент

Увечері в середу, 19 січня, президент України Володимир Зеленський звернувся до українців із закликом не панікувати через можливе повномасштабне вторгнення Росії та "не бігти за сірниками та гречкою". Президентське відео з'явилося через кілька годин після заяви держсекретаря США Ентоні Блінкена, який, навпаки, попередив, що президент Росії Володимир Путін може дати наказ про напад у найкоротші терміни, і що українцям потрібно готуватися до "важких днів".

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Це не перша розбіжність у версіях того, що відбувається останнім часом: вже кілька місяців офіційний Київ та американські політики та ЗМІ протистоять по лінії "нападе - не нападе". Кореспонденти Delo.ua з'ясували, чому США може бути вигідним нинішнє нагнітання обстановки в інформаційному просторі, і як ця паніка, що розганяється, вже негативно впливає на українську економіку.

Як починалася інформаційна хвиля

Ще в листопаді 2021 року американське видання Politico опублікувало супутникові знімки, які б підтверджували нарощування військ Росії біля кордонів України. Журналісти зазначали, що у міста Єльня, неподалік кордону з Білоруссю, спостерігається скупчення танків, самохідної артилерії та піхоти. Про стягування російських військ до українського кордону говорили й у The Washington Post.

Тоді прес-секретар українського президента Сергій Никифоров зазначив: Міністерство оборони і розвідка не мають інформації про нарощування російських військ біля кордону України. При цьому незрозуміло, навіщо американські журналісти розповсюджують такі дані. Хоча через добу Никифоров все ж таки визнав факт нарощування сил, але підкреслив, що зміни не стільки "кількісні, скільки якісні", і робити висновки поки що рано.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба тоді додав: США та Україна не мають розбіжностей щодо скупчення російських військ на кордоні. Але є розбіжності у термінології. Він зазначив, що перекидання військ хоч і насторожує, але не говорить про вирішальну стадію підготовки наступу. Відреагував незабаром і сам Зеленський.

"Днями з'явилася інформація про можливе загострення хвороби: наші західні партнери надали дані про активне переміщення російських військ уздовж українських кордонів та збільшення їх концентрації. Дивує і лякає те, що це раптом стало відкриттям для деяких експертів, журналістів та блогерів, які підняли медіашум. Наша армія готова дати відсіч будь-кому, будь-коли і де завгодно. Але ваша паніка точно не допоможе їй. Але може допомогти противнику стати частиною інформаційної війни і завдати країні не меншої шкоди, ніж бойові дії", - заявив президент.

Повідомлення американських ЗМІ про ймовірне вторгнення не припинилися і в 2022 році. Ситуація виявилася настільки складною, що Зеленському довелося ще раз виступити із заявою.

"Хіба загроза масштабної війни з'явилася тільки зараз? Ця небезпека існує не один день. І вона не стала більшою. Більше став ажіотаж навколо неї. І зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви, щоб у вас було постійне почуття тривоги". А ще на емоції інвесторів і кон'юнктуру бізнесу, щоб послабити Україну, щоб змусити піти на поступки, створити такий фон, щоб наше "ні" звучало слабше. Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. гречкою та сірниками. Що вам робити? Тільки одне. Зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у своїй армії, в нашій Україні", — заявив у своєму відеозверненні до українців 19 січня президент Зеленський.

Заява прозвучала лише через кілька годин після слів держсекретаря Блінкена, який, виступаючи перед дипломатами в посольстві США в Києві, наголосив, що Путін може дати наказ про напад у найкоротші терміни і останні місяці Україні надається особлива увага "через значне нарощування російських сил поблизу українського кордону".

Така непослідовність у заявах української влади та одного з ключових наших партнерів справді може здатися нарочисним нагнітанням ситуації з боку останніх. Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко не виключає, що в цій історії може бути істотний внутрішньоамериканський інтерес.

США у цій ситуації намагаються не виявляти слабкість і водночас демонструвати свою позицію, розуміючи, що Росія не хоче йти на реальний конфлікт.

"Це більша вправа в мачизмі з обох боків. Звичайно, вони вийдуть на якісь домовленості. Чим вище зараз градус розмов про реальність війни, яка може перерости в глобальний конфлікт, тим менші негативні наслідки у разі домовленості", — каже Петренко.

Простий приклад  енергетична криза. Домовленість із цього питання між сторонами без агресії РФ сприйматиметься як певна зрада чи слабкість із боку США. У нинішній ситуації виходить, що американське керівництво йде на менше зло і показує: у непростій ситуації вдалося знайти точки дотику.

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник також вважає, що варіант штучного нагнітання обстановки з боку американської преси можливий. Експерт передає слова своїх американських колег-політологів.

