<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0">
    <channel>
        <title>Delo.ua</title>
        <description>Delo.ua</description>
        <link>https://delo.ua/</link>
        <atom:link href="https://delo.ua/rss/posts-full/" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <image>
            <url>https://delo.ua/static/build/img/svg/logo-20.3eaad5a417.svg</url>
            <title>Delo.ua</title>
            <link>https://delo.ua/</link>
        </image>
<item>
 <title>Держфінмоніторинг виявив підозрілих фінансових операцій на майже 200 млрд грн</title>
 <guid>https://delo.ua/news/derzfinmonitoring-za-perse-pivriccya-viyaviv-maize-200-mlrd-grn-pidozrilix-finansovix-operacii-469039/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/derzfinmonitoring-za-perse-pivriccya-viyaviv-maize-200-mlrd-grn-pidozrilix-finansovix-operacii-469039/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/1/ce/e1efad45a59856bc4e0c162c21959ce1.jpg" length="46608" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 20:07:09 +0300</pubDate>
 <description>За перші шість місяців 2026 року Державна служба фінансового моніторингу України направила до правоохоронних органів 1368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій. Цей показник утричі більший за аналогічний період минулого року.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/funkcional/news/fiu1307.html" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
пресслужба Держфінмоніторингу.</p> <p>Загальна сума зафіксованих операцій, які можуть бути
пов’язані з легалізацією злочинних доходів, становить 194,2 млрд гривень, що
більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період минулого року.</p> <p>Розподіл виявлених порушень за напрямками такий:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 схеми, пов’язані з розкраданням бюджетних коштів та
корупцією — 269 матеріалів на суму 47,7 млрд гривень;&nbsp;
 </li>
 <li>
 податкові правопорушення
та ухилення від сплати податків — майже 500 матеріалів на суму 114,5 млрд
гривень;&nbsp;
 </li>
 <li>
 фінансування тероризму, колабораціонізм, збройна агресія РФ проти
України та порушення санкцій — 36 матеріалів.
 </li>
 </ul> <p>Окремим напрямком роботи Держфінмоніторингу стало виявлення так
званих "дропів" — осіб, які передають свої банківські рахунки
стороннім для проведення незаконних розрахунків. Фахівці дослідили понад 24
тисячі рахунків у 25 банках та одній небанківській фінансовій установі. У
результаті ідентифікували понад 12 тисяч осіб з ознаками діяльності
"дропів", а сума проведених через них операцій перевищила 18,5 млрд
гривень.</p> <p>Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін пояснив зростання
показників зміною внутрішніх процесів: "Ми посилили аналітичний блок,
цифровізували ключові процеси та впровадили сучасні алгоритми аналізу
фінансових операцій".</p> <p>За його словами, поєднання професійної експертизи людей і
сучасних технологій дозволяє сьогодні ефективніше виявляти фінансові злочини,
складні схеми відмивання коштів і забезпечувати правоохоронні органи якісними
аналітичними матеріалами.</p> <p><b>Довідково</b></p> <p>"Дропи" (від англ. <span>"</span>to drop<span>"</span>
– кидати)<span> </span>– це люди, які за
винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів. Сюди
входять картки, рахунки, пін-коди і доступ до інтернет-банкінгу.<span> <span></span></span></p> <p>"Дропам" обіцяють грошову винагороду за надання
доступу до своїх банківських реквізитів.<span> <span><span>Шахраї </span></span></span><span>використовують
ці дані для незаконних фінансових операцій, відмивання грошей, або інших незаконних дій.</span></p> <p><span>Раніше
повідомлялося, що </span><a href="https://delo.ua/news/kupivlya-elitnix-avto-ta-kvartir-za-gotivku-derzfinmonitoring-posilyuje-kontrol-velikix-operacii-465441/">Державна
служба фінансового моніторингу розпочала</a> окремий аналіз великих операцій із
готівкою, які спрямовуються на придбання дорогої нерухомості, елітних
автомобілів та іншого преміального майна.&nbsp;<span></span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Ціни на бензин і дизель у серпні: що зміниться для водіїв?</title>
 <guid>https://delo.ua/auto/cini-na-benzin-i-dizel-u-serpni-shho-zminitsya-dlya-vodiyiv-469038/</guid>
 <link>https://delo.ua/auto/cini-na-benzin-i-dizel-u-serpni-shho-zminitsya-dlya-vodiyiv-469038/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/4/a6/7b450ceba58c5d40f5595b6b59c0aa64.jpg" length="6629434" type="image/jpeg"/>
 <category>Авто</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 20:07:23 +0300</pubDate>
 <description>Літо 2026 року видалося неспокійним для українського паливного ринку: спочатку різкий стрибок навесні, потім поступове охолодження. Редакція Delo.ua розібралася, які фактори визначатимуть ціни на бензин і ціна на пальне в Україні у серпні: від світових котирувань нафти до переходу на новий стандарт пального.&amp;nbsp;Звертаємо вашу увагу, на те, що матеріал має ознайомчий характер: конкретні цифри на заправках можуть відрізнятися залежно від мережі та регіону.</description>
 <full-text><![CDATA[<h2 id="QS3LJRsDZU">
 <span>Світові ціни на нафту як головний фактор&nbsp;</span></h2> <p><span>Після різкого підвищення </span><a href="https://delo.ua/news/cini-na-palne-13-lipnya-2026-roku-skilki-kostuje-benzin-dizel-ta-gaz-na-zapravkax-syogodni-468992/">цін на пальне</a><span> навесні через загострення на Близькому Сході ринок поступово стабілізувався. За словами директора консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, Україна практично повністю залежить від імпортного пального та світових котирувань і залишається залежною від їхніх коливань.&nbsp;</span></p> <p><span>Тому подальша динаміка </span><span>ціни на пальне</span><span> на українських АЗС у серпні найбільше залежатиме саме від котирувань нафти Brent та розвитку геополітичної ситуації.</span></p> <p><span>Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн </span><a href="https://www.rbc.ua/rus/news/tsini-palne-povernutsya-nazad-chomu-dizel-1781193173.html" rel="nofollow" target="_blank"><span>зазначає в інтерв'ю</span></a><span> для РБК-Україна, що бензин наразі є фактично безмаржинальним продуктом: оптова ціна становить близько 70–72 грн за літр, тоді як на стелах АЗС він продається приблизно по 75 грн. З урахуванням податків та витрат на реалізацію багато мереж фактично не заробляють на його продажу: цей збиток заправники компенсують за рахунок маржі на дизелі та автогазі.</span></p> <p><span>Тож, динаміку </span><span>вартості бензину</span><span> та дизелю влітку 2026 року можна узагальнити наступним чином:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>вартість бензину</span><span> А-95 залишається практично незмінною через низьку маржу та сезонне зростання попиту;</span>
 </li>
 <li>
 <span>дизельне пальне зберігає простір для подальшого зниження, де за оцінками Сергія Куюна, ринок має потенціал для здешевлення;</span>
 </li>
 <li>
 <span>автогаз також поступово дешевшає, хоча енергетичний експерт Геннадій Рябцев вважає, що нижче психологічної позначки у 80 грн дизель найближчим часом навряд чи опуститься.</span>
 </li>
 </ul> <h2 id="tKzodvvdP8">
 <span>Чи вплине біоетанол Е10 на ціни на бензин?</span></h2> <p><span>З 1 липня 2026 року в Україні запроваджено черговий етап біоетанольної програми: обов'язкове додавання до бензину 10% біоетанолу (стандарт Е10). Звичні позначення «А-95» на заправках не зникнуть, зміниться лише маркування, де буква «Е» з відповідним відсотком з'явиться на стелах, колонках та в чеках.</span></p> <p><span>За оцінками учасників ринку, сам перехід не повинен суттєво вплинути на </span><span>ціни на бензин</span><span>. Причин для цього декілька:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>бензин стандарту Е10 у закупівлі дорожчий за чистий бензин Е0 лише приблизно на 15–30 доларів за тонну, за оцінками операторів ринку;</span>
 </li>
 <li>
 <span>у перерахунку на літр ця різниця становить всього 50–70 копійок, тобто менше 1% на тлі загальної вартості пального;</span>
 </li>
 <li>
 <span>українці їздять на пальному з домішками біоетанолу ще з 2022 року, коли після руйнування Кременчуцького НПЗ в країну імпортували європейський бензин з таким складом, тож для більшості сучасних автомобілів це не створює проблем.</span>
 </li>
 </ul> <h2 id="_eL-zlngLW">
 <span>Податкові зміни вже враховані в цінах на пальне</span></h2> <p><span>Підвищення акцизів на моторне пальне з 1 січня 2026 року вже не новина для серпня, оскільки цей фактор давно закладений у поточну </span><span>ціну на пальне</span><span>.&nbsp;</span></p> <p><span>Тоді, за словами Сергія Куюна, ринок компенсував підвищення акцизів завдяки зниженню закупівельної вартості пального через падіння світових цін на нафту наприкінці 2025 року: «на податках плюс, на закупівлі мінус — вийшли таким чином в нуль». За інформацією експерта, у перші дні січня ціни на дизель і газ додали лише по 1 копійці за літр, а бензин А-95 навіть трохи подешевшав.</span></p> <p><span>Нагадаємо, з 1 січня 2026 року відбувся третій етап планового підвищення акцизів:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>на бензин — на 1,75 грн/л;</span>
 </li>
 <li>
 <span>на дизпальне — на 2,25 грн/л;</span>
 </li>
 <li>
 <span>на автогаз — на 1,5 грн/л.</span>
 </li>
 </ul> <p>Загалом закон, <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3878-%D0%86%D0%A5?dark=1&amp;lang=uk&amp;#Text" rel="nofollow" target="_blank">ухвалений</a> Верховною Радою в липні&nbsp;2024 року, передбачає поетапне зростання акцизних ставок аж до 2028 року. Для серпня 2026-го цей чинник уже працює лише як фон, а не як самостійний драйвер змін на заправках.</p> <h2 id="Qb5xE1Al4S">
 <span>Поточний рівень цін як орієнтир для серпня</span></h2> <p>За <a href="https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/tm/okko/2026-07/" rel="nofollow" target="_blank">даними</a> Консалтингової групи «А-95», які агрегує Мінфін, станом на початок липня 2026 року середні ціни на пальне у великих мережах АЗС залишалися відносно стабільними. У мережах OKKO та WOG бензин А-95 коштував 78,90 грн/л, дизельне пальне — 79,90 грн/л, автогаз — 41,90 грн/л.&nbsp;</p> <p><span>У SOCAR бензин А-95 продавався по 78,90 грн/л, дизель — по 80,90 грн/л, автогаз — по 41,90 грн/л.&nbsp;</span></p> <p><span>«Укрнафта» традиційно пропонувала нижчі ціни: 73,90 грн/л за бензин А-95, 74,90 грн/л за дизельне пальне та 38,40 грн/л за автогаз.</span></p> <p><span>Порівняння цих показників із лютневим рівнем (60,36–61,83 грн/л за А-95 та 59,93–61,55 грн/л за дизель) наочно демонструє масштаб весняного стрибка. І саме ці цифри стануть базою для порівняння, коли з'являться свіжі дані за липень і серпень.</span></p> <h2 id="734069TW8T">
 <span>Чого чекати водіям у серпні</span></h2> <p><span>Опитані експерти сходяться в тому, що повернення </span><span>ціни на пальне</span><span> до лютневих рівнів найближчим часом не відбудеться: <a href="https://delo.ua/news/cina-nafti-na-13-lipnya-cina-na-naftu-brent-wti-urals-468967/">нафта</a>, хоч і подешевшала з піків, усе ще торгується суттєво дорожче, ніж на початку року. За словами Олександра Сіренка, будь-яке нове загострення на Близькому Сході здатне знову підштовхнути цінники вгору, оскільки Україна повністю залежить від імпорту пального.</span></p> <p><span>На думку експертів, одним із найбільш імовірних сценаріїв для серпня є помірне продовження зниження ціни на дизельне пальне та автогаз, тоді як </span><span>вартість бензину</span><span> залишатиметься близькою до нинішніх значень через низьку маржинальність цього виду пального. Головним фактором ризику для водіїв, як і раніше, залишаються світові котирування нафти та розвиток ситуації на Близькому Сході.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Первинний vs вторинний ринок: де українці купують житло частіше?</title>
 <guid>https://delo.ua/realty/pervinnii-vs-vtorinnii-rinok-de-ukrayinci-kupuyut-zitlo-castise-469037/</guid>
 <link>https://delo.ua/realty/pervinnii-vs-vtorinnii-rinok-de-ukrayinci-kupuyut-zitlo-castise-469037/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/5/db/e6a041e8b986106d458182eb1834ddb5.png" length="2889631" type="image/png"/>
 <category>Нерухомість</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 20:07:58 +0300</pubDate>
 <description>Питання «первинка чи вторинка» залишається одним із головних під час вибору квартири в Україні. У редакції Delo.ua розібралися, чим принципово відрізняються ці два сегменти ринку нерухомості, які переваги та ризики має кожен із них, і на що варто зважати, обираючи між новобудовою та вторинним житлом. Матеріал має ознайомчий характер: перед покупкою варто звірятися з актуальними пропозиціями та цінами конкретного регіону.</description>
 <full-text><![CDATA[<h2 id="huNmgI6qs_">
 <span>Що таке первинний і вторинний ринок</span></h2> <p><span>Первинний ринок це житло, яке продається вперше: квартири в будинках на етапі будівництва або щойно введених в експлуатацію. Покупець стає першим власником і укладає угоду безпосередньо із забудовником.</span></p> <p><span>Вторинний ринок</span><span>, навпаки, це квартири, які вже мали власника. Головна відмінність цього сегмента у тому, що він має історію об'єкта та вже оформлених прав власності, що дозволяє одразу отримати повний пакет документів.</span></p> <p><span>Кожен із сегментів має свою аудиторію покупців, і вибір між ними здебільшого залежить не від того, який варіант «кращий» в абсолюті, а від конкретної мети, як-то <a href="https://delo.ua/realty/investiciyi-v-neruxomist-pid-cas-viini-ci-je-sens-vkladati-grosi-461502/">інвестиція</a>, швидке заселення чи довгострокове проживання.</span></p> <h2 id="xi173yhjfH">
 <span>Переваги новобудов</span></h2> <p><span><a href="https://delo.ua/realty/rinok-zitla-v-ukrayini-2026-cini-popit-i-novi-trendi-pislya-zimi-465265/">Первинний ринок</a> приваблює покупців перш за все можливостями, яких не дає застаріший житловий фонд:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>вільне планування, високі стелі та сучасні архітектурні рішення;</span>
 </li>
 <li>
 <span>нові інженерні комунікації, зокрема електропроводка, труби, системи опалення в ідеальному стані;</span>
 </li>
 <li>
 <span>облаштована прибудинкова територія, включаючи паркінги, дитячі й спортивні майданчики, зони відпочинку;</span>
 </li>
 <li>
 <span>нижча ціна на ранніх етапах будівництва порівняно з вартістю після введення будинку в експлуатацію;</span>
 </li>
 <li>
 <span>ширша доступність пільгового іпотечного кредитування, зокрема через державні програми.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Водночас у первинки є й суттєві недоліки. Наприклад, тривале очікування заселення: залежно від етапу будівництва воно може тривати від кількох місяців до кількох років. Крім того, квартири здебільшого продаються без оздоблення, а це додаткові витрати часу й коштів на ремонт.</span></p> <h2 id="ETkn59pgbN">
 <span>Чому обирають вторинку</span></h2> <p><span>Вторинний ринок</span><span> залишається затребуваним завдяки іншому набору переваг:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>відсутність ризику зриву термінів будівництва, оскільки об'єкт уже існує;</span>
 </li>
 <li>
 <span>можливість заселитися одразу або протягом кількох тижнів після угоди;</span>
 </li>
 <li>
 <span>часто готовий ремонт, що знижує початкові витрати;</span>
 </li>
 <li>
 <span>сформована інфраструктура району: школи, транспорт, магазини, медичні заклади вже поруч;</span>
 </li>
 <li>
 <span>можливість одразу оцінити реальний стан будинку, двору й квартири ще до підписання договору.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Серед мінусів </span><span>вторинного</span><span> житла часто відмічають зношені комунікації, застаріле планування (маленькі кухні, відсутність гардеробних), гірша шумоізоляція та необхідність капітального ремонту у старому житловому фонді.</span></p> <h2 id="NCT2ahdWz3">
 <span>Ціна, ризики та юридичні нюанси</span></h2> <p><span>На <a href="https://delo.ua/realty/cini-na-pervinci-v-ukrayini-v-cervni-2026-infografika-467762/">вартість квартири</a> на обох ринках впливають різні фактори: локація, поверх, стан під'їзду й двору, наявність ремонту, вид з вікна. Але механізми ризику суттєво відрізняються.</span></p> <p><span>На первинному ринку покупець отримує документ про право на квартиру лише після введення будинку в експлуатацію. Причому, це не право власності в класичному розумінні, і існує ризик, що забудовник не завершить проєкт. Тому ключове завдання покупця перевірити дозвільну документацію, репутацію забудовника та етап будівництва.</span></p> <p><span>На </span><span>вторинному ринку</span><span> ризики інші: приховані борги за комунальні послуги, зареєстровані в квартирі особи, спірні права колишніх власників. Тут особливого значення набуває юридична перевірка правовстановлюючих документів: договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру речових прав.</span></p> <h2 id="SkcOfWC2kX">
 <span>Що обрати: інвестиція чи проживання</span></h2> <p><span>Вибір між сегментами найчастіше зводиться до мети покупки. Якщо йдеться про <a href="https://delo.ua/realty/kudi-investuvati-v-neruxomist-apartamenti-smart-kvartiri-ci-budinki-461504/">інвестицію</a> з перспективою перепродажу, первинний ринок традиційно виграє. Так, купівля на ранньому етапі будівництва дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною, а вартість квадратного метра зростає після введення будинку в експлуатацію. Для тих, хто планує здавати житло в оренду, </span><span>вторинка</span><span> часто виглядає практичнішою, адже квартира вже готова до заселення орендарів без додаткових вкладень у ремонт.</span></p> <p><span>Якщо квартиру купують з метою особистого проживання, вирішальними стають терміни заселення та бюджет. Тим, кому потрібно переїхати одразу, зазвичай підходить </span><span>вторинний</span><span> ринок. Тим, для кого пріоритетом залишається ціна за квадратний метр і сучасне планування, ближче первинка на ранніх етапах будівництва, з урахуванням майбутніх витрат на ремонт.</span></p> <h2 id="A2yhgnH3Ei">
 <span>Що перевірити перед покупкою</span></h2> <p><span>Незалежно від обраного сегмента </span><span>ринку нерухомості</span><span>, варто дотримуватися базового алгоритму <a href="https://delo.ua/realty/kupivlya-kvartiri-u-2026-roci-dokumenti-perevirki-poradi-461600/">перевірки</a>. Для первинного ринку це передусім документи забудовника, репутація компанії та етап будівництва.&nbsp;</span></p> <p><span>Для вторинного ринку, своєю чергою, правовстановлюючі документи на квартиру, відсутність боргів і зареєстрованих осіб, технічний стан комунікацій та будинку. У обох випадках краще залучати юриста або спеціаліста з нерухомості, який перевірить чистоту угоди.</span></p> <p><span>Остаточний вибір між первинним і </span><span>вторинним</span><span> житлом залишається індивідуальним рішенням, яке залежить від бюджету, термінів і пріоритетів конкретного покупця. Тож, універсальної відповіді, яка з двох моделей купівлі переважає на ринку, немає.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала заяву про відставку</title>
 <guid>https://delo.ua/news/premjer-ministerka-yuliya-sviridenko-podala-zayavu-pro-vidstavku-469035/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/premjer-ministerka-yuliya-sviridenko-podala-zayavu-pro-vidstavku-469035/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/7/b9/b976b27abb7bbf13098c1ffd18458b97.jpg" length="76841" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 19:07:39 +0300</pubDate>
 <description>13 липня до Верховної Ради України надійшла заява про відставку прем’єр-міністрки України Юлії Свириденко.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Як пише </span><span><a href="https://delo.ua/">Delo<span>.</span>ua</a></span><span>, п</span><span>ро це <a href="https://www.facebook.com/stefanchuk.official/posts/pfbid02CqChQ8DFdAbh4LnwFikMuwTzZz1VoBUdojnrtLKApL2JdoCkJKwtiBHBDekNjL8cl?locale=uk_UA" rel="nofollow" target="_blank">повідомив</a></span><span>г</span><span>олова Верховної Ради Руслан
Стефанчук.</span></p> <p><span>За його словами, </span>парламент планує розглянути це питання на найближчому засіданні відповідно до встановленої процедури.</p> <p>"Вдячний Юлії Анатоліївні за роботу на чолі Уряду у надзвичайно складний для держави час, внесок у зміцнення економіки, підтримку людей і просування нашої країни на шляху до Європейського Союзу", — написав Стефанчук.</p> <p>Як зазначалося раніше, <a href="https://delo.ua/news/sviridenko-moze-stati-poslom-u-ssa-xto-zaminit-yiyi-na-posadi-premjera-468956/">Свириденко можуть призначити</a>
 послом України у США.&nbsp;Тимчасово обов’язки прем’єра, за словами нардепа 
Ярослава Железняка, виконуватиме Денис Шмигаль як перший 
віцепрем’єр-міністр.</p> <p>На посаду нового глави уряду наразі розглядають чотири кандидатури:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Олексій Корецький; </span>
 </li>
 <li>
 <span>Денис Шмигаль; </span>
 </li>
 <li>
 <span><span>Михайло Федоров; </span></span>
 </li>
 <li>
 <span>Ігор Терехов. </span>
 </li>
 </ul> <p><span>Н</span>айбільш
ймовірним кандидатом на цю <span>посаду </span>ЗМІ
та окремі нардепи називають <a href="https://delo.ua/society/shhe-odin-top-menedzer-u-vladi-xto-takii-sergii-koreckii-yakomu-prorokuyut-posadu-premjera-469014/">очільника групи "Нафтогаз" Сергія
Корецького</a>. У 2023 першим гучним успіхом Корецького стала реформа 
"Укрнафти" і згодом це дозволило йому піти на підвищення та очолити 
"Нафтогаз".</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Рейтинг авто в Україні 2026: найпопулярніші моделі другого кварталу</title>
 <guid>https://delo.ua/auto/reiting-avto-v-ukrayini-2026-naipopulyarnisi-modeli-drugogo-kvartalu-469036/</guid>
 <link>https://delo.ua/auto/reiting-avto-v-ukrayini-2026-naipopulyarnisi-modeli-drugogo-kvartalu-469036/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/9/af/a1dc4391e7673d0976f0995c54a7daf9.jpg" length="129764" type="image/jpeg"/>
 <category>Авто</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 19:07:50 +0300</pubDate>
 <description>На українському ринку нових автомобілів у 2026 році продовжує посилюватися попит на кросовери, а китайські бренди помітно посилили свої позиції поряд із традиційними європейськими та японськими виробниками.&amp;nbsp;Редакція Delo.ua розібралася, які легкові авто очолили рейтинги другого кварталу, хто лідирує серед марок і що відбувається на ринку вживаних машин.</description>
 <full-text><![CDATA[<h2 id="UK7LzKwG5K">
 <span>Топ-10 марок нових авто</span></h2> <p><span>За даними реєстру транспортних засобів МВС України, у другому кварталі 2026 року (з 1 квітня по 30 червня) в Україні первинну реєстрацію пройшли 17 103 нових </span><span>легкових автомобілі</span><span>. Лідерство серед марок утримує Toyota: 2 084 реєстрації, або 12,2% усього ринку, майже кожне восьме нове авто.</span></p> <p><span>Тож, за даними реєстру транспортних засобів МВС України, марки нових </span><span>легкових</span><span> за підсумками кварталу виглядають так:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Toyota — 2 084 од. (12,2%);</span>
 </li>
 <li>
 <span>Skoda — 1 427 од. (8,3%);</span>
 </li>
 <li>
 <span>Renault — 1 343 од. (7,9%);</span>
 </li>
 <li>
 <span>Volkswagen — 1 295 од. (7,6%);</span>
 </li>
 <li>
 <span>BMW — 1 096 од. (6,4%);</span>
 </li>
 <li>
 <span>Hyundai — 1 062 од. (6,2%);</span>
 </li>
 <li>
 <span>BYD — 929 од. (5,4%).</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Однією з найпомітніших змін стало входження BYD до першої десятки марок: китайський бренд посів сьоме місце, обійшовши Mazda, Nissan та Lexus. У рейтингу присутній і преміальний сегмент: BMW займає п'яту позицію, а Lexus замикає десятку марок.</span></p> <h2 id="ET_-93Mp8Y">