"Вони кажуть: ви не розумієте, у нас тут все довкола грошей крутиться. Військово-промисловий комплекс США лобіює свої інтереси, і якщо не буде військової загрози з боку РФ, ми не вироблятимемо і продаватимемо стільки зброї . У нас лобісти ВПК – лобісти номер один. Умовно кажучи, нагнітання з боку американських ЗМІ про російську військову загрозу (не економічну чи іншу якусь, а саме військову), безумовно, призведе до нарощування озброєнь у країнах Європи. Вже зараз зростають відрахування на оборону. Мова про десятки і сотні мільярдів доларів. Звісно, значну частину цих додаткових витрат закриває американський ВПК”,  каже Бортник.

Холодна економічна війна

Є й інша гіпотеза: нинішнє нагнітання має певною мірою послабити українську економіку, змусити інвесторів засумніватися у безпеці нашого ринку. Про це майже прямо говорить і сам президент України Володимир Зеленський. І якщо Петренко сумнівається в економічному підґрунті того, що відбувається, то директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін переконаний, що Зеленський абсолютно коректно розставив акценти, говорячи про те, що " наразі активно нападають не на нашу землю, а на емоції інвесторів та бізнесу" .

Людство справді живе у моделі поведінкової економіки, де на економічні процеси впливає поведінка людей, а на поведінку людей — медіа, ЗМІ та пропаганда. Паніка, що роздмухується впливає і на бізнес, і на інвесторів. За словами Амеліна, з початку листопада в Україні значно скоротилася кількість угод з нерухомістю, і це одна з ознак того, що люди стали акуратніше ставитися до довгострокових проектів.

"Багато компаній заморозили або перенесли за термінами свої інвестиційні проекти, гривню багато хто став перепаковувати в долари. Це простимулювало попит на валютному ринку, і ми бачимо, як відреагував курс, "пробивши" психологічний бар'єр у 28 гривень за долар. Так що президент абсолютно коректно розставив акценти", — каже економіст.

"Інформаційна війна, або інформаційне нагнітання ситуації, - це завжди негативний фактор для інвестиційного клімату країни,  пояснює аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.  цінюючи перспективи економіки якогось регіону чи бізнесу, компанії орієнтуються не лише на зовнішню економічну ситуацію , показники ВВП або внутрішні політичні фактори. Наприкінці 2021 року рейтингові агентства включили конфлікт України та Росії до резонних загроз для світової економіки нарівні з новими штамами коронавірусу та пандемією. . Інформаційний портал Bloomberg регулярно висвітлює ситуацію між Україною та Росією з початку цього року, чого раніше не спостерігалося. Це підігріває тривожні настрої і, навіть незважаючи на співпрацю України та МВФ як кредитора, це формує для нас негативний образ на міжнародній арені”.

Вплив цього чинника залежатиме від того, як довго продовжуватимуть американські ЗМІ говорити про можливість швидкого вторгнення Росії до України. І, звичайно, від подій навколо самої України. Амелін наполягає: паніка нагнітається з обох боків - з одного боку Росія, з іншого боку  США.

"Ми не можемо контролювати ні американське медійне поле, ні російське. І тим більше не можемо контролювати рух російських військ біля наших кордонів. Хтось навіть говорить про теорію змови. Наче це узгоджені дії, щоб примусити Україну до підписання та реалізації "Мінських угод" " і наступних за цим процесом угод. Що ми можемо в цій ситуації зробити? Ми перебуваємо у стані війни вже вісім років, і нам потрібно "зберігати спокій та чистити пулемет", — вважає експерт.

Український бізнес демонструє серйозний імунітет

Наслідки інформаційної хвилі є: молодь відмовляється ризикувати грошима. Голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнников спостерігає відтік "свіжої крові": "Через нестабільну ситуацію молоді люди, які мають підприємницькі здібності та нові ідеї для впровадження, не хочуть ризикувати своїми грошима, відкривати бізнес та розвивати його. Малий і середній бізнес боїться розширюватися, відкривати філії або взагалі зупиняє або закриває діяльність. Крім того, відсутність безпечного та спокійного середовища для ведення бізнесу (а саме ризик масштабного російського вторгнення) відлякує іноземних інвесторів".

На думку старшого економіста Київської школи економіки Олега Нив'євського, турбуватися через іноземні інвестори пізно: ми й раніше не були центром інвестиційної привабливості. "У нас і так не все добре було з інвестиційною привабливістю. Якщо дивитися на загальну картину, загроза вторгнення є, але вона була завжди і нікуди не поділася. Але панікувати через це не варто. Захід нас підтримує у цьому протистоянні, і Росія не може це не враховувати. Якщо подивитися на досвід Казахстану, незважаючи на останні події, там для економіки немає серйозних наслідків", — упевнений експерт.