 <span>Тотальне домінування кросоверів: топ 10 моделей</span></h2> <p><span>Ще показовіша картина складається на рівні окремих моделей. Лідер серед нових </span><span>легкових авто</span><span> другого кварталу: бюджетний <a href="https://delo.ua/auto/krosoveri-v-ukrayini-comu-voni-stayut-ulyublenimi-avto-461697/">кросовер</a> Renault Duster, який продали у кількості 977 одиниць, із помітним відривом від найближчих переслідувачів.</span></p> <p><span>Топ-10 моделей нових </span><span>легкових автомобілів</span><span> за другий квартал 2026 року:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Renault Duster — 977 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Hyundai Tucson — 614 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Skoda Kodiaq — 506 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Mazda CX-5 — 482 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Toyota RAV4 Hybrid — 473 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Volkswagen Touareg — 449 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Toyota Land Cruiser Prado — 389 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Volkswagen Tiguan — 353 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Toyota Yaris Cross — 346 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Nissan Qashqai — 328 од.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Отже, усі десять моделей у рейтингу — це кросовери та позашляховики. Жодного седана чи хетчбека в топі немає.&nbsp;</span></p> <p><span>Українці, купуючи нове авто, найчастіше обирають високу посадку. Toyota при цьому представлена у списку одразу трьома моделями: RAV4 Hybrid, Land Cruiser Prado та Yaris Cross, що свідчить про широку представленість бренду серед найпопулярніших моделей.</span></p> <h4 id="kwzzhjKXHL">
 <span>Пів року в цифрах: та ж динаміка на довшій дистанції?</span></h4> <p><span>Дані асоціації «Укравтопром» за перше півріччя 2026 року в цілому підтверджують квартальну картину, хоча оперують уже іншими абсолютними цифрами: за шість місяців загалом продано близько 33 тисяч нових </span><span>легкових авто</span><span>. За цей триваліший період частка авто підвищеної прохідності на ринку перевищила 80%, а в топ-10 лідерів опинилося дев'ять кросоверів і лише одна модель іншого класу — Skoda Octavia.</span></p> <p><span>За півроку серед лідерів залишаються Renault Duster та Toyota RAV4. «Укравтопром» також виділяє лідерів у окремих класах кросоверів: серед міні-SUV це Toyota Yaris Cross, серед компактних — Renault Duster, серед середньорозмірних — Toyota Land Cruiser Prado, серед повнорозмірних — Volkswagen Touareg, а в преміальному сегменті — Range Rover.</span></p> <h4 id="hSfVzTKl_V">
 <span>Вживані авто: попит значно більший, ніж на нові</span></h4> <p><span>Ринок вживаних </span><span>легкових авто</span><span> в Україні залишається значно масштабнішим за первинний. За <a href="https://t.me/s/ukrautoprom" rel="nofollow" target="_blank">даними</a> </span><span>«Укравтопром»</span><span>, за перше півріччя 2026 року першу реєстрацію в країні пройшли 111,5 тис. вживаних машин — це понад утричі більше, ніж нових, хоча й на 2% менше показника аналогічного періоду минулого року.</span></p> <p><span>Середній вік завезених в Україну авто з пробігом становить 9,7 року, більшість із них (58%) — це бензинові моделі. Помітно змінилася структура за типом двигуна: частка електромобілів за рік знизилася з 22% до 11%, тоді як частка гібридів зросла з 5% до 8%. Дизельні моделі становлять 20% від загальної кількості, а авто з ГБО — приблизно 3%.</span></p> <p><span>Найпопулярнішим вживаним авто в Україні залишається Volkswagen Golf. У топ-10 моделей з пробігом уже представлені п'ять кросоверів:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Volkswagen Golf — 5 143 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Volkswagen Tiguan — 4 549 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Audi Q5 — 3 962 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Nissan Rogue — 3 896 од.;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Skoda Octavia — 3 688 од.</span>
 </li>
 </ul> <h2 id="VidOfPJFYZ">
 <span>Що це означає для ринку</span></h2> <p><span><a href="https://delo.ua/auto/krosoveri-vitisnyayut-sedani-yak-zminivsya-avtorinok-ukrayini-u-2026-roci-464037/">Головні тренди авторинку 2026 року</a> простежуються однаково чітко як у первинному, так і у вторинному сегментах:&nbsp;</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>посилення попиту на кросовери,&nbsp;</span>
 </li>
 <li>
 <span>зростання популярності гібридних технологій&nbsp;</span>
 </li>
 </ul> <p><span>та дедалі помітніша присутність китайських брендів поряд із перевіреними японськими та європейськими марками. Toyota зберігає лідерство за кількістю первинних реєстрацій нових </span><span>легкових авто</span><span>, а BYD демонструє одне з найшвидших входжень до топ-7 марок серед усіх гравців ринку.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Україна та Греція погодили квоту на нерегулярні автобусні перевезення</title>
 <guid>https://delo.ua/news/ukrayina-ta-greciya-pogodili-kvotu-na-neregulyarni-avtobusni-perevezennya-469034/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/ukrayina-ta-greciya-pogodili-kvotu-na-neregulyarni-avtobusni-perevezennya-469034/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/f/f0/7a221aa58a6d7963d3cb28678356df0f.png" length="1681835" type="image/png"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 19:07:33 +0300</pubDate>
 <description>Україна та Греція погодили обмін 50 дозволами на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень на 2026 рік. Кожен отриманий дозвіл надає право на виконання конкретного рейсу та перевезення пасажирів.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://mindev.gov.ua/news/ukraina-ta-hretsiia-pohodyly-obmin-dozvolamy-na-nerehuliarni-pasazhyrski-perevezennia" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.</p> <p>Домовленостей досягнуто за результатами зустрічі заступника
міністра Сергія Деркача з грецьким міністром інфраструктури та транспорту Христосом
Дімасом.</p> <p>Виділена квота дозволить українським компаніям виконувати
нерегулярні автобусні перевезення між країнами. Цей напрямок має попит під час
літнього сезону для організації туристичних рейсів та групових поїздок.</p> <p>Заступник міністра Сергій Деркач повідомив, що наявність
документів впливає на роботу українських компаній на ринку Греції. Він
зазначив, що погоджена кількість не є остаточною квотою.</p> <p>"Ми домовилися з грецькими партнерами: якщо українські
перевізники використають їх у повному обсязі, Греція відкриє додаткову
кількість дозволів. Це дозволить оперативно реагувати на реальний попит і
підтримати роботу українського бізнесу", — зазначив посадовець.</p> <p><span>За даним
відомства, з</span>агалом українські компанії мають можливість виконувати
нерегулярні пасажирські рейси за дозволами до понад 20 країн світу. Найближчим
часом нові бланки будуть доступні для замовлення українськими
автоперевізниками.</p> <p>Нагадаємо, <span>у
червні </span>Україна досягла домовленостей із Румунією про обмін 2000
універсальних разових <a href="https://delo.ua/news/ukrayina-i-rumuniya-obminyalisya-dozvolami-na-neregulyarni-perevezennya-pasaziriv-comu-ce-vazlivo-447510/">дозволів
на нерегулярні перевезення пасажирів</a> між країнами. Перевізники отримали
можливість здійснювати автобусні поїздки, які не належать до регулярних
маршрутів<span></span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Brave1 запускає нові гранти для українських defense tech-розробників: умови фінансування</title>
 <guid>https://delo.ua/news/brave1-zapuskaje-novi-granti-dlya-ukrayinskix-defense-tech-rozrobnikiv-umovi-finansuvannya-469033/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/brave1-zapuskaje-novi-granti-dlya-ukrayinskix-defense-tech-rozrobnikiv-umovi-finansuvannya-469033/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/e/06/a1ef0c0bde9616fd925db4799102f06e.png" length="1977058" type="image/png"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 19:07:32 +0300</pubDate>
 <description>Кластер оборонних інновацій Brave1 оновив грантову програму та відкрив нові можливості для українських defense tech-розробників. Максимальний обсяг фінансування одного проєкту становить до 8 млн грн.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://mod.gov.ua/news/brave1-zapuskaie-novi-hranty-na-rozrobky-yaki-posyliat-tekhnolohichnu-perevahu-syl-oborony-na-poli-boiu" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
пресслужба Міноборони.</p> <h2 id="3xKr_0RpV4">
 Що передбачає програма?
</h2> <p>Відомство спільно з Силами оборони України зафіксовано 53
технологічні пріоритети у 9 напрямках, які мають забезпечити перевагу на полі
бою. Оновлена ініціатива передбачає виділення коштів у розмірі від 500 000 до 8
млн грн залежно від рівня готовності технології (TRL). Програма покриває весь
цикл реалізації:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 перевірка ідеї;&nbsp;
 </li>
 <li>
 створення готового виробу;&nbsp;
 </li>
 <li>
 проведення
випробувань.
 </li>
 </ul> <h2 id="oprNslq80Y">
 Спец програма BraveTech EU
</h2> <p>Також розпочинається спеціальна грантова програма BraveTech
EU для створення проривних технологій. У її межах розробники можуть отримати до
8 млн грн незалежно від поточного рівня готовності проєкту, а результатом
роботи має стати готовий прототип.</p> <p>Серед ключових пріоритетів спецпрограми BraveTech EU, яка
налічує понад 40 напрямків, визначено:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 екзоскелети;&nbsp;
 </li>
 <li>
 евакуаційні БпЛА;&nbsp;
 </li>
 <li>
 комплекси
активного захисту;&nbsp;
 </li>
 <li>
 швидкісні засоби ураження;&nbsp;
 </li>
 <li>
 легкі торпеди;&nbsp;
 </li>
 <li>
 протибліндажні
боєприпаси.
 </li>
 </ul> <p>Як зазначили в Міноборони, невдовзі Brave1 оголосить окремі
грантові конкурси із загальним бюджетом понад 100 млн грн на проривні
технології. Фінансування спрямують на розробку гуманоїдних роботів, аеробагі,
систем анти-КАБ, лазерної ППО та українських радарів.</p> <p>Нагадаємо, <a href="https://delo.ua/news/virobniki-detalei-dlya-droniv-mozut-otrimati-do-33-tis-jevro-468940/">Brave1 та BRDO оголосили третій етап грантової програми</a> EU4UA Defence Tech для виробників компонентів, потрібних для виробництва безпілотників. Кожна команда може отримати до 33 тис. євро.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Інтернет на прифронтових територіях: стартував відбір провайдерів для надання техніки</title>
 <guid>https://delo.ua/news/internet-na-prifrontovix-teritoriyax-startuvav-vidbir-provaideriv-dlya-nadannya-texniki-469032/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/internet-na-prifrontovix-teritoriyax-startuvav-vidbir-provaideriv-dlya-nadannya-texniki-469032/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/7/2a/7e7797cd39c65d910fbe3044169fe2a7.jpg" length="2118048" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 18:07:07 +0300</pubDate>
 <description>За підтримки програми &quot;Партнерство за сильну Україну&quot; (PFRU) розпочався збір заявок на отримання технічної допомоги для локальних інтернет-провайдерів. Ініціатива спрямована на підтримку телекомунікаційних компаній, які працюють на прифронтових та прикордонних територіях України.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://thedigital.gov.ua/news/business/pratsiuyete-v-pryfrontovykh-hromadakh-podavayte-zaiavku-na-tekhnichnu-pidtrymku-dlia-internet-provayderiv" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
пресслужба Мінцифри.</p> <p>Фінансована донорами допомога дозволить розбудувати нові
мережі, відремонтувати пошкоджені лінії та забезпечити населення стабільним
зв’язком. Проєкт охоплює громади у таких областях: Чернігівська, Сумська,
Харківська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська, Миколаївська та
Одеська. Загалом технічні пакети отримають до 20 операторів.</p> <h2 id="JWhXBdV5dP">
 Що отримають компанії?
</h2> <p>Організатори передадуть компаніям базове обладнання для
безперебійної роботи оптичних мереж. Допомога включає:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 оптичний кабель;&nbsp;
 </li>
 <li>
 матеріали та комплектування для будівництва й ремонту ліній;&nbsp;
 </li>
 <li>
 обладнання для
обслуговування інфраструктури;&nbsp;
 </li>
 <li>
 спеціалізовані інструменти для монтажних й
аварійно-відновлювальних робіт.
 </li>
 </ul> <h2 id="_wMbCWNku8">
 Хто має право?
</h2> <p>Подати заявку на участь можуть компанії, які відповідають
наступним критеріям:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 робота у прифронтових або прикордонних громадах;&nbsp;
 </li>
 <li>
 забезпечення інтернетом населення, бізнесу та об’єктів критичної
інфраструктури;&nbsp;
 </li>
 <li>
 &nbsp;наявність потреби у додатковому обладнанні для стабілізації
роботи мережі.
 </li>
 </ul> <p>Під час відбору фахівці аналізуватимуть покриття мережі,
кількість підключених абонентів та об’єктів критичної інфраструктури. Перевага
надаватиметься компаніям, які використовують сучасні технології PON (GPON,
XGS-PON) та мають технічний ресурс для швидкого налаштування отриманих засобів.</p> <p>Для участі необхідно заповнити онлайн-форму до 31 липня 2026
року. Після перевірки анкет відібрані провайдери отримають техніку. Стабільний
зв'язок дозволить підтримувати роботу лікарень, шкіл та державних органів у
постраждалих від обстрілів регіонах.</p> <p>Нагадаємо, в Україні рівень доступу до енергонезалежного
інтернету сягнув 54%, а найшвидше <a href="https://delo.ua/news/mincifri-nazvalo-5-oblastei-iz-naistiikisim-internetom-do-72-godin-bez-svitla-464492/">технологію
xPON впроваджують у п’яти областях</a>, де покриття вже перевищує 70%.&nbsp;</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>HRD Wisdom Summit 2026: чому адаптація ветеранів має стати бізнес-процесом, а не соціальним проєктом</title>
 <guid>https://delo.ua/oboronna-industriya/hrd-wisdom-summit-2026-comu-adaptaciya-veteraniv-maje-stati-biznes-procesom-a-ne-socialnim-projektom-468869/</guid>
 <link>https://delo.ua/oboronna-industriya/hrd-wisdom-summit-2026-comu-adaptaciya-veteraniv-maje-stati-biznes-procesom-a-ne-socialnim-projektom-468869/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/5/f1/b98871f8f68a82c2b91ea10e41868f15.jpg" length="206501" type="image/jpeg"/>
 <category>Оборонна індустрія</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 18:07:00 +0300</pubDate>
 <description>Українським компаніям недостатньо лише відкрити вакансії для ветеранів або запустити окрему програму психологічної підтримки. Щоб люди після військової служби могли повернутися до роботи, бізнесу доведеться змінювати корпоративні процеси, навчати керівників, залучати до ухвалення рішень самих ветеранів і враховувати потреби їхніх родин.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про головні помилки роботодавців та практики професійної реінтеграції говорили учасники панельної дискусії "Адаптація ветеранів — робота над помилками" на HRD Wisdom Summit 2026 від </span><span><b>Delo.ua</b></span><span>.</span></p> <p><span>Модерувала розмову </span><span><b>Наталія Ємченко</b></span><span>, директорка зі зв'язків з громадськістю та комунікацій&nbsp;</span>SCM<span>, голова наглядових рад громадської організації "Серце Азовсталі" та Фонду Ріната Ахметова.</span></p> <p><span>У дискусії взяли участь:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Петро Лукіянчук — лідер ветеранської спільноти Групи Нафтогаз і керівник пресцентру Львівської філії "Газорозподільних мереж України";</span>
 </li>
 <li>
 <span>Оксана Філоненко — CEO громадської організації "Центр зайнятості Вільних людей", експертка з професійної реінтеграції ветеранів;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Ксенія Сухова — генеральна директорка Фонду Ріната Ахметова;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Катерина Зубенко — HR-бізнес-партнерка Starlight Media;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Марина Хонда — заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень.</span>
 </li>
 </ul> <h2 id="XClduYhvsw">
 <span>"Нічого для ветеранів без ветеранів"</span></h2> <p><span>Однією з головних помилок компаній учасники дискусії назвали розроблення ветеранських програм без участі самих ветеранів. Найбільша помилка бізнесу — взагалі нічого не робити, каже </span><span><b>Петро&nbsp;</b></span><b>Лукіянчук</b><span>, лідер ветеранської спільноти Групи Нафтогаз і керівник пресцентру Львівської філії "Газорозподільних мереж України". Інші рішення можна коригувати вже під час їхнього впровадження, спираючись на зворотний зв'язок від працівників.</span></p> <p><span>"Ключова помилка полягає в тому, що про ветеранів і ветеранську політику говорять без участі ветеранів. Їх потрібно включати до порядку денного та формувати з них лідерів", — наголосив він.</span></p> <p><span>У Групі Нафтогаз, зокрема, відібрали 30 ветеранів для піврічної навчальної програми разом із Києво-Могилянською академією. Конкурс мав понад 25 заявок на одне місце. Наступним етапом має стати створення повноцінної ветеранської спільноти всередині групи, учасники якої зможуть пропонувати власні проєкти для компанії.</span></p> <p><span>Серед ключових напрямів роботи&nbsp;</span>Лукіянчук&nbsp;<span>назвав створення спільноти, перетворення військових навичок на цивільні компетенції та запуск лабораторії ветеранських практик.</span></p> <p><span>Одним із прикладів такого підходу стала програма "Ветерани — опори безпеки". Колишні бойові медики, які працюють у Групі Нафтогаз, перекваліфікувалися на інструкторів і тепер навчають працівників критичної інфраструктури першої допомоги та безпеки.</span></p> <p><span>"Запитайте ветерана: друже, що тобі потрібно? Включіть його в діалог, створіть спільноту, і це почне працювати", — закликав&nbsp;</span>Лукіянчук<span>.</span></p> <h2 id="qADo_7qieZ">
 <span>Адаптація ветеранів більше не є соціальним проєктом</span></h2> <p><span>Одна з основних помилок роботодавців — ставитися до професійної інтеграції ветеранів як до тимчасової соціальної ініціативи, вважає </span><span><b>Оксана Філоненко</b></span><span>, CEO "Центру зайнятості Вільних людей" .</span></p> <p><span>Ветеранські програми, за її словами, мають перейти з площини окремих проєктів у площину постійних бізнес-процесів.</span></p> <p><span>"Соціальний проєкт рано чи пізно закінчиться. Якщо ж рішення вбудовані у процеси компанії, вони залишаться сталими", — пояснила Філоненко.</span></p> <p><span>Її організація працювала більш ніж із 300 компаніями, допомагаючи їм розробляти програми реінтеграції. Серед партнерів — Група Нафтогаз, ОККО та "Укрзалізниця".</span></p> <p><span>Як приклад зміни ставлення бізнесу, вона навела власний досвід. На перший воркшоп про взаємодію з ветеранами, який відбувся у 2017–2018 роках, прийшли лише п'ять HR-фахівців. Натомість один із нещодавніх тренінгів для Групи Нафтогаз зібрав уже близько 1000 учасників.</span></p> <p><span>Водночас самої зацікавленості недостатньо. Ветеранський досвід потрібно враховувати на всіх етапах шляху працівника: під час найму, адаптації, оцінювання, переведення, професійного розвитку та звільнення.</span></p> <p><span>Наприклад, якщо компанія проводить вихідні інтерв'ю, HR-фахівець має вміти пояснити ветерану справжню причину відмови або звільнення. Інакше людина може вирішити, що її не прийняли саме через військовий досвід.</span></p> <h2 id="8R_BI-FtEk">
 <span>Ветеранські програми стають економічною необхідністю</span></h2> <p><span>Реінтеграція ветеранів — це не лише прояв соціальної відповідальності, а й економічна необхідність, наголосила Філоненко.</span></p> <p><span>За наведеними нею оцінками, в Україні залишається близько 10 млн працюючих людей, а кількість ветеранів уже становить приблизно 1,8 млн. При цьому в окремих компаніях 30–40% ветеранів звільняються протягом перших шести місяців після повернення.</span></p> <p><span>"Ми або навчимося працювати з ветеранами, або нам просто не буде кому працювати", — зазначила вона.</span></p> <p><span>До цього виклику додається зростання кількості людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та працівників з різними травматичними досвідами. Тому компаніям потрібно вчитися будувати інклюзивні процеси не для однієї окремої категорії, а для різних груп працівників.</span></p> <h2 id="cm-uxejlFI">
 <span>Чому не можна просто копіювати чужі програми</span></h2> <p><span>Ще одна типова помилка — механічно переносити у свою компанію рішення, які успішно працюють в іншому бізнесі. Потреби ветеранів залежать від специфіки підприємства, корпоративної культури, професій, стану здоров'я людини та її індивідуального досвіду.</span></p> <p><span>"Можна подивитися, як роблять інші, і надихнутися прикладом. Але потреби ветеранів у вашій компанії, а також кожної окремої людини будуть різними", — пояснила Філоненко.</span></p> <p><span>Вона навела приклад ветерана, якому було складно працювати біля вікна, оскільки краєвид нагадував пережитий досвід на фронті. Водночас він не хотів переходити до іншої кімнати, бо прагнув залишитися зі своєю командою.</span></p> <p><span>Рішення не потребувало бюджету або створення окремої програми — достатньо було змінити розташування робочого місця.</span></p> <p><span>На думку експертки, компаніям потрібно проводити індивідуальну оцінку потреб і функціональних можливостей працівника. Це стосується не лише людей з офіційно встановленою інвалідністю, а й ветеранів, які мають наслідки поранень, контузій або тривалого стресу.</span></p> <h2 id="1WCMoANSNm">
 <span>Половина ветеранів може обрати нову професію</span></h2> <p><span>Повернення до роботи не починається одразу після демобілізації або звільнення з полону. До професійної реінтеграції людина часто має пройти етап фізичного відновлення, стабілізації психологічного стану та переосмислення власного майбутнього, звернула увагу </span><span><b>Ксенія Сухова</b></span><span>, генеральна директорка Фонду Ріната Ахметова.</span></p> <p><span>За словами Сухової, у середньому ветерани, з якими працювали фахівці "Серця Азовсталі", можуть бути не готовими говорити про роботу протягом перших шести місяців після повернення.</span></p> <p><span>"Комусь потрібна стабілізація протягом трьох тижнів, комусь — кілька місяців або років. Для кожного потрібно створювати персональний маршрут", — наголосила вона.</span></p> <p><span>Близько 70% ветеранів, за оцінкою Сухової, згодом повертаються до праці поза військом. Водночас приблизно половина з них може захотіти змінити професію.</span></p> <p><span>Причина — зміна цінностей, світогляду та бажання допомагати людям зі схожим досвідом. Частина ветеранів стає реабілітологами, тренерами посттравматичного зростання або фахівцями програм "рівний — рівному".</span></p> <p><span>У "Серці Азовсталі" ветерани, які самі пройшли шлях відновлення, супроводжують побратимів одразу після повернення з полону.</span></p> <p><span>"Людина бачить перед собою того, хто був у схожому стані, але пройшов цей шлях. Це допомагає сформувати довіру", — пояснила Ксенія Сухова.</span></p> <h2 id="ra1UL48M6B">
 <span>Ветеранська політика не може бути відповідальністю лише HR</span></h2> <p><span>Starlight Media також починала роботу над ветеранською програмою з вивчення іноземного досвіду, створення презентацій, гайдів та внутрішніх політик. Проте згодом у компанії дійшли висновку, що навіть якісно прописані документи не працюватимуть, якщо відповідальність за них покладена виключно на HR-департамент.</span></p> <p><span>"Відповідальність за ветеранську програму лежить на керівниках усіх рівнів, топменеджменті та кожному працівникові компанії", — зазначила HR-бізнес-партнерка Starlight Media </span><span><b>Катерина Зубенко</b></span><span>.</span></p> <p><span>У компанії проводять тренінги та вебінари з чутливої комунікації, взаємодії з військовими й ветеранами, підтримки родин, батьківства під час війни та розмов про втрату.</span></p> <p><span>Ще одним переосмисленням стало розширення поняття родини військовослужбовця. Спочатку до цієї категорії відносили переважно чоловіків і дружин. Згодом до програм підтримки почали включати партнерів, дітей, батьків, а також родини полонених і зниклих безвісти.</span></p> <h2 id="H07c8eQT_3">
 <span>Реальні потреби можуть відрізнятися від планів роботодавця</span></h2> <p><span>Компанії також складно заздалегідь визначити бюджет ветеранської програми, зазначає Зубенко. Роботодавець не знає, скільки людей буде мобілізовано або повернеться до роботи, і якої саме допомоги вони потребуватимуть.</span></p> <p><span>Starlight Media спочатку планувала спрямувати найбільшу частину бюджету на психологічну підтримку. Однак згодом виявилося, що працівники частіше звертаються по юридичну допомогу та підтримку в побутових питаннях.</span></p> <p><span>Це можуть бути ремонтні роботи, допомога родинам із дітьми або консультації щодо оформлення документів.</span></p> <p><span>"Не потрібно придумувати, що саме необхідно людині. Іноді достатньо просто запитати", — наголосила Катерина Зубенко.</span></p> <h2 id="5Bp9ORwwSI">
 <span>Недостатньо лише відкрити вакансію&nbsp;</span></h2> <p><span>Працевлаштування ветерана не зводиться до розміщення вакансії та формального прийняття людини на роботу, зауважила </span><span><b>Марина Хонда</b></span><span>, заступниця голови КМДА.</span></p> <p><span>Компаніям потрібно готувати до цього колективи, HR-фахівців і безпосередніх керівників. В одному підрозділі можуть одночасно працювати ветеран, родич загиблого військового, внутрішньо переміщена особа або працівниця, чоловік якої перебуває на фронті. Кожен із них має власний досвід і потребує коректної комунікації.</span></p> <p><span>У Києві підтримкою ветеранів займається "Київ Мілітарі Хаб". Його фахівці надають правову, психологічну та адвокатську допомогу, а також сприяють працевлаштуванню.&nbsp;</span>За словами Хонди, протягом року фахівці хабу проконсультували щодо працевлаштування приблизно 500 людей, з яких більше 200 знайшли роботу.</p> <p><span>Вона також навела приклади конфліктів, які можуть виникати через непідготовленість сторін до співбесіди або взаємодії в колективі. Тому місто проводить для роботодавців короткі навчання з комунікації та готове допомагати бізнесу супроводжувати ветеранів.</span></p> <h2 id="oMtteL67qk">
 <span>Київ має понад 109 тисяч учасників бойових дій</span></h2> <p><span>У 2014 році в Києві офіційно проживали близько 32 тис. учасників бойових дій. За даними Марини Хонди, нині їхня кількість перевищує 109 тис., а ще понад 100 тис. киян продовжують служити.</span></p> <p><span>З урахуванням родин військовослужбовців і ветеранів йдеться про значну частину населення столиці.</span></p> <p><span>"Ми вже настільки поєднані, що не можна говорити, хто до кого має адаптуватися. Ми вже є єдиним цілим", — сказала Хонда.</span></p> <p><span>Вона наголосила, що ветерана не варто сприймати як представника соціально незахищеної групи. Це людина з досвідом і компетенціями, які можуть бути корисними для міста, бізнесу та економіки.</span></p> <p><span>Один із прикладів підтримки — міська програма мікрогрантів. Серед її учасників були ветерани, які разом створили равликову ферму та залучили інших ветеранських підприємців до перевезення і збуту продукції.</span></p> <h2 id="XSo86v6UeZ">
 <span>Бізнесу не завжди потрібні великі бюджети</span></h2> <p><span>Підсумовуючи дискусію, спікери зійшлися на тому, що багато ефективних рішень не потребують значних витрат. Малий і середній бізнес може користуватися досвідом великих компаній, громадських організацій і міських установ, адаптуючи перевірені інструменти до власних потреб.</span></p> <p><span>"Сила — у синергії та співпраці. Не потрібно копіювати чужі програми, але можна користуватися вже напрацьованими алгоритмами й експертизою", — зазначив Петро&nbsp;</span>Лукіянчук<span>.</span></p> <p><span>На думку Катерини Зубенко, іноді найважливішою допомогою є увага до військового, ветерана та його родини. Компанія може регулярно інформувати працівників про безоплатні державні й громадські програми, юридичні консультації, медичну допомогу, ветеранський спорт та інші можливості.</span></p> <p><span>"Не потрібно мільярдів, щоб зробити важливе. Треба запитати людину та її родину, що їм потрібно, і справді почути відповідь", — підсумувала Зубенко.</span></p> <p><span>Головним принципом роботи з ветеранами Наталія Ємченко назвала відмову від страху перед складними розмовами.</span></p> <p><span>"Починати потрібно з поваги та довіри до ветерана. Головне — не боятися говорити, слухати й визнавати проблеми", — наголосила модераторка.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>&quot;Сьогодні HR дедалі більше стає стратегічним партнером бізнесу&quot;, - Наталія Снімщікова, HRD Acino, part of Arcera в Україні та країнах UBA</title>
 <guid>https://delo.ua/business/syogodni-hr-dedali-bilse-staje-strategicnim-partnerom-biznesu-nataliya-snimshhikova-hrd-acino-part-of-arcera-v-ukrayini-ta-krayinax-uba-468947/</guid>
 <link>https://delo.ua/business/syogodni-hr-dedali-bilse-staje-strategicnim-partnerom-biznesu-nataliya-snimshhikova-hrd-acino-part-of-arcera-v-ukrayini-ta-krayinax-uba-468947/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/c/e0/be6ee96e459ab4b36936366b26b8de0c.jpg" length="12581570" type="image/jpeg"/>
 <category>Бізнес</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 18:07:59 +0300</pubDate>
 <description>Наталія Снімщікова, директорка з управління персоналом Acino, part of Arcera в Україні та країнах UBA, розповідає про антикризовий HR в умовах війни, роль глобальних стандартів у розвитку локальних команд, програми розвитку й утримання кадрів та сучасні технології, які допомагають ефективно управляти людськими ресурсами.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p><b>Виробничий майданчик "Фарма Старт", що входить до складу Acino, part of Arcera, торік пережив серію обстрілів, внаслідок яких виробництво призупинилося. Як вдалося відновити операційну діяльність, підтримати команду та утримати співробітників?</b></p> <p>- У 2025 році ми пережили пʼять обстрілів нашого виробництва. Після кожної атаки ухвалювали рішення відновлювати завод, адже виробляємо критично важливі препарати для пацієнтів із психіатричними, неврологічними та кардіологічними захворюваннями. Вимушена зупинка заводу тривала майже дев'ять місяців: завдяки готовності команди братися за будь-яку необхідну роботу, у квітні поточного року виробничі потужності знову запрацювали. Одні співробітники розбирали завали та допомагали з ремонтом.</p> <p>Лабораторії якості й R&amp;D майже одразу перенесли свою роботу на майданчики партнерів. Інші працівники готувалися до запуску виробництва, проходили навчання та адаптували процеси до нових умов. Завдяки цим крокам у простої одночасно перебували не більше 5% співробітників. За час простою ми не лише зберегли всі робочі місця, а й відкрили нові, щоб після запуску швидше подолати дефіцит препаратів на ринку. Завдяки залученості команди (94% за результатами внутрішнього опитування) та збереженню всіх компенсацій і бене-фітів, нам вдалося зберегти колектив майже у повному складі.</p> <p><b>Як Acino, part of Arcera вибудовує баланс між глобальними HR-стандартами та локальними потребами українського ринку, особливо в умовах високої конкуренції за таланти у фармацевтичній галузі?</b></p> <p>- Після початку повномасштабної війни люди почали значно більше цінувати стабільність роботодавця. Саме тому міжнародні стандарти сьогодні — одна з наших переваг. Люди шукають не лише конкурентну винагороду, а й соціальні гарантії, прозорі правила, повагу та впевненість у завтрашньому дні. Саме це формує довіру до роботодавця. І наше завдання — поєднати міжнародні стандарти з українськими реаліями. Глобальні принципи залишаються незмінними, але рішення ми завжди адаптуємо до потреб наших людей. Саме це дозволяє поєднати системність із гнучкістю.</p> <p><b>Розкажіть про компетенції та поведінкові моделі, які сьогодні є критичними для успіху співробітників Acino, part of Arcera. Як компанія формує культуру, що підтримує зростання та внутрішню конкуренцію?</b></p> <p>- Для нас важливі люди, які проявляють ініціативу, готові брати відповідальність, швидко адаптуються до змін і постійно розвиваються. Саме на цьому будується наша культура. Ми заохочуємо відкритість, підтримку ініціатив і залучаємо співробітників до ухвалення рішень. Здорова конкуренція для нас - це прагнення до кращих результатів та готовність до нових викликів. Я переконана, що сильний бренд роботодавця починається всередині компанії. Найкращім підтвердженням цього є рекомендації наших співробітників. Торік завдяки їм ми закрили 45% вакансій. Для мене це показник довіри, залученності та культури, яку ми створюємо разом.</p> <p><b>Acino, part of Arcera активно інвестує у розвиток талантів. Які підходи до навчання та карʼєрного зростання ви вважаєте найбільш ефективними і як компанія вимірює їхній вплив на бізнес?</b></p> <p>- Розвиток талантів для нас - це довгострокова інвестиція у майбутнє компанії. Наше завдання не просто навчати людей, а створювати умови, у яких вони можуть професійно зростати та реалізовувати свій потенціал. Для цього використовуємо різні формати навчання - від коучингових програм і МВА до цифрових платформ та внутрішніх програм розвитку.</p> <p>Ефективність ми оцінюємо не кількістю проведених навчань, а їхнім впливом на бізнес. Один із ключових показників - частка вакансій, які закриваються внутрішніми кандидатами. Щороку приблизно 10% наших колег отримують нові ролі або карʼєрне підвищення, і це найкраще підтверджує, що система працює. Окремий напрям - співпраця з університетами та підтримка майбутніх фахівців через стипендіальну програму. Ми переконані, що інвестувати у таланти потрібно ще на старті професійного шляху.</p> <p><b>Як Acino, part of Arcera працює з добробутом співробітників — від медичних програм до психологічної підтримки? Як ці ініціативи змінюються відповідно до нових очікувань працівників?</b></p> <p>- За останні кілька років ми побачили, що очікування людей від роботодавця суттєво змінилися. Якщо раніше добробут переважно асоціювався з компенсацією та медичними про-грамами, то сьогодні дедалі важливішими стають психологічна стійкість, відчуття безпеки й турбота. Саме тому ми створили власну модель добробуту, яка охоплює професій-ний, фізичний, емоційний, соціальний та фінансовий добробут співробітників. Сьогодні особливу увагу приділяємо ментальному здоровʼю. Започаткували камерні офлайн-зустрічі, де люди можуть у безпечній атмосфері отримати підтримку, поділитися досвідом і знайти власні інструменти психологічної стійкості.</p> <p>Ми переконані, що турбота про співробітників не завершується разом із роботою в компанії. Саме тому у нас діє програма недержавного пенсійного забезпечення: компанія здійснює внески на індивідуальні рахунки, а накопичення залишаються власністю працівника незалежно від подальшого місця роботи.</p> <p><b>Які HR-технології та аналітичні Інструменти сьогодні є ключовими для Acino, part of Arcera, і як змінюється роль HR-Функції у роботі компанії та досягненні стратегічних цілей бізнесу?</b></p> <p>- Сьогодні HR дедалі більше стає стратегічним партнером бізнесу. Наше завдання не лише забезпечувати кадрові процеси, а й допомагати компанії ухвалювати рішення на основі даних, розвивати кадровий потенціал і підтримувати досягнення бізнес-цілей.</p> <p>Для цього ми використовуємо сучасні цифрові інструменти: HR-аналітику, платформи для навчання та розвитку, SAP HCM, а також HR-чат-бот, який спрощує повсякденну взаємодію зі співробітниками. Це дозволяє швидше ухвалювати управлінські рішення й автоматизувати рутинні процеси. Водночас головна зміна відбувається не у технологіях, а у самій ролі HR. Ми дедалі більше відходимо від універсальних підходів і враховуємо потреби кожної людини.</p> <p>Технології допомагають працювати ефективніше, але сильного роботодавця, як і раніше, визначають людяність, довіра та щире ставлення до людей.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Трамп інвестував прибуток від криптовалют в традиційні активи – акції та облігації</title>
 <guid>https://delo.ua/news/tramp-investuvav-pributok-vid-kriptovalyut-v-tradiciini-aktivi-akciyi-ta-obligaciyi-469030/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/tramp-investuvav-pributok-vid-kriptovalyut-v-tradiciini-aktivi-akciyi-ta-obligaciyi-469030/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/b/bd/e9e3d5eddc68c1bc8aa2eb5ed1e19bdb.jpg" length="321622" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 17:07:34 +0300</pubDate>
 <description>Фінансова декларація Дональда Трампа для Управління урядової етики США показала, що президент заробив у 2025 році понад $1,4 мільярда на сімейних криптовалютних проєктах. Водночас ці прибутки були переведені в безпечніші активи, збільшивши особистий портфель традиційних акцій та облігацій щонайменше вчетверо.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://www.reuters.com/legal/government/trump-invested-crypto-gains-stocks-bonds-filings-show-2026-07-13/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
Reuters.</p> <p>На кінець року президент Сполучених Штатів тримав у
традиційних фінансових інструментах від $703 мільйонів до $2,6 мільярда, тоді
як попередній звіт фіксував суму від $225 мільйонів до $608 мільйонів. Документи
містять діапазони, тому точний розподіл коштів за видами активів не визначено.</p> <p>Експерти з цифрових активів зазначили, що документи президента
свідчать про "про особисту економічну активність людини, яка не довіряє криптовалюті як основному сховищу свого особистого багатства".</p> <p>За даними агентства, станом на квітень роздрібні інвестори
чотирьох основних криптопроєктів, підтримуваних Трампом, втратили $2,3
мільярда. Президент досі володіє 15,75 мільярдами токенів управління World
Liberty Financial вартістю понад $50 мільйонів, але має обмеження на їхній
продаж через графік набуття прав для співзасновників. Компанії Трампа також
тримали щонайменше $160 мільйонів у біткоїнах та Ethereum і до $6 мільйонів в
інших токенах.</p> <p>У Білому домі повідомили, що активи президента зберігаються
на повністю дискреційних рахунках, якими керують незалежні сторонні установи.
Представники компаній Трампа та World Liberty заявили про сильне фінансове
становище організації та віру в довгострокову перспективу цифрових послуг.</p> <p>Водночас колишній голова Комісії з торгівлі товарними
ф'ючерсами Тімоті Массад зазначає: "Хоча президент говорить про цифрові
активи як про фронт фінансів і про те, що Сполучені Штати є крипто-столицею
світу, форма розкриття інформації свідчить про те, що його особиста стратегія
полягає в тому, щоб швидко заробити на криптовалюті — шляхом продажу своєї
мем-коїни та токенів World Liberty — але потім інвестувати свій прибуток у
традиційні активи, такі як акції та облігації".</p> <p>Раніше&nbsp;син президента США Ерік Трамп заявив, що&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/sin-trampa-ociniv-perspektivi-bitkoyina-moze-kostuvati-1-milion-dolariv-451632/">родина
Трампів</a>&nbsp;"любить" та "вірить" у
біткоїн-спільноту.Виступаючи на конференції Bitcoin Asia в Гонконзі, він також
висловив упевненість, що вартість біткоїна сягне $1 мільйона.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>У &quot;Дії&quot; оновили правила верифікації Starlink</title>
 <guid>https://delo.ua/news/u-diyi-onovili-pravila-verifikaciyi-starlink-469029/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/u-diyi-onovili-pravila-verifikaciyi-starlink-469029/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/e/82/923fdb6a2b4de1d406e6efbf019cd82e.jpg" length="11194" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 17:07:10 +0300</pubDate>
 <description>У &quot;Дії&quot; оновили правила верифікації терміналів Starlink для громадян, ФОПів та бізнесу. Тепер для подання потрібно вказати KIT-номер і UTID або один із цих номерів.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://t.me/diia_gov/6041" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> "Дії".</p> <p>Також у сервісі додали нові можливості: видалення терміналів
із реєстру та отримання інформації про вже зареєстровані пристрої.</p> <p>Для бізнесу послуга доступна на порталі "Дія".
Подати повідомлення можуть юридичні особи та відокремлені підрозділи, які
зареєстровані в Єдиному державному реєстрі понад рік.</p> <p>Для реєстрації термінала бізнесу потрібно вказати KIT-номер
та UTID, а за наявності — Dish ID і номер облікового запису Starlink.</p> <p>Для громадян і ФОПів верифікація доступна в ЦНАПах, а також
у відділеннях "Укрпошти" та "Нової пошти". Під час подання
заяви потрібно показати термінал і надати його дані.</p> <p><span>Серед нових
можливостей:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>юридичні особи можуть видаляти
 термінали Starlink із реєстру через портал "Дія"; </span>
 </li>
 <li>
 <span>громадяни та ФОПи можуть
 скористатися такою послугою через ЦНАП; </span>
 </li>
 <li>
 <span>бізнес може отримати витяг про
 всі зареєстровані термінали Starlink. </span>
 </li>
 </ul> <p><span>Після
перевірки даних термінал потрапить до "білого списку" та працюватиме
без обмежень.</span></p> <p><span>Нагадаємо, Україна<span>&nbsp;</span></span><a href="https://delo.ua/news/starlink-mozut-vidklyuciti-yak-proiti-verifikaciyu-ta-pidtverditi-svii-terminal-459409/"><span>впроваджує систему верифікації<span>&nbsp;</span></span>Starlink</a><span><span>&nbsp;</span>(</span>whitelist<span>), щоб заблокувати використання терміналів ворогом.<span>&nbsp;</span></span>Фізичні особи та бізнес мають подати дані про свої пристрої, інакше непідтверджені термінали будуть відключені.<span></span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Intel інвестує €5 млрд у завод в Європі, щоб повернути лідерство у сфері ШІ</title>
 <guid>https://delo.ua/news/intel-investuje-eur5-mlrd-u-zavod-v-jevropi-shhob-povernuti-liderstvo-u-sferi-si-469028/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/intel-investuje-eur5-mlrd-u-zavod-v-jevropi-shhob-povernuti-liderstvo-u-sferi-si-469028/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/1/c9/1f072e13c65229ba764eceeabc950c91.webp" length="388482" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 17:07:45 +0300</pubDate>
 <description>Американська корпорація Intel Corp. інвестує 5 мільярдів євро у розширення свого заводу в Ірландії. Компанія намагається повернути лідерство у виробництві мікросхем на тлі глобального буму штучного інтелекту.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-13/intel-invests-5-billion-in-irish-hub-to-keep-up-in-ai-chip-race?srnd=phx-economics-v2" rel="nofollow" target="_blank"><span>дані</span></a><span> Bloomberg.</span></p> <p><span>Капіталовкладення спрямують на збільшення потужностей кампусу в Лейксліпі, розташованому на околиці Дубліна. Головна мета модернізації — наростити випуск серверних процесорів Xeon для дата-центрів та прискорити науково-дослідні розробки.&nbsp;</span></p> <p><span>За словами віцепрезидента компанії Нагі Чандрасекарана, цей крок є частиною стратегії розвитку підрозділу Intel Foundry, який виробляє напівпровідники для інших технологічних компаній та прагне конкурувати з тайванським гігантом TSMC.</span></p> <p><span>Нарощування потужностей у Європі відбувається після того, як у квітні Intel викупила за 14,2 мільярда доларів половину ірландського заводу, яку раніше продала інвестиційній компанії Apollo Global Management.</span></p> <h2 id="z_uu2IXOBi">
 <span>Економічний порятунок для Ірландії та тиск Трампа</span></h2> <p><span>Нові інвестиції мають критичне значення для Ірландії, яка сильно залежить від іноземного IT-капіталу. За даними ірландського фіскального наглядового органу, податки лише трьох великих міжнародних компаній забезпечують майже половину всіх корпоративних надходжень до бюджету країни.</span></p> <p><span>Занепокоєння Дубліна посилюється через політику адміністрації Дональда Трампа "Америка перш за все", яка критикує Ірландію за профіцит торгівлі та обіцяє повернути прибутки американських технологічних гігантів назад до США. Проте в Intel запевнили, що Вашингтон розуміє глобальний статус корпорації та необхідність розвивати як американські, так і європейські ресурси.</span></p> <p><span>Наразі Intel забезпечує роботою майже 5000 людей в Ірландії, а нове розширення заводу в Лейксліпі створить ще кілька сотень робочих місць. Прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін назвав це рішення Intel ознакою високої довіри до Ірландії.</span></p> <p><span>Нагадаємо, Трамп оголосив про сенсаційну угоду, згідно з якою </span><a href="https://delo.ua/news/tramp-ogolosiv-pro-sensaciinu-ugodu-apple-viroblyatime-svoyi-cipi-na-zavodax-intel-u-ssa-467667/"><span>Apple вироблятиме свої чипи на заводах Intel</span></a><span> у США. Залучення такого великого клієнта, як Apple, може забезпечити контрактному бізнесу Intel додаткових технологічних гігантів.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Міноборони допустило до використання 413 нових дронів</title>
 <guid>https://delo.ua/news/minoboroni-dopustilo-do-vikoristannya-413-novix-droniv-469026/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/minoboroni-dopustilo-do-vikoristannya-413-novix-droniv-469026/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/d/bf/7bcaf7142c48b38bbebc202fa7019bfd.jpg" length="127812" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 17:07:40 +0300</pubDate>
 <description>Міністерство оборони України від початку 2026 року кодифікувало та допустило до використання у Силах оборони 413 нових безпілотних авіаційних комплексів. Це рекордний показник для такого періоду.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://t.me/ministry_of_defense_ua/15887" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> Міністерства оборони України.</p> <p>За даними відомства, кількість кодифікованих безпілотних
авіаційних комплексів зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Порівняно з тим самим періодом 2024 року показник збільшився на 73%.</p> <p>Серед допущених до використання комплексів найбільше ударних
дронів коптерного типу. Також у переліку є безпілотники на оптоволокні та дрони
front-strike.</p> <p>Серед нових зразків Міноборони називає Bababoom,
"Оптослон", "Харьок" і "Білий Вовк".</p> <p>Нагадаємо, у липні перший бойовий підрозділ Сил оборони України <a href="https://delo.ua/news/znishhuje-rosiiski-droni-na-vidstani-do-45-km-kompaniya-deviro-predstavila-novii-dron-perexoplyuvac-461274/">самостійно кастомізував ударний безпілотник</a> на маркетплейсі зброї DOT-Chain Defence.&nbsp;</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Кривий Ріг отримав партію енергообладнання та спецтехніки від німецьких партнерів (ФОТО)</title>
 <guid>https://delo.ua/news/krivii-rig-otrimav-partiyu-energoobladnannya-ta-spectexniki-vid-nimeckix-partneriv-foto-469025/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/krivii-rig-otrimav-partiyu-energoobladnannya-ta-spectexniki-vid-nimeckix-partneriv-foto-469025/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/d/78/008f36cccd90797c52dab4be982ed78d.jpg" length="150741" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 17:07:33 +0300</pubDate>
 <description>Кривий Ріг отримав партію обладнання та спеціальної техніки від Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ у межах реалізації проєкту EMPOWER. Постачання спрямоване на забезпечення безперебійної роботи міської інфраструктури в зимовий період.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://t.me/vilkul/17112" rel="nofollow" target="_blank">повідомив</a> голова Ради оборони Кривого Рогу
Олександр Вілкул.</p> <p>Отримані технічні засоби розподілили між комунальними
підприємствами та закладами освіти міста за такими напрямками:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 КП
"Кривбасводоканал" отримало 5 сонячних електростанцій, 6 комплектів
акумуляторних батарей та самоскид із краном Mercedes-Benz Arocs -
HIAB-CraneX-DUO;&nbsp;
 </li>
 <li>
 КПТМ "Криворіжтепломережа" прийняло колісний
екскаватор-навантажувач JCB 3CX 14M3WA для проведення ремонтів на
теплотрасах;&nbsp;
 </li>
 <li>
 КП "Швидкісний трамвай" обладнали 2 комплектами сонячних
панелей потужністю по 60 кіловат разом із акумуляторами;&nbsp;
 </li>
 <li>
 гімназії №19, 122, 45,
68, Криворізький Тернівський ліцей та ліцей №24 отримали системи резервного
живлення, кожна з яких складається з інвертора та 12 акумуляторних батарей
ємністю 60 кВт/год і напругою 614,4 В.