Максим Оріщак теж не чекає значного ефекту для України від риторики у ЗМІ: це крапля у морі, існують й інші негативні фактори. Але такі інфохвилі — показник слабкості нашої країни в інформаційному полі.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ згоден, що західний інвестор нервується, але український бізнес і населення виявляють серйозний імунітет до інформаційної атаки: "Зараз ми бачимо катастрофічне падіння цін на єврооблігації, а на внутрішньому ринку ОВДП повний штиль. Тобто практично немає зростання прибутковості. поведінці українського бізнесу ми бачимо, що немає сильного відтоку капіталу.Новини, які з самого ранку починаються в західних ЗМІ про те, що Росія нападе на Різдво, на Водохреща, що вони евакуюють посольства , впливають навіть на інвесторів із міцними нервами. серйозний імунітет до такої інформаційної атаки. А якби населення серйозно сприймало цю загрозу, ми побачили б черги в магазинах за продуктами харчування, на автозаправках за паливом. Ми б побачили колосальний відтік грошей з банківської системи, як це відбувалося в 2014 році".

Опитані Delo.ua банки, серед яких Ощадбанк та Альфа-Банк, підтверджують слова експерта: відпливу грошей поки немає.

Від прямих іноземних інвестицій українська економіка практично не залежить, оскільки цих інвестицій фактично немає. А ось падіння єврооблігацій на думку Олексія Куща  питання серйозне. Якщо пояснювати дуже просто, нам потрібно позичати гроші, щоб забезпечувати економіку країни оборотними коштами, але зараз потрібно гарантувати інвестору "космічну" прибутковість, щоб він вклався в них.

Щоб перевірити ситуацію серед внутрішніх інвесторів, ми звернулися до телеком-операторів, котрі активно будують інфраструктуру. У "Vodafone-Україна" кажуть, що продовжують працювати у звичайному режимі, незважаючи на інформаційний тиск. У "Київстар" сказали, що "ситуація із нагнітанням навколо російських військ на кордонах не впливає на операційну діяльність". Зокрема, компанія продовжує активно інвестувати у будівництво 4G-мережі.

Ситуація з газом шкодить значно більше

Низка бізнесів назвала ситуацію "політичною" і відмовилася коментувати. Неофіційно кажуть: на роботу ситуація не впливає, проте клієнти та медіа виявляють підвищений інтерес, доводиться пояснювати, що все працює у штатному режимі. Набагато серйозніший бізнес відноситься до цін на газ: вони б'ють по операційних процесах набагато сильніше, ніж інформаційні хвилі.

Україна з осені минулого року перебуває під сильним тиском через енергетичну кризу в Європі, причиною якої стали дії Росії. Скоротивши постачання газу через Україну та Польщу, Кремль спровокував зростання ціни на газ до ЄС та нашої країни. При цьому час для таких дій був вибраний дуже вдало: після епідемії COVID-19 світова економіка почала відновлюватися, значно зросло споживання в Китаї, а Європа через перехід на відновлювані джерела енергії перетворилася на великого споживача газу.

Через це вже в жовтні ціна на газ на нідерландському хабі TTF перевищила позначку $1000 за тисячу кубометрів, що було на той час історичним рекордом. А вже у грудні котирування виросли вдвічі і побили новий історичний рекорд у $2272 за тисячу кубів. При цьому Кремль заявляє, що готовий збільшити прокачування газу за умови введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2". Але на практиці він також наполягає на тому, щоб газопровід запрацював усупереч європейському законодавству, яке вимагає поділ компанії постачальника газу та компанії, яка здійснює транзит.

Україна, яка інтегрована із Європейським енергетичним ринком, також постраждала від дій газової монополії. Так, якщо у грудні 2020 року психологічною оцінкою ціни газу було 8 гривень за кубометр, то вже через рік газ на Українській енергетичній біржі торгувався за 70 гривень за кубометр. Через це українській владі довелося вирішувати низку проблем.

По-перше, щоб забезпечити проходження опалювального сезону, "Нафтогазу" довелося перетворитися на якийсь аналог Міністерства газу та створити балансуючу групу, яка забезпечує опалення населенню та бюджетникам. По-друге, під загрозою опинилася промисловість . Через високі ціни на газ багато бізнесів почали закриватися , а люди втратили роботу. Під загрозою руйнування опинилися і виробники соціальної продукції: пекарі , молочники та птахівники . І хоча влада намагається загасити цю пожежу і навіть провела один аукціон з продажу газу за пільговими цінами, промисловість заявляє, що цього недостатньо .