 </li>
 </ul> <p>Передана техніка має прискорити відновлення водопостачання
та опалення у разі виникнення аварійних ситуацій чи гідроударів.</p> <p>За словами Вілкула, у попередні
періоди на об'єктах критичної інфраструктури Кривого Рогу вже встановили понад
1000 генераторів, 10 когенераційних установок і блочно-модульних котелень, а
також понад 50 сонячних електростанцій у школах та лікарнях.</p> <p><span>Нагадаємо, у
травні </span><a href="https://delo.ua/news/zaxist-vid-blekautiv-krivii-rig-otrimav-31-potuznii-generator-dlya-zivlennya-kriticnix-objektiv-466155/">Кривий
Ріг отримав ще 31 дизельний генератор</a> потужністю від 17 до 440 кВт. Наразі
всі об’єкти критичної інфраструктури міста на 100% забезпечені генераторами —
це понад 2000 одиниць, які закуплені переважно за кошти міського бюджету.&nbsp;<span></span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Вигорання стало новою нормою: 40% українців готові звільнитися через стрес – дослідження Gradus</title>
 <guid>https://delo.ua/news/vigorannya-stalo-novoyu-normoyu-40-ukrayinciv-gotovi-zvilnitisya-cerez-stres-doslidzennya-gradus-468883/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/vigorannya-stalo-novoyu-normoyu-40-ukrayinciv-gotovi-zvilnitisya-cerez-stres-doslidzennya-gradus-468883/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/a/31/973110e993c31b48dd7ef89b0023c31a.jpg" length="96985" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 17:07:39 +0300</pubDate>
 <description>Понад половина українців, які працюють, живуть у стані постійного помірного стресу, а для 40% працівників емоційне виснаження та вигорання вже є причиною змінити роботу. Водночас більшість компаній досі не забезпечують співробітникам психологічної підтримки.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це під час презентації результатів дослідження розповіла Sales &amp; Partnership Director дослідницької компанії Gradus Дар'я Нагаєва на Wisdom Summit 2026 у Києві.</span></p> <p><span>За її словами, дослідження вже другий рік поспіль аналізує самопочуття українців віком 18-60 років, які працюють повний або неповний робочий день. Опитування охопило репрезентативну вибірку з 1200 респондентів.</span></p> <p><span>За результатами дослідження, 71% опитаних працюють повний робочий день, ще 29% мають гнучкий або неповний графік. Серед працівників із повною зайнятістю 51% працюють в офісі, а 57% становлять жінки.</span></p> <p><span>Як зазначає Нагаєва, саме жінки часто поєднують професійну діяльність із доглядом за дітьми, веденням побуту та сімейними обов'язками, що створює додаткове навантаження.</span></p> <h3 id="XFvrxaINtr">
 <span>Стрес став звичним станом</span></h3> <p><span>Дослідження показало, що для 54% українців помірний стрес став звичним явищем. Водночас експерти наголошують, що це не означає покращення психологічного стану.</span></p> <p><span>У 2025 році 33% респондентів оцінювали свій стрес як високий, а 49% – як помірний. У 2026 році частка тих, хто повідомив про високий стрес, знизилася до 26%, натомість 54% назвали свій стан помірним.</span></p> <p><span>На думку дослідників, це свідчить не про покращення ситуації, а про адаптацію людей до тривалого стресу.</span></p> <p><span>"Люди вже перестають розуміти, де високий рівень стресу, а де помірний. Постійне напруження стало для багатьох новою нормою", – пояснила Нагаєва.</span></p> <h3 id="rptGcJXxLJ">
 <span>Вигорання дедалі частіше призводить до звільнення</span></h3> <p><span>Близько 40% опитаних заявили, що саме стрес і професійне вигорання можуть стати причиною звільнення.</span></p> <p><span>Одночасно зростає й проблема надмірного навантаження. Якщо у 2025 році його називали основним джерелом стресу 42% працівників, то у 2026 році цей показник зріс до 47%.</span></p> <h3 id="gku53AnMI6">
 <span>Ряд компаній поки не готова підтримувати працівників</span></h3> <p><span>Попри актуальність проблеми, більшість компаній не пропонують співробітникам інструментів підтримки ментального здоров'я.</span></p> <p><span>Так, 58% респондентів повідомили, що не мають доступу до психологічної підтримки на роботі. Ще 55% зазначили, що тема ментального здоров'я в їхніх компаніях взагалі не обговорюється, а кожен п'ятий працівник (20%) не відчуває психологічної безпеки на робочому місці.</span></p> <p><span>У самій Gradus, за словами Дар'ї Нагаєвої, запровадили практику Mental Health Day – можливість взяти вихідний через емоційне виснаження без необхідності пояснювати інші причини.</span></p> <h3 id="XZLoJjFFEr">
 <span>Яким українці бачать ідеального роботодавця</span></h3> <p><span>Згідно з дослідженням, ключовим фактором при виборі роботодавця залишається конкурентна заробітна плата. Водночас дедалі більшого значення набуває гнучкий формат роботи, який дозволяє поєднувати офісний і дистанційний режими або працювати з дому за потреби.</span></p> <p><span>Дослідники зазначають, що якщо у 2025 році одним із головних очікувань працівників було створення позитивного робочого середовища, то сьогодні компаніям дедалі важливіше інвестувати у підтримку ментального здоров'я, психологічну безпеку та гнучкі умови праці. Саме ці чинники стають важливою складовою утримання персоналу в умовах затяжного стресу та дефіциту кадрів.</span></p> <p>Нагадаємо, в Україні пропонують скоротити тривалість стандартного <a href="https://delo.ua/news/v-ukrayini-proponuyut-zaprovaditi-cotiridennii-robocii-tizden-bez-skorocennya-zarobitnoyi-plati-468585/">робочого тижня</a> з 40 до 32 годин в умовах воєнного стану. Ініціатива передбачає перехід на чотириденний робочий графік без зменшення заробітної плати працівників</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Польща не скасує заборону на імпорт української агропродукції: що відомо</title>
 <guid>https://delo.ua/news/polshha-ne-skasuje-zaboronu-na-import-ukrayinskoyi-agroprodukciyi-shho-vidomo-469024/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/polshha-ne-skasuje-zaboronu-na-import-ukrayinskoyi-agroprodukciyi-shho-vidomo-469024/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/a/d3/e44032c228f0309075e06f39d8047d3a.jpg" length="1241432" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:30 +0300</pubDate>
 <description>Польща не розглядає можливість скасування односторонньої заборони на імпорт окремих видів української агропродукції. У Варшаві заявляють, що такі обмеження необхідні для захисту польського аграрного ринку, фермерів і споживачів.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>&nbsp;з посиланням на<span><span>&nbsp;</span><a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4143738-polsa-ne-zbiraetsa-skasovuvati-zaboronu-na-import-agroprodukcii-z-ukraini.html" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a></span> "Укрінформ".</p> <h2 id="hdbmtC5jot">
 Українська агропродукція під обмеженнями
</h2> <p>Заступник міністра сільського господарства Польщі Адам Новак заявив, що<span>&nbsp;польська влада не бачить підстав для скасування запроваджених обмежень, оскільки вони залишаються важливим механізмом захисту внутрішнього ринку.</span></p> <p><span>Новак також зазначив, що Україна отримала лібералізований доступ до ринку Європейського Союзу без необхідності виконувати частину вимог і стандартів, яких зобов'язані дотримуватися польські аграрії.</span></p> <p><span>Він додав, що під час нещодавнього візиту до Польщі єврокомісара з питань сільського господарства та продовольства Крістофа Гансена польська сторона чітко заявила про необхідність збереження чинних захисних механізмів.</span></p> <p><span>"Ми не бачимо можливості скасування цього механізму, адже така лібералізація торгівлі є невигідною для Польщі. Це єдиний спосіб стабілізувати польський аграрний ринок", - наголосив Новак.</span></p> <p><span>Нагадаємо, у 2023 році Польща разом із кількома іншими країнами ЄС запровадила односторонні обмеження на імпорт окремих видів української сільськогосподарської продукції, пояснивши це необхідністю захисту своїх фермерів від дестабілізації внутрішнього ринку.</span></p> <p>Додамо, у&nbsp; 2026 року Україна<a href="https://delo.ua/news/eksport-agroprodukciyi-z-ukrayini-zris-maize-na-11-u-berezni-462956/">&nbsp;збільшила експорт агропродукції на 10,8%</a>. Загалом за місяць було відвантажено 5,5 млн тонн товарів, причому зростання було зафіксовано в усіх основних категоріях сільськогосподарської продукції.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>&quot;Оператор ГТС України&quot; оголосив конкурс на посаду гендиректора</title>
 <guid>https://delo.ua/news/operator-gts-ukrayini-ogolosiv-konkurs-na-posadu-gendirektora-469023/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/operator-gts-ukrayini-ogolosiv-konkurs-na-posadu-gendirektora-469023/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/b/fa/08516d91148810057520c12427979fab.jpg" length="119001" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:02 +0300</pubDate>
 <description>ТОВ &quot;Оператор ГТС України&quot; оголосило конкурсний відбір на посаду генерального директора. Документи від кандидатів прийматимуть з 13 липня до 18:00 27 липня 2026 року.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://tsoua.com/news/ogoloshennya-pro-pochatok-konkursnogo-vidboru-na-posadu-generalnogo-dyrektora-tov-operator-gts-ukrayiny-2/" rel="nofollow" target="_blank">оголошення</a> ТОВ "Оператор ГТС України".</p> <p>Конкурс проводиться відповідно до рішення наглядової ради
компанії від 9 липня 2026 року. Наглядова рада також затвердила профіль посади,
який містить вимоги до кандидатів, і встановила порядок проведення відбору.</p> <p>Попередній відбір кандидатів здійснюватимуть із залученням
рекрутингової агенції Odgers — ТОВ "Тедвайзорс".</p> <p>За результатами конкурсу наглядова рада затвердить
кандидатуру нового генерального директора "Оператора ГТС України".</p> <p><span>Кандидати
мають подати такі документи:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>заяву про участь у конкурсному
 відборі та згоду на обрання генеральним директором; </span>
 </li>
 <li>
 <span>біографічну довідку з
 кольоровою фотокарткою або резюме; </span>
 </li>
 <li>
 <span>мотиваційний лист; </span>
 </li>
 <li>
 <span>копію документа, що посвідчує
 особу; </span>
 </li>
 <li>
 <span>копії документів про вищу
 освіту, науковий ступінь або вчене звання за наявності; </span>
 </li>
 <li>
 <span>копію трудової книжки за
 наявності або документи, що підтверджують досвід роботи чи стаж
 професійної діяльності; </span>
 </li>
 <li>
 <span>згоду на обробку персональних
 даних і перевірку наданих документів та інформації; </span>
 </li>
 <li>
 <span>заяву-запевнення щодо
 відсутності ознак небездоганної ділової репутації; </span>
 </li>
 <li>
 <span>лист про відсутність конфлікту
 інтересів або інформацію про такі конфлікти та пропозиції щодо їх
 усунення; </span>
 </li>
 <li>
 <span>рекомендаційні листи за наявності
 та інші документи на розсуд кандидата. </span>
 </li>
 </ul> <p><span>Подані
документи мають бути підписані претендентом, а копії — засвідчені його підписом
із зазначенням "Згідно з оригіналом".</span></p> <p>Нагадаємо, 7 лютого <a href="https://delo.ua/news/priznacennya-vo-gendirektora-ogtsu-nataliya-boiko-ocolila-kompaniyu-459754/#google_vignette">наглядова рада “Оператора ГТС України” призначила</a> Наталію Бойко виконуючою обов’язки генерального директора компанії.&nbsp;</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Нафтопереробка в РФ обвалилася до 20-річного мінімуму через удари українських дронів</title>
 <guid>https://delo.ua/news/naftopererobka-v-rf-obvalilasya-do-20-ricnogo-minimumu-cerez-udari-ukrayinskix-droniv-469022/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/naftopererobka-v-rf-obvalilasya-do-20-ricnogo-minimumu-cerez-udari-ukrayinskix-droniv-469022/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/f/08/83d1010aec16497023fe274ed4a9308f.jpg" length="34585" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:03 +0300</pubDate>
 <description>Хвиля успішних атак українських безпілотників спровокувала масштабне падіння нафтопереробки в Росії до найнижчого рівня за останні 21 рік. Це поглибило гостру кризу на внутрішньому ринку палива країни-агресора та суттєво тисне на світові ціни.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-13/russian-refinery-runs-plunge-to-lowest-in-more-than-two-decades" rel="nofollow" target="_blank"><span>дані</span></a><span> Bloomberg.</span></p> <p><span>За першу половину липня 2026 року середні обсяги первинної переробки нафти в РФ впали до 3,91 мільйона барелів на добу, що є абсолютним антирекордом з березня 2005 року. Цей показник на понад 1,4 мільйона барелів на добу менший порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міжнародне енергетичне агентство оцінює червневі показники російських заводів ще нижче — на рівні 3,8 мільйона барелів на добу.</span></p> <p><span>Офіційну статистику Кремль ретельно засекретив, проте аналітики відстежують ланцюжки постачань за допомогою супутникових знімків нафтосховищ, моніторингу родовищ та реальних потоків вантажів.</span></p> <h2 id="yW7uy6jUDZ">
 <span>Росіяни шукають у мережі, як самостійно варити бензин</span></h2> <p><span>За останні 100 днів українські сили здійснили близько 50 атак на російські паливні об'єкти, уразивши щонайменше 24 з 34 найбільших НПЗ країни. Останнім часом радіус дії українських дронів перевищив 2400 кілометрів, що дозволило цього місяця завдати удару по Омському НПЗ — найбільшому нафтопереробному заводі Росії.</span></p> <p><span>Масштаб руйнувань призвів до критичних наслідків для внутрішнього ринку РФ:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Заборона на експорт: уряд РФ повністю заблокував експорт дизельного пального до кінця липня, на додачу до раніше запроваджених обмежень на продаж за кордон бензину та авіагасу.</span>
 </li>
 <li>
 <span>Черги та дефіцит: проблеми з постачанням фіксують по всій території РФ — від Калінінграда до Тихоокеанського узбережжя. На АЗС вишиковуються багатогодинні черги, а пальне подекуди відпускають за номерами автомобілів.</span>
 </li>
 <li>
 <span>Карантинні заходи: у Новосибірській області місцева влада рекомендувала підприємствам повернути працівників на дистанційну роботу, щоб штучно зменшити споживання пального в регіоні.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Паніка серед цивільного населення зростає. За даними платформи Yandex Wordstat, минулого місяця росіяни здійснили понад 17 000 пошукових запитів на тему "як зробити бензин" у домашніх умовах — це найвищий показник з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Віцепрем'єр РФ Олександр Новак підтвердив проблеми із пальним, зазначивши, що проводить наради щодо стабілізації ринку щодня.</span></p> <p><span>Нагадаємо, удари по НПЗ </span><a href="https://delo.ua/news/deficit-u-90-regioniv-yak-udari-po-npz-sprovokuvali-palivnu-krizu-ta-inflyaciyu-v-rf-468928/"><span>спровокували паливну кризу та інфляцію</span></a><span> в РФ. За підсумками червня в Росії зафіксовано різке прискорення загальної інфляції, головним рушієм якої стало стрімке здорожчання логістики та дефіцит нафтопродуктів.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>В Одеській області продають Котовський виноробний завод: яка ціна та склад активу</title>
 <guid>https://delo.ua/news/v-odeskii-oblasti-prodayut-kotovskii-vinorobnii-zavod-yaka-cina-ta-sklad-aktivu-469020/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/v-odeskii-oblasti-prodayut-kotovskii-vinorobnii-zavod-yaka-cina-ta-sklad-aktivu-469020/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/b/9c/11c6851a0e5d3fe7972ebb6e926069cb.webp" length="115276" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:24 +0300</pubDate>
 <description>Фонд державного майна України виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс державного підприємства “Котовський виноробний завод” в Одеській області.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>&nbsp;з посиланням на <a href="https://t.me/privatization_gov_ua/2219" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> ФДМУ.</p> <h2 id="jVJQWvSpMl">
 Виноробний завод шукає нового власника
</h2> <p><span>Комплекс розташований у місті Подільськ Одеської області. Аукціон запланований на 28 липня, а прийом заявок на участь триватиме до 27 липня.</span></p> <p><span>Стартова ціна об'єкта становить 24,8 млн грн.</span></p> <p><span>До складу майнового комплексу входять 19 об'єктів нерухомості, зокрема виробничі будівлі та споруди, 177 одиниць рухомого майна, два автомобілі, а також один об'єкт незавершеного будівництва. </span></p> <p><span>Загальна площа нерухомості становить 6 294,8 кв. м.</span></p> <h2 id="JB0Ykd6LmI">
 Про завод
</h2> <p><span>Котовський виноробний завод - державне підприємство виноробної галузі, розташоване в місті Подільськ Одеської області (до 2016 року — Котовськ). Заснований у 1945 році, завод спеціалізувався на виробництві виноградних вин.</span></p> <p><span>Підприємство випускало як класичні, так і популярні серед споживачів вина, зокрема "Український кагор", "Ізабелла", "Кадарка", а також портвейни "Портвейн 111" і "Портвейн 333".</span></p> <p><span>До складу єдиного майнового комплексу входять виробничі та складські приміщення, інші об'єкти нерухомості, а також обладнання, необхідне для виготовлення виноробної продукції.</span></p> <p><span>Останніми роками завод не здійснював виробничу діяльність як державне підприємство, а його майновий комплекс передавався в оренду приватним компаніям.</span></p> <p>Нагадаємо, ФДМУ повторно виставив на приватизаційний аукціон великий виробничий комплекс із&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/spirtovii-zavod-u-ternopilskii-oblasti-podesevsav-udvici-shho-vidomo-pro-novii-aukcion-466235/">виготовлення етилового спирту</a>&nbsp;та біоетанолу в Тернопільській області. Через відсутність учасників попередні торги не відбулися, тож стартову ціну об’єкта знизили на 50% - до 73,8 млн грн без ПДВ.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Повна відмова від паперових накладних: для е-ТТН запустили тестування актів коригування</title>
 <guid>https://delo.ua/news/povna-vidmova-vid-paperovix-nakladnix-dlya-e-ttn-zapustili-testuvannya-aktiv-koriguvannya-469016/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/povna-vidmova-vid-paperovix-nakladnix-dlya-e-ttn-zapustili-testuvannya-aktiv-koriguvannya-469016/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/e/a6/53c4e7b0d4173821bb981ddc58bc1a6e.jpg" length="16408183" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:22 +0300</pubDate>
 <description>Міністерство розвитку громад та територій України розширило функціонал державної системи електронних товарно-транспортних накладних (е-ТТН). Для бізнесу відкрили доступ до тестування повного переліку актів коригування.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://t.me/MinDevUA/16306" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> пресслужба відомства.</p> <p>Це нововведення дозволяє повноцінно оформлювати логістичні
операції в електронній формі та зменшувати використання паперових документів.</p> <p>Відтепер відправники, перевізники та одержувачі вантажу
мають можливість фіксувати в системі будь-які зміни, що виникають під час
транспортування. Це стосується коригування маршруту руху, технічних чи
кількісних характеристик вантажу, а також фінансових або організаційних умов
доставки.</p> <p>За словами заступника міністра Сергія Деркача, цифровізація
накладних підвищує конкурентоспроможність бізнесу та прозорість галузі для
держави. Коли кожне перевезення підтверджене електронним документом, компанії
отримують захист від зловмишень, а держава бачить реальну картину
вантажопотоків.</p> <p>"Ми рухаємось до того, щоб е-ТТН стала стандартом
галузі, а не виключенням", – зазначив він.</p> <p>Паралельно профільне міністерство розробляє законодавчі
зміни для закріплення обов'язкового використання е-ТТН на території України.
Перевізникам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам рекомендують долучатися
до тестування нових цифрових інструментів.</p> <p>Нагадаємо, <span>у
червні </span>Кабмін<span> </span>ухвалив
постанову, яка забезпечує безперервне <a href="https://delo.ua/news/biznes-zmoze-i-nadali-vikoristovuvati-e-ttn-dlya-vantaznix-perevezen-466984/">використання
електронної товарно-транспортної накладної</a> у сфері внутрішніх вантажних
перевезень.<span></span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Toyota більше не найдорожча компанія Японії: хто обійшов автогіганта</title>
 <guid>https://delo.ua/news/toyota-bilse-ne-naidorozca-kompaniya-yaponiyi-xto-obiisov-avtogiganta-469017/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/toyota-bilse-ne-naidorozca-kompaniya-yaponiyi-xto-obiisov-avtogiganta-469017/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/9/dc/324211417076b07b18291e4688df5dc9.jpg" length="2172411" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:26 +0300</pubDate>
 <description>Банківський гігант Mitsubishi UFJ Financial Group Inc. (MUFG) піднявся на перше місце в списку найдорожчих публічних компаній Японії. Це перший випадок за останні десятиліття, коли фінансова установа очолила національний ринок, посунувши багаторічного лідера — автоконцерн Toyota.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-13/sk-hynix-shares-drop-in-seoul-after-much-hyped-us-trading-debut" rel="nofollow" target="_blank"><span>дані</span></a><span> Bloomberg.</span></p> <p><span>Акції найбільшого банку країни зросли на 2,3%, досягнувши рекордної позначки у 3541 єну. Завдяки цьому ринкова капіталізація MUFG зросла до 42 трильйонів єн (близько 259 мільярдів доларів). Банку вдалося випередити як автогіганта Toyota Motor Corp. (оцінюється у близько 41 трильйон єн), так і великого виробника мікросхем пам'яті Kioxia Holdings Corp. (36,7 трильйона єн).</span></p> <p><span>Позитивну динаміку демонструє весь фінансовий сектор Японії — акції іншої великої банківської групи, Sumitomo Mitsui Financial Group Inc., також оновили історичний максимум, піднявшись на 1,6%.</span></p> <h2 id="yQIOw8n3oD">
 <span>Кінець епохи від'ємних ставок та зростання прибутків</span></h2> <p><span>Стрімке подорожчання японських банківських активів розпочалося після того, як Банк Японії у березні 2024 року остаточно згорнув політику від'ємних процентних ставок. Це дозволило комерційним банкам суттєво підвищити вартість кредитів для бізнесу та населення.</span></p> <p><span>Така ситуація кардинально відрізняється від кризи попередніх десятиліть, коли після обвалу "економіки мильної бульбашки" на початку 1990-х років банки загрузли у тривалих дефляційних процесах та величезних обсягах проблемних боргів.</span></p> <p><span>Наразі японський Центробанк провів уже чотири додаткових етапи підвищення, довівши базову ставку до 1%. Такий крок збільшує маржу банків за рахунок розширення розриву між відсотками за кредитами та депозитами. За внутрішніми оцінками керівництва MUFG, кожне подальше підвищення ставки на 0,25% приноситиме фінустанові додатково 180 мільярдів єн чистого відсоткового доходу щорічно.</span></p> <p><span>Нагадаємо, продажі Toyota </span><a href="https://delo.ua/news/prodazi-toyota-padayut-cetvertii-misyac-pospil-cerez-krizu-na-blizkomu-sxodi-468238/"><span>падають четвертий місяць поспіль</span></a><span> через кризу на Близькому Сході. Глобальні обсяги реалізації автомобілів японської корпорації (разом із дочірньою маркою Daihatsu) за підсумками травня скоротилися на 7,4% — до 885 207 одиниць.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Ще один топ-менеджер у владі: хто такий голова &quot;Нафтогазу&quot; Сергій Корецький, якому пророкують посаду прем&#039;єра</title>
 <guid>https://delo.ua/society/shhe-odin-top-menedzer-u-vladi-xto-takii-sergii-koreckii-yakomu-prorokuyut-posadu-premjera-469014/</guid>
 <link>https://delo.ua/society/shhe-odin-top-menedzer-u-vladi-xto-takii-sergii-koreckii-yakomu-prorokuyut-posadu-premjera-469014/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/6/61/f40286021bd7d0b06386f8fcd9f13616.png" length="2017664" type="image/png"/>
 <category>Суспільство</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:17 +0300</pubDate>
 <description>Після новин про можливу відставку діючої прем&#039;єр-міністерки Юлії Свириденко, найбільш ймовірним кандидатом на цю ЗМІ та окремі нардепи посаду називають очільника групи &quot;Нафтогаз&quot; Сергія Корецького. Після багаторічного прем&#039;єр-міністра та чинного першого віце-прем&#039;єра — енергетики це другий топ-менеджер, який очолює український уряд за президентства Володимира Зеленського.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>В 2023 першим гучним успіхом Корецького стала реформа "Укрнафти" і згодом це дозволило йому піти на підвищення та очолити "Нафтогаз". <a href="http://delo.ua">Delo.ua</a> розібралося хто такий пан Корецький, чим він відзначився на попередніх посадах в державних підприємствах та які виклики можуть стояти перед ним на новій роботі.</p> <h2 id="gDhRN0zVWK">
 Від аналітика до керівника найбільшої держкомпанії
</h2> <p><span>Сергій Федорович Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. У 2001 році закінчив Луцький державний технічний університет за спеціальністю "Автомобілі та автомобільне господарство", а в 2005-му — за спеціальністю "Економіка підприємства" в тому ж виші. Пізніше здобув кваліфікацію з видобування нафти і газу в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, а у 2019 році пройшов програму Executive MBA у Києво-Могилянській бізнес-школі.</span></p> <p><span>У 1997 році почав працювати в Групі компаній "Континіум", заснованій підприємцями Ігорем Єремеєвим і Степаном Івахівим — спершу у відділі аналітики, з 2007 року очолив управляючу компанію групи. З 2013 року — генеральний директор мережі автозаправних станцій WOG, де займався розробкою стратегій розвитку, залученням фінансування та супроводом M&amp;A-угод; за його ініціативи WOG почала розвивати кав'ярні поза межами заправок.</span></p> <p><span>У жовтні 2018 року Корецький залишив "Континіум" і зосередився на власних проєктах. У 2019-му заснував Idealist Coffee Co. — кавовий бренд повного циклу з мережею кав'ярень, продукція якого з 2022 року постачається в поїзди Укрзалізниці. Наприкінці 2021 року вийшов з переліку офіційних бенефіціарів кавових компаній. Паралельно, з серпня 2019 до листопада 2022 року, був співзасновником і головою правління швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA, який імпортував в Україну нафтопродукти й скраплений газ.</span></p> <h2 id="oYBK02WuV0">
 Як Корецький перезапустив "Укрнафту"
</h2> <p><span>Раніше "Укрнафта" знаходилася в орбіті </span><a href="https://delo.ua/tags/igor-kolomojskij/"><span>Ігоря Коломойського</span></a><span> та його неформальної групи "Приват", що дозволяло цим структурами викачувати мільярди гривень з державних компаній. Але повномасштабна війна дозволила поставити крапку в тривалій історії </span><a href="https://delo.ua/uk/energetics/yak-dilitimut-ukrnaftu-i-comu-kolomoiskii-zabere-levovu-castku-naftovidobutku-kompaniyi-389686/"><span>розділу активів між Коломойським та державою</span></a><span>. В листопаді 2022 частка "приватівців" в "Укрнафті" </span><a href="https://delo.ua/energetics/faktor-ukrnafti-yak-derzava-oslabila-poziciyi-grupi-privat-ta-moze-stati-potuznim-gravcem-na-palivnomu-rinku-406963/"><span>була передана в управління Міністерству оборони</span></a><span> і керівником компанії призначили саме Сергія Корецького.</span></p> <p><span>Стан компанії на момент передачі був кризовим: за результатами роботи за жовтень 2022 року сформувалася податкова заборгованість 3,1 млрд грн, на рахунках залишалося лише 40 млн грн — при щомісячних виплатах зарплат на рівні 500 млн грн, а проблемна дебіторська заборгованість оцінювалася в 30 млрд грн. Чистий прибуток за весь мирний 2021 рік був, приблизно вдвічі меншим за прибуток, який компанія отримала лише за перший квартал 2023 року (4,3 млрд грн) — тобто орієнтовно 2 млрд грн.&nbsp;</span></p> <p><span>Вже в 2023 році чистий прибуток компанії склав 23,6 млрд грн, а у 2024 — 16,38 млрд грн. Видобуток нафти та газу протягом двох років теж стабільно зростав.</span></p> <p><span>Падіння прибутку у 2024-му менеджмент пояснював частими знеструмленнями видобувних потужностей — за словами Корецького, окремі втрати добового видобутку сягали 25%.&nbsp;</span></p> <p><span>Паралельно компанія оновлювала мережу автозаправних станцій Ukrnafta. З лютого 2023 року "Укрнафта" випускає власні паливні талони й картки NAFTAКарта через ТОВ "Укрнафта-Постач", а також реалізує програму оновлення формату станцій. За підсумками 2023 року національна мережа налічувала 537 АЗС, з яких діяли 456. Крім того під мережа бере в управління </span><a href="https://delo.ua/uk/energetics/kabmin-peredav-naftogazu-ponad-170-zapravok-glusco-397725/"><span>арештовані заправки мережі АЗС Glusco</span></a><span> (яку пов'язували з кумом Путіна Віктором Медведчуком), а також </span><a href="https://delo.ua/news/ukrnafta-zminila-kerivnika-merezi-azk-shell-v-ukrayini-443653/"><span>заправки мережі Shell частину</span></a><span> з якої також націоналізували через підозри у зв'язках з росіянами. </span></p> <h2 id="qkw5klbuFP">
 "Нафтогаз" під обстрілами
</h2> <p><span>28 квітня 2025 року наглядова рада НАК "Нафтогаз України" призначила Корецького головою правління групи — його обрали на відкритому конкурсі за участю міжнародної рекрутингової компанії з лонг-листа 62 кандидатів. З посади він сам описував нове навантаження як "роботу 24/7", яка не залишає місця для особистого життя. Його призначення співпало з </span><a href="https://delo.ua/news/ukrayina-zupinila-tranzit-rosiiskogo-gazu-440034/"><span>закінченням транзиту російського газу</span></a><span> до ЄС, після чого росіяни активізували атаки на газовидобувну інфраструктуру.&nbsp;</span></p> <p><span>В цих умовах новому очільнику "Нафтогазу" довелось шукати ресурси для відновлення пошкодженої інфраструктури та закупівлі газу до опалювального сезону. Ці задачі залишаються актуальними й зараз: за даними Bloomberg, у жовтні 2025 року удари РФ вивели з ладу понад половину видобутку газу напередодні зими і не припиняють атаки на інфраструктуру після </span><a href="https://delo.ua/news/rosiya-atakuvala-vidobuvni-objekti-grupi-naftogaz-u-tryox-oblastyax-zdiinyalisya-masstabni-pozezi-468583/"><span>завершення опалювального сезону</span></a><span>.</span></p> <h2 id="J0GFWKI9eB">
 Виклики на посаді прем'єра
</h2> <p><span>За словами народного депутата від "Слуги Народу" та члена парламентського комітету з енергетики Анатолія Костюха на цьому тижні навряд чи парламент встигне прийняти відставку чинного уряду та призначити новий склад.</span></p> <p><span>"Кандидати на посаду урядовців, ще не приходили до нас на засідання фракції та не розказували нам про свої плани роботи в уряді. Також очікується що на засіданні фракції ми розглянемо звіт про пророблену роботу чинної прем'єрки. Тож ймовірно ми на цьому тижні розглядатимемо відставку",&nbsp; — каже нардеп.</span></p> <p><span>За його словами, в поточних умовах війни на виснаження у виконавчої гілки влади зараз проблем більше ніж будь коли до цього, адже накопичується втома, втрачається економічна інертність і ще безліч надважливих і складних процесів, що забезпечують життєдіяльність нашої країни.&nbsp;</span></p> <p><span>"Хороших рішень вже давно немає, навіть поганих майже не залишилось. Що можна очікувати в такий час від премʼєра? Хотілось би чуда. Та попри все, я чекаю на структурований план дій нового кабміну. Готовий підтримати непопулярні рішення, що з часом принесуть позитивну тенденцію", — зауважив Костюх.</span></p> <p><span>Ймовірне призначення Корецького також прокоментував колишній очільник "Нафтогазу" Андрій Коболєв.</span></p> <p><span>"Пишаюсь тим фактом, що Нафтогаз таки став кузнею кадрів для політичних посад найвищого рівня. Сподіваюсь згодом побачити нафтогазівця на посаді президента України. Виклики перед Сергієм стоять найбільші, за всю історію цієї посади - забезпечити наш виграш у Війні в рамках своїх повноважень. І я дуже сподіваюсь, що у нього, а отже і у всіх нас, це вийде", — розповів Коболєв.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Спека в Італії б’є по виробництву пармезану</title>
 <guid>https://delo.ua/news/speka-v-italiyi-bje-po-virobnictvu-parmezanu-469015/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/speka-v-italiyi-bje-po-virobnictvu-parmezanu-469015/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/f/4e/9bf3525776073a761e7b2254d44184ef.jpg" length="32982" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 16:07:28 +0300</pubDate>
 <description>Екстремальна спека в італійському регіоні Емілія-Романья впливає на виробництво всесвітньо відомого пармезану Parmigiano Reggiano: корови дають менше молока, а виробники змушені більше витрачати на охолодження ферм і складів для витримки сиру.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://www.reuters.com/business/environment/extreme-heat-threatens-italys-parmesan-heartland-2026-07-13/" rel="nofollow" target="_blank">Reuters</a>.</p> <p>Президент консорціуму Parmigiano Reggiano Нікола Бертінеллі,
який також керує молочною фермою поблизу Парми, зазначив, що екстремальна спека
впливає і на якість, і на кількість молока.</p> <p>За температури понад 40 градусів Цельсія корови проводять
більше часу лежачи, менше їдять і виробляють до 10% менше молока. Саме молоко є
одним із трьох основних інгредієнтів пармезану поряд із сіллю та сичужним
ферментом.</p> <p>Виробництво справжнього Parmigiano Reggiano дозволене лише у
п’яти провінціях, переважно в Емілії-Романьї. Корів для такого виробництва
мають годувати травою та сіном, вирощеними в цьому регіоні.</p> <p>"Якщо не йде дощ, трава не росте, сіно не можна
виробляти, і неможливо отримати молоко, необхідне для виробництва сиру", —
сказав Бертінеллі.</p> <p>Щоб захистити худобу від спеки, фермери встановлюють
вентилятори та системи водяного туману. Однак це збільшує витрати на електроенергію.</p> <p>Проблема стосується не лише ферм, а й складів, де сир
витримують щонайменше 12 місяців, а іноді три роки або довше. На двох складах у
провінціях Реджо-Емілія та Модена зберігається понад 500 тис. кругів Parmigiano
Reggiano загальною вартістю понад 300 млн євро.</p> <p>Директор Magazzini Generali delle Tagliate Джанкарло
Раванетті зазначив, що під час пікової спеки цього року щоденне споживання
енергії на складах зросло приблизно на 30%.</p> <p>За його словами, компанія модернізувала системи охолодження
та котли, покращила ізоляцію будівель і збільшила виробництво відновлюваної
енергії, щоб зробити об’єкти більш енергоефективними.</p> <p>За оцінками, галузь Parmigiano Reggiano генерує 4,5 млрд
євро річного доходу та забезпечує роботою тисячі людей. У 2025 році експорт
сиру становив понад 50% світових продажів Parmigiano Reggiano, а США були його
найбільшим іноземним ринком.</p> <p>Нагадаємо, спека в Європі п<a href="https://delo.ua/news/speka-v-jevropi-skorotila-virobnictvo-moloka-yak-fermeri-ryatuyut-biznes-468668/">очала тиснути на молочний сектор</a>. Європейські переробники молока вже фіксують перші ознаки зниження поставок сировини.&nbsp;</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Бізнес повністю викупив виставлений обсяг електроенергії на перших торгах за довгостроковими контрактами</title>
 <guid>https://delo.ua/news/biznes-povnistyu-vikupiv-vistavlenii-obsyag-elektroenergiyi-na-persix-torgax-za-dovgostrokovimi-kontraktami-469012/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/biznes-povnistyu-vikupiv-vistavlenii-obsyag-elektroenergiyi-na-persix-torgax-za-dovgostrokovimi-kontraktami-469012/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/4/34/a8d15cadb29c9c94e4ebe435a418f344.jpg" length="17949894" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 15:07:41 +0300</pubDate>
 <description>На Українській енергетичній біржі (УЕБ) 13 липня 2026 року відбулися перші аукціони з продажу електричної енергії за механізмом довгострокових спеціалізованих аукціонів. Державні компанії &quot;Енергоатом&quot; та &quot;Укргідроенерго&quot; повністю реалізували увесь виставлений обсяг електроенергії, що дозволить непобутовим споживачам заздалегідь зафіксувати свої витрати.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://www.ueex.com.ua/presscenter/news/na-ueb-vidbulysya-pershi-auktsiony-z-prodazhu-elektroenergii-za/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
пресслужба УЕБ.</p> <p>Під час торгів учасникам запропонували стандартні продукти з
періодом постачання на серпень-вересень. Цей механізм, запроваджений постановою Кабміну №799, дозволяє непобутовим
споживачам заздалегідь закріплювати ціну та обсяги електричної енергії на
тривалий строк, щоб знизити вплив цінових коливань.</p> <p>Усього до участі в торгах допущено 42 компанії. ДП "НАЕК
"Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" успішно реалізували
92 232&nbsp;МВт·год електричної енергії.</p> <p>Результати торгів зафіксовані за такими показниками:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 ВП
"Енергоатом-Трейдинг" реалізував 80 520 МВт·год за середньозваженою
ціною 5 012,53 грн/МВт·год при стартовій вартості 4 700 грн/МВт·год, уклавши 25
угод;&nbsp;
 </li>
 <li>
 ПрАТ "Укргідроенерго" реалізувало 11 712&nbsp;МВт·год за
середньозваженою ціною 4 700 грн/МВт·год, уклавши 4 угоди.
 </li>
 </ul> <p>"Запуск довгострокових аукціонів формує зрозумілі
правила роботи для учасників ринку. Перші результати торгів підтверджують
зацікавленість у використанні таких інструментів, що сприяє розвитку
конкурентного ринку електроенергії в Україні", — зазначив гендиректор УЕБ
Олександр Коваленко.</p> <p>Нагадаємо, раніше повідомлялося, що тариф на передачу електроенергії "Укренерго"<a href="https://delo.ua/news/tarif-na-peredacu-elektroenergiyi-ukrenergo-moze-zrosti-na-25-shho-vidomo-468536/">&nbsp;може зрости на 25%</a>.
 Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг 
(НКРЕКП) 7 липня планувала розглянути підвищення тарифу на передачу 
електроенергії для НЕК “Укренерго”. Із 1 серпня 2026 року тариф може 
зрости на 25% - до 928,45 грн за МВт·год без ПДВ.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>ЄС увів санкції проти російської компанії VK та месенджера Max</title>
 <guid>https://delo.ua/news/jes-uviv-sankciyi-proti-rosiiskoyi-kompaniyi-vk-ta-mesendzera-max-469011/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/jes-uviv-sankciyi-proti-rosiiskoyi-kompaniyi-vk-ta-mesendzera-max-469011/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/0/36/ab10f5445f6c00d721c6f8abdb622360.jpg" length="123527" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 15:07:03 +0300</pubDate>
 <description>Європейський Союз розширив санкційний список, додавши туди одну з найбільших технологічних компаній Росії — VK (колишня Mail.ru Group), а також розробника російського месенджера Max — АТ &quot;Комунікаційна платформа&quot;.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L_202601709" rel="nofollow" target="_blank"><span>публікацію</span></a><span> в Офіційному журналі ЄС.</span></p> <p><span>VK є провідною IT-корпорацією в РФ, яка керує однойменною соцмережею "ВКонтакті", сервісами електронної пошти та низкою додатків. Її дочірня структура, АТ "Комунікаційна платформа", відповідає за розробку мобільного додатку Max. Персональні санкції також запровадили проти генеральної директорки цієї платформи Олени Багудіної.</span></p> <h2 id="nPFUaYT_Q7">
 <span>Месенджер для стеження та зливу даних</span></h2> <p><span>В офіційному обґрунтуванні рішення Ради ЄС зазначено, що месенджер Max створювався під безпосереднім наглядом Федеральної служби безпеки РФ, яка формувала технічні вимоги для розробників. Цей додаток є обов'язковим для попереднього встановлення на всі смартфони та планшети, що продаються в Росії, та інтегрований із держпорталом "Держпослуги".</span></p> <p><span>Експерти фіксують у месенджера Max широкі інструменти для тотального шпигунства. Програма здатна:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>контролювати комунікації та відстежувати використання VPN;</span>
 </li>
 <li>
 <span>збирати дані про всі інші додатки, встановлені на пристрої;</span>
 </li>
 <li>
 <span>сканувати адресні книги користувачів та визначати точну геолокацію;</span>
 </li>
 <li>
 <span>самостійно і без відома власника встановлювати оновлення.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Впровадження цього месенджера супроводжувалося системним придушенням альтернативних засобів зв'язку в Росії — зокрема блокуванням WhatsApp і Telegram та боротьбою з сервісами обходу блокувань.</span></p> <p><span>У ЄС підкреслюють, що компанія VK відкрито співпрацює з Кремлем у його репресивних діях. Вона передавала російським спецслужбам дані користувачів, які критикували війну РФ проти України або публікували інший заборонений контент, забезпечуючи технічну підтримку знищення громадянського суспільства та опозиції.</span></p> <p><span>Нагадаємо, </span><a href="https://delo.ua/news/rosiya-pogrozuje-ostrafuvati-apple-na-52-milioni-za-diskriminaciyu-dodatkiv-468432/"><span>Росія погрожує оштрафувати Apple</span></a><span> на $52 мільйони за дискримінацію додатків. Федеральна антимонопольна служба РФ висунула американській корпорації ультиматум із вимогою повернути російські програми та пошукові системи в App Store.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Україна отримала нові мобільні тренажери для підготовки пілотів F-16</title>
 <guid>https://delo.ua/news/ukrayina-otrimala-novi-mobilni-trenazeri-dlya-pidgotovki-pilotiv-f-16-469010/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/ukrayina-otrimala-novi-mobilni-trenazeri-dlya-pidgotovki-pilotiv-f-16-469010/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/1/69/66367ec23b9540d6e0e8ba89f9955691.jpg" length="11000" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 15:07:52 +0300</pubDate>
 <description>Україна отримала нову партію мобільних тренажерів F-16, які допоможуть пілотам відпрацьовувати складні бойові сценарії та вдосконалювати льотні навички.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>&nbsp;з посиланням на <a href="https://t.me/ministry_of_defense_ua/15886" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> Міноборони.</p> <h2 id="_D1RoQ3NJS">
 Підготовка пілотів F-16 в Україні
</h2> <p><span>Кожен тренажер створений спеціально для навчання українських пілотів. Такі комплекси є унікальними та використовуються лише в обмеженій кількості країн.</span></p> <p><span> Їхня мобільність дає змогу швидко переміщувати обладнання й забезпечувати безперервний навчальний процес у різних місцях.</span></p> <p><span>Нова поставка здійснена в межах підтримки Коаліції повітряних сил, яка допомагає Україні розширювати можливості з підготовки екіпажів винищувачів F-16.</span></p> <p>Нагадаємо, раніше повідомлялося, що&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/belgiya-peredast-ukrayini-bilse-vinishhuvaciv-f-16-niz-obicyala-467612/">Бельгія передасть Україні більше винищувачів F-16</a>, ніж обіцяла. Брюссель ухвалив рішення суттєво розширити авіаційну допомогу для Повітряних сил ЗСУ, збільшивши кількість закладених у довгострокові плани бойових бортів.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Декларації та сплата податків: у Приват24 з&#039;явився новий сервіс для підприємців</title>
 <guid>https://delo.ua/news/u-privat24-zyavivsya-novii-servis-dlya-pidprijemciv-deklaraciyi-ta-splata-podatkiv-469009/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/u-privat24-zyavivsya-novii-servis-dlya-pidprijemciv-deklaraciyi-ta-splata-podatkiv-469009/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/f/6f/f24cae5afccee44f2590ec903a4326ff.jpg" length="16260" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:32 +0300</pubDate>
 <description>ПриватБанк запустив у застосунку Приват24 новий сервіс для фізичних осіб-підприємців. Відтепер ФОП першої, другої та третьої груп можуть подавати податкові декларації, а також одразу сплачувати податки безпосередньо зі смартфона.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>&nbsp;з посиланням на <a href="https://t.me/PrivatBank_insider/3416" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> пресслужби банку.</p> <h2 id="aUVq1UL-g4">
 Податкові декларації для ФОП у Приват24
</h2> <p><span>Новий функціонал доступний для ФОП першої, другої та третьої груп. Він дає змогу пройти весь процес подання звітності без використання додаткових програм, бухгалтерських сервісів чи відвідування державних установ.</span></p> <p><span>Однією з головних переваг сервісу є автоматичне формування декларації. Система аналізує операції за рахунками підприємця в ПриватБанку, самостійно розраховує дохід і заповнює необхідні поля документа. Підприємцю залишається лише перевірити дані та підписати декларацію за допомогою SmartID.</span></p> <p><span>Після підписання документ автоматично надсилається до Державної податкової служби. На основі прийнятої декларації користувач може одразу сплатити податкові зобов'язання в тому ж застосунку.</span></p> <p><span>У ПриватБанку зазначають, що новий сервіс дає змогу об'єднати весь цикл податкового адміністрування, від підготовки звітності до сплати податків&nbsp; в одному мобільному застосунку.</span></p> <p><span>"Ми зробили ще один крок до моделі "банк як цифровий центр бізнесу", де підприємці можуть управляти фінансами, звітністю та обов'язковими платежами зі смартфона, витрачаючи мінімум часу на бюрократичні процедури", — зазначив член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.</span></p> <p><span>Скористатися новим сервісом можна в Єдиному застосунку Приват24 у розділі "Податкові декларації", де також доступні перегляд раніше поданих звітів і створення нових декларацій.</span></p> <p>Нагадаємо,&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/perekazi-z-jevropi-bez-komisiyi-privatbank-zapustiv-vidpravku-grosei-cerez-dodatok-paysera-467470/">ПриватБанк та міжнародна платіжна система Paysera</a>&nbsp;розпочали спільну роботу, яка дозволяє користувачам мобільного додатка Paysera здійснювати грошові перекази в Україну через систему PrivatMoney.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Система WIM за пів року принесла понад 37 млн грн до держбюджету</title>
 <guid>https://delo.ua/news/sistema-wim-za-piv-roku-prinesla-ponad-37-mln-grn-do-derzbyudzetu-469008/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/sistema-wim-za-piv-roku-prinesla-ponad-37-mln-grn-do-derzbyudzetu-469008/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/7/70/24927ac1e0fd1e393a2d7556475fe707.jpg" length="53140" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:55 +0300</pubDate>
 <description>За перше півріччя 2026 року автоматична система габаритно-вагового контролю WIM забезпечила понад 37 млн грн надходжень до державного бюджету.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>&nbsp;з посиланням на <a href="https://t.me/Agency_for_restoration/6721" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> Агентство відновлення.</p> <h2 id="LxES64X3T5">
 Понад 37 млн грн штрафів
</h2> <p><span>За шість місяців роботи система зафіксувала найбільшу кількість порушень у Дніпропетровській та Полтавській областях - по 204 випадки, а також у Вінницькій області - 180 випадків.</span></p> <p><span>В Агентстві зазначили, що після відновлення роботи комплексів WIM у травні 2022 року їхня ефективність суттєво зросла. Якщо до повномасштабного вторгнення на комплекси WIM припадало 36% від загальної кількості виявлених порушень, то нині цей показник становить 64%.</span></p> <p><span>Габаритно-ваговий контроль здійснюється автоматично за допомогою датчиків, вмонтованих у дорожнє покриття. Вони визначають вагу транспортного засобу під час руху, а камери фіксують його швидкість, габарити та номерні знаки. Уся інформація без зупинки транспорту передається до центрів обробки даних Агентства відновлення та Укртрансбезпеки.</span></p> <p><span>В Агентстві наголосили, що перевантажені вантажівки є однією з головних причин руйнування дорожнього покриття та мостів. Саме тому мережу WIM створили для цілодобового контролю великовагового транспорту, збереження автомобільних доріг і запобігання їх передчасному зносу. Надалі систему планують розширювати по всій території України.</span></p> <h2 id="AG38COyvTl">
 Про систему і контроль
</h2> <p>WIM - це система автоматичного зважування транспортних засобів у русі, яка дозволяє визначати вагу вантажівок без їхньої зупинки. У разі перевищення габаритно-вагових норм власники транспорту сплачують штрафи.</p> <p>Водночас WIM виконує не лише фіскальну функцію, а передусім спрямована на захист автомобільних доріг. Перевантажені вантажівки здатні швидко руйнувати дорожнє покриття, тоді як вартість капітального ремонту одного кілометра автошляху становить десятки мільйонів гривень. Використання таких систем дозволяє продовжити строк служби доріг у середньому на 15–20%.</p> <p>Габаритно-ваговий контроль здійснюється за допомогою датчиків, вмонтованих у дорожнє покриття. Система фіксує вагу автомобіля в русі, а також його швидкість, габарити та номерні знаки за допомогою камер. Уся інформація про можливі порушення передається до центрів обробки даних Агентства відновлення та Укртрансбезпеки для подальшого опрацювання.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Техніка в машинних залах енергоблоків: Росія перетворила окуповану ЗАЕС на військову базу</title>
 <guid>https://delo.ua/news/texnika-v-masinnix-zalax-energoblokiv-rosiya-peretvorila-okupovanu-zaes-na-viiskovu-bazu-469007/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/texnika-v-masinnix-zalax-energoblokiv-rosiya-peretvorila-okupovanu-zaes-na-viiskovu-bazu-469007/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/0/4e/c326cc449ead73c26a0a93d259be14e0.jpg" length="216604" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:16 +0300</pubDate>
 <description>Росія фактично перетворила тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію в Енергодарі на власну військову базу.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://t.me/DIUkraine/8884" rel="nofollow" target="_blank">повідомило</a> Головне управління розвідки Міністерства оборони України.</p> <p>Зазначається, що на території ЗАЕС, де всі шість ядерних реакторів перебувають у стані "холодного зупину", просто в машинних залах 1, 2, 5 та 6-го енергоблоків російська окупаційна армія розмістила військову техніку.</p> <p>За даними розвідки, у підвальних приміщеннях та бомбосховищах станції загарбники облаштували склади озброєнь, а на дахах реакторних відділень встановили кулеметні гнізда та ракетні комплекси.</p> <p>Боєприпаси й військову техніку росіяни також зберігають під технічними переходами та естакадами, що з’єднують енергоблоки з іншими будівлями.</p> <p>Крім того, російські військові розгортають на ЗАЕС пункти управління дронами-камікадзе типу "Гербера-сікер" та "Герань-сікер". До цього процесу залучають робітників зі спеціальної економічної зони "Алабуга", зокрема й неповнолітніх студентів.</p> <p>У ГУР МО зауважують, що окремі технічні приміщення станції, розташовані поблизу берегової лінії колишнього Каховського водосховища, окупанти замінували.</p> <p>Охорону захопленої ЗАЕС забезпечує контингент Росгвардії чисельністю 1,5 тисячі окупантів.</p> <p>Зауважимо,&nbsp;українські військові зафільмували, як&nbsp;російська армія&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/zaporizku-aes-rosiyani-peretvorili-na-viiskovu-bazu-energoatom-zayavlyaje-pro-yadernii-terorizm-video-458404/#google_vignette">утримує техніку на&nbsp;території захопленої</a>&nbsp;Запорізької &nbsp;атомної електростанції. В НАЕК "Енергоатом" заявляють про ядерний тероризм і наголошують, що російські загарбники й надалі наражають на небезпеку Україну та весь світ, перетворивши захоплений цивільний об’єкт на військову базу.</p> <h2 id="6N_L9mOc2c">
 Ситуація на ЗАЕС: що насправді відбувається на станції
</h2> <p>Запорізька АЕС в Енергодарі до війни забезпечувала близько п'ятої частини всієї української електроенергії та була найбільшою атомною станцією у Європі.&nbsp;</p> <p><span>Російські війська захопили її в березні 2022 року. Станція не виробляє електроенергію.&nbsp;</span>Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину з 2022 року, покладаючись на зовнішні лінії електропостачання та аварійні системи, щоб запобігти повному знеструмленню.</p> <p>МАГАТЕ підтримує постійну присутність на об’єкті для моніторингу безпеки на тлі постійних обстрілів.</p> <p>На Запорізькій АЕС порушено шість із семи "стовпів ядерної безпеки". Йдеться про сім ключових компонентів ядерного та фізичного захисту, визначених МАГАТЕ на початку повномасштабного російського вторгнення:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 фізична цілісність;
 </li>
 <li>
 справність обладнання;
 </li>
 <li>
 відсутність тиску на персонал;
 </li>
 <li>
 надійне електропостачання;
 </li>
 <li>
 безперервна логістика;
 </li>
 <li>
 радіаційний контроль;
 </li>
 <li>
 функціонування каналів зв'язку.
 </li>
 </ul> <p>Також співробітники МАГАТЕ фіксують погіршення ситуації з системою<span>&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/na-zaporizkii-aes-pogirsilasya-situaciya-magate-zafiksuvalo-problemi-z-sistemoyu-oxolodzennya-reaktoriv-450928/">охолодження реакторів<span>&nbsp;</span></a>окупованої росіянами Запорізької АЕС, які знаходяться в стані холодного зупину.&nbsp;</p> <p>ЗАЕС не вистачає води, оскільки російські військові підірвали греблю Каховського водосховища, яке&nbsp;забезпечувало водоспоживання атомного об’єкту. Тому&nbsp; рівень води у водосховищі-охолоджувачі продовжує знижуватися.</p> <p>Тому МАГАТЕ наполягає на негайному<span>&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/magate-napolyagaje-na-negainomu-budivnictvi-nasosnoyi-stanciyi-dlya-oxolodzennya-reaktoriv-zaporizkoyi-aes-452081/">будівництві насосної станції<span>&nbsp;</span></a>для охолодження реакторів Запорізької АЕС</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>В Україні викрили корупційну схему на 129 млн грн під час проведення енергетичних тендерів</title>
 <guid>https://delo.ua/news/v-ukrayini-vikrili-korupciinu-sxemu-na-129-mln-grn-pid-cas-provedennya-energeticnix-tenderiv-469006/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/v-ukrayini-vikrili-korupciinu-sxemu-na-129-mln-grn-pid-cas-provedennya-energeticnix-tenderiv-469006/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/3/0d/2f56a4367c6dbcb50792324906db40d3.png" length="2335789" type="image/png"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:44 +0300</pubDate>
 <description>Правоохоронці&amp;nbsp; викрили службових осіб підприємств енергетичного сектору, які допомагали конкретній приватній компанії перемагати у тендерних закупівлях. Роботи та послуги виконувалися за завищеними цінами, а державним і комунальним підприємствам було завдано збитків на 129 млн грн.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://gp.gov.ua/ua/posts/129-mln-grn-zbitkiv-vikrito-sxemu-rozkradannya-derzavnix-kostiv-na-energeticnix-tenderax" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
пресслужба Офісу генпрокурора України.</p> <h2 id="xIBE90jvPh">
 Як діяла схема?
</h2> <p>Махінації стосувалися двох напрямків енергетичної
інфраструктури:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 аварійно-відновлювальний ремонт повітряних ліній
електропередач;&nbsp;
 </li>
 <li>
 реалізація проєктів із розміщення та підключення когенераційних
газопоршневих установок, які забезпечують електроенергію та тепло під час
відключень світла.
 </li>
 </ul> <p>Слідство встановило, що приватна компанія отримувала оплату
за надані послуги за штучно завищеною вартістю. Надалі отриману переплату
виводили через фіктивні підконтрольні фірми за допомогою проведення безтоварних
операцій.</p> <p>Правоохоронці провели серію обшуків у межах кримінального
провадження. За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури
директору приватної компанії повідомлено про підозру за частиною 3 статті 209
Кримінального кодексу України "Легалізація (відмивання) майна, одержаного
злочинним шляхом". Досудове розслідування наразі триває.</p> <p><span>Раніше
повідомлялося, що НАБУ</span> повідомило про підозри сімом членам злочинної
організації, які, за&nbsp;даними слідства, причетні до&nbsp;масштабної <a href="https://delo.ua/news/nabu-povidomilo-pro-pidozri-figurantam-masstabnoyi-korupciyi-v-energetici-pro-kogo-idetsya-455119/">корупційної
схеми в&nbsp;енергетиці</a>.<span></span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Заборона соцмереж до 13 років: ЄС готує обмеження для дітей</title>
 <guid>https://delo.ua/news/zaborona-socmerez-do-13-rokiv-jes-gotuje-obmezennya-dlya-ditei-469005/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/zaborona-socmerez-do-13-rokiv-jes-gotuje-obmezennya-dlya-ditei-469005/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/5/b1/a722a626b8f100cafc42be9351a20b15.jpg" length="1851743" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:08 +0300</pubDate>
 <description>Європейський Союз готується офіційно обмежити доступ неповнолітніх до соціальних мереж. Брюссель запропонує запровадити &quot;дату старту&quot; користування платформами, яка передбачатиме повну заборону для дітей віком до 13 років без нагляду батьків та поступове відкриття функцій для старших підлітків.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://www.ft.com/content/b3d94d79-e045-40bd-a1f3-4df0c365ce9a?syn-25a6b1a6=1" rel="nofollow" target="_blank"><span>заяву</span></a><span> президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, опубліковану у Financial Times.</span></p> <p><span>"Соціальні мережі — це не іграшка. Так само, як ми не даємо дітям ключі від машини до отримання прав і не дозволяємо купувати алкоголь до певного віку, ми маємо визначити межу, з якої діти можуть легально користуватися соцмережами", — наголосила фон дер Ляєн.</span></p> <p><span>За її словами, офіційну пропозицію щодо впровадження поетапного та поступового доступу для різних вікових груп Єврокомісія презентує вже після літа.</span></p> <h2 id="x19IuxzZ_x">
 <span>Як працюватимуть нові обмеження</span></h2> <p><span>Наразі більшість великих платформ формально вимагають, щоб користувачам було щонайменше 13 років, вік згоди на обробку персональних даних в ЄС, проте ці обмеження легко обійти. Щоб вирішити цю проблему, Брюссель розробляє спеціальний додаток для верифікації віку, який дозволить підтверджувати дату народження без розкриття особистих даних самим платформам.</span></p> <p><span>Запропонована реформа передбачає:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>До 13 років: повна заборона на самостійне створення акаунтів і користування соцмережами (дозволено лише під прямим наглядом батьків або опікунів).</span>
 </li>
 <li>
 <span>Після 13 років: поступове відкриття доступу. Рівень обмежень залежатиме від того, чи зможуть техгіганти довести, що їхній контент та алгоритми є безпечними та адаптованими для підлітків.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Європейські країни, зокрема Франція, вже тривалий час тиснуть на Єврокомісію через бездіяльність технологічних компаній щодо захисту дітей від негативного впливу онлайн-середовища. Раніше подібну радикальну заборону — але для підлітків до 16 років — першою у світі ухвалила Австралія.</span></p> <h2 id="V_JnsqQeuR">
 <span>Тиск на Meta та TikTok посилюється</span></h2> <p><span>Паралельно з підготовкою нових обмежень, ЄС посилює поточний юридичний тиск на власників платформ у межах Закону про цифрові послуги. Лише минулого тижня Єврокомісія офіційно попередила компанію Meta, що її функції нескінченного скролінгу стрічки у Facebook та Instagram порушують правила безпеки, оскільки шкодять ментальному здоров'ю дітей. За подібні порушення компаніям загрожують гігантські штрафи — до 6% від їхнього річного світового обороту.</span></p> <p><span>Технологічні компанії натомість запевняють, що вже мають інструменти захисту — наприклад, підліткові акаунти в Instagram із обмеженням екранного часу. Проте регулятори вважають ці заходи недостатніми і паралельно готують ще один законопроєкт, який захищатиме дітей від комерційних фінансових пасток в іграх та додатках.</span></p> <p><span>Нагадаємо, раніше повідомлялося, що&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/jes-posilyuje-rozsliduvannya-proti-meta-cerez-dizain-socmerez-shho-viklikaje-zaleznist-u-ditei-467920/"><span>ЄС посилює розслідування проти Meta</span></a><span> через дизайн соцмереж, що викликає залежність у дітей. Європейські регулятори планують висунути Meta Platforms Inc. офіційні звинувачення в тому, що інтерфейси та алгоритми Facebook та Instagram навмисно оптимізовані для штучного утримання уваги та формування залежності у неповнолітніх.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Німеччина передала Україні трансформатори для відновлення енергомережі</title>
 <guid>https://delo.ua/news/nimeccina-peredala-ukrayini-transformatori-dlya-vidnovlennya-energomerezi-469004/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/nimeccina-peredala-ukrayini-transformatori-dlya-vidnovlennya-energomerezi-469004/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/6/d1/3636731630a50599d6b3ab7a36a1ed16.jpg" length="12864" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:15 +0300</pubDate>
 <description>НЕК &quot;Укренерго&quot; отримала від Німеччини 20 ємнісних трансформаторів напруги загальною вартістю 486 тис. євро. Обладнання передали через Фонд підтримки енергетики України.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://t.me/energyofukraine/7420" rel="nofollow" target="_blank">повідомлення</a> Міністерства енергетики України.</p> <p>Трансформатори надійшли до чотирьох областей України. Їх
використають для заміни обладнання, пошкодженого внаслідок масованих російських
атак.</p> <p>У Міненерго зазначають, що встановлення трансформаторів має
підвищити стійкість об’єднаної енергосистеми України та забезпечити надійніше
електропостачання для споживачів.</p> <p>Ємнісні трансформатори напруги є важливими елементами роботи
високовольтних підстанцій. Вони знижують високу системну напругу до рівня,
необхідного для вимірювання, захисту та керування енергооб’єктом.</p> <p>Таке обладнання також забезпечує точне вимірювання
показників і підтримує автоматизоване управління мережею.</p> <p>Додамо,&nbsp;Україна з початку 2026 року отримала <a href="https://delo.ua/news/ukrayina-otrimala-ponad-43-tis-odinic-energoobladnannya-z-pocatku-roku-468601/">4 314 одиниць енергетичного обладнання</a>, серед яких генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки та котли. Ще 1 064 одиниці обладнання очікують найближчим часом.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Медіанна зарплата розробників в Україні зросла до $3500</title>
 <guid>https://delo.ua/news/medianna-zarplata-rozrobnikiv-v-ukrayini-zrosla-do-3500-469002/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/medianna-zarplata-rozrobnikiv-v-ukrayini-zrosla-do-3500-469002/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/0/5d/c8f34e40ce85e31a84fc647f6eb7a5d0.jpg" length="7451235" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:08 +0300</pubDate>
 <description>У червні 2026 року медіанна зарплата українських розробників становила $3500. Це відповідає рівню червня 2024 року і на $50 більше, ніж у грудні 2025 року.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://dev.ua/news/zarplaty-rozrobnykiv-1783933308" rel="nofollow" target="_blank">дослідження</a> DOU.</p> <p>Опитування проводили у травні-червні 2026 року. У ньому
взяли участь 4522 -фахівці.</p> <p>За даними DOU, за останній рік доходи зросли у понад
половини розробників. У 31% фахівців зарплата підвищилася за останні пів року.
Найчастіше переглядали оплату працівникам зі стажем від одного року, тоді як
близько чверті опитаних взагалі не отримали підвищення.</p> <p>Цього літа зарплати розробників швидко зростали лише до
рівня 9 років досвіду. На цьому етапі медіана сягала $5000 проти $4200 у
фахівців із 8 роками досвіду. Далі доходи стабілізувалися на рівні близько
$5000 і залишалися такими до 20 років стажу.</p> <p>Найвищі медіанні зарплати розробників зафіксували у:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Києві — $3900; </span>
 </li>
 <li>
 <span>Тернополі — $3900; </span>
 </li>
 <li>
 <span>Черкасах — $3900; </span>
 </li>
 <li>
 <span>Львові — $3800. </span>
 </li>
 </ul> <p>Найнижчі показники були у Миколаєві — $2100 та Сумах —
$2250. Миколаїв, Суми та Полтава показали найбільше падіння доходів — на $750
та $700 відповідно.</p> <p>За типами компаній найвищі медіанні зарплати фіксують у
продуктових та аутстафінгових компаніях. Senior-фахівці там отримують $4800 та
$4650 відповідно. Middle-розробники найбільше заробляють в аутстафінгу — $2700,
а Junior-фахівці — у продуктових компаніях, де медіана становить $1200.</p> <p>Водночас у стартапах доходи Senior-розробників помітно
знизилися — на $400, до $4600.</p> <p>Позитивна динаміка спостерігається серед початківців.
Зарплати інтернів зросли на $100, а Junior-фахівців — на $90. Медіанна зарплата
System Architect після зимового просідання збільшилася на $500 — до $7000.</p> <p>Водночас у частини високооплачуваних категорій зарплати
знизилися. Team Lead втратили в медіані $140 за останні шість місяців.
Найбільше падіння зафіксували у Principal SE — на $408, до $5925.</p> <p>Staff SE, попри незначне зниження на $96, залишаються
найбільш оплачуваною категорією в розробці з медіанною зарплатою $7130.</p> <p><span>За рівнем
найвищих заробітків, тобто третього квартиля, лідирують:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>System Architect — $8375; </span>
 </li>
 <li>
 <span>Staff/Principal — $8000; </span>
 </li>
 <li>
 <span>Technical Lead, Team Lead та
 Senior SE — від $5600 до $7100. </span>
 </li>
 </ul> <p>Найбільше отримують розробники, які працюють із Ruby, Go,
Python, Kotlin та Rust. Їхні медіанні зарплати становлять $5700-6050. У Ruby,
Go та Python доходи зросли, а найпомітніше підвищилися топові заробітки
Python-фахівців — з $5150 до $5863.</p> <p>Серед Senior-розробників найвищі зарплати у Back-end — $4700
та Mobile — $4625, хоча в обох напрямах зафіксовано незначне просідання. Серед
Middle-фахівців лідирують Desktop та платформна розробка — $2900.</p> <p>У Junior-розробників зарплати тримаються в межах $895-1000.
В Embedded-сегменті медіана зросла на $200.</p> <p><span>Нагадаємо, раніше повідомлялося, що&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/grosi-zamist-benefitiv-comu-bilsist-aitivciv-gotovi-vidmovitisya-vid-socpaketu-468300/"><span>більшість айтівців готові відмовитися від соцпакету заради грошей</span></a><span>. Більшість українських IT-фахівців віддають перевагу вищому доходу, а не корпоративним бонусам. У разі вибору 69% опитаних готові обрати більшу зарплату замість розширеного соцпакету. При цьому на ринку зберігається пряма залежність: що більша компанія-роботодавець, то ширший перелік додаткових благ вона пропонує.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Воєнний стан та мобілізацію продовжать: Зеленський вніс законопроєкти до Верховної Ради</title>
 <guid>https://delo.ua/news/vojennii-stan-ta-mobilizaciyu-prodovzat-zelenskii-vnis-zakonoprojekti-do-verxovnoyi-radi-469001/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/vojennii-stan-ta-mobilizaciyu-prodovzat-zelenskii-vnis-zakonoprojekti-do-verxovnoyi-radi-469001/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/2/33/0d79c0043e7b4216d1fd20dab2307332.jpg" length="121142" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 14:07:40 +0300</pubDate>
 <description>Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження воєнного стану та мобілізації ще на 90 днів.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, відповідні законопроєкти<span>&nbsp;</span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70336" rel="nofollow" target="_blank">№15401</a> і<span>&nbsp;</span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70337" rel="nofollow" target="_blank">№15402</a> зареєстровано в парламенті.</p> <p>Згідно з документами, воєнний стан та мобілізацію буде продовжено з<span>&nbsp;</span>2 серпня 2026 року<span>&nbsp;</span>на ще 90 днів, до 31 жовтня 2026 року.</p> <p>Далі законопроєкти має схвалити Верховна&nbsp; Рада.</p> <p>Це буде вже 20-те голосування за ці питання з початку повномасштабного вторгнення.</p> <p>До цього воєнний стан продовжували:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 з 24 лютого до 25 травня 2022 року;
 </li>
 <li>
 з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
 </li>
 <li>
 з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
 </li>
 <li>
 з 21 листопада до 19 лютого 2023 року;
 </li>
 <li>
 з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
 </li>
 <li>
 з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
 </li>
 <li>
 з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
 </li>
 <li>
 з 15 листопада до 14 лютого 2024;
 </li>
 <li>
 3 14 лютого до 13 травня&nbsp;2024;
 </li>
 <li>
 з&nbsp;13 травня до 11 серпня&nbsp;2024;
 </li>
 <li>
 з 11 серпня до 10 листопада 2024;
 </li>
 <li>
 з&nbsp;10 листопада до 7 лютого&nbsp;2025;
 </li>
 <li>
 з<span>&nbsp;</span>7 лютого до 9 травня;
 </li>
 <li>
 з<span>&nbsp;</span>9 травня до 6 серпня.
 </li>
 <li>
 7 серпня<span>&nbsp;</span>до&nbsp;5 листопада<b>;</b>
 </li>
 <li>
 з 5 листопада до 3 лютого<b>.</b>
 </li>
 <li>
 з<span style="font-weight: bold;">&nbsp;</span>3 лютого до 4 травня.
 </li>
 <li>
 з <a href="https://delo.ua/news/v-ukrayini-prodovzeno-vojennii-stan-i-mobilizaciyu-zelenskii-pidpisav-zakoni-464805/">4 травня 2026 року до 2 серпня.</a>
 </li>
 </ul> <p>Раніше Зеленський заявляв, що він не буде після початку можливого перемир'я скасовувати<span>&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/zelenskii-rozpoviv-koli-zaversitsya-vojennii-stan-v-ukrayini-457639/">військовий стан та мобілізацію<span>&nbsp;</span></a>в Україні, а зробить це лише після отримання гарантій безпеки.</p> <h2 id="56kLnmkSb4">
 Воєнний стан — що потрібно знати
</h2> <p>Під час дії особливого правового режиму в Україні можуть встановлюватися обмеження на свободу пересування як для громадян України, так і для іноземців та осіб без громадянства.</p> <p>Зокрема, у період комендантської години заборонено перебування на вулицях та в громадських місцях без відповідних перепусток або документів, що підтверджують право на пересування.</p> <p>У громадян та бізнесу можуть конфіскувати речі на потреби армії. Наприклад, в Україні вже проводили націоналізацію низки компаній, мотивуючи це необхідністю забезпечувати потреби армії.&nbsp;</p> <p>Під час воєнного стану влада може вдаватися й до інших обмежень та запроваджувати:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 заборону на масові заходи та страйки;
 </li>
 <li>
 перевірку документів у громадян;
 </li>
 <li>
 заборону на поширення інформації, яка може "дестабілізувати обстановку";
 </li>
 <li>
 особливе регулювання зв'язку та інтернету;
 </li>
 <li>
 евакуацію людей з місць, небезпечних для проживання.
 </li>
 </ul> <p>Водночас навіть під час дії воєнного стану заборонено обмежувати права та свободи людини і громадянина, передбачені<a href="https://delo.ua/news/rada-progolosuvala-za-prodovzennya-vojennogo-stanu-ta-mobilizaciyi-449465/#google_vignette"><span>&nbsp;</span>ч. 2 ст. 64 Конституції України.</a></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Митні платежі зросли майже на третину: за перше півріччя до бюджету надійшло понад 420 млрд грн</title>
 <guid>https://delo.ua/news/mitni-platezi-zrosli-maize-na-tretinu-za-perse-pivriccya-do-byudzetu-nadiislo-ponad-420-mlrd-grn-469000/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/mitni-platezi-zrosli-maize-na-tretinu-za-perse-pivriccya-do-byudzetu-nadiislo-ponad-420-mlrd-grn-469000/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/3/b2/c783c219861d5086b2dde8591ca2fb23.jpg" length="10888393" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:57 +0300</pubDate>
 <description>У першому півріччі 2026 року до державного бюджету спрямовано 420,1 млрд грн митних платежів, що на 31,9% більше за аналогічний період минулого року. У 2025 такий показник за 6 місяців становив 318,5 млрд грн.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/ponad-420-mlrd-grn-do-biudzhetu-za-i-pivrichchia-khto-formuie-mitni-nadkhodzhennia-2913" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a>
Державна митна служба України.</p> <p>Загалом за перші шість місяців року митні платежі сплатили
28,3 тис. суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Це на 2,5% більше, ніж у
першому півріччі минулого року, коли діяльність вели 27,7 тис. платників.</p> <p>Головну частину фінансових надходжень сформував великий
бізнес. Усього 2350 імпортерів, які складають 8% від загальної кількості
підприємств, забезпечили 85% усіх митних зборів півріччя.</p> <p>Решту надходжень розподілено між малим та середнім бізнесом
за такими показниками:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 15,3 тис. платників перерахували до 1 млн грн кожен, що
сумарно склало майже 4,8 млрд грн;&nbsp;
 </li>
 <li>
 10,6 тис. підприємств сплатили від 1 до 20
млн грн, забезпечивши бюджету 53,5 млрд грн.
 </li>
 </ul> <p>"Бізнес продовжує ввозити необхідні країні товари,
нарощувати експорт, створювати робочі місця та підтримувати економіку", — наголосили
в ДМСУ.</p> <p>Нагадаємо, <span>у</span>
червні 2026 року державний бюджет отримав рекордні <a href="https://delo.ua/news/mitnicya-vstanovila-rekord-u-cervni-byudzet-otrimav-781-mlrd-grn-468689/">78,1
млрд грн митних платежів</a>. Це найвищий місячний показник за весь період дії
воєнного стану та на 37,3% більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Люди — головна цінність: як Premier FOOD Group будує культуру підтримки під час війни</title>
 <guid>https://delo.ua/business/lyudi-golovna-cinnist-yak-premier-food-group-buduje-kulturu-pidtrimki-pid-cas-viini-468920/</guid>
 <link>https://delo.ua/business/lyudi-golovna-cinnist-yak-premier-food-group-buduje-kulturu-pidtrimki-pid-cas-viini-468920/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/a/98/77a54f864ebffec0144277e240bc598a.jpg" length="7814608" type="image/jpeg"/>
 <category>Бізнес</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:02 +0300</pubDate>
 <description></description>
 <full-text><![CDATA[<p>В умовах повномасштабної війни український бізнес стикається не лише з дефіцитом персоналу, а й із необхідністю зберігати команди, підтримувати моральний стан співробітників та допомагати тим, хто захищає країну. Для Premier FOOD Group із власним брендом <a href="https://mrgrill.ua/?utm_source=web&amp;utm_medium=pr&amp;utm_campaign=mrgrill" rel="nofollow" target="_blank">Mr.Grill</a>, де працюють понад 1 тис. людей (більш ніж 80 у лавах ЗСУ), а продукцію доставляє власна логістика на понад 14 тис. партнерських торгових точок, головним викликом стало збереження культури взаємопідтримки та залученості людей незалежно від регіону, посади чи життєвих обставин.</p> <p>"Сьогодні кандидати обирають роботодавця не лише за рівнем заробітної плати чи набором корпоративних бенефітів. Для людей важливо відчувати стабільність, підтримку та впевненість, що компанія буде поруч у складні моменти. Саме тому в Premier FOOD Group ми будуємо культуру взаємоповаги, турботи та взаємодопомоги. Для нас це не окрема HR-ініціатива чи благодійний проєкт, а фундаментальна частина корпоративної культури. Ми щодня працюємо для мільйонів українців, але наш пріоритет — люди, які створюють цей результат, розвивають компанію та допомагають їй рухатися вперед навіть у найскладніші часи", — зазначає <b>Віталій Войтович</b>, засновник і СЕО Premier FOOD Group з власним брендом Mr.Grill.</p> <p>У компанії сформована комплексна програма підтримки працівників та громад, що базується на принципі: люди — головна цінність компанії. Програма передбачає такі напрями:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 системна підтримка співробітників, які захищають країну;&nbsp;
 </li>
 <li>
 допомога родинам захисників; корпоративні благодійні забіги та залучення до спортивних занять (футбольний клуб тощо), профільне навчання;&nbsp;
 </li>
 <li>
 залучення співробітників до соціальних проєктів, як-от донація;&nbsp;
 </li>
 <li>
 внутрішні програми згуртованості команд: мотиваційні конкурси, ініціатива "Амбасадор компанії", корпоративне онлайн-видання про колектив із новинами, навчальними практиками; благодійні ініціативи для дітей, які постраждали та отримали поранення; допомога внутрішньо переміщеним особам з релокацією на місце роботи, облаштування комфортного життя у новому регіоні;&nbsp;
 </li>
 <li>
 впровадження програми психологічної підтримки;&nbsp;
 </li>
 <li>
 у планах масштабне навчання колективу з домедичної допомоги;
 </li>
 <li>
 безпека під час повітряних тривог: облаштування укриття цивільного захисту на виробничих майданчиках та у регіональних філіях;&nbsp;
 </li>
 <li>
 забезпечення безперебійних умов роботи.&nbsp;
 </li>
 </ul> <p>Особливістю проєкту стало те, що соціальна відповідальність перестала бути окремою функцією і стала частиною корпоративної культури компанії:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 понад 1 тис. співробітників працюють у єдиній корпоративній культурі підтримки;&nbsp;
 </li>
 <li>
 сформована висока залученість персоналу до соціальних ініціатив;&nbsp;
 </li>
 <li>
 посилено репутацію Premier FOOD Group як соціально відповідального роботодавця.
 </li>
 </ul> <p>Це не окремі проєкти чи разові активності, а системний підхід, який об’єднує команду навколо спільних цінностей. Адже бізнес починається з людей. А люди залишаються головною інвестицією, цінністю та рушійною силою розвитку компанії.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>НБУ підтримує курс гривні рекордними вливаннями: що відбувається на валютному ринку у липні</title>
 <guid>https://delo.ua/news/nbu-pidtrimuje-kurs-grivni-rekordnimi-vlivannyami-shho-vidbuvajetsya-na-valyutnomu-rinku-u-lipni-468997/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/nbu-pidtrimuje-kurs-grivni-rekordnimi-vlivannyami-shho-vidbuvajetsya-na-valyutnomu-rinku-u-lipni-468997/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/f/23/fe8afc2e39fc357ab3f093bf1608f23f.jpg" length="79542" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:49 +0300</pubDate>
 <description>На початку липня гривня залишалася відносно стабільною. Офіційний курс долара знизився з 44,79 грн до 44,5 грн і не перевищив психологічну позначку у 45 грн. Втім, за цією стабільністю стоять рекордні валютні інтервенції НБУ, якими регулятор компенсує дефіцит валюти на ринку. Чого чекати від курсу до кінця місяця – пояснює Delo.ua.</description>
 <full-text><![CDATA[<h2 id="vhGN_iSDXx">
 <span>Як змінювався курс валют на початку липня</span></h2> <p><span>Липневій стабільності курсу передувало скорочення пропозиції валюти у червні. Попри дефіцит на ринку, Національний банк утримує курс гривні завдяки масштабним валютним інтервенціям, пояснив Delo.ua фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.</span></p> <p><span>“НБУ підтримує гривню рекордними інтервенціями, стримуючи долар від підходу до позначки у 45 грн. Уже чотири тижні поспіль регулятор витрачає на підтримку курсу понад $1,1 млрд на тиждень, що свідчить про свідому політику стримування”, - зазначив експерт.</span></p> <p><span>За його словами, проводити такі масштабні інтервенції НБУ дозволяють надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів, які поповнюють міжнародні резерви та дають змогу згладжувати дефіцит валюти на ринку.</span></p> <p><span>Водночас євро на початку липня навіть подешевшав щодо гривні, в окремі дні опускаючись до 50 грн. За словами Андрія Шевчишина, це пов'язано насамперед із ситуацією на світовому валютному ринку.</span></p> <p><span>“Динаміка євро формується через курс долара та співвідношення євро до долара на світовому ринку. Якщо раніше НБУ стримував євро, то після наближення долара до позначки 45 грн, на тлі корекції євро на світовому ринку, регулятор був змушений коригувати і курс євро. Інакше стримати курс долара було б складно”</span><span>,</span><span>&nbsp;- пояснює експерт.</span></p> <h2 id="9T6fAysHei">
 <span>Що буде з курсом далі</span></h2> <p><span>Наразі НБУ фактично утримує курс долара в коридорі 44,4-45 грн, поте, за словами Андрія Шевчишина, така стабільність залежить від обсягів міжнародної допомоги, стану резервів та безпекової ситуації.</span></p> <p><span>“У момент, коли НБУ вирішить послабити контроль над курсом, ринок може знову почати "штормити". Погіршити ситуацію можуть скорочення міжнародної допомоги, значна ескалація бойових дій або зміна грошових потоків”, - зазначає експерт.</span></p> <p><span>При цьому НБУ минулого тижня</span><a href="https://delo.ua/news/nbu-skorotiv-valyutni-intervenciyi-maize-na-cvert-za-tizden-468983/"><span> скоротив валютні інтервенції</span></a><span> на міжбанківському ринку на 273,1 млн доларів, або на 23,9%, - до 871,2 млн доларів.</span></p> <p><span>Нагадаємо, що Національний банк України на понеділок, 13 липня, трохи </span><a href="https://delo.ua/news/kurs-valyut-na-13-lipnya-2026-roku-skilki-kostuje-dolar-jevro-ta-zlotii-468954/"><span>зміцнив курс гривні</span></a><span> щодо основних іноземних валют. Офіційний курс долара США знизився на 2 копійки та становить 44,49 грн за долар.</span></p> <p><span>Водночас офіційний курс євро також дещо зменшився – на 1 копійку. Відтепер один євро коштує 50,86 грн.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>У західному регіоні ціни на квартири впали на тлі загального зростання</title>
 <guid>https://delo.ua/news/u-zaxidnomu-regioni-cini-na-kvartiri-vpali-na-tli-zagalnogo-zrostannya-468998/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/u-zaxidnomu-regioni-cini-na-kvartiri-vpali-na-tli-zagalnogo-zrostannya-468998/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/a/f5/4a6ea32b07cd87ec1cc9b9566af80f5a.jpg" length="2134253" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:45 +0300</pubDate>
 <description>Попри зниження попиту, житло в Україні у червні продовжило дорожчати. На первинному ринку найбільший ріст цін зафіксували у західних областях, а на вторинному – у Кіровоградській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Зниження цін на первинному та вторинному ринку зафіксували лише у кількох регіонах.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на DIM.RIA.</span></p> <h2 id="hRqqQqnOpe">
 <span>Ринок новобудов: падіння попиту, зростання цін</span></h2> <p><span><b>Ціни</b></span></p> <p><span>У червні вартість квадратного метра у новобудовах переважно продовжила зростати, хоча темпи підвищення в більшості регіонів залишалися помірними. Найбільший місячний приріст зафіксовано у Черкаській (+7,5%) та Чернівецькій (+6,4%) областях.</span></p> <p><span>Водночас у кількох регіонах ціни знизилися. Найсуттєвіше падіння середньої вартості квадратного метра за місяць спостерігалося у Запорізькій (-6,3%) та Кіровоградській (-4,8%) областях.</span></p> <p><span>У річному вимірі найактивніше дорожчали новобудови в Івано-Франківській (+20%) та Тернопільській (+20%) областях. Також значне зростання цін зафіксовано у Чернівецькій (+17%) і Житомирській (+17%) областях.</span></p> <p><span>Київ зберігає статус найдорожчого міста за вартістю первинного житла. У червні середня ціна квадратного метра в новобудовах становила $1 379, що на 3,5% менше, ніж у травні.</span></p> <p><span>Найдорожче житло традиційно пропонують у Печерському районі, де середня вартість квадратного метра досягла $2 697. Найдоступніші новобудови – у Деснянському районі із середньою ціною $879 за квадратний метр.</span></p> <p><span><b>Попит</b></span></p> <p><span>У червні інтерес покупців до новобудов у більшості регіонів України знизився. Найбільше падіння попиту за місяць зафіксовано у Києві – на 21%. Також суттєве скорочення активності спостерігалося у Чернігівській (-19%), Запорізькій (-17%), Миколаївській (-16%) та Київській (-15%) областях.</span></p> <p><span>Водночас окремі регіони продемонстрували позитивну динаміку. Найпомітніше зростання попиту зафіксовано у Черкаській області – на 9% порівняно з травнем.</span></p> <h2 id="CFQbdK_7gK">
 <span>Вторинний ринок: попит теж падає на тлі зростання цін</span></h2> <p><span><b>Пропозиція</b></span></p> <p><span>У червні кількість оголошень про продаж житла на вторинному ринку змінювалася залежно від регіону. Найбільше зростання пропозиції за місяць зафіксовано у Волинській та Сумській областях – по 10%, а також у Чернігівській області – на 8%. Водночас у Києві кількість доступних пропозицій скоротилася на 11%.</span></p> <p><span><b>Ціни</b></span></p> <p><span>За даними DIM.RIA, у червні вартість квартир на вторинному ринку переважно зростала. Найбільше подорожчання за місяць спостерігалося у Кіровоградській області – на 19%, Чернігівській – на 16% та Чернівецькій – на 11%.</span></p> <p><span>Зниження цін зафіксували лише у Волинській області, де середня вартість житла зменшилася на 3%.</span></p> <p><span>Найдоступнішими залишаються однокімнатні квартири на Херсонщині – у червні їхня середня ціна становила $17 тис., що на 10% більше, ніж у травні. Найдорожчим ринком традиційно залишається Київ: середня вартість однокімнатної квартири у столиці сягнула $89,8 тис.</span></p> <p><span>Якщо детальніше розглянути ситуацію у столиці, найдорожчим районом залишається Печерський. У червні середня вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку тут становила $180 тис. Найдоступнішим районом став Деснянський, де аналогічне житло в середньому коштувало $49 тис.&nbsp;</span></p> <p><span><b>Попит</b></span></p> <p><span>У червні інтерес покупців до вторинного житла в Україні переважно продовжив знижуватися. Найбільше скорочення попиту за місяць зафіксовано у Запорізькій області – на 18%, Вінницькій – на 17% та Чернівецькій – на 13%.</span></p> <p><span>Водночас окремі регіони продемонстрували позитивну динаміку. Найбільше зростання попиту спостерігалося у Тернопільській області – на 15%. Також збільшення активності покупців зафіксували у Житомирській (+10%), Львівській (+7%) та Івано-Франківській (+1%) областях.</span></p> <p><span><b>Висновок</b></span></p> <p><span>Ринок житла в Україні залишається неоднорідним: попри зниження активності покупців, ціни на квартири у більшості регіонів продовжують зростати. Це свідчить про те, що продавці та забудовники поки не готові суттєво коригувати вартість житла, навіть за умов слабшого попиту. Водночас покупці стають обережнішими та частіше відкладають рішення про купівлю, що може впливати на подальшу динаміку ринку.&nbsp;</span></p> <p>Нагадаємо, в залежності від професії і відповідно рівня доходу українці можуть збирати гроші на <a href="https://delo.ua/news/skilki-treba-pracyuvati-shhob-kupiti-kvartiru-vid-2-do-25-rokiv-zalezno-vid-profesiyi-468232/">власне житло</a> від двох до 25 років.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Відмова від Китаю коштуватиме Заходу понад 23 трильйони доларів</title>
 <guid>https://delo.ua/news/vidmova-vid-kitayu-kostuvatime-zaxodu-ponad-23-trilioni-dolariv-468994/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/vidmova-vid-kitayu-kostuvatime-zaxodu-ponad-23-trilioni-dolariv-468994/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/c/4d/df2db5e366f8798e234aa137b394a4dc.jpg" length="2994858" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:18 +0300</pubDate>
 <description>США та Європі знадобиться інвестувати додаткові 23,6 трильйона доларів протягом наступних 25 років, щоб повністю ліквідувати свою економічну залежність від Китаю у стратегічних галузях виробництва та технологій. Подібне масштабне перенесення виробничих потужностей стане одним із найбільших викликів для світової економіки.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://www.ft.com/content/c6c1f5a5-3332-471b-87d5-253e03f8b90a?syn-25a6b1a6=1" rel="nofollow" target="_blank"><span>матеріал</span></a><span> Financial Times.</span></p> <p><span>За розрахунками економістів, для повного дублювання інфраструктури, наукових досліджень, програмного забезпечення та логістичних ланцюжків, які зараз зав'язані на КНР, знадобляться величезні кошти. До 2050 року чисті витрати США мають скласти 13,7 трильйона доларів, єврозони — 9,1 трильйона доларів, а Великої Британії — 800 мільярдів доларів.</span></p> <p><span>Щорічно Америці потрібно буде вкладати близько 550 мільярдів доларів, що дорівнює усім торішнім інвестиціям найбільших технологічних компаній США у дата-центри. Для Євросоюзу такі витрати означатимуть фактичне подвоєння його річного бюджету.</span></p> <h2 id="3Kblwe0n98">
 <span>Монополія Пекіна на сировину та загроза інфляції</span></h2> <p><span>Експерти наголошують, що навіть за умови безмежного фінансування швидке відсторонення від Китаю неможливе. За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2035 року Пекін контролюватиме понад 60% світового ринку рафінованого літію та кобальту, а також близько 80% графіту й рідкоземельних елементів, необхідних для "зеленого" переходу та автомобілебудування.</span></p> <p><span>Уразливість західних країн стала очевидною минулого року, коли Пекін обмежив експорт рідкоземельних металів у відповідь на погрози Дональда Трампа запровадити 145-відсоткові мита. Це ледь не зупинило автомобільні конвеєри по обидва боки Атлантики.</span></p> <p><span>Оскільки китайські товари мають базову цінову перевагу на рівні 20–100% порівняно із західними аналогами, відмова від них спровокує постійний інфляційний тиск. За оцінками Європейського центрального банку, ціни у критичних секторах зростуть на 1–2,5%, що змусить ЄЦБ та Банк Англії постійно перевищувати свій цільовий показник інфляції у 2%.</span></p> <p><span>Зважаючи на колосальну вартість та ризики, аналітики вважають повне розірвання зв'язків малоімовірним. Замість цього бізнесу доведеться йти шляхом часткового розриву зв'язків та вибіркового перенесення виробництв для захисту найслабших ланок постачання.</span></p> <p><span>Нагадаємо, ЄС та Китай встановили дедлайн до жовтня для </span><a href="https://delo.ua/news/jes-ta-kitai-vstanovili-dedlain-do-zovtnya-dlya-virisennya-torgovelnix-superecok-468283/"><span>вирішення торговельних суперечок</span></a><span>. Напруженість між двома найбільшими економічними блоками стрімко зростає, тому сторони наразі намагаються знайти компроміс у питаннях мит та захисту власних ринків.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Плюс 56 мільярдів до бюджету: надходження єдиного внеску зросли майже на 18% за пів року</title>
 <guid>https://delo.ua/news/plyus-56-milyardiv-do-byudzetu-nadxodzennya-jedinogo-vnesku-zrosli-maize-na-18-za-piv-roku-468993/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/plyus-56-milyardiv-do-byudzetu-nadxodzennya-jedinogo-vnesku-zrosli-maize-na-18-za-piv-roku-468993/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/e/12/a5546c8326042bbf222326ce4cdb512e.jpg" length="60598" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:46 +0300</pubDate>
 <description>З січня по червень 2026 року надходження єдиного внеску (ЄСВ) на загальнообов&#039;язкове державне соціальне страхування в Україні становили 370,7 млрд грн. Цей показник зріс на 56,1 млрд грн, або на 17,8% порівняно з першим півріччям 2025 року, коли платники перерахували 314,6 млрд грн.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1029900.html" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> пресслужба
Держаної податкової служби України.</p> <p>Як зауважили в податковій, на таку динаміку вплинуло
збільшення кількості офіційно працевлаштованих громадян та та відповідальне
ставлення платників до виконання своїх обов'язків.</p> <h2 id="pk5_GLe3pA">
 Основні показники
</h2> <p>Держава встановила такі основні показники для єдиного внеску
в 2026 році:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 мінімальний страховий внесок становить 1 902,34 грн на
місяць, що розраховується як 22% від мінімальної зарплати у розмірі 8 647 грн;&nbsp;
 </li>
 <li>
 максимальний страховий внесок складає 38 046,80 грн на місяць, що дорівнює 22%
від 20 мінімальних заробітних плат, тобто від суми 172 940 грн.
 </li>
 </ul> <p>Гроші від єдиного внеску є головним джерелом для наповнення
фондів соціального страхування. Отримані кошти держава спрямовує на
фінансування таких напрямків:</p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 виплата пенсій за віком та іншими категоріями;&nbsp;
 </li>
 <li>
 нарахування допомоги через тимчасову втрату працездатності та лікарняні;&nbsp;
 </li>
 <li>
 страхові виплати у випадках нещасних випадків під час виробничого процесу;&nbsp;
 </li>
 <li>
 інші
соціальні гарантії, які передбачені чинним законодавством України.
 </li>
 </ul> <p>Повна та своєчасна сплата ЄСВ напряму впливає на найманих
працівників. Від цих перерахувань залежить формування їхнього страхового стажу,
який є обов'язковою умовою для отримання права на пенсійне забезпечення та
державні соціальні виплати в майбутньому.</p> <p>Нагадаємо, <span>з</span>а
результатами перших чотирьох місяців 2026 року до бюджету <a href="https://delo.ua/news/plyus-35-milyardiv-do-byudzetu-nadxodzennya-jedinogo-vnesku-zrosli-na-17-465422/">надійшло
238,1 млрд грн <span>ЄСВ</span></a>.
Порівняно з січнем – квітнем 2025 року сума збільшилася на 17,3 %, що у
грошовому еквіваленті становить 35,1 млрд грн додаткових коштів.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Ціни на пальне 13 липня 2026 року: скільки коштує бензин, дизель та газ на заправках сьогодні?</title>
 <guid>https://delo.ua/news/cini-na-palne-13-lipnya-2026-roku-skilki-kostuje-benzin-dizel-ta-gaz-na-zapravkax-syogodni-468992/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/cini-na-palne-13-lipnya-2026-roku-skilki-kostuje-benzin-dizel-ta-gaz-na-zapravkax-syogodni-468992/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/d/9e/43f2cd6b19ac0e14083b677fbddba9ed.jpg" length="29328" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:25 +0300</pubDate>
 <description>Розповідаємо, скільки коштує літр бензину, дизелю та автогазу. Дані виданню Delo.ua надала Консалтингова група А-95.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Сьогодні,&nbsp;13 липня 2026 року (понеділок), в Україні спостерігаються незначні зміни у середніх цінах на пальне.</p> <h2 id="Uk2zablZa4">
 <span>Ціни на пальне по АЗС</span></h2> <p>Нагадаємо, загострення ситуації на Близькому Сході знову б'є по паливному ринку України. Поки світові котирування нафти штормить через атаки в Перській затоці, український&nbsp;гуртовий ринок злетів&nbsp;за лічені дні, змусивши водіїв завмерти в очікуванні.&nbsp;Delo.ua&nbsp;опитало експертів та учасників ринку, чи втримають АЗС нинішні <a href="https://delo.ua/energetics/benzin-ta-dizel-rizko-podorozcali-v-gurti-ci-vtrimayut-ukrayinski-azs-stari-cinniki-468957/#google_vignette">цінники на бензин та дизель</a> і до чого готуватися власникам авто з ГБО.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Російський бізнес копіює китайські бренди та заробляє на їхній репутації — розвідка</title>
 <guid>https://delo.ua/news/rosiiskii-biznes-kopiyuje-kitaiski-brendi-ta-zaroblyaje-na-yixnii-reputaciyi-rozvidka-468991/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/rosiiskii-biznes-kopiyuje-kitaiski-brendi-ta-zaroblyaje-na-yixnii-reputaciyi-rozvidka-468991/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/7/57/01461c323f391628f190b9e14ea91577.jpg" length="17892" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 13:07:37 +0300</pubDate>
 <description>У Росії місцеві компанії створюють бренди-двійники китайських компаній, копіюючи їхню назву, дизайн і бізнес-модель.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://t.me/FISUkraine/1884" rel="nofollow" target="_blank">інформує</a>&nbsp;пресцентр Служби зовнішньої розвідки України.</p> <h2 id="rw0LfhFyC0">
 Як російський бізнес копіює китайські бренди
</h2> <p><span>Попри заяви Кремля про стратегічне партнерство з Китаєм, російські підприємці привласнюють інтелектуальну власність китайських компаній, створюють сайти-двійники та перешкоджають виходу оригінальних брендів на ринок.</span></p> <p><span>Одним із таких випадків розвідка назвала ситуацію навколо китайського маркетплейсу Poizon (Shanghai Dewu Information). У Росії у 2022 році зареєстрували компанію ТОВ "Пойзон", яка не лише використала назву відомого китайського сервісу, а й скопіювала дизайн його сайту та почала продавати товари під чужим брендом.</span></p> <p><span>За інформацією СЗР, завдяки використанню чужої репутації російська компанія у 2025 році збільшила виторг у 24 рази - до 860 млн рублів. Водночас вона першою зареєструвала торговельні марки у "Роспатенті", що ускладнило китайським власникам захист своїх прав.</span></p> <p><span>Наразі компанія Poizon через суд намагається повернути контроль над своїм брендом і вимагає компенсації.</span></p> <p><span>У СЗР зазначили, що цей випадок демонструє ризики для іноземних компаній на російському ринку, де навіть офіційні партнери можуть зіткнутися з привласненням брендів та інтелектуальної власності. Через це міжнародні компанії змушені заздалегідь реєструвати торговельні марки в Росії, щоб захиститися від появи фейкових магазинів і незаконного використання їхніх назв.</span></p> <p>Нагадаємо, росіяни вчергове <a href="https://delo.ua/news/rosiyani-vkrali-brend-pyana-visnya-ta-vidkrili-klon-u-kazani-466668/#google_vignette">вкрали інтелектуальну власність </a>та концепцію успішного українського бізнесу. 15 травня у Казані (РФ) відкрився ресторан під назвою “Конь и вишня”, який повністю копіює айдентику відомої львівської ресторації “П’яна вишня”.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>14 тонн конфіскованого пального: на Київщині припинили роботу двох нелегальних АЗС</title>
 <guid>https://delo.ua/news/14-tonn-konfiskovanogo-palnogo-na-kiyivshhini-pripinili-robotu-dvox-nelegalnix-azs-468990/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/14-tonn-konfiskovanogo-palnogo-na-kiyivshhini-pripinili-robotu-dvox-nelegalnix-azs-468990/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/2/34/ee067eccbf4a2beda8f035c1f34ae342.png" length="1995682" type="image/png"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:13 +0300</pubDate>
 <description>Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Київській області припинили діяльність двох нелегальних автозаправних станцій. Точки незаконного продажу функціонували у Борисполі та Білій Церкві.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://esbu.gov.ua/news/na-kyivshchyni-beb-prypynylo-robotu-dvokh-nelehalnykh-azs-vylucheno-14-tonn-naftoproduktiv" rel="nofollow" target="_blank"><span>пресслужбу</span></a><span> відомства.</span></p> <p><span>Слідством встановлено, що АЗС здійснювали зберігання та роздрібну реалізацію пального без необхідних дозвільних документів. Під час обшуків детективи БЕБ не виявили жодної супровідної документації, яка б підтверджувала законне походження та якість нафтопродуктів.&nbsp;</span></p> <p><span>Крім того, на об'єктах були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, сертифікати якості, а розрахунки проводилися без використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).</span></p> <p><span>У ході проведення слідчих дій детективи вилучили:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>близько 14 тонн бензину марки А-95 та дизельного пального;</span>
 </li>
 <li>
 <span>паливно-роздавальні комплекси;</span>
 </li>
 <li>
 <span>резервуари для зберігання пального;</span>
 </li>
 <li>
 <span>чорнову бухгалтерію.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) триває.</span></p> <p><span>Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до незаконної діяльності. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Київської обласної прокуратури.</span></p> <p><span>Нагадаємо, раніше на Київщині вже&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/na-kiyivshhini-likviduvali-merezu-azs-z-nelegalnim-palnim-de-zapravlyali-falsifikatom-463208/"><span>ліквідували мережу АЗС</span></a><span> з нелегальним пальним та виявили, де заправляли фальсифікатом. Тоді незаконні заправки отримували продукцію з підпільної нафтобази, а загальна вартість вилучених активів перевищила 6 мільйонів гривень.</span></p> <p><span>Також, що у квітні БЕБ </span><a href="https://delo.ua/news/beb-likviduvalo-10-nelegalnix-azs-u-tryox-oblastyax-ukrayini-463396/"><span>ліквідувало 10 нелегальних АЗС</span></a><span> у трьох областях України під час серії масштабних перевірок у Полтавському регіоні та сусідніх областях.</span></p> <p><span>Крім того, тіньова схема з пальним була розкрита у Кривому Розі, де </span><a href="https://delo.ua/news/tinyova-sxema-z-palnim-u-krivomu-rozi-beb-zakrilo-visim-azs-ta-vilucilo-maina-na-20-mln-grn-467661/"><span>закрили вісім АЗС </span></a><span>та вилучили майна на 20 млн грн. Там організована група налагодила повний цикл незаконного виробництва та збуту фальсифікованих паливно-мастильних матеріалів.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Стало відомо, коли Україна зможе розпочати виробництво ракет Patriot</title>
 <guid>https://delo.ua/news/stalo-vidomo-koli-ukrayina-zmoze-rozpocati-virobnictvo-raket-patriot-468989/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/stalo-vidomo-koli-ukrayina-zmoze-rozpocati-virobnictvo-raket-patriot-468989/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/e/ca/54cc065ddc37790f53ae660156b3bcae.jpg" length="1945705" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:50 +0300</pubDate>
 <description>Обіцянка президента США Дональда Трампа дозволити Україні виробляти американські ракети-перехоплювачі Patriot є важливим політичним сигналом для Києва, але не вирішить проблему дефіциту ракет у короткостроковій перспективі. За оцінками експертів з оборони, запуск такого виробництва може зайняти щонайменше рік або більше.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/trumps-promise-patriots-will-take-time-leaving-ukraine-facing-tough-choices-2026-07-10/" rel="nofollow" target="_blank">Reuters</a>.</p> <p>Трамп заявив про готовність дозволити Україні виробляти
ракети Patriot під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на
саміті НАТО в Анкарі. За оцінкою Reuters, це стало помітним жестом підтримки
після напруженості у відносинах між лідерами, яка виникла після їхньої зустрічі
у Білому домі в лютому 2025 року.</p> <p>Ракети Patriot є критично важливими для української ППО,
оскільки це єдина зброя в арсеналі Києва, здатна збивати російські балістичні
ракети. За словами Зеленського, Росія намагається використовувати свою перевагу
в балістичних ракетах для ударів по українських містах та енергетичній
інфраструктурі.</p> <p>За наведеними даними, цього місяця Україні вдалося збити
лише чотири з 54 швидкісних балістичних ракет, запущених Росією.</p> <p>Втім, заява Трампа поки що не містить конкретних виробничих
домовленостей. Він визнав, що ще не говорив із компаніями, які виробляють
перехоплювачі Patriot, — Lockheed Martin та Raytheon.</p> <p>Експерти зазначають, що навіть у разі політичного дозволу
запуск виробництва потребуватиме часу. Йдеться про будівництво складального
майданчика, організацію роботи підрядників і масштабування виробництва
компонентів.</p> <p>"У короткостроковій перспективі вплив буде дуже
обмеженим", — сказав експерт з ракетних технологій Норвезького інституту
оборонних досліджень Фабіан Гоффманн.</p> <p>Він додав, що був би здивований, якби виробництво вдалося
запустити швидше ніж за 12 місяців, і припустив, що процес може тривати значно
довше.</p> <p>За словами двох джерел, обізнаних із переговорами, нові
перехоплювачі, ймовірно, спершу вироблятимуть у Німеччині або іншій
європейській країні, де безпечніше. Перенесення виробництва в Україну може
відбутися вже після завершення війни.</p> <p>Зеленський заявив, що технічні команди мають якомога швидше
узгодити деталі, однак він хоче, щоб виробництво почалося "в Україні
якомога швидше". Також він повідомив, що партія перехоплювачів PAC-3 зі
США очікується "найближчими днями".</p> <p>Нагадаємо,&nbsp;Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть надати Україні <a href="https://delo.ua/news/tramp-poobicyav-ukrayini-dostup-do-virobnictva-raket-patriot-468755/">можливість виробляти ракети для систем </a>протиповітряної оборони Patriot. За його словами, Вашингтон не лише передасть дозвіл на виробництво, а й продемонструє технологію виготовлення.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Через атаку Росії зупинено експортний термінал Kernel у Чорноморську: постраждало 45 тис. тонн пшениці та 9 тис. тонн соняшникові олії</title>
 <guid>https://delo.ua/news/cerez-ataku-rosiyi-zupineno-eksportnii-terminal-kernel-u-cornomorsku-znishheno-45-tis-tonn-psenici-ta-9-tis-sonyasnikovi-oliyi-468987/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/cerez-ataku-rosiyi-zupineno-eksportnii-terminal-kernel-u-cornomorsku-znishheno-45-tis-tonn-psenici-ta-9-tis-sonyasnikovi-oliyi-468987/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/6/77/d3f96e404d9a3f7e85ce47a9b815b776.jpg" length="725160" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:00 +0300</pubDate>
 <description>У ніч з 10 на 11 та з 11 на 12 липня 2026 року було масовано атаковано порт Чорноморська в Одеській області, внаслідок чого портові активи агрохолдингу Kernel також зазнали важких ударів. Атаки призвели до значних руйнувань та вимушеного призупинення роботи терміналів.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише&nbsp;<a href="http://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це&nbsp;<a href="https://www.kernel.ua/ua/media-center/news/#cherez-rosijski-obstrili-zupineno-eksportnij-terminal-kernel-u-chornomorsku" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє&nbsp;</a>пресслужба Kernel.</p> <p><span>Зазначається, що внаслідок обстрілів пошкоджено обладнання завантаження та вивантаження, інфраструктуру терміналів, а також лінії електропідключення. </span></p> <p><span>Зруйновані та пошкоджені силоси для зерна і ємності для соняшникової олії, що призвело до блокування, а також просипання та втрати якості близько 45 тис. тонн пшениці та 9 тис. тонн соняшникові олії.</span></p> <p><span>Повідомляється, завдяки безпековим підходам компанії постраждалих серед співробітників немає.</span></p> <p><span>У&nbsp;</span>Kernel зауважили, що н<span>аразі триває повна технічна оцінка збитків, обсягу втраченого збіжжя та необхідних капітальних витрат. Терміни відновлення роботи портових потужностей залежатимуть від завершення робіт із ліквідації наслідків та висновків інженерного аудиту.</span></p> <p>Kernel<span>&nbsp;наголошує, що цілеспрямовані удари по портовій інфраструктурі є прямою загрозою не лише для глобальної продовольчої безпеки, а й для безпеки міжнародного судноплавства. Зокрема, під ударом опиняються судна під прапором Китаю та інших країн, які на момент атак перебувають у порту під завантаженням.</span></p> <p>Раніше унаслідок російського удару по Одеській області постраждав <a href="https://delo.ua/news/rosiya-zavdala-udaru-po-oliinozirovmu-kombinatu-kernel-457554/">Іллічівський олійножировий комбінат</a> у місті Чорноморськ, який належить компанії Kernel, найбільшому виробнику й експортеру соняшникової олії в Україні.</p> <h2 id="7HLCRP8SrD">
 Про Kernel
</h2> <p>Агрохолдинг Kernel — найбільший в Україні виробник та експортер зернових, лідер світового ринку соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 8% світового експорту соняшникової олії. Свою продукцію Kernel постачає до понад 60 країн. З листопада 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE).</p> <p>До війни Kernel&nbsp;посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Компанія є лідером із виробництва та продажу бутильованої олії в Україні (Щедрий Дар, Стожар, Чумак).</p> <p>Найбільшим<span>&nbsp;</span><a href="https://delo.ua/news/osnovnim-akcionerom-kernel-stala-kompaniya-verevskogo-441025/">акціонером Kernel<span>&nbsp;</span></a>через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський.</p> <p>За підсумками 2025 року&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/u-2025-roci-kernel-splativ-57-mlrd-grn-podatkiv-a-ricni-vtrati-vid-agresiyi-rf-ociniv-u-maize-135-mln-grn-462166/">Kernel сплатив до бюджетів 5,7 млрд грн податків</a>&nbsp;і зборів, залишаючись одним із найбільших платників в аграрному секторі. Із цієї суми близько 2,4 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів, майже 2,1 млрд грн – до державного бюджету, ще 1,2 млрд грн становив єдиний соціальний внесок.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Оренда двокімнатної квартири за ціною однокімнатної: у яких містах це можливо</title>
 <guid>https://delo.ua/news/orenda-dvokimnatnoyi-za-cinoyu-odnokimnatnoyi-u-yakix-mistax-ce-mozlivo-468984/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/orenda-dvokimnatnoyi-za-cinoyu-odnokimnatnoyi-u-yakix-mistax-ce-mozlivo-468984/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/8/c6/6134cbf36e177322673eb7773e8f5c68.jpg" length="19232198" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:45 +0300</pubDate>
 <description>У низці українських міст різниця між вартістю оренди однокімнатних і двокімнатних квартир становить лише від 500 до 2 000 грн на місяць, а в окремих випадках практично відсутня. Найменший розрив зафіксовано у Полтаві, Чернігові та Луцьку, тоді як у Києві й Ужгороді за додаткову кімнату доведеться доплачувати майже 14 тис. грн.&amp;nbsp;</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на OLX Нерухомість.</span></p> <h2 id="daiHq9TVDB">
 <span>Міста, де оренда двокімнатної квартири майже не дорожча за однокімнатну</span></h2> <p><span>У Полтаві та Чернігові різниця між медіанною вартістю оренди одно- та двокімнатних квартир практично відсутня. У Полтаві оренда однокімнатної квартири коштує в середньому 12 000 грн, а двокімнатної – стільки ж. У Чернігові медіанна вартість оренди обох типів житла становить 8 000 грн.</span></p> <p><span>Схожа ситуація й у Луцьку: оренда двокімнатної квартири обійдеться в середньому у 15 000 грн, тоді як однокімнатної – 14 500 грн.</span></p> <p><span>Лише на 1 000 грн дорожче оренда двокімнатної квартири коштує у таких містах:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Рівне – 13 000 грн проти 12 000 грн за однокімнатну;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Суми – 8 000 грн проти 7 000 грн;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Херсон – 5 000 грн проти 4 000 грн.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Різниця між медіанною вартістю оренди однокімнатної та двокімнатної квартир становить 2 000 грн на місяць у таких містах:&nbsp;</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Вінниця 15 000 грн проти 13 000 грн за однокімнатну;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Хмельницький – 14 000 грн проти 12 000 грн.</span>
 </li>
 <li>
 <span>Житомир – 12 000 грн проти 10 000 грн;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Запоріжжя – 10 000 грн проти 8 000 грн.</span>
 </li>
 </ul> <h2 id="v4VBJ_3TvB">
 <span>Де доплата за другу кімнату вже відчутніша</span></h2> <p><span>У низці міст різниця між вартістю оренди однокімнатної та двокімнатної квартир сягає 3-4 тис. грн на місяць:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Тернопіль – 15 500 грн проти 13 450 грн за однокімнатну;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Черкаси – 14 000 грн проти 11 850 грн;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Кропивницький – 12 000 грн проти 8 500 грн;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Миколаїв – 9 000 грн проти 6 950 грн;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Дніпро та Одеса – 16 000 грн проти 12 000 грн.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Помітно більший розрив у вартості оренди зафіксовано у Львові, Харкові та Чернівцях. У Львові медіанна вартість двокімнатної квартири становить 24 400 грн, що на 4 200 грн більше, ніж однокімнатної (20 200 грн). У Харкові різниця сягає 4 500 грн (11 500 грн проти 7 000 грн), а в Чернівцях – 4 550 грн (18 000 грн проти 13 450 грн).</span></p> <p><span>Найбільший розрив спостерігається у Києві та Ужгороді. У столиці медіанна вартість оренди двокімнатної квартири становить 30 850 грн – майже на 14 000 грн більше, ніж однокімнатної (17 000 грн). В Ужгороді різниця також є суттєвою – 9 250 грн: оренда двокімнатної квартири коштує 31 400 грн, тоді як однокімнатної – 22 150 грн.</span></p> <p><span>Таким чином, у низці обласних центрів орендарі можуть отримати додаткову кімнату, доплативши відносно невелику суму. Натомість у містах із високим попитом на житло, насамперед у Києві та Ужгороді, перехід від однокімнатної до двокімнатної квартири потребує значно більших витрат, тому однокімнатне житло залишається найбільш бюджетним варіантом.</span></p> <h2 id="NK8GAFZsLO">
 <span>Чому це важливо</span></h2> <p><span>Порівняння цін показує, що кількість кімнат не завжди пропорційно впливає на вартість оренди. Для орендарів це важливо, адже в окремих містах за невелику доплату можна отримати значно більше простору, тоді як в інших додаткова кімната суттєво збільшує витрати.</span></p> <p>Нагадаємо, на Сумщині за місяць <a href="https://delo.ua/news/cini-na-orendu-kvartir-rekordno-zrosli-i-naibilse-u-prifrontovomu-regioni-467139/">ціни на оренду квартир</a> підскочили на 165%, а середня вартість оренди однокімнатної квартири сягнула 14,6 тис. грн.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Іноземним військовим у Силах оборони змінили правила оформлення посвідки: деталі</title>
 <guid>https://delo.ua/news/inozemnim-viiskovim-u-silax-oboroni-zminili-pravila-oformlennya-posvidki-detali-468986/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/inozemnim-viiskovim-u-silax-oboroni-zminili-pravila-oformlennya-posvidki-detali-468986/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/3/14/a184c9000fd89d155a31c18c47265143.jpg" length="107818" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:53 +0300</pubDate>
 <description>Іноземним громадянам, які проходять службу у Силах оборони України, спростили процедуру отримання посвідки на тимчасове проживання. Зокрема, для них скасували частину вимог щодо підтвердження місця проживання та медичного страхування.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Як пише&nbsp;<a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>, про це <a href="https://mod.gov.ua/explanation/posvidka-na-timchasove-prozhivannya-dlya-inozemcziv-yaki-sluzhat-u-silah-oboroni-yak-praczyuye-novij-poryadok" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> пресслужба МІноборони.</p> <h2 id="4fYnU4SbcL">
 Правила для іноземних військових
</h2> <p><span>Міністерство оборони України роз’яснило порядок оформлення посвідки на тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства, які проходять або планують проходити військову службу у складі Сил оборони України.</span></p> <p><span>З 10 травня 2026 року в Україні діє оновлений міграційний порядок для іноземних військовослужбовців, запроваджений на виконання Закону України №4730-IX від 17 грудня 2025 року та постанови Кабінету Міністрів України №573 від 6 травня 2026 року.</span></p> <h2 id="bOV71WlBit">
 <span>Хто має право отримати посвідку</span></h2> <p><span>Посвідку на тимчасове проживання (код категорії "04/19") можуть оформити іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт на проходження військової служби у складі:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Збройних Сил України;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Національної гвардії України;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Державної спеціальної служби транспорту.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Іноземні військовослужбовці, які вже проходять службу, мають звернутися для оформлення документа протягом шести місяців із дня набрання чинності законом — до 10 листопада 2026 року.</span></p> <h2 id="Wn096zbtmo">
 <span>На який термін видають посвідку</span></h2> <p><span>Документ оформлюють на весь строк дії контракту про проходження військової служби, а також ще на шість місяців після його припинення або розірвання.</span></p> <p><span>Цей додатковий період дозволяє іноземним військовим після завершення служби вирішити соціальні, правові та побутові питання або організувати безпечний виїзд з України.</span></p> <p><span>Протягом усього строку дії посвідки особа вважається такою, що перебуває на території України на законних підставах.</span></p> <h2 id="J4z3dQFGEC">
 <span>Які документи потрібні для оформлення</span></h2> <p><span>Для отримання посвідки іноземний військовослужбовець має подати до підрозділу Державної міграційної служби або уповноваженого суб’єкта такі документи:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>військово-обліковий документ (службове посвідчення військовослужбовця) — оригінал пред’являється, до заяви додається засвідчена копія;</span>
 </li>
 <li>
 <span>контракт про проходження військової служби — оригінал пред’являється, до заяви додається засвідчена копія;</span>
 </li>
 <li>
 <span>зобов’язання військової частини повідомити ДМС про дострокове припинення або розірвання контракту.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>Оригінали документів повертають власнику. Копії засвідчує працівник ДМС або уповноваженого суб’єкта з відповідною відміткою.</span></p> <p><span>Під час обміну посвідки після завершення строку її дії іноземці категорії "04/19" звільняються від необхідності подавати поліс медичного страхування.</span></p> <h2 id="4qsG65vDHC">
 <span>Які вимоги спростили</span></h2> <p><span>Новий порядок передбачає низку спрощень для іноземних військовослужбовців.</span></p> <p><span>Зокрема:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 не проводиться перевірка адреси місця проживання в Україні під час оформлення посвідки на тимчасове або постійне проживання;
 </li>
 <li>
 <span>адресу проживання за кордоном можна зазначати без документального підтвердження</span><span> під час подання документів на імміграцію;</span>
 </li>
 <li>
 у визначених законом випадках дозволено подавати прострочений паспортний документ або такий, що підлягає обміну.
 </li>
 </ul> <p><span>Ці зміни мають зменшити кількість бюрократичних процедур для іноземців, які беруть участь у захисті України.</span></p> <h2 id="NSjXq9AgNt">
 <span>Що дає посвідка на проживання</span></h2> <p><span>Посвідка на тимчасове проживання підтверджує законність перебування іноземця в Україні та дає можливість користуватися державними й фінансовими послугами.</span></p> <p><span>Зокрема, документ дозволяє:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>відкривати банківські рахунки та користуватися фінансовими послугами;</span>
 </li>
 <li>
 <span>отримувати нотаріальні й медичні послуги;</span>
 </li>
 <li>
 <span>оформлювати документи в державних установах;</span>
 </li>
 <li>
 <span>підтверджувати законність перебування під час адміністративних процедур.</span>
 </li>
 </ul> <p><span>До запровадження нового порядку іноземним військовослужбовцям доводилося вирішувати міграційні питання паралельно з виконанням службових завдань.</span></p> <h2 id="E38fTUXLp3">
 <span>Куди звертатися для оформлення</span></h2> <p><span>Для отримання посвідки необхідно звернутися до:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>підрозділу Державної міграційної служби України;</span>
 </li>
 <li>
 <span>державного підприємства "Документ";</span>
 </li>
 <li>
 <span>Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) - у випадках, передбачених законодавством.</span>
 </li>
 </ul> <p>Нагадаємо, "Українська бронетехніка"&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/istoricnii-krok-ukrayinska-bronetexnika-uklala-strategicnu-ugodu-z-virobnikom-raket-taurus-467182/">уклала стратегічну угоду з виробником ракет Taurus</a>. Вітчизняна компанія підписала Меморандум про стратегічне партнерство з європейським лідером у сфері складних систем озброєння MBDA, домовившись про спільну розробку військових програм, обмін технологіями та створення спільного підприємства.</p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>Понад $530 млрд: Південна Корея готує рекордний бюджет завдяки буму на ШІ-чипи</title>
 <guid>https://delo.ua/news/ponad-530-mlrd-pivdenna-koreya-gotuje-rekordnii-byudzet-zavdyaki-bumu-na-si-cipi-468985/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/ponad-530-mlrd-pivdenna-koreya-gotuje-rekordnii-byudzet-zavdyaki-bumu-na-si-cipi-468985/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/1/42/8cfd7a2b4ff4a1b5c8185c733ced1421.jpg" length="1483077" type="image/jpeg"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:00 +0300</pubDate>
 <description>Південна Корея планує сформувати рекордний державний бюджет на 2027 фіскальний рік, обсяг видатків якого перевищить 800 трильйонів вон (понад 530,97 млрд доларів). Головним рушієм збільшення держбюджету стало стрімке зростання податкових надходжень від напівпровідникової індустрії та сектору штучного інтелекту, що переживають глобальний бум.</description>
 <full-text><![CDATA[<p><span>Про це повідомляє </span><a href="http://delo.ua"><span>Delo.ua</span></a><span> з посиланням на </span><a href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/skorea-flags-record-2027-budget-over-530-billion-ai-chip-boom-lifts-revenues-2026-07-13/" rel="nofollow" target="_blank"><span>дані</span></a><span> Reuters.</span></p> <p><span>Для порівняння, поточний річний план видатків країни становить 727,9 трильйона вон. За словами міністра бюджету Пак Хон Кина, фінансування нової рекордної суми забезпечуватиметься як завдяки надприбуткам від технологічного сектору, так і через глибоку оптимізацію вже чинних державних програм.</span></p> <h2 id="YRHMLw7zJt">
 <span>"Мегапроєкти" та реструктуризація видатків</span></h2> <p><span>Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон наголосив, що держава використає всі наявні ресурси, аби приватні та корпоративні інвестиції в країні реалізовувалися чітко за графіком, адже настав вирішальний момент для завоювання глобального лідерства у сфері ШІ.</span></p> <p><span>Уряд визначив ключові фіскальні пріоритети, які отримають максимальне фінансування:</span></p> <ul class="s-content__list">
 <li>
 <span>Виробництво та розробка чипів;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Інфраструктура дата-центрів для ШІ;</span>
 </li>
 <li>
 <span>Фізичний штучний інтелект (робототехніка та автономні системи).</span>
 </li>
 </ul> <p><span>При цьому Сеул не збирається покладатися виключно на високі податкові збори. Міністерство бюджету готує масштабну реструктуризацію чинних видатків на суму близько 50 трильйонів вон, що вдвічі перевищує обсяги скорочень минулого року. Під перегляд та скорочення потраплять неефективні державні програми, а також низка обов'язкових та дискреційних статей витрат.</span></p> <p><span>Крім того, уряд планує запустити спеціальний "Фонд майбутнього реагування". Туди спрямовуватимуть податкові надходження, які перевищують довгострокові тренди, а накопичені кошти інвестуватимуть у чотири стратегічні сфери: підтримку молоді, нові драйвери економічного зростання, розвиток регіонів та вирощування талантів.</span></p> <p><span>Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Південна Корея </span><a href="https://delo.ua/news/odna-z-naibilsix-texnologicnix-program-svitu-pivdenna-koreya-investuje-maize-trilion-dolariv-u-cipi-ta-si-468248/"><span>інвестує майже трильйон доларів</span></a><span> у чипи та ШІ. У межах цієї ініціативи країна запускає довгострокову програму обсягом щонайменше 880 млрд доларів, спрямовану на розбудову масштабних напівпровідникових кластерів та новітньої робототехніки.</span></p>]]></full-text>
 </item><item>
 <title>НБУ скоротив валютні інтервенції майже на чверть за тиждень</title>
 <guid>https://delo.ua/news/nbu-skorotiv-valyutni-intervenciyi-maize-na-cvert-za-tizden-468983/</guid>
 <link>https://delo.ua/news/nbu-skorotiv-valyutni-intervenciyi-maize-na-cvert-za-tizden-468983/</link>
 <enclosure url="https://delo.ua/static/content/files/c/37/5cd8fdf7fe71cb3deeb6bafe5c81d37c.jpg" length="86464" type="image/webp"/>
 <category>Новини</category>
 <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 12:07:10 +0300</pubDate>
 <description>Національний банк України минулого тижня скоротив валютні інтервенції на міжбанківському ринку на 273,1 млн доларів, або на 23,9%, — до 871,2 млн доларів.</description>
 <full-text><![CDATA[<p>Про це інформує <a href="https://delo.ua/">Delo.ua</a>
з посиланням на <a href="https://interfax.com.ua/news/economic/1184385.html" rel="nofollow" target="_blank">дані</a> "Інтерфаакс-Україна".</p> <p>За даними регулятора, за перші чотири дні минулого тижня
середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юридичними особами
зменшилося до 104 млн доларів. Тижнем раніше за аналогічний період цей показник
становив 177,8 млн доларів.</p> <p>Сумарно негативне сальдо операцій юросіб за чотири дні
склало 415,9 млн доларів.</p> <p>Водночас на ринку валютообмінних операцій населення попит на
валюту зріс. З понеділка по четвер середньоденне негативне сальдо становило
майже 34,1 млн доларів проти 24,9 млн доларів на позаминулому тижні.</p> <p>Офіційний курс гривні до долара за тиждень зміцнився: з
44,5696 грн/$1 на початку тижня до 44,5155 грн/$1 наприкінці.</p> <p>Подібна динаміка була й на готівковому ринку. Котирування
долара знизилися на 4-6 копійок: курс купівлі становив 44,28 грн/$1, продажу —
близько 44,68 грн/$1.</p> <p>Додамо, сьогодні&nbsp;<a href="https://delo.ua/news/kurs-valyut-na-13-lipnya-2026-roku-skilki-kostuje-dolar-jevro-ta-zlotii-468954/#google_vignette">офіційний&nbsp;курс<span>&nbsp;</span>долара США щодо гривні</a> знизився на дві копійки, водночас євро подешевшало на одну копійку.</p>]]></full-text>
 </item></channel>
</rss>